Ухвала

від 31.08.2023 по справі 908/2748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.08.2023 Справа № 908/2748/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» про забезпечення позову у справі № 908/2748/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 34389679 (вул. Роганська, 151, м. Харків, 61172)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП», ідентифікаційний код юридичної особи 35672551 (вул. Північне шосе, 27, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 800 000 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 29.08.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП», ідентифікаційний код юридичної

800 000 грн 00 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу № 908/2748/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали вищезазначеної заяви, господарський суд залишив позов без руху.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» подано заяву про забезпечення позову у справі № 908/2748/23.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.2023 заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

У заяві заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП», ідентифікаційний код юридичної особи 35672551, в межах суми позову 800 000 грн 00 коп., які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «АІСС ГРУП», ідентифікаційний код юридичної особи 35672551, в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.

При цьому, заявник посилається на подання позову у даній справі про стягнення з відповідача значної суми 800 000 грн 00 коп., статутний капітал відповідача 51 500 грн 00 коп., імовірність ускладнення виконання рішення суду у даній справі, побоювання вчинення відповідачем дій, направлених на перешкоджання виконанню рішення, ст.ст. 136-140 ГПК України та сплачує судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яки

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Розглянувши зазначену заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 цієї ж статті кодексу передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, в обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що сума позову є значною 800 000 грн 00 коп., статутний капітал відповідача 51 500 грн 00 коп., існує імовірність ускладнення виконання рішення суду у даній справі, є побоювання вчинення відповідачем дій, направлених на перешкоджання виконанню рішення.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема, щодо статутного капіталу відповідача, відсутність або недостатність у відповідача грошових коштів, майна, за рахунок якого можливе виконання рішення суду в разі задоволення позову, будь-які дії відповідача направлені на перешкоджання виконанню рішення.

Посилання позивача на наявність у відповідача значної суми заборгованості не є такою обставиною, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд зауважує, що позов у цій справі було залишено без руху з підстав не надання до позову розрахунку позовних вимог і доказів на його підтвердження та належним чином засвідчених копій документів в обґрунтування позовних вимог.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, у господарського суду на момент подання даної заяви відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

У задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Примірник даної ухвали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 31.08.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя А.О. Науменко