Ухвала

від 29.08.2023 по справі 367/6388/16-а

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6388/16-а

Провадження №2-а/367/66/2023

УХВАЛА

про залишення без руху

29 серпня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Мартинюка Н.Р.,

розглянувши позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову ТОВ «Арзана» до прокурора -заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про визнання протиправними дії прокурора,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/6388/16-а надійшла вказана вище позовна заява.

Заявник у справі № 367/6388/16-а звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовної заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предметапозову до прокурора- заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі відповідач), в якій просить суд визнати протиправнимидії Прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, щодо звернення в інтересах держави з адміністративним позовом(у порядку ч. 2 ст. 60 КАС України) від 18.08.2016року за вих. № 16259 вих.16 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області (1) від 18.02.2016 № 541-8-VII «Про розробку детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вулицями Маяковського, провулком Озерний, вулиці Достоєвського та вулиці Гайдара» та (2) від 15.09.2016 № 1290-21-VII «Про затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вулицями Маяковського, провулком Озерний, вулиці Достоєвського та вулиці Гайдара».

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суддею встановлено, що предметом оскарження у цій справі, є дії Прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, щодо звернення в інтересах держави з адміністративним позовом(у порядку ч. 2 ст. 60 КАС України) від 18.08.2016року за вих. № 16259 вих.16 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень Ірпінської міської ради.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 19.04.2023 шляхом подання позову через канцелярію суду, а тому даний позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Суддя зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

За таких обставин позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (провадження №К/9901/15971/20).

Суддя зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

До того ж, суддя вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, суддя звертає увагу, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не надано, причини пропуску строку не наведені.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 241, 246 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Арзана» до прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (правонаступником якого є Бучанська окружнапрокуратура Київськоїобласті) провизнання протиправнимидії прокурора - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання: належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Мерзлий Л.В.