Ухвала

від 22.04.2024 по справі 367/6388/16-а

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6388/16-а

Провадження №2-а/367/36/2024

УХВАЛА

Іменем України

про повернення позовної заяви

22 квітня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову ТОВ «Арзана» до прокуроразаступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про визнання протиправними дії прокурора та заяву ТОВ «Арзана» про поновлення строку звернення до адміністративного суду,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/6388/16-а надійшла вказана вище позовна заява.

Заявник усправі №367/6388/16-азвернувся доІрпінського міськогосуду Київськоїобласті ізпозовної заявоютретьої особиз самостійнимивимогами щодопредмета позовудо прокуроразаступникакерівника Києво-Святошинськоїмісцевої прокуратуриКиївської області(далі відповідач),в якійпросить судвизнати протиправнимидії Прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, щодо звернення в інтересах держави з адміністративним позовом(у порядку ч. 2 ст. 60 КАС України) від 18.08.2016року за вих. № 16259 вих.16 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними та скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області (1) від 18.02.2016 № 541-8-VII «Про розробку детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вулицями Маяковського, провулком Озерний, вулиці Достоєвського та вулиці Гайдара» та (2) від 15.09.2016 № 1290-21-VII «Про затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вулицями Маяковського, провулком Озерний, вулиці Достоєвського та вулиці Гайдара».

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

Судом було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України.

Ухвалю суду від 29 серпня 2023 року позовну заявуТОВ «Арзана» до прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (правонаступником якого є Бучанська окружнапрокуратура Київськоїобласті) провизнання протиправнимидії прокурора було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання: належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності достатті 167 КАС України, в якій вказати підстави для його поновлення та надати докази, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду.

23 жовтня 2022 року позивач надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обгрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що про порушене право дізнався 12.04.2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи після залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, з огляду на таке.

Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Винятком з цього правила був би випадок звернення позивачем без зайвих зволікань, в розумний строк після опублікування вищевказаного рішення суду до уповноваженого органу із заявою про надання позивачу відповідної інформації щодо перерахунку пенсії.

Відповідно, у такому випадку позивач вважався б таким, що дізнався про порушення своїх прав після отриманні відповіді на свою заяву, чи після закінчення встановлених Законом України «Про звернення громадян» строку надання відповіді на таку заяву.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.

Суд звертає увагу на те, що Позивач був залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача на підставі ухвали суду від 26 вересня 2022 року, оприлюдненої в реєстрі судових рішень 28 вересня 2022 року.

Отже саме з 28 вересня 2022 року позивач отримав можливість без зайвих зволікань ознайомитись з матеріалами справи та дізнатись про порушення його прав та законних інтересів, якщо такі дійсно мають місце, натомість позивач ознайомився з матеріалами справи 12 квітня 2023 року, а з позовом звернувся 19 квітня 2023 року, тобто більш ніж через шість календарних місяців. При цьому, за таких обставин, останнім днем строку звернення до суду з позовом є 28 березня 2023 року.

Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові №240/12017/19 від 31.03.2021 року.

Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19.

Позивачем не наведено жодних причин його пасивної поведінки, що тривала більше шести місяців, з моменту, коли позивач мав дізнатись про порушення його права - з моменту, коли позивача було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Зі змісту заяви про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі № 200/4451/21.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, дана позовна заява підлягає поверненню.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 180, 181, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Арзана» про поновлення строку звернення до суду, - відмовити, визнавши неповажними причини пропуску строку звернення до суду із позовом.

Повернути позовну заяву ТОВ «Арзана» до прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (правонаступником якого є Бучанська окружна прокуратура Київської області) про визнання протиправними дії прокурора.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Л.В. Мерзлий