Рішення

від 21.08.2023 по справі 914/894/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 Справа № 914/894/23

За позовом:Приватного підприємства «Постінтур», Львівська обл., м. Дрогобичдо відповідача:Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради, Львівська обл., м. Дрогобичпро:визнання права власності за набувальною давністю Суддя Крупник Р.В. Секретар ШевчукО.О.Представники сторін:від позивача:Солян М.І. представник; Андренко В.І. адвокат;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП «Постінтур» до КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради про визнання права власності за набувальною давністю.

Ухвалою від 21.03.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.04.2023 на адресу суду надійшла заява (вх. №8983/23 від 11.04.2023), якою усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою від 21.03.2023.

Ухвалою від 12.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 05.05.2023.

Ухвалою від 05.05.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 22.05.2023.

У підготовчому засіданні 22.05.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та ухвалою відклав підготовче засідання на 03.07.2023.

Ухвалою від 03.07.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 20.07.2023.

Ухвалою від 20.07.2023 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 21.08.2023.

У судове засідання 21.08.2023 представники позивача з`явилися, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Що стосується відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 21.08.2023. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання призначене на 21.08.2023 відповідач не повідомляв.

Слід зазначити, що поштове відправлення, яким на юридичну адресу відповідача, направлялася ухвала про відкриття провадження у справі, було вручено особисто відповідачу 13.05.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом поштового відправлення (Т. 1; а.с. 130).

Таким чином, КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради знало про розгляд судом справи №914/894/23.

Що стосується поштових відправлень №7901414847989 та №7901414929764, якими на адресу відповідача направлялися ухвали від 05.05.2023 та від 22.05.2023і в яких відображався хід розгляду справи, то такі повернулися на адресу суду.

У відповідь на інформаційний запит Господарського суду Львівської області, Львівська дирекція АТ «Укрпошта» своїм листом (вх. №17395/23 від 13.07.2023) повідомила, що за повідомленням відділення поштового зв`язку 82104 (ВПЗ), за адресою КП «Управління капітального будівництва» (вул.22 Січня, буд. 43, м. Дрогобич, 82104) знаходиться бізнес-центр. Порядок доставки пошти з Укрпоштою підприємство не узгоджувало, уповноважені особи не визначені. Поштова скринька та вивіска з назвою підприємства відсутні.

Рекомендований лист №7901414847989 від 09.05.2023 надійшов 12.05.2023 до ВПЗ №82104 м. Дрогобич та того ж дня доставлявся листоношею згідно із вказаною адресою, але не був вручений з вищезазначених причин. За повідомленням адміністрації БЦ підприємство відсутнє за вказаною адресою. Через відсутність адресата за вказаною адресою лист 13.05.2023повернуто відправнику.

Рекомендований лист №7901414929764 від 23.05.2023 надійшов 26.05.2023 до ВПЗ №82104 м. Дрогобич та того ж дня доставлявся листоношею згідно із вказаною адресою, але не був вручений з вищезазначених причин. Відповідний лист повернутий відправнику 28.06.2022 з зазначеною причиною повернення: «за закінченням терміну зберігання», замість «адресат відсутній за вказаною адресою».

Варто вказати, що задля повідомлення відповідача про хід розгляду справи №914/894/23, суд також направляв на адресу Дрогобицької районної ради, а саме: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, буд. 37, ухвалу від 22.05.2023 (поштове відправлення 7901414929780), яка повернулась на адресу суду зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Щодо цього рекомендованого листа, то Львівська дирекція АТ «Укрпошта» повідомила, що він 26.05.2023 надійшов до ВПЗ №82104 м. Дрогобич та того ж доставлявся листоношею згідно із вказаною адресою. За повідомленням працівників ВПЗ №82104 представники Дрогобицької районної ради відмовились від одержання листа. Цей лист було повернуто відправнику 28.06.2023 з порушенням терміну повернення та неправильно зазначеною у довідці ф. 20 причиною повернення: «за закінченням терміну зберігання»,замість «за відмовою адресата».

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення №7901414979451, яким відповідачу надсилалась ухвала від 03.07.2023, також повернулося на адресу суду із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання».

Як передбачено п.п 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, суд з огляду на причини невручення поштових відправлень доходить висновку, що КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради в силу вимог ст. 242 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи №914/894/23.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що ПП «Постінтур» з 27.11.2012 добросовісно заволодів незавершеним будівництвом службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», що знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47, використовуючи його під складські приміщення, де зберігаються будівельні матеріали, овочі та продукти. Він відкрито, безперервно та добросовісно користується недобудовою понад десять років та продовжує відкрито, безперервно володіти цим майном.

Зважаючи на це, він просить суд визнати право власності за набувальною давністю на незавершене будівництво службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», що знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками № 45 - 47, а саме:

а) вимуруваний фундамент, який складається:

- фундаментні блоки марки ФБС - 24.5.6-Т 56 (п`ятдесят шість) шт.;

- фундаментні блоки ФБС 9.5.6-T 20 (двадцять) шт.;

- фундаментний блоки ФБС 12.5.6.-Т 18 (вісімнадцять) шт.;

- фундаментні блоки ФБС 24.4.6.-Т 54 (п`ятдесят чотири ) шт.;

б) вимурувані цегляні стіни першого поверху, цегли керамічної марки М-100 в кількості 120000,00 (сто двадцять тисяч) штук;

в) перекриття першого поверху :

- плити перекриття марки ПК 63. 12.-8 m VT 25 (двадцять п`ять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 63. 10.-8 m VT 15 (п`ятнадцять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 48. 12.-8 m VT 18 (вісімнадцять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 30. 12.-8 m VT у-у 5 (п`ять ) шт.;

- плита балконна ПБК 36.12-5 4 (чотири ) шт.;

г) перемички:

- 1 ПБ 16- 1-п - до 1 ПБ 10. 1-п 18 (вісімнадцять) шт.;

- 2 ПБ 19 - 3 п - до 2 ПБ 29. 4п 60 (шістдесят ) шт.;

- 3 ПБ 13 - 37 п - до 3 ПБ 25- 8 п 35 (тридцять п`ять) шт.;

- 5 ПБ 18 - 27 п - до 5 ПБ 25-37 п 15 (п`ятнадцять) шт.;

д) сходові марші:

- 1 ЛМ 30.11.15 - 4 2 (дві) шт.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 ГПК України, не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24.12.2010 між позивачем (сторона-2) та відповідачем (сторона-1) укладено Договір про спільну діяльність (надалі Договір), згідно із п. 1 якого сторони за даним договором можуть об`єднати свої вклади у вигляді майна, грошових коштів, професійних та інших знань, навичок та вмінь, майнових та немайнових прав та спільно діяти з метою будівництва житлово-офісного будинку на земельній ділянці, яка виділена згідно рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів Львівської області №244 від 26.08.1993 «Про надання дозволу підприємствам та організаціям міста на проектування та будівництво об`єктів, що знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47».

Відповідно до пп. 3.1.2, 3.1.3 Договору сторона-1 зобов`язується передати стороні-2згідно дефектного акту та акту прийомки-передачі на баланс незавершене будівництво службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», земельну ділянку що знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47 та наявну проектного-технічну документацію даної недобудови;після закінчення, будівництва та введення в експлуатацію даної недобудови, отримати у власність приміщення, що розташовані на першому поверсі відповідно до вкладених коштів стороною-1.

У розділі 4 Договору визначені обов`язки сторони-2, серед яких, зокрема зобов`язання прийняти у сторони-1 згідно дефектного акту та акту прийомки-передачі та поставити на баланс «Адміністративний будинок райфінвідділу та КРУ», земельну ділянку, яка знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47 та наявну проектно-технічну документацію даної незавершеної будівлі (пп. 4.1.5 Договору).

Пунктом 6.1 Розділу «Внески і частки сторін» Договору визначено, що сторона-1 надає стороні-2 під будівництво об`єкт незавершеного будівництва, балансова вартість якого складає 123`700,00 грн.

На підставі Акта прийомки-передачі до Договору та Дефектного акта, які датовані 24.12.2010, відповідач зняв зі свого балансу і передав, а позивач прийняв і поставив на свій баланс незавершене будівництво службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», що знаходиться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47, яке на момент передачі складається з наступного:

а) вимуруваний фундамент, який складається:

- фундаментні блоки марки ФБС 24.5.6-Т 56 (п`ятдесят шість) шт.;

- фундаментні блоки ФБС 9.5.6-T 20 (двадцять) шт.;

- фундаментні блоки ФБС 12.5.6.-Т 18 (вісімнадцять) шт.;

- фундаментні блоки ФБС 24.4.6.-Т 54 (п`ятдесят чотири ) шт.;

б) вимурувані цегляні стіни першого поверху, цегли керамічної марки М-100 в кількості 120`000,00 (сто двадцять тисяч) штук;

в) перекриття першого поверху :

- плити перекриття марки ПК 63. 12.-8 m VT 25 (двадцять п`ять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 63. 10.-8 m VT 15 (п`ятнадцять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 48. 12.-8 m VT 18 (вісімнадцять) шт.;

- плити перекриття марки ПК 30. 12.-8 m VT у-у 5 (п`ять ) шт.;

- плита балконна ПБК 36.12-5 4 (чотири ) шт.;

г) перемички:

- 1 ПБ 16- 1-п - до 1 ПБ 10. 1-п 18 (вісімнадцять) шт.;

- 2 ПБ 19 - 3 п - до 2 ПБ 29. 4п 60 (шістдесят ) шт.;

- 3 ПБ 13 - 37 п - до 3 ПБ 25- 8 п 35 (тридцять п`ять) шт.;

- 5 ПБ 18 - 27 п - до 5 ПБ 25-37 п 15 (п`ятнадцять) шт.;

д) сходові марші:

- 1 ЛМ 30.11.15 - 4 2 (дві) шт.

ж) плити першого поверху залиті бітумом та покриті руберойдом.

2) земельну ділянку, що знаходиться у м. Дрогобич по вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47, яка виділена стороні-1 згідно рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів Львівської області №244 від 26.08.1993 «Про надання дозволу підприємствам та організаціям міста на проектування та будівництво об`єктів для будівництва службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ»».

3) проектно-технічну документацію даної недобудови у двох екземплярах.

Відповідно до наказу №27 від 28.12.2010, ПП «Постінтур» доручило бухгалтерії підприємства до початку будівельних робіт поставити на позабалансовий рахунок відповідне незавершене будівництво.

Судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №5015/5259/12 за позовом ПП «Постінтур» до КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради про відшкодування збитків у розмірі 375`449, 25 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2013 у справі №5015/5259/12, яке набрало законної сили 07.06.2013, позов задоволено частково та, серед іншого, встановлено, що 17.10.2012 ПП «Постінтур» в порядку ст. 188 ГК України звернулось до КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради з пропозицією про розірвання, зокрема Договору про спільну діяльність від 24.12.2010, у відповідь на яку останній надіслав лист від 27.11.2012 про відсутність заперечень щодо розірвання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що Договір про спільну діяльність від 24.12.2010 було розірвано сторонами за їх взаємною згодою наприкінці 2012 року, а саме 27.11.2012. Вказане також встановлено в рішенні Господарського суду Львівської області від 21.05.2013 у справі №5015/5259/12.

У 2015 році позивач звернувся до відповідача із листом від 03.09.2015, у якому просив створити інвентаризаційну комісію з метою передачі КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради незавершеного будівництва переданого ПП «Постінтур» на підставі Акта прийомки-передачі від 24.12.2010.

Листом №23-09/11 від 23.09.2015 відповідач повідомив, що не може приймати будь-яких рішень стосовно об`єкта «Незавершене будівництво службових приміщень адмінбудинку райфiнвiддiлу та КРУ», що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. 22 Січня, в тому числі щодо проведення інвентаризації, з огляду на таке. У 2013 році державною виконавчою службою Дрогобицького міськрайонного управління юстиції накладено арешт на згаданий об`єкт; у 2014 році державною виконавчою службою проведено торги по реалізації арештованого майна. Згідно із наявною інформацією вищевказаний об`єкт був проданий на прилюдних торгах. Іншої інформації по даному об`єкту в КП «Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради» не поступало.

З цього приводу позивачем у ході розгляду справи надано пояснення (вх. №13262/23 від 26.05.2023), відповідно до яких лист КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради №23-09/11 від 23.09.2015 не стосується спірного незавершеного будівництва адміністративно-побутового корпусу фінвідділу та КРУ, яке розташоване у м. Дрогобич по вул. 22 Січня між будинками 45 та 47, загальною площею 428 кв.м.

Інформація вказана у згаданому листі безпосередньо пов`язана із незавершеним будівництвом адміністративно-побутового корпусу загальною площею 414 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. 22 Січня, буд. 43, на підтвердження чого позивач надав суду Протокол №1413283-1/1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 24.07.2013, постанову №1 про відмову у вчиненні нотаріальної дії №41/02-31 від 24.07.20217, судові рішення у справі №442/873/18.

Приватне підприємство «Постінтур» вважає, що воно добросовісно заволоділо незавершеним будівництвом, відкрито та безперервно користується ним понад десять років. На підтвердження відкритості і безперервності володіння об`єктом незавершеного будівництва позивачем надано суду:

- Договір оренди нежитлового приміщення №12/0 від 28.11.2015, укладений із ФГ «Газда» Добродія Бігуняка Я.С. (орендар);

- Договір оренди нежитлового приміщення №04/0 від 14.03.2017, укладений із Малим приватним виробничим підприємством «Гарант» (орендар);

- Договір оренди нежитлового приміщення №11/0 від 25.07.2018, укладений із Малим приватним підприємством «Октан» (орендар).

Крім цього, позивач посилається на те, що у відповідача відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності, що вбачається зі змісту Листа Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби №324/0/6-1606-13 від 02.09.2016; листа Департаменту державної виконавчої служби №1650-0-1-16/20.4 від 15.09.2016; постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2017, винесеної державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області у межах виконавчого провадження №51151026; постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.12.2022, винесеної державним виконавцем Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУМЮ (м. Львів) у межах виконавчого провадження №63335742, листом Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУМЮ №В11/63865380 від 31.01.2023.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У даній справі позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою майнового характеру про визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Частиною 1 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Норми права інституту набувальної давності регулюють один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередньому титулі права власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Відповідні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №286/1652/18.

Приписом ч. 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 (пункти 44, 45) набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 344 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є матеріально-правові вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на незавершене будівництво службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», що знаходиться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47.

Підставами позовних вимог є обставини законного та добросовісного заволодіння позивачем даним незавершеним будівництвом, а також відкритість та безперервність володіння ним протягом 10 років.

В судовому засіданні 21.08.2023 представник позивача наголосив, що він просить визнати право власності на незавершене будівництво службових приміщень «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ» саме як на об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи предмет та підстави позову, суд зазначає таке.

В Цивільному кодексі України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об`єкт нерухомого майна» (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, ст.ст. 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об`єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об`єкт будівництва» (ст.ст. 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

У розумінні частини 2 статті 331 ЦК України житлові будинки, будівлі, споруди тощо охоплюються поняттям "нерухоме майно". Проте вказаний перелік об`єктів нерухомого майна не є вичерпним.

Необхідно зазначити, що нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення.

Вказаної позиції притримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2023 у справі №904/12451/16.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна. При цьому, об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18).

В постанові від 07.07.2021 у справі №910/7829/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду притримується позиції, що з метою надання матеріалам, з яких складається об`єкт незавершеного будівництва, юридичного статусу речі в розумінні ЦК України, іншими словами - введення такого об`єкту в цивільний оборот, забудовник повинен мати право зареєструвати право власності на цей об`єкт. Головною умовою для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва є те, що його було збудовано на законних підставах, зокрема, і на підставі документу, що надавав право на будівництво, допоки воно тривало.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем не надано доказів того, що на службові приміщення «Адміністративного будинку райфінвідділу та КРУ», що знаходяться у м. Дрогобич на вул. 22 Січня між житловими індивідуальними будинками №45-47 зареєстроване право власності як на об`єкт незавершеного будівництва.

З огляду на те, що незавершене будівництво цих приміщень не набуло юридичного статусу речі в розумінні ЦК України, тобто не було введено в цивільний оборот саме як об`єкт незавершеного будівництва, відтак згідно наведеної вище правової позиції ВПВС викладеної в постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17відсутні правові підстави для визнання права власності на нього за набувальною давністю. А тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Окрім наведеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню ще з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірне незавершене будівництво було передане відповідачем позивачу на підставі Акта прийомки-передачі та дефектного акта, які датовані 24.12.2010, на виконання умов Договору про спільну діяльність від 24.12.2010. При цьому зі змісту положень п. 6.1 Договору випливає, що відповідне незавершене будівництво є внеском відповідача у спільну діяльність.

Таким чином, КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради розпорядилося відповідним майном шляхом його передачі позивачеві для здійснення будівництва, а позивач у свою чергу заволодів відповідним майном на підставі договору із його власником.

Оскільки позивач заволодів майном на підставі договору, то до спірних відносин підлягає застосуванню норма ч. 3 ст. 344 ЦК України, якою передбачено, що якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2013 у справі №5015/5259/12 встановлено, що Договір про спільну діяльність від 24.12.2010 було розірвано 27.11.2012.

У пункті 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 передбачено, що строк позовної давності, про який ідеться у ч. 3 ст. 344 ЦК України, починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Оскільки для позовної вимоги про повернення майна переданого на виконання умов договору законом не передбачено спеціальної позовної давності, то до неї підлягають застосуванню приписи ст. 257 ЦК України про загальну позовну давність. Зважаючи на дату розірвання Договору, а також на відсутність у Договорі будь-яких умов щодо строку повернення переданого майна, КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької районної ради мало право пред`явити вимогу про його повернення, починаючи з 28.11.2012, тобто з наступного дня, що йде за днем розірвання Договору.

Першим днем спливу строку позовної давності за вимогою про повернення об`єкта незавершеного будівництва є 28.11.2015, а тому саме з цього дня починає обраховуватись передбачений ч. 3 ст. 344 ЦК України п`ятнадцятирічний строк для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна. Останнім днем строку для набуття права власності на спірне нерухоме майно є 27.11.2030. А тому пред`явлення позову про визнання права власності за набувальною давністю до вказаної дати є передчасним.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, покладається на ПП «Постінтур».

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на Приватне підприємство «Постінтур» судовий збір за подання позовної заяви.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2023.

Суддя Крупник Р.В.