Ухвала

від 29.08.2023 по справі 947/26909/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/26909/23

Провадження № 1-кс/947/11110/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №42023160000000125 від 03.04.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чорноморськ, Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, директора ТОВ «Клімат контроль сервіс», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000125 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Так, на території України здійснює свою підприємницьку діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 директором в якому є громадянин ОСОБА_4 .

До основних видів діяльності ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807, що зареєстровано в місті Чорноморськ Одеського району Одеської області, у тому числі входить комплексне обслуговування об`єктів, діяльність у сфері архітектури, інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, оптова торгівля водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, установлення та монтаж машин і устаткування, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Крім того, ОСОБА_7 як начальник управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому, відповідно до Примітки 1 ст. 364 КК України, є службовою особою органу місцевого самоврядування.

Також відповідно до Примітки 1 ст. 368 КК України посада ОСОБА_7 згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «Б», як керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, тому займає відповідальне становище.

В той же час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніш 31.03.2023 у директора ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 виник умисел на надання неправомірної вигоди начальнику управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_7 , за безперешкодне укладання договорів за бюджетні кошти його підприємством, при цьому між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла взаємна домовленість, що розмір неправомірної вигоди повинен становити 10% від суми загальної вартості договорів, за які вже перераховано бюджетні кошти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

З метою конспірації своєї незаконної діяльності ОСОБА_7 було вирішено залучити як посередника в наданні та отриманні неправомірної вигоди - керівника господарчої групи управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_8 , який перебував у прямому підпорядкуванні у ОСОБА_7 .

Надалі, 25.05.2023, встановити більш точний час не надалось можливим, з розрахункових рахунків управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № UA 098201720344210216000019188, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих в Державній казначейській службі України на розрахунковий рахунок ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 № НОМЕР_3 відкритому в АБ «Південний» м. Одеси перераховано бюджетні кошти на загальну суму 1 055 634 тис грн.

В подальшому, 30.05.2023 директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою безперешкодного укладення договорів за бюджетні кошти його підприємством з начальником управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_7 , із застосування засобів швидких повідомлень у месенджері «Viber», повідомив ОСОБА_8 про необхідність заїхати до офісу ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 50.

Того ж дня, 30.05.2023 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_8 , діючи за вказівкою свого безпосереднього керівника ОСОБА_7 та на прохання ОСОБА_4 , прибув до службового кабінету офісу № 41-Н ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС», розташованого за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Паркова, 50, де в ході спілкування з ОСОБА_8 , директор ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» код ЄДРПОУ 42773807 ОСОБА_4 провівши за участі останнього розрахунки суми неправовірної вигоди, що склала 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1055 634 тис грн., передав особисто для ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 105600тис грн.

Наступного дня, 31.05.2023 близько 14 год. 15 хв. грошові кошти надані ОСОБА_4 , через ОСОБА_8 , отримано ОСОБА_7 у її робочому кабінеті управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Хантадзе 8А, як неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та оплату договорів № 5 від 16.01.2023, № 126 від 15.05.2023, № 127 від 15.05.2023, у розмірі 105 600 тис грн. що складає 10 % від вартості оплачених з бюджету Чорноморської міської ради та виконаних робіт ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» на загальну суму 1 055 634 тис грн. та подальшим безперешкодним укладенням договорів за бюджетні кошти з цим підприємством.

Після цього злочинну діяльність ОСОБА_4 припинено працівниками правоохоронних органів.

Так, 01.06.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Потім, 02.06.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720, 00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

В той же час, 05.06.2023 за ОСОБА_4 , внесено заставу та останнього звільнено з під варти.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та клопотання просив задовольнити.

Захисник підозрюваного не заперечувала проти задоволення поданого клопотання.

Підозрюваний підтримав захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 01.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.

02.06.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, із визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214720, 00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

05.06.2023 за ОСОБА_4 , внесено заставу та останнього звільнено з під варти.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, слідчим суддею встановлено таке.

Згідно ч. 5 ст.9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369КК України підтверджується: протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_8 від 31.05.2023; протоколом обшуку приміщення управління освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Хантадзе 8А, в ході якого вилучено отриману ОСОБА_7 неправомірну вигоду 105 600 тис грн.; протоколом обшуку приміщенні 41-Н будинку АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено договори укладенні між Управлінням освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської та ТОВ «КЛІМАТ КОНТРОЛЬ СЕРВІС» за які надано та отримано неправомірну вигоду у сумі 10% від загальної вартості договорів укладених вищевказаним суб`єктом господарської діяльності; протоколом освідування ОСОБА_7 від 30.05.2023; матеріалами проведених негласних слідчих розшукових дій; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Також, на даний час ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідка, на показання якого сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та який у випадку направлення обвинувального акту до суду, буде допитуватися безпосередньо судом, а тому слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Посилання захисту на те, що встановлені ризики відсутні в рамках кримінального провадження не знайшли свого підтвердження.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків.

Надані стороною захисту у судовому засіданні медичні документи відносно підозрюваного ОСОБА_9 не доводять критичний стан здоров`я підозрюваного на момент розгляду клопотання слідчим суддею та неможливість утримання його під вартою.

Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Враховуючи наведені вище обставини, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки під час його розгляду прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище злочину, наявність вищевказаних ризиків, що є підставою подальшого застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування інших менш суворих запобіжних заходів, що передбачені ст. 176 КПК України.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час вказані ризики несуттєво зменшились, за такого, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити до 28 жовтня 2023 року включно строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2023 року про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №42023160000000125 від 03.04.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу від 02.06.2023 року обов`язків до 28жовтня 2023 року включно, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати свій паспорт для виїзду за кордон.

У разі порушення підозрюваним вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1