Ухвала

від 29.08.2023 по справі 160/14020/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 серпня 2023 рокуСправа №160/14020/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпропетровського національного університет імені Олеся Гончара в особі Машинобудівного фахового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.06.2023 Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Дніпропетровського національного університет імені Олеся Гончара в особі Машинобудівного фахового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 26.06.2023 року позовну заяву залишено без руху.

14.06.2023 року представником позивача подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому позовні вимог викладені у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара в особі структурного підрозділу університету Машинобудівного фахового коледжу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара щодо не нарахування та невиплати випускникам навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;

- зобов`язати Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара в особі структурного підрозділу університету Машинобудівного фахового коледжу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара нарахувати та виплатити випускникам навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, кожному.

Ухвалою від 07.07.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Після відкриття провадження у справі, при вивчені матеріалів справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Приписами частин 1-3 статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру (№1697-VII).

При цьому, окремими абзацами частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру (№1697-VII) установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

- витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

- отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

З урахуванням наведених нормативних положень можна зробити висновок, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а виключно у випадках, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення (зокрема, в разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави).

Слід зазначити, що Конституція України та Закон України Про прокуратуру (№1697-VII) не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету.

Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, тобто, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права.

Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Слід зазначити, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року у справі №826/13768/16, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.01.2021 року у справі №0440/6990/18.

У даній справі підставою для звернення Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах Міністерства освіти і науки України та Дніпропетровської обласної військової адміністрації з позовом до Дніпропетровського національного університет імені Олеся Гончара в особі Машинобудівного фахового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, як зазначає представник Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра є невжиття Міністерством освіти і науки України та Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією заходів щодо захисту прав третіх осіб у межах цієї справи на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів, що дає прокурору підстави для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні суд зобов`язав представника прокуратури надати належне обгрунтування підстав подання позовної заяви.

10.08.2023 року представником Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра подані письмові пояснення на вимогу головуючого.

Так, в обгрунтування обставин звернення в інтересах держави прокурор вказує, що має намір захистити охоронюваний законом інтерес, який полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що суд не ставить під сумнів в частині захисту інтересів.

Окрім цього, представником прокуратури зазначено, що остання зверталась до Міністерства освіти і науки України та Дніпропетровської обласної військової адміністрації з листами щодо факту порушення відповідачем Закону №2342-VI, необхідності захисту інтересів осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та вирішення цього питання зокрема у судовому порядку в разі неефективності позасудового порядку.

Тобто, органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вбачають порушення та протягом розумного строку після того як їм стало відомо про таке порушення інтересів держави у сфері забезпечення та охорони прав і свобод дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не вжили заходів щодо поновлення прав осіб вказаної категорії осіб.

Дослідивши у судовому засіданні 29.08.2023 року вищевказані пояснення представника прокуратури, суд дійшов висновку про необхідність винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху, зважаючи на наступне.

Зі змісту позовної заяви та обставин справи, суд приходить до висновку, шо прокурор повинен захистити інтереси соціально вразливих категорій осіб, а не Міністерства освіти і науки України та Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Адже, у цьому випадку прокурор фактично підміняє ці органи, які нічого не порушили, надали запитувані прокурором матеріали і тільки не заперечують проти звернення прокурора до суду.

Тобто, захисту підлягають права та інтереси 7 осіб, що також є інтересом Держави. Відповідно позов повинен заявлятися в інтересах цих осіб, а не Держави, що і передбачено ч.2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Представник прокуратури не пояснює чому не здійснюється представництво інтересів соціально вразливих категорії осіб, які вказані третіми особами у цій справі.

При цьому, прокурор формулює одну вимогу зобов`язального характеру, коли насправді є 7 вимог зобов`язального характеру, адже просить зобов`язати нарахувати та виплатити кошти на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Це порушує ч.3 ст.161 КАС України щодо розміру судового збору за 7 вимог немайнового характеру у цьому.

Також, потрібно враховувати, що відповідно до вимог ч.1 - 2 ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Отже, ст.48 КАС України стосується дій суду першої інстанції коли виникає питання позивача, а у цьому випадку позов подається прокурором, який повинен дотриматися вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначити належного позивача, повідомивши його про намір звернення до суду в його інтересах (ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурор належно не обгрунтував в чому полягає порушення інтересів Держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, про що описано вище.

У доповнення вказаному, Дніпропетровська обласна військова адміністрація у листі №2924-23 від 26.04.2023 року повідомила прокуратуру, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Служба у справах дітей бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів.

Тому позивачу необхідно також уточнити суб`єктний склад учасників по справі.

Стосовно сплати судового збору суд вказує наступне.

Так, представником прокуратури заявлено позовні вимоги в інтересах двох позивачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

На противагу цьому, представником прокуратури надано докази оплати судового збору у розмірі 2147,20 гривень, яка розрахована у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що має наслідком необхідність доплати судового збору у аналогічному розмірі.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, суд залишає позовну заяву без руху.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Дніпропетровського національного університет імені Олеся Гончара в особі Машинобудівного фахового коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову до 07.09.2023 року, шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви для суду та у відповідності до кількості учасників справи, визначивши суб`єктний склад сторін у справі, та, уточнивши обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідності їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора;

- доказів доплати судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко