Постанова

від 31.08.2023 по справі 140/7029/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7029/22 пров. № А/857/11401/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівЗатолочного В.С., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року про відмову в роз`ясненні судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Транс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Лозовський О.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламбер Транс» (далі ТзОВ «Ламбер Транс») звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 серпня 2022 року № 15203 про відповідність критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати виключити його з переліку ризикових платників податку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2022 № 15203 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламбер Транс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

01 червня 2023 року представником Головного управління ДПС у Волинській області подано до Волинського окружного адміністративного суду заяву про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у цій справі в частині виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Транс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме ряд дій, які необхідно виконати контролюючому органу для такого виключення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер Транс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представником Головного управління ДПС у Волинській області не наведено жодних доводів, що свідчили б про неясність, невизначеність самого рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року. Суд першої інстанції зазначив, що заява про роз`яснення рішення не відповідає суті інституту роз`яснення судового рішення, тому відсутні підстави для роз`яснення останнього.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви. Зокрема, зазначає, що виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 140/7029/22 на даний час є незрозумілим в частині здійснення відповідних заходів та виключення з переліку ризикових платників, оскільки в рішенні не визначена послідовність та механізм виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала з питань роз`яснення судового рішення прийнята в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно з пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

В свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

Із поданої заяви про роз`яснення судового рішення слідує, що виконання рішення на даний час є незрозумілим відповідачу в частині здійснення відповідних заходів та виключення з переліку ризикових платників податку, оскільки в рішенні не визначено механізм та послідовність виконання судового рішення.

Разом з тим, представником Головного управління ДПС у Волинській області не наведено жодних доводів, що свідчили б про неясність, невизначеність самого рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року.

Водночас, зміст заяви про роз`яснення судового рішення вказує на те, що заявник фактично просить суд роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.

Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз`яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (ст.254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (ст.378 КАС України).

Разом з цим, при розгляді заяв учасників процесу про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.

Зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року слідує, що таке в цілому, як і його резолютивна частина, зокрема, є чітким та зрозумілим, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при його прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався.

Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, а саме: які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, правильно застосував положення ч. 1 ст. 254 КАС України, а доводи апеляційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року про відмову в роз`ясненні судового рішення у справі № 140/7029/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. С. Затолочний В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 31 серпня 2023 року.