Рішення від 25.08.2023 по справі 193/462/23

ЄУН 193/462/23

Провадження 2/193/218/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 серпня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Велегури М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любові Іванівни, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача заперечень позивача та третьої особи.

28.03.2023 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області в інтересах позивача ОСОБА_1 з вищевказаним цивільним позовом, в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається з двох земельних ділянок площею по 9,0100 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, легкового автомобіля «М 2142», а також житлового будинку по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіту не склала, а тому спадкування її майна здійснюється за законом відповідно до черги спадкоємців.

Її спадкоємцями є дочка, відповідачка у справі ОСОБА_3 , яка є рідною тіткою позивача, а також позивач у справі ОСОБА_1 , онук ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом за правом представлення - сина спадкодавця - ОСОБА_5 , який помер до відкриття спадщини.

Відповідачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши у визначений законом строк відповідну заяву до нотаріуса.

Позивач зазначає, що заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори подав 06.03.2023, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину у зв`язку із пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Позивач вказував, що внаслідок своєї необізнаності про порядок прийняття спадщини за правом представлення, великої відстані між місцем постійної на той час роботи і місцем знаходження спадкового майна, карантинних обмежень у зв`язку з поширенням COVID-19 та неналежного виконання нотаріусом своїх обов`язків щодо повідомлення спадкоємців, він не зміг вчасно прийняти спадщину, тому посилаючись на викладене, просив суд визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні додатково пояснив, що він знав про смерть баби, давав кошти на її поховання. Оскільки він не був спадкоємцем першої черги, тому не знав на той час, що він теж має право успадкувати ту частину спадщини, яку б успадкував його батько ОСОБА_5 , будь він живий на час відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 . Вказав, що він обробляє земельні ділянки своєї баби вже тривалий час і про те, що він теж міг успадкувати за правом представлення частину цих земельних ділянок він дізнався саме від відповідачки, яка стала йому говорити, що хоче продати цю землю, а він свій шанс її успадкувати втратив. Наголосив, що нотаріус не повідомляв його про можливість прийняття спадщини, хоча повинен був це зробити. Крім того пояснив, що він проживав у с. Петрове, що недалеко від населеного пункту (сел. Софіївка), де проживала та померла його баба, 5-6 км. До того ж він часто відвідував та подекуди проживав разом зі своєю сім`єю у тещі, яка проживає у сел. Софіївка на сусідній вулиці, де проживала спадкодавець. Крім того, вказав, що карантинні обмеження для запобігання поширенню вірусної хвороби COVID-19 не перешкодили йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, якби тільки на той час він знав про таке своє право.

Представник позивача адвокат Мудраченко В.М. у доповнення сказав, що ним помилково було зазначено у позові, як поважність причин пропуску для подачі позивачем заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, необхідність дотримання позивачем карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому такі доводи просив до уваги суд не брати. Між тим, наголосив, що відповідачка у справі умисно приховала факт існування іншого спадкоємця після смерті ОСОБА_4 . Зокрема нотаріус, дізнавшись від відповідачки про смерть одного з дітей спадкодавця, не вчинила достатніх заходів для з`ясування чи залишились після смерті ОСОБА_5 , сина спадкодавця, який помер до її смерті, його діти, тобто онуки ОСОБА_4 , що разом з необізнаністю позивача про можливість успадкування спадщини після смерті баби за правом представлення, свідчить про наявність вагомих поважних причин для пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, який просив суд поновити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні пред`явлені до неї вимоги не визнала, пояснила, що під час подачі заяви про прийняття спадщини вона надала нотаріусу всі наявні документи та відомості про всіх спадкоємців, зокрема вказала, що у спадкодавця ОСОБА_4 було двоє дітей, вона та брат ОСОБА_5 , проте він помер ще до смерті матері. Про те, що після його смерті належну йому частину спадщину могли успадкувати його діти, зокрема позивач у справі, вона не знала. Вона не бажає з позивачем ділитися цією спадщиною, оскільки успадковані нею після смерті матері земельні ділянки перебувають у користуванні позивача вже 9 років, насамперед він уклав з нею договір про їх оренду строком на 20 років. Наголосила, що такий порядок речей позивача улаштовував до того часу поки вона не повідомила йому, що бажає земельну ділянку продати, це не сподобалося позивачу і стало наслідком звернення до суду з цим позовом.

Представник відповідача - адвокат Велегура М.І., посилаючись на відсутність існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для позивача подати своєчасно заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Присутня у судовому засіданні приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. пояснила, що під час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3 , остання повідомила, що з усих спадкоємців першої черги пережила спадкодавця лише вона, оскільки чоловік та син спадкодавця - ОСОБА_6 та відповідно ОСОБА_5 померли ще до відкриття спадщини. Інформацію про смерть названих спадкоємців вона справді змогла перевірити за допомогою відкритого доступу до реєстрів актів цивільного стану про смерть громадян, проте перевірити чи мав ОСОБА_5 своїх дітей для повідомлення їх про наявність підстав для прийняття ними спадщини за правом представлення вона можливості не мала, оскільки на той час були закриті доступи до Єдиного демографічного реєстру. Наголосила, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, нотаріус повідомляє про відкриття спадкової справи лише тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Про існування позивача, як спадкоємця за правом представлення, їй стало відомо лише коли він самостійно у березні 2023 року звернувся до неї з заявою про прийняття спадщини, однак нею йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він пропустив установлені строки для прийняття спадщини до того вона його повідомила, що нею вже були видані свідоцтва про право на спадщину на усе спадкове майно іншому спадкоємцю, відповідачці у справі. Своєї позиції щодо позовних вимог ОСОБА_1 не висловила, залишила їх вирішення на розсуд суду.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою судді від 31.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.26).

Згідно цієї ж ухвали, в порядку підготовки справи до судового розгляду, витребувано уприватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І.копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.32-175).

22.06.2023 надійшов відзив на позов від представника відповідача (а.с.196-197).

26.06.2023 надійшла відповідь на відзив від представника позивача (а.с.200-202).

За ухвалою суду від 02.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 208).

Згідно ухвали суду від 02.08.2023, за клопотанням представника позивача, визнано обов`язковою явку приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І.для надання пояснень по суті справи (а.с.211).

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області у віці 77 років померла ОСОБА_4 (а.с. 8).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на:

1)земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,010 га, за кадастровим номером: 1225255100:03:005:0110, що розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (а.с.118);

2)земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,010 га, за кадастровим номером: 1225255100:03:005:0095, що розташована на території вищеназваної територіальної громади (а.с.148-151);

3)житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 (а.с.112);

4)транспортний засіб автомобіль марки «М 2140», 1983 р.в., р.н. НОМЕР_1 (а.с.121).

Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є дочка, відповідачка у справі ОСОБА_3 (а.с.62), а також позивач ОСОБА_1 , онук спадкодавці, як спадкоємець за законом за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_5 (сина ОСОБА_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття спадщини (а.с.168, 169, 170).

Як видно з матеріалів спадкової справи, заведеної 06.04.2018 після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. за р./№62254410 (номер у нотаріуса 42/2018) (а.с.32-175), із заявою про прийняття спадщини 06.04.2018 звернулася відповідачка ОСОБА_3 (а.с.57). Згідно цієї заяви відповідачка також зазначила, що чоловік спадкодавця помер до відкриття спадщини, й інші спадкоємці окрім неї відсутні (а.с.63,64).

Також, як видно з матеріалів спадкової справи, на випадок своєї смерті, ОСОБА_4 заповідального розпорядження щодо набутого нею за життя майна не залишила.

На момент своєї смерті, як видно з довідки виконкому Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75).

27.11.2018 та 21.01.2019 відповідачка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на все вище перелічене майно (а.с.137-142, 162).

Позивач ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся 06.03.2023 та надав документи, які вказують на можливість успадкування спадщини після її смерті за правом представлення (а.с.164).

Між тим, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. винесено постанову від 10.03.2023 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно після смерті баби ОСОБА_4 , оскільки ним не було подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в термін до 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_4 та не підтверджено факту спільного проживання зі спадкодавцем на момент її смерті, що свідчило б про фактичне прийняття спадщини (а.с.6,7).

Відтак встановлено, що сторони є ріднею, і між ними, племінником та рідною тіткою, виник спір щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частин першої, п`ятоїстатті 1266 ЦК Українивнуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на час вчинення цих дій.

Судом достеменно установлено, щопозивач знав про існування своєї баби ОСОБА_4 , про її смерть, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , про наявність у неї спадкового майна, завжди проживав неподалік неї та мав реальну змогу подати заяву про прийняття спадщини після її смерті у визначений строк.

Суд не приймає до уваги доводи позивача та його представника, що ОСОБА_1 не було відомо про те, що на момент відкриття спадщини після смерті баби він мав право успадкувати за правом представленням ту частину спадщини, яка б належала за законом його батькові, якби він був живий.

Так, згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду: від 17 вересня 2018 року у справі № 683/2852/17, від06 лютого 2018 року у справі 180/1163/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 286/27/18, від 07 лютого 2020 року у справі № 431/1160/18-ц, від02 вересня 2020 року у справі № 761/10023/13-ц, до поважних причин та об`єктивних і непереборних труднощівпри вирішенні питання про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не відносяться: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту,встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Саме по собі незнання законодавства про необхідність звернутися в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Посилання представника позивача про не вчинення приватним нотаріусом всіх належних дій для закликання інших спадкоємців для прийняття спадщини суд знаходить неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 22.02.2012 за №296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Проте судом не буловстановлено, а позивачем не доведено, що нотаріусу було відомо про спадкоємця за правом представлення ОСОБА_7 , його місце проживання або роботи. До того ж нотаріус вправі, а не зобов`язаний робити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

З матеріалів спадкової справи суд встановив, що відповідачка ОСОБА_3 у своїй заяві про прийняття спадщини зазначила про відсутність інших спадкоємців, при цьому, жодним нормативно-правовим актом не покладено на неї відповідний обов`язок щодо зазначення інших спадкоємців, а такі її дії також не свідчать про поважність причин пропуску строку позивачем. До того ж, як повідомила відповідачка у судовому засіданні вона сама не знала, що позивач може успадкувати спадщину за правом представлення.

Верховний суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 вказав на те, що апелювання на недобросовісність поведінки іншого спадкоємця щодо ненадання відомостей про відкриття спадщини, є безпідставними, оскільки це також не свідчить про поважність причин пропуску строку і не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права.

Крім того, суд вважає за необхідно зауважити, що позивачем пропущено доволі значний час пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки спадщина відкрилася після смерті його баби ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як до нотаріуса він звернувся лише 06.03.2023, тобто майже через 5 років.

Інших належних та допустимих доказів неможливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, тобто за період з 01.04.2018 по 01.10.2018 ОСОБА_1 суду не надав.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Вирішуючи спір, врахувавши положення частини третьоїстатті 1272 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд дійшов висновку про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, оскільки не свідчать про наявність перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлені законом строки чи обставин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Необізнаність із законодавством про порядок прийняття спадщини не пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій, тому підстав для надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини судом не встановлено.

Таким чином,позовні вимогипредставника позивачане знайшлисвого підтвердженняпід чассудового розгляду,а томуу їхзадоволенні належитьвідмовити.

Щодо судових витрат.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою позовних вимог позивачки у повному обсязі, судові витрати, які вона понесла за їх пред`явлення, слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст. 259, 263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 ,в інтересахпозивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особабез самостійнихвимог:приватний нотаріусКриворізького районногонотаріального округуДніпропетровської областіКот ЛюбовіІванівни,про визначеннядодаткового строкуна прийняттяспадщини,-залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_3 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любов Іванівна, місце розташування офісу: вул. Карпенка, 8/1, смт. Софіївка Криворізького (Софіхвського) району Дніпропетровської області, 53100.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.09.2023.

Суддя О.В. Томинець