Ухвала

від 31.08.2023 по справі 2-3704/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

Іменем України

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 2-3704/11

провадження № 61-12176 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2023 року за заявою акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада

2011 року позов публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» заборгованість за кредитним договором № КФ(05)25-07

від 29 січня 2007 року у сумі 92 130 доларів США, що станом на 06 квітня

2011 року згідно курсу національної валюти до долара США 796,47 грн. за 100 доларів США становить 733 787 грн 81 коп.

У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2022 року заяву акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.

Видано акціонерному товариству «ТАСкомбанк» дублікат виконавчого листа, виданого 20 грудня 2011 року за рішенням Шевченківського районного суду

м. Запоріжжя від 18 листопада 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 08 червня 2022 року за заявою акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

10 серпня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано 14 серпня 2023 року), у якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 , у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається,

що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У частині другій статті 358 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Із оскаржуваного судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду першої інстанції 19 липня 2022 року.

Отже, з дня ухвалення судового рішення судом першої інстанції (08 червня

2022 року) до дня звернення із апеляційної скаргою (03 липня 2023 року) сплинуло більше одного року.

Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі апеляційної скарги, які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подала апеляційну скаргу у передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку значної тривалості (більше 1 року) та ураховуючи відсутність винятків передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд

не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами-членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії»).

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що заявник одержала копію ухвали суду першої інстанції лише 26 червня

2023 року, так як перебувала за межами України, а 19 липня 2022 року отримала замість неї стороння особа, не беруться до уваги.

Із ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя постановлена

08 червня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, проте у судове засідання не з`явилась. Отже, їй було відомо про судове провадження, повинна стежити за рухом справи.

Отримання пізніше судового рішення є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження визначеного законом 15 днів для оскарження ухвали суду. У цьому випадку заявник пропустила 1 рік, а частиною третьою статті 358 ЦПК України визначено виключні два випадки для відкриття апеляційного провадження це: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Зазначених обставин заявник не навела.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 липня 2023 року за заявою акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник