Справа №752/1627/20
Провадження № 2/752/538/23
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.04.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Ящука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
у січні 2020 року позивач ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті з утримання та обслуговування території паркінгу, прилеглої території та утримання служби контрольно - пропускного пункту.
Свої вимоги мотивував тим, що згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс укладеного 31.12.2009 позивач є балансоутримувачем паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території для паркінгу на підставі укладених з власниками машиномісць договорів.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 24 вересня 2013 року, індексний номер 9875422, ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 , що знаходиться в наземно-підземному паркінгу по АДРЕСА_1 , площею 18.3 кв.м.
01 жовтня 2013 року між ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг № 25ПП, згідно п. 1.1. якого виконавець зобов`язаний надати послуги з утримання та обслуговування місця, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість послуг у розмірі, строк та на умовах, передбачених укладеним договором.
Відповідно до п. 2.2.1. укладеного договору вартість послуг виконавця складається з: утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 156,00 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 60,00 гривень. Всього вартість послуг становить: 216,00 гривень за один календарний місяць.
Згідно п. 2.5.2. укладеного договору споживач зобов`язаний оплачувати вартість послуг виконавця до 10 числа кожного наступного місяця, який слідує за місяцем споживання.
Відповідно до п. 2.5.3. укладеного договору вартість послуг може змінюватись виконавцем в односторонньому порядку у випадку зміни тарифів постачальників, мінімальної заробітної плати та інших чинників, які впливають на вартість надання послуг.
Вартість комунальних послуг може змінюватись виконавцем в односторонньому порядку у випадку зміни вартості комунальних послуг постачальниками (п. 2.5.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5.5. про зміну вартості послуг виконавця та /або вартості комунальних послуг виконавця зобов`язується повідомляти споживача шляхом відображення зміненої вартості послуг виконавця та/або вартості комунальних послуг у рахунках на сплату послуг з обґрунтуванням такої зміни.
Протягом дії договору у зв`язку з суттєвим збільшенням вартості комунальних послуг, збільшенням вартості електроенергії, збільшенням вартості запасних частин, обслуговування ліфтів, підвищенням розміру мінімальної заробітної плати відбувалися зміни вартості послуг виконавця, а саме: 01.01.2015-31.05.2016 - вартість послуг виконавця становила 286,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 60,00 грн); 01.06.2016-31.12.2016 - вартість послуг виконавця становила 314,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 88,00 гривень); 01.01.2017-31.12.2017 - вартість послуг виконавця становить 358,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 132,00 гривень); 01.01.2018-28.02.2019 - вартість послуг виконавця становить 391,25 гривень (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 165,00 гривень); 01.03.2019-31.12.2019 - вартість послуг виконавця становить 296,51 гривень (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 296,51 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 198 гривень).
Позивач зазначає, що він в повному обсязі надавав позивачу послуги, передбачені договором, про що свідчить відсутність жодних претензій та зауважень від відповідача за вказаний період, але порушуючи чинне законодавство та умови договору відповідач не в повному обсязі оплачувала надані їй послуги, постійно порушує умови договору та не здійснює оплату послуг виконавця належним чином.
Ураховуючи викладене позивач вказує, що заборгованість відповідача за послуги з утримання та обслуговування паркінгу та послуги з утримання служби контрольно-пропускного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2019 року становить 18 953,26 грн. Оскільки відповідачем порушено виконання зобов`язання, тому на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову суму боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 360,73 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 488,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за правилами статей 274-279 ЦПК України без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказала, що здійснювала з 15.01.2014 оплату за послуги через ай-бокс, розміщений в офісі позивача, без надання рахунків. 09 січня 2015 року відповідач набула статусу пенсіонера і її фінансовий стан змінився. Коли позивач переїхав до іншого офісу у 2015 році, в порушення п.7.3. Договору не повідомив про це відповідача. Навесні 2016 року, прийшовши до офісу позивача, відповідач побачила, що ай-бокс не працює, було оголошення про тимчасові неполадки. На той час трапилася в сім`ї відповідача біда - захворіла мама - вісімдесятилітня жінка, було не до сплати послуг за паркінг. Відповідач вважає, що наявна ознака зі сторони позивача про односторонню відмову від Договору та втрати інтересу до Договору, за умови, що відповідач не сплачувала в цей період платежів, та фактично не користувалася машино-місцем, про що підтвердила при зустрічі 05 грудня 2019 року сторона позивача. Відповідач переконана, що функція контрольно-пропускного пункту позивача - виявляти машино-місця в підземному паркінгу, які були вільними тривалий час, щоб здавати їх комусь для паркування автомашин. З жовтня 2013 року ніхто не вимагав від відповідача пред`явити перепустку, з метою перевірки на право в`їзду до паркінгу (п.п. 3.3.5., 3.3.7. Договору).
Вказала, що ставиться критично до того, що весь перелік робіт виконується в повному обсязі позивачем. Саме нарахування заборгованості позивачем відповідачу за послуги/роботи з утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території, що не виконувалися/не надавалися відповідачу є підставою для визнання нарахування заборгованості незаконною.
Крім цього відповідач звернула увагу суду на те, що позивачем до позовної заяви, не долучено жодного документу-доказу, який підтверджує безпосереднє надання, значених в переліку робіт. Долучений до позовної заяви договір не може слугувати таким доказом.
Вказала, що на недобросовісність позивача, як надавача - виконавця послуг, вказує те, що він надав для підписання відповідачу Договір, зміст якого, відповідно не відображає всіх деталей, що є істотними умовами договору такого виду договорів, та, навпаки, містить кабальні умови, про які буде зазначено в зустрічному позові відповідача.
У зв`язку з наведеним, відповідач вважає нарахування позивачем заборгованості, що викладена у позовній заяві, незаконною. Сумлінність надання послуг в повному обсязі позивачем відповідачу не доведена належними, допустимими та достатніми доказами.
Також ОСОБА_1 подала заяву про застосування строку позовної давності до заявлених ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» позовних вимог.
У березні 2020 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» про визнання договору недійсним, у якому просила суд визнати договір про надання послуг №25ПП від 01 жовтня 2013 року недійсним, судові витрати покласти на відповідача. Вказаний зустрічний позов просила прийняти до спільного розгляду із первісною позовною заявою.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що 01 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» було укладено Договір про надання послуг № 25ПП, за яким ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» є виконавцем, а ОСОБА_1. споживачем. Пунктом 1.1. Договору визначено зобов`язання ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» - надавати споживачу послуги з утримання та обслуговування машино-місця, визначеного п. 1.2. Договору, у багатоповерховому паркінгу та його прилеглих територій за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 - своєчасно оплачувати вартість послуг у розмірі, строки та на умовах, що визначені Договором.
ОСОБА_1 вважає, що її права як споживача послуг із утримування, обслуговування паркінгу та прилеглої території порушені ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», оскільки запропонований для укладання договір не відповідає чинному законодавству. Внаслідок цього не можуть відбуватися нормальні цивільні правовідносини, за вказаним вище Договором, бо вона вимушена сплачувати необґрунтовану вартість за послуги з утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території, а Товариство, в свою чергу, отримає необґрунтовану економічну вигоду.
Вказала, що порядок укладання договорів щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на час підписання Договору регулювався положеннями статей 26, 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV (далі за текстом - Закон № 1875-ІV) (втратив чинність на підставі Закону №2189- VIII від 09.11.2017), та постановою КМУ від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі за текстом - постанова №529) (втратила чинність на підставі Постанови КМ №712 (712-2018-п) від 05.09.2018). Відтак умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Водночас, відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Обов`язок підготувати і укласти договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з типовим договором, покладений Законом № 1875-IV на виконавця послуг (ч.2 ст. 21) та балансоутримувача (ч. 1 ст. 29), причому останній може уповноважити на укладення договору іншу особу. У разі, якщо балансоутримувач не виконавцем, він укладає договори на надання послуг/робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з іншим виконавцем.
Відповідач зазначила, що між споживачем та Товариством повинно було укладено окремий договір, який конкретизує умови типового договору, уточнює їх, зважаючи на особливості будинку та прибудинкової території паркінгу, але не суперечить типовому договору і не змінює передбачених ним умов. Але, ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» настільки «конкретизувала умови типового договору», що здебільшого зміст укладеного Договору між нею та ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» суперечить не тільки вимогам типового договору, а й іншим нормативно-правовим актам України, якими, зокрема, значно розширено зобов 'язання Товариства та звужено обов`язки ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», і навпаки, значно розширено права ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» у порівнянні з правами позивача.
Вказала, що зміст оспорюваного Договору не містить конкретного вичерпного переліку послуг/робіт з утримання, обслуговування паркінгу та його прилеглої території, тарифів цін) та їх складових на кожну з цих послуг/робіт, вказуючи лише про право позивача на своєчасне отримання від ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» інформації про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо (п.3. 1.3. Договору). Втім, умови Договору, підготовленого на основі типового, мають містити конкретні положення про порядок реалізації споживачем цього права.
За таких обставин, передбачена п.п. 2.2.1.1. Договору, як послуга «утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території», не може вважатися як такою, а є лише визначенням виду господарської діяльності ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», за відсутності у Договорі конкретного переліку послуг/робіт, що мають виконуватися ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» з утримання, обслуговування паркінгу та його прилеглої території у визначені Договором строки та періодичність їх надання послуг, який також відсутній в Договорі.
Також відповідач зазначила, що при укладанні договору між нею та ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» фактично не відбулась домовленість, з усіх істотних умов договору, предмету договору. Тому, неможливо самостійно встановити із змісту договору, які саме послуги/роботи з утримання і обслуговування паркінгу та прилеглої до нього території зобов`язався виконувати ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» під час надання послуги; конкретний тариф (ціну) кожної з них, що є істотною умовою договору, складові загальної вартості послуг з «утримання, обслуговування паркінгу» та з утримування, обслуговування прилеглої території»; які конкретно послуги роботи з утримання та обслуговування фактично надавалися ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», чи відповідає таке надання встановленому режиму надання послуги - періоду (тиждень, місяць, рік тощо) впродовж всього часу дії Договору, якість надання певної послуги/роботи з «утримання, обслуговування паркінгу» та з утримування, обслуговування прилеглої території».
У зв`язку з вказаним, 11 грудня 2019 року та 23 січня 2020 року позивач двічі зверталася із заявами (вхід. №18 та № 1) до ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», з метою отримати документи, що містять інформацію пов`язану з предметом договору, а саме: щодо переліку послуг/робіт, структуру тарифу місячних платежів, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо, керуючись п.п.3.1.3. та 3.4.5. Договору. Але, станом на дату подання зустрічного позову до ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», так і не отримала всі документи, що містять запитувану позивачем інформацію в повному обсязі, що є порушенням прав позивача, як споживача.
Листом-відповіддю від 23.02.2020 ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» повідомило позивача, що «послуги з утримування паркінгу та прилеглої території не регулюються законодавством у сфері житлово-комунальних послуг та ОСББ». Відповідач вважає, що на даний час відсутня необхідність в укладенні додаткової угоди про визначення меж прилеглої території, про укладання якої зазначалося в заяві від 23.01.2020.
На момент укладення Договору вона була позбавлена можливості ознайомитися з обсягом зобов`язань ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» з інформацією про періодичність та строки надання конкретно визначеної послуги/роботи з утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території» - режимом їх надання, а також, інформації про прилеглу територію паркінгу, що свідчить про невизначеність загального обсягу зобов`язань ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» як істотної умови Договору, що має ознаки порушення ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» принципу добросовісності.
Товариство тривалий час замовчувало про наявність у споживача заборгованості, бо ним не вчиняються в цей час жодних дій щодо виправлення такої ситуації, так як послуги, згідно умов Договору ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» може надавати чи не надавати на свій розсуд. Тільки коли накопичилась достатньо велика сума заборгованості за нібито надані послуги ОСОБА_1 , маючи впевненість, що достатньо подати до позовної заяви тільки укладений з споживачем Договір та розрахунки щодо заборгованості, ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» звертається до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 основної заборгованості та сум 3% річних від простроченої суми боргу, інфляційну складову за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
ОСОБА_1 зазначила, що достроково розірвати Договір неможливо, оскільки у ньому містяться несправедливі умови у відношенні до споживача, оскільки обов`язково треба мати згоду ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво». Зокрема, у Договорі передбачені для цього тільки дві підстави - у разі переходу права власності на машино-місце іншій особі, або якщо відбудеться ліквідація ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» (п. 6.3. Договору).
Виходячи з аналізу умов договору, відповідач прийшла до висновку, що оспорюваний Договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону № 1023-ХІІ, а саме: - виключення або обмеження прав споживача стосовно виконавця у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання виконавцем договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку виконавця; - встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2-4); - надання виконавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; (п. 11); - надання виконавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; (п. 12), - визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання виконавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору(п 13); - встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо виконавець не виконає своїх; (п. 16), за умови, що сторони Договору в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору при його укладанні, не визначеність як такого предмету надання послуги в договорі, у зв`язку з чим наявна необізнаність споживача щодо обсягу зобов`язання ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» за Договором.
Відповідач вважає, що найбільш дієвим способом захисту порушеного права є визнання Договору недійсним. З урахуванням того, що ОСОБА_1 , як споживач, фактично позбавлена можливості обрати іншого виконавця послуг з утримування, обслуговування паркінгу, в якому знаходиться належне їй на праві власності майно, наслідком чого буде можливо продовження правовідносин між власником майна та ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво», і надання ним же цих послуг у подальшому (а значить, і наявності обов`язку по оплаті вартості цих послуг), а тому вважає, що обрання такого способу захисту порушеного права, як визнання договору недійсним є доречним. У разі задоволення позовних вимог судом, Товариство буде зобов`язане здійснити редакцію договору надання послуг та передбачити в ньому всі істотні умови, відповідно до чинного законодавства, наслідком чого стане з`ясування думки споживача щодо погодження цих умов, визнання ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» та документування (шляхом складання та підписання іншого договору).
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати Договір про надання послуг № 25ПП від 01 жовтня 2013 року недійсним. Судові витрати покласти на ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво».
У відповіді на відзив на позовну заяву ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» вказало, що 01 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та Товариством був укладений Договір про надання послуг № 25ПП. Однак з дати підписання договору і до грудня 2019 року у відповідача не виникало зауважень до його змісту і лише після того, як відповідачу були вручені документи про наявність заборгованості, у неї з`явилися деякі зауваження, щодо змісту договору, які жодним чином не відносяться до вартості послуг та їх переліку.
Також на даний час відсутні будь-які документи, які підтверджують, що Договір № 25ПП від 01.10.2013 року про надання послуг не відповідає вимогам чинного законодавства або визнаний припиненим/недійсним, а тому твердження відповідача про недійсність договору та приховування його умов є необґрунтованими.
Позивач вказав, що відповідачу було достеменно відомо про зміну банківського рахунку Товариства, адже після його зміни вона зверталася до позивача з приводу оплати за послуги надані відповідно до Договору №25ПП від 01.10.2013 про, що вказано у абз.7 розділу 1 Відзиву. Враховуючи викладене Товариство вважає, що відповідач намагається ввести суд в оману своїми твердженнями про те, що їй не було відомі нові реквізити для сплати послуг.
ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» зазначає, що твердження відповідача про односторонню відмову позивача від Договору не відповідає дійсності, оскільки протягом дії Договору позивач в повному обсязі надавав послуги утримання та обслуговування паркінгу та утримання служби контрольно - пропускного пункту. При цьому відповідач не виконувала своїх обов`язку хоча машиномісцем користувався, про що також - підтверджує у відзиві на позовну заяву (розділ 2 відзиву). Також відповідно до 3.2.1. укладеного Договору споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідно до умов договору та незалежно від того чи користується він машиномісцем чи ні.
До того ж відповідач неодноразово зверталася до позивач з приводу надання перепусток та електронних ключів доступу до паркінгу, а тому твердження відповідача про відмову від Договору позивачем є необґрунтованим. Позивач надає послуги утримання та обслуговування паркінгу та прилеглої території та утримання служби КПП. Дані послуги вказані в п. 2.2.1.1. та п. 2.2.1.2 Договору, а тому твердження відповідача про відсутність у договорі переліку послуг не відповідає дійсності і є необґрунтованими.
Про належне виконання Договору свідчить той факт, що відповідач жодного разу не звертався до позивача з приводу не надання чи неналежного надання послуг. Відповідач не надала жодних доказів на підтвердження своїх пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву, не було надано доказів, щодо виконання відповідачем умов Договору № 25ПП від 01.10.13 про надання послуг, не було надано доказів, щодо порушення позивачем зобов`язань по наданню послуг з утримання та обслуговуванню паркінгу та утримання служби КПП паркінгу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року призначено справу за позовом ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» про визнання умов договору недійсними.
У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» вказало, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним Договору №25ПП про надання послуг від 01.10.2013 не підлягають задоволенню у зв`язку із закінченням позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України. ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» заявляє про застосування строку позовної давності до вимог ОСОБА_1 , як однієї з обставин для відмови в задоволенні позову.
ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» вказує, що позивач за зустрічним позовом помилково посилається на те, що укладений договір не відповідає чинному законодавству, оскільки Договір № 25ПП від 01.10.13 відповідає нормам чинного законодавства, а також особисто позивачем прочитаний, власноручно заповнений та підписаний. Окрім цього зауважило, що свобода договору є одним з основоположних принципів сучасного цивільного права. Позивача за зустрічним позовом близько 6 років влаштовували умови Договору № 25ПП від 01.10.13 і лише після звернення ТОВ «ЕО «Голосієво» до суду із заявою про стягнення боргу за Договором ОСОБА_1 вирішила, що умови Договору не відповідають чинному законодавству. Звернувшись із зустрічним позовом позивач намагається в ухилитися від оплати заборгованості за Договором.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 не надає жодних доказів, які підтверджували б те, що для підписання оспорюваного нею договору на позивача чинився тиск чи інші дії, які примушували б його до підписання цього Договору, не надані докази і того, що позивач при підписанні Договору була не згодна з його умовами або його частиною. Також зауважило, що твердження про відсутність інформації про прилеглу територію паркінгу не відповідає дійсності, адже під час укладання Договору на послуги утримання паркінгу, споживачу надаються відповідні документи та розрахунок плати на утримання паркінгу, який містить інформацію про складові послуг, періодичні надання послуги, розмір прилеглої території паркінгу тощо.
Ураховуючи викладене ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову з підстав необґрунтованих заявлених зустрічних позовних вимог, що суперечать обставинам справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» про визнання договору недійсним залишено без розгляду.
Представник позивача ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. У заяві вказав, що підтримує заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Будь - яких заяв, клопотань до суду на час розгляду справи від відповідача не надходило.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Положення статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначають, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» є балансоутримувачем паркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-В в Голосіївському районі м. Києва, та надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території для паркінгу на підставі укладених з власниками машиномісць договорів (акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс укладеного 31.12.2009).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 24 вересня 2013 року, індексний номер 9875422, ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 , що знаходиться в наземно-підземному паркінгу по АДРЕСА_1 , площею 18.3 кв.м.
01 жовтня 2013 року між ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг № 25ПП, згідно п. 1.1. якого виконавець зобов`язаний надати послуги з утримання та обслуговування місця, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість послуг у розмірі, строк та на умовах, передбачених укладеним договором.
Відповідно до п. 2.2.1. укладеного договору вартість послуг виконавця складається з: утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 156,00 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 60,00 гривень. Всього вартість послуг становить: 216,00 гривень за один календарний місяць.
Відповідно до п. 2.5.3. укладеного договору вартість послуг може змінюватись виконавцем в односторонньому порядку у випадку зміни тарифів постачальників, мінімальної заробітної плати та інших чинників, які впливають на вартість надання послуг.
Вартість комунальних послуг може змінюватись виконавцем в односторонньому порядку у випадку зміни вартості комунальних послуг постачальниками (п. 2.5.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5.5. про зміну вартості послуг виконавця та /або вартості комунальних послуг виконавця зобов`язується повідомляти споживача шляхом відображення зміненої вартості послуг виконавця та/або вартості комунальних послуг у рахунках на сплату послуг з обґрунтуванням такої зміни.
Протягом дії договору у зв`язку з суттєвим збільшенням вартості комунальних послуг, збільшенням вартості електроенергії, збільшенням вартості запасних частин, обслуговування ліфтів, підвищенням розміру мінімальної заробітної плати відбувалися зміни вартості послуг виконавця, а саме: 01.01.2015-31.05.2016 - вартість послуг виконавця становить 286,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 60,00 грн); 01.06.2016-31.12.2016 - вартість послуг виконавця становить 314,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 88,00 гривень); 01.01.2017-31.12.2017 - вартість послуг виконавця становить 358,25 грн (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 132,00 гривень); 01.01.2018-28.02.2019 - вартість послуг виконавця становить 391,25 гривень (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 226,25 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 165,00 гривень); 01.03.2019-31.12.2019 - вартість послуг виконавця становить 296,51 гривень (утримання, обслуговування паркінгу та прилеглої території - 296,51 гривень; утримання служби контрольно-пропускного пункту - 198 гривень).
Відповідно до п. 2.5.2. укладеного договору споживач зобов`язаний сплачувати вартість послуг виконавця до 25 числа кожного наступного місяця, який слідує за місяцем споживання послуг.
Згідно п. 3.2.2. укладеного Договору споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідно до умов договору та незалежно від того чи користується він машиномісцем чи ні.
Судом встановлено, що позивач в повному обсязі надавав позивачу послуги, передбачені договором, про що свідчить відсутність жодних претензій та зауважень від відповідача за вказаний у позові період.
Будь-яких доказів на спростування зазначених обставин матеріали справи не містять.
Відповідач у повному обсязі своїх зобов`язань за договором не виконує, не оплачує надані їй послуги у повному обсязі, порушує його умови та не здійснює оплату послуг виконавця належним чином.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору про надання послуг № 25ПП заборгованість відповідача за послуги з утримання та обслуговування паркінгу та послуги з утримання служби контрольно-пропускного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2019 року становить 18 953,26 грн.
Оскільки відповідачем порушено виконання зобов`язання, тому на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову суму боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3 360,73 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 488,00 грн.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Пунктом 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами
Згідно до частини першої ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує (частина четверта цієї статі).
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно з частиною першою ст. 322 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.
Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг з утримання та обслуговування території паркінгу, прилеглої території та утримання служби контрольно - пропускного пункту.
Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.
Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй з утримання та обслуговування території паркінгу, прилеглої території та утримання служби контрольно - пропускного пункту. На момент укладення Договору відповідачу було достеменно відомо про умови Договору, вручено екземпляр вказаного Договору. Однак з дати підписання договору і до грудня 2019 року, періодично сплачуючи платежі за надані позивачем послуги, у відповідача не виникало зауважень до його змісту і лише після того, як відповідачу були вручені документи про наявність заборгованості, у неї з`явилися зауваження, щодо змісту договору, що жодним чином не відносяться до вартості послуг та їх переліку. На даний час відсутні будь-які документи, які підтверджують, що Договір № 25ПП від 01.10.2013 про надання послуг не відповідає вимогам чинного законодавства або визнаний припиненим/недійсним, а тому твердження Відповідача про недійсність договору та приховування його умов є необґрунтованими. Відповідачем не надано докази про наявність актів - претензій або звернень з приводу ненадання послуг або неналежного їх подання у період за який стягується заборгованість.
Надані копії заяви № 1 від 23 січня 2020 року (вх. № 1), заяви від 23 січня 2020 року (вх. № 2),, заяви від 23 січня 2020 року (вх. № 3), а також відповіді на них не можуть стосуватися даного розгляду справи, адже ці заяви та відповіді на них стосуються внесення змін до Договору № 25ПП від 01.10.2013, що не є предметом розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо утримання належного їй майна та ухиляється від оплати наданих їй позивачем послуг з утримання та обслуговування належного відповідачу на праві власності машиномісця, території паркінгу, прилеглої території та утримання служби контрольно - пропускного пункту, що були надані позивачем згідно з укладеним між сторонами договором від 01.10.2013 №25ПП, відтак у відповідача перед позивачем виникло зобов`язання щодо сплати заборгованості, що станом на 31.12.2019 з урахуванням положення ст. 625 ЦК України складає 23 801,98 грн, При цьому відповідач належних і допустимих доказів на спростування такого розрахунку не надано.
Однак, ОСОБА_1 подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до заявлених ТОВ «ЕО «Голосіїво» позовних вимог.
Так, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості відповідача, згідно якого споживач припинила здійснення платежів на користь позивача з січня 2015 року.
Із позовом до суду ТОВ «Експлуатуюча організація «Голосієво» звернулося у січня 2020 року.
Тому, враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості згідно з укладеним між сторонами договором від 01.10.2013 №25ПП за період з січня 2017 року по січень 2020 року, що згідно розрахунку суду складає 14 721,60 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в зв`язку з порушенням грошового зобов`язання за період з січня 2017 року по січень 2020 року, тобто в межах строків позовної давності, суму інфляційних втрат у розмірі 1 620,44 та 3% річних у розмірі 635,23 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України, а тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені при зверненні до суду, у а саме суму судового збору, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» (ЄДРПОУ 34600816, адреса: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-А, п/р НОМЕР_3 у АТ «ОТП Банк») заборгованість за спожиті з утримання та обслуговування території паркінгу, прилеглої території та утримання служби контрольно - пропускного пункту, в розмірі 16 977 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 27 коп, з яких: сума основного боргу - 14 721 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн 60 коп, 3 % річних від простроченої - 635 (шістсот тридцять п`ять) грн 23 коп, інфляційна складова суми боргу за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання - 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча організація «Голосієво» (ЄДРПОУ 34600816, адреса: м. Київ, вул. Голосіївська, 13-А, п/р НОМЕР_3 у АТ «ОТП Банк») судовий збір в розмірі в 1499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) грн 29 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2023 |
Оприлюднено | 05.09.2023 |
Номер документу | 113163635 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Колдіна О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні