Ухвала

від 31.08.2023 по справі 196/1003/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/1003/23

№ провадження 2/196/407/2023

УХВАЛА

31.08.2023 смт Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, яка не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Частина перша статті чотири ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як роз`яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 -72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

З аналізу наведених правових норм, слідує, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви та зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Разом з тим, враховуючи майновий характер спірних правовідносин, позов не містить повного виконання: п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Так, в позовній заяві відсутні відомості з посиланням на докази щодо оцінки вартості майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 частину якого просить визнати право власності в порядку поділу спільної сумісної власності позивач. Також, відсутні відомості щодо досягнення згоди між колишнім подружжям щодо вартості майна, яке підлягає поділу.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Проте, у позові відсутнє посилання на докази, з яких можливо було б встановити дійсну вартість спірного майна у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК Українина, зокрема на оцінку, проведену сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності, що унеможливлює визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті, та дійсної ціни позову.

Крім того, є незрозумілим, з чого виходила позивачка при визначенні ціни позову.

Відповідно до ст.185 ч.1, ч.2 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачці.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачеві з усіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2023 року.

Суддя: Д.Г. Костюков