Рішення

від 26.09.2023 по справі 196/1003/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1003/23

№ провадження 2/196/407/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Харінської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову посилається на те, що 11 грудня 2010 вони з відповідачем ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Виконкомі Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, актовий запис №07. Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі № 196/124/23 від 06 березня 2023 року даний шлюб було розірвано. За час спільного подружнього життя ними було набуте майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Житловий будинок належить на праві власності відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 29 травня 2018 року №1706. Позивач вважає за необхідне розподілити спільне майно подружжя, виділивши їй 1/2 частину житлового будинку та визнавши за нею право власності на зазначену частину житлового будинку, у зв`язку з чим вона звернулася з даним позовом до суду. Також просила понесені нею судові витрати покласти на відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі тапрохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України).

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Також, суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставіст.60 СК України.

Судом встановлено, що позивач з відповідачем з 11 грудня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 9).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у справі №196/124/23 від 06 березня 2023 року даний шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 7).

За час спільного подружнього життя сторонами було набуте майно, а саме житловий будинок, загальною площею 37,7 кв.м, житловою площею 24 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами до нього, а саме: Б1-літня кухня шл.блок; В1-літня кухня шл.блок; Г1-гараж шл.блок; Ж1-сарай 1/2 шл.блок, 1/2 цегла; К1-сарай шл.блок; №2-колодязь бет. кільця; №3, 4-огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в комунальній власності. Житловий будинок належить на праві власності відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 29 травня 2018 року №1706 (а.с. 10-12, 15. 16).

Отже, даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що необхідно визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розділити спільний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на дві рівні частини, визнавши за кожним право власності на нерухоме майно - 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Право спільної сумісної власності подружжя на вказане майно припинити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69-71 СК України, ст.ст. ст. 141-142, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- задовольнити повністю.

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - житловий будинок, загальною площею 37,7 кв.м, житловою площею 24 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами до нього, а саме: Б1-літня кухня шл.блок; В1-літня кухня шл.блок; Г1-гараж шл.блок; Ж1-сарай 1/2 шл.блок, 1/2 цегла; К1-сарай шл.блок; №2-колодязь бет. кільця; №3, 4-огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в комунальній власності.

В порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 20 січня 2011 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 37,7 кв.м, житловою площею 24 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами до нього, а саме: Б1-літня кухня шл.блок; В1-літня кухня шл.блок; Г1-гараж шл.блок; Ж1-сарай 1/2 шл.блок, 1/2 цегла; К1-сарай шл.блок; №2-колодязь бет. кільця; №3, 4-огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в комунальній власності.

В порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 16 транвя 2001 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 37,7 кв.м, житловою площею 24 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами до нього, а саме: Б1-літня кухня шл.блок; В1-літня кухня шл.блок; Г1-гараж шл.блок; Ж1-сарай 1/2 шл.блок, 1/2 цегла; К1-сарай шл.блок; №2-колодязь бет. кільця; №3, 4-огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в комунальній власності.

Право спільної сумісної власності на житловий будинок, загальною площею 37,7 кв.м, житловою площею 24 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами до нього, а саме: Б1-літня кухня шл.блок; В1-літня кухня шл.блок; Г1-гараж шл.блок; Ж1-сарай 1/2 шл.блок, 1/2 цегла; К1-сарай шл.блок; №2-колодязь бет. кільця; №3, 4-огорожа, які розташовані на земельній ділянці площею 0,2408 га з кадастровим номером 1225683601:01:097:0001, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в комунальній власності, припинити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 16 транвя 2001 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 20 січня 2011 року, судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.09.2023 року.

Суддя: Д.Г.Костюков