Рішення

від 01.09.2023 по справі 904/3160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3160/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 133, ідентифікаційний код 31818929) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правобережне" (51613, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Правобережне, вул. Юдашкіна, буд. 45, ідентифікаційний код 35419410) про стягнення 57 802,50 грн. збитків

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №440 від 13.06.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правобережне" 57 802,50 грн. збитків, з яких 51 600,00 грн. сплачений штраф та 6 202,50 грн. сплачені судові витрати.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2022 року АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" було подано позов до ТОВ "Агропартнер" про стягнення 51 600,00 грн. штрафу за невірно зазначено адресу вантожоодержувача ТОВ "РОК ТРЕЙД" у накладній 32318321. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2022 по справі №927/241/22 у задоволенні позову про стягнення 51 600 грн. штрафу було відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 по справі №927/241/22 рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2022 скасовано, прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Агропартнер" на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній у сумі 51 600,00 грн. та 6 202,50 грн. судових витрат.

10 січня 2023 року ТОВ "Агропартнер" сплатило на користь АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" штраф в сумі 51 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №414148 від 10.01.2023 та судові витрати в сумі 6 202, 50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №414150 від 10.01.2023.

При цьому ТОВ "Агропартнер" не вбачає свого порушення в діях щодо доставки товару на адресу покупця, тому що пункт призначення товару був зазначений ТОВ "Правобережне" в Специфікації до договору купівлі-продажу №П-526-АПР від 13.09.2021 та додатково підтверджений ТОВ "Правобережне" листом № 74 від 15.09.2021.

Оскільки діями відповідача (а саме невірним зазначенням пункту призначення товару) позивачу була завдана майнова (матеріальна) шкода (у розмірі сплаченого штрафу та судових витрат), ТОВ "Агропартнер" звернувся до суду з позовною заявою для відновлення своїх порушених прав.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву №441 від 13.06.2023 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Правобережне".

Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Правобережне" перебуває в стані припинення, запроваджена процедура припинення юридичної особи може унеможливити виконання рішення суду, що, по-факту, взагалі нівелює застосування позивачем судового порядку захисту своїх прав.

Позивач вважає, що не має необхідності вживати будь-яке зустрічне забезпечення відносно позивача, адже саме на захист його прав та інтересів заявлена позовна вимога про звернення стягнення. Окрім того, як вбачається з матеріалів, поданих до позовної заяви (а саме з листування) ТОВ "Правобережне" вже визнавало факт заподіяння збитків позивачу зі своєї вини, проте протягом більш, ніж два місяці не вжило заходів для відшкодування завданих збитків.

Таким чином, позивач стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, виконання рішення, постановленого за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер", буде унеможливлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3160/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 14.07.2023 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що відповідно до накладної №32318321 від 19.09.2021 товар був доставлений на станцію Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці, за адресою, за якою знаходився вантажоодержувач, як зазначено в специфікації до договору та підтверджено листом відповідача, та відповідно отриманий вантажоодержувачем без жодних заперечень та претензій, що не заперечується позивачем.

Також, відповідач стверджує, що саме позивач був відповідальний, здійснюючи оформлення перевізних документів, за правильність оформлення та відправку товару.

До суду 26.07.2023 надійшла відповідь позивача на відзив у якій позивач відхиляє пояснення та міркування відповідача. Позивач стверджує, що оформлення перевізних документів здійснювалось позивачем на підставі даних, наданих відповідачем в п. 6 Специфікації до Договору від 13.09.2021 та листі №74 від 15.09.2021.

Таким чином, на думку позивача, у ТОВ "Агропартнер" не було підстав ставити під сумнів достовірність даних, наданих відповідачем. Окрім цього, ТОВ "Агропартнер" не може та не зобов`язане контролювати вірність даних, які його контрагент надає для отримання товару, оскільки цей обов`язок не встановлений ні жодним нормативно-правовим актом, ні договором між сторонами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" (далі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правобережне" (далі - Відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу № П-526-АПР (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого у строки і на умовах, визначених договором, Продавець зобов`язався передати Покупцю товар, a Покупець зобов`язалось прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого була визначена у Специфікації до договору.

Якщо інше окремо не погоджено сторонами, поставка товару здійснюється на умовах DDP склад Покупця (відповідно до ІНКОТЕРМС-2010). Вивантаження товару здійснюється засобами та за рахунок Покупця (п.4.1 договору).

Термін поставки конкретної партії товару визначається в Специфікації до договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору якщо інше окремо не погоджено сторонами, передача товару продавцем і прийом товару Покупцем проводиться у місці здійснення поставки, зазначеному в п.4.1 договору, за наявності у Покупця довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданої Покупцем, та інших документів, передбачених законодавством України.

У разі невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором така сторона несе відповідальність згідно з умовами договору та законодавством України (п.9.1 договору).

Продавець несе відповідальність перед Покупцем за прямі, реальні, документально підтверджені збитки в розмірі, що не перевищують фактичну ціну (вартість) товару, який буде предметом спору сторін (п.9.7 договору).

Покупець не несе відповідальності за будь-які дії/бездіяльності третіх осіб, що спричинили неможливість або несвоєчасність виконання договору в цілому або в будь-якій його частині (п.9.8 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, якщо інше не передбачено умовами договору (п.11.1 договору).

У Специфікації від 13.09.2021 Додатку №1 до договору сторонами узгоджені умови, а саме:

- умови поставки погоджуються сторонами на умовах: СРТ Станція Покупця (п.6 Специфікації)

- станція призначення: Верхньодніпровськ Придніпровська залізниця, код станції: 456300, вантажоодержувач: ТОВ "РОК ТРЕЙД", код вантажоодержувача: 0276 (п.6.1 специфікації).

У листі №74 від 15.09.2021 Відповідачем на виконання умов договору від 13.09.2021 №П-526-АПР та Специфікації №1 від 13.09.2021 надані Позивачу інструкції по заповненню залізничних накладних, а саме: станція призначення - Верхньодніпровськ Придніпровська залізниця, код станції - 456300, вантажоодержувач - ТОВ "РОК ТРЕЙД", код вантажоодержувача - 0276.

На виконання умов договору Позивачем за накладною №32318321 від 19.09.2021 здійснило відправку вагону № 62976279 зі станції Голубичі Південно-Західної залізниці на станцію Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці.

У графі 4 "Одержувач" накладної № 32318321 зазначено: код ЄДРПОУ 31030276 ТОВ "РОК ТРЕЙД" та адреса одержувача: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, с. Правобережне, вул. Юдашкіна, 45.

У листі Позивача вих. № 421 від 25.09.2021, адресованого начальнику станції Чернігів-Північний РВ "Південно-Західної залізниці" АТ "Укрзалізниця" зазначено, що при оформленні ГУ № 32318321 (вагон 62976279) було помилково вказано адресу отримувача ТОВ "РОК ТРЕЙД" (код 0276). ТОВ "Агропартнер" просив правильним рахувати: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2. Просив вислати телеграму на станцію призначення Верхньодніпровськ (456300).

У телеграмі станції Голубичі HP 2 від 25.09.2021 зазначено: "відправка наша вам НР 32318321 вагон 62976297 вірною вважати адресу одержувача ТОВ "РОК ТРЕЙД" (код 0276) 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2".

Згідно із телеграмою станції Голубичі HP 2 від 25.09.2021, відправленої на підставі листа ТОВ "Агропартнер" вих. № 421 від 25.09.2021, зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з Дніпровська обл., Верхньодніпровський р-н, с. Правобережне, вул. Юдашкіна, 45 на 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2.

У Акті загальної форми № 37 від 25.09.2021, складеного у присутності Майстренко Н.І., ОСОБА_1 , зав.складом ТОВ "РОК ТРЕЙД" Борисова, станція відправлення: Голубичі Південно-Західної залізниці, станція призначення: Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці, накладна №32318321 від 19.09.2021, вагон № 62976279, зазначено, що у перевізному документі невірно вказана юридична адреса отримувача. Для нарахування штрафу в п`ятикратному розмірі провізної плати ст. 24, 118, 122 Статуту залізниці України нараховується штраф на відправника в п`ятикратному розмірі провізної плати 10 320,00 грн х 5 = 51 600,00 грн.

У графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної № 32318321 наявний підпис, дата: 25.09.2021 та зазначено: довіреність 15/42 від 08.07.2021, паспорт НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , смт. Новомиколаївка, вул. Б. Хмельницького, 27.

Зазначеною довіреністю № 15/42, копія якої додана до матеріалів справи, ТОВ "РОК ТРЕЙД" уповноважило завідуючого складом Борисова Віктора Миколайовича на станції Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці, зокрема, здійснювати операції, пов`язані з відправленням та отриманням вантажів, оформлення перевізних документів на відправлення та переадресування вантажів підприємством, розкредитування перевізних документів на вантажі, що прибули в адресу підприємства, приймання участі у складанні та підписуванні усіх видів актів, що пов`язані з перевезенням вантажів по залізниці (п. 1 - 4). У довіреності вказано реквізити підприємства, зокрема юридична адреса (01343, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, приміщення 42/2); розрахунковий рахунок; ЄДРПОУ 31030276; код вантажовідправника (вантажоодержувача) 0276; код платника та телефон для повідомлень.

Постановою Північного апеляційного господарського суду №927/241/22 від 13.12.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2022 у справі № 927/241/22 задоволено, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2022 у справі № 927/241/22 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній у сумі 51 600,00 грн. та 6 202,50 грн. судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В постанові Північного апеляційного господарського суду №927/241/22 від 13.12.2022 встановлено, що 25.09.2021 по прибуттю вагону на станцію призначення Верхньодніпровськ Придніпровської залізниці було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі ТОВ "РОК ТРЕЙД", за вказівкою ТОВ "Агропартнер" внесено відповідне виправлення та складено акт з розрахунком штрафу відповідно до ст. 24, 118, 122 Статуту залізниці України. ТОВ "Агропартнер" та ТОВ "Правобережне" стверджували, що в накладній № 32318321 від 19.09.2021 до виправлення була вказана поштова адреса одержувача - ТОВ "РОК ТРЕЙД", не пояснюючи, при цьому, джерело такої інформації. Жодний із наявних у справі доказ не є свідченням того, що Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, с. Правобережне, вул. Юдашкіна, 45, є поштовою адресою ТОВ "РОК ТРЕЙД". Навпроти, наявні у справі докази доводять, що зазначена адреса є адресою власника вантажу - ТОВ "Правобережне", а не одержувача вантажу - ТОВ "РОК ТРЕЙД". Тобто, матеріали справи №927/241/22 не містять доказів на спростування зафіксованого в акті загальної форми №37 від 25.09.2021 порушення оформлення перевізного документа.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду №927/241/22 від 13.12.2022 позивач сплатив на користь АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" штраф в сумі 51 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №414148 від 10.01.2023, та судові витрати в сумі 6 202, 50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №414150 від 10.01.2023.

Позивач не вбачає у своїх діях порушень щодо доставки товару на адресу Покупця, тому що пункт призначення товару був зазначений Відповідачем в Специфікації до договору купівлі-продажу №П-526-АПР від 13.09.2021 та додатково підтверджений Відповідачем листом № 74 від 15.09.2021.

Таким чином, позивач стверджує, що Продавець та Покупець в Специфікації до договору від 13.09.2021 погодили між собою, порядок і умови поставки придбаного товару, відповідно до чого, поставка товару ТОВ "Агропартнер" здійснювалась на умовах СРТ Станція Покупця, а сам товар мав отримати вантажоодержувач ТОВ "Рок Трейд". При цьому саме ТОВ "Правобережне" задля забезпечення зі свого боку приймання придбаного товару (в розумінні припису частини другої статті 689 Цивільного кодексу України) надіслало Продавцю лист №74 від 15.09.2021 в якому зазначило інструкцію по заповненню залізничних накладних та адресу власника вантажу, яка в подальшому відповідно до Акту загальної форми від 25.09.2021 була визнана невірною. Тобто, ТОВ "Правобережне" неналежним чином виконало свої зобов`язання за договором, тим самим спричинило ТОВ "Агропартнер" майнову (матеріальну) шкоду.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору. Так, досудову вимогу №262 від 07.03.2023 (на суму 51 600,00 грн.) Відповідач отримав 24.03.2023, відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошта за відстеженням трекеру 1400301066505 про вручення Відповідачу поштового по відправлення. В досудовій вимозі Позивач просив Відповідача сплатити суму сплаченого штрафу у строк 10 календарних днів з моменту отримання вимоги. Розглянувши досудову вимогу, Відповідач направив лист (вих. №85) від 30.03.2023 про розгляд досудової вимоги на суму 51 600,00 грн. від 07.03.2023 за вих. №262 відповідно до якого просив підтвердити документально сплату ТОВ "Агропартнер" штрафу у вказаному розмірі.

Досудову вимогу №329 від 10.04.2023 (на суму 57 802,50 грн.) Відповідач отримав 27.04.2023, відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошта за відстеженням по трекеру 1400301087022 про вручення Відповідачу поштового відправлення. В досудовій вимозі Позивач просив Відповідача сплатити суму сплаченого штрафу у розмірі 51 600,00 грн. та суму сплачених судових витрат в розмірі 6 202,50 грн. у строк 10 календарних днів з моменту отримання вимоги. Разом з цією досудовою вимогою ТОВ "Агропартнер" направив копії платіжних доручень на підтвердження здійснення вказаних платежів. У відповідь на дану досудову вимогу ТОВ "Правобережне" жодних платежів не вчинило, відповідно до чого, спроба Позивача врегулювати спір з Відповідачем у досудовому порядку не була вдалою.

На підставі зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правобережне" 57 802,50 грн. збитків, з яких 51 600,00 грн. сплачений штраф та 6 202,50 грн. сплачені судові витрати.

Предметом доказування по справі є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відповідно до приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов`язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб`єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов`язання. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Щоб стягнути збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір. Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, наслідком протиправної поведінки заподіювача. Для покладення відповідальності за цивільне правопорушення, крім зазначених вище трьох об`єктивних умов - протиправності, збитків і причинного зв`язку, за загальним правилом, необхідна ще одна умова - вина заподіювача.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування збитків, що полягають, як убачається із позовної заяви, із втрат, яких зазнала особа у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем адреси вантажоодержувача у накладній, покладає на позивача обов`язок довести наявність складових, визначених вищезазначеними нормами.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності.

Аналогічна правова позиція наведена в Постанові КГС ВС від 10.06.2019 у справі № 903/581/18.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі No 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі No 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі No 902/761/18, від 04.12.2019 у справі No 917/2101/17).

Докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент розгляду справи), за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (постанова КГС ВС від 14.12.2018 у справі №914/809/18).

Суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного ї об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін (постанова КГС ВС від 28.01.2020 у справі №910/6981/19).

Однак позивач, всупереч вищезазначеним нормам, не довів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача за завдані збитки.

Зокрема, позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача у заподіянні збитків, тобто порушення відповідачем господарського зобов`язання або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, як визначено п. 1 ст. 224 Господарського кодексу України.

Так, зі змісту наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу №П-526-АПР від 13.09.2021, який було укладено між сторонами, вбачається, що на відповідача не покладався обов`язок щодо повідомлення позивачу адреси вантажоодержувача, порушивши який відповідач завдав би збитків позивачу.

Суд звертає увагу, що у Специфікації від 13.09.2021 Додатку №1 до договору та листі відповідача №74 від 15.09.2021, на які посилається позивач, зазначено лише вантажоодержувач: ТОВ "Рок Трейд" та код вантажоодержувача:0276.

Таким чином, умови договору не містять вимог зобов`язального характеру щодо повідомлення відповідачем позивачу адреси вантажоодержувача та матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивачу невірної адреси вантажоодержувача.

Позивачем не доведена наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненими збитками, тобто, що саме неправомірні дії відповідача призвели до накладення штрафних санкцій на позивача за порушення вимог Статуту залізниць України, які у подальшому стягнуті за постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №927/241/22.

Не доведено і вину відповідача, адже за рішеннями суду у справі №927/241/22, згідно з яким з позивача було стягнуто на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній у сумі 51 600,00 грн. та 6 202,50 грн. судових витрат, було встановлено вину саме позивача у неправильному зазначенні адреси вантажоодержувача, що стало підставою для стягнення штрафних санкцій.

При заповненні залізничної накладної позивач не був позбавлений можливості перевірити та переконатись у правильності адреси вантажоодержувача, щоб не допустити в подальшому стягнення штрафних санкцій згідно зі ст. ст. 24, 122 Статуту залізниць України.

Таким чином, позивач не вчинив усіх дій, спрямованих на запобігання стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правобережне" про стягнення 57 802,50 грн. збитків відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв