Ухвала

від 01.09.2023 по справі 908/2181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.09.2023 Справа № 908/2181/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику учасників матеріали заяви представника АТ «КБ «Приватбанк» - адвоката Будьонного В.С. про забезпечення позову у справі № 908/2181/23

за позовною заявою: акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача 1: фермерського господарства ГУЗЄЄВ-2007, 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с. Новополтавка, вул. Шевченко, буд. 9

до відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 703 475,15 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області (суддя Корсун В.Л.) перебуває справа №908/2181/23 за позовом акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (далі АТ КБ ПриватБанк) до фермерського господарства ГУЗЄЄВ-2007 (далі ФГ ГУЗЄЄВ-2007, відповідач 1) та до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.21 № 34850970-КД-4 у розмірі 703 475,15 грн, а саме: 327 476,84 грн заборгованість за тілом кредиту, 48 521,47 грн заборгованість за процентами та 327 476,84 грн заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією (за період із ).

30.08.23 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі №908/2181/23, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить Відповідачу - 2 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1950494423104. Тип об`єкта: квартира, двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: квартира, двокімнатна, загальна площа (кв.м): 44, житлова площа (кв.м): 28, Опис: складається з коридору №1 = 2,7 кв.м., санвузла №2 = 2,8 кв.м., кухні №3 = 6,5 кв.м., кімнати №4 = 17,6 кв.м., кімнати №5 = 10,4 кв.м., комори №6 = 1,9 кв.м., балкону = 2,6 кв.м.

2. Земельна ділянка площа (га): 19.2186, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.07.2012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1575788123255, кадастровий номер: 2325582900:03:013:0040, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка площа (га): 22.2816, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.07.2012, реєстраційний номер об`єкта нерухомою майна: 1567791423255, кадастровий номер: 2325584600:01:015:0001, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка площа (га): 12.5989, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.07.2012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1567753623255, кадастровий номер: 2325584600:01:021:0001, адреса:

АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1000724123255. Тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 114.7, житлова площа (кв.м): 60.3, Опис: житловий будинок А, літера а - тамбур, літера Г - гараж, літера П - гараж, літера Н - навіс, літера Є - сарай, літера С - сарай, літера В - літня кухня, літера в - прибудова до кухні, літера Д - погріб, літера Б - басейна, літера К - колодязь, літера М - паркан. Адреса: АДРЕСА_2 .

6. Земельна ділянка загальною площею 6,1623 га, у тому числі ріллі речового права: 6,1623 га, кадастровий номер: 2325584600:03:008:0024, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6, 5400 га, у тому числі ріллі 6,5400 га, кадастровий номер: 2325584600:02:012:0005, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6,3500 га, у тому числі ріллі 6,3500 га, кадастровий номер: 2325584600:03:003:0015, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6,1623 га, у тому числі ріллі 6,1623 га, кадастровий номер: 2325584600:03:008:0023, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6,3400 га, у тому числі ріллі 6,3400 га, кадастровий номер: 2325584600:03:003:0014, адреса:

АДРЕСА_2 . Земельна ділянка загальною площею 6,3500 га, у тому числі ріллі 6,3500 га, кадастровий помер: 2325584600:03:003:0016, адреса:

АДРЕСА_2 . Транспортний засіб, а саме: марка - МАГ, модель - 202, рік випуску - 2020, дата державної реєстрації - 11.03.2020.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у цій справі цілком можливе чергове відчуження відповідачем об`єктів нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів. Відчуження зазначеного вище майна на користь третіх осіб до моменту відкриття виконавчого провадження може унеможливити виконання рішення суду у цій справі. В розрізі вищевикладеного та враховуючи ухилення відповідача-1 від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Автоматизованою системою документообігу суду 30.08.23 здійснено автоматичний розподіл судової справи та заяви про забезпечення позову між суддями, справу та заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Розглянувши заяву про забезпечення позову у справі судом враховано наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 ГПК України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яки

Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 р. у справі Дорани проти Ірландії, поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 цієї ж статті кодексу передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, в обґрунтування поданої заяви, позивач вказує про те, що відповідачем-1 довготривало не виконуються зобов`язання зі сплати заборгованості за кредитним договором №34850970-КД-4 від 20.04.21 у сумі 703 475,15 грн.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Наявність вказаних обставин має бути підтверджена доказами з урахуванням загальних вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач не надав доказів на підтвердження існування обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема, будь-які дії відповідача направлені на перешкоджання виконанню рішення.

Посилання позивача на наявність у відповідача значної суми заборгованості не є такою обставиною, оскільки вказана заборгованість на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в т.ч. доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

За таких обставин, у господарського суду на момент подання даної заяви відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу заявника позивача у справі на наступне.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …, який не одноразово було продовжено і триває станом на час постановлення цієї ухвали суду.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року», Чернігівську селищну територіальну громаду включено до вказаного Переліку.

Згідно із ом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 №309 « , () ? ? р? ф», . Тимчасово окуповані російською федерацією території України включено, зокрема, території Запорізької області - с. Новоказанкувате Чернігівської селищної територіальної громади та с. Новополтавка Чернігівської селищної територіальної громади.

З наведеного вище у тексті цієї ухвали вбачається, що:

- в тексті позовної заяви, а також заяви про забезпечення позову у цій справі позивачем не вказано за який саме період позивачем заявлено до стягнення відповідні суми (а лише вказано, що заборгованість станом на 12.04.23);

- об`єкти нерухомості, на які позивач просить накласти арешт, протягом тривалого періоду часу знаходяться на тимчасово окупованій території Запорізької області;

- через не зазначення позивачем вартості активів, на які він просить накласти арешт, суд, з поміж інших питань, позбавлений можливості врахувати принцип співмірності між заявленою до стягнення сумою та кількістю об`єктів рухомого та нерухомого майна, на яке заявник просить суд накласти арешт.

За викладених обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовляється.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 20, 24, 42, 46, 86, 136-140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника АТ «КБ «Приватбанк» - адвоката Будьонного В.С. про забезпечення позову у справі № 908/2181/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 01.09.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строку визначеного ст. 256 ГПК України.

Суддя В.Л. Корсун