Рішення

від 30.08.2023 по справі 912/1385/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 рокуСправа № 912/1385/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 912/1385/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія"

до Державної податкової служби України, в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про стягнення 193 763,99 грн,

представники:

від позивача - Степаненко В.О., ордер від 21.08.2023 серії ВА № 1053879;

від відповідача Дудка С.В., самопредставництво за даними ЄДР.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія", яка містить вимоги до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення 165 152,72 грн інфляційних втрат, 28 611,27 грн - 3% річних, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 14.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати поставленої електричної енергії.

Ухвалою від 04.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1385/23 за правилами загального спрощеного провадження, судове засідання призначено на 30.08.2023 на 12:00 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

21.08.2023 до господарського суду від Державної податкової служби України, в особі Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області надійшов відзив від 17.08.2023 № АБТ/Н-28-05-61-10, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. В обґрунтування своїх заперечень Державна податкова служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області зазначає про відсутність в її діях вини, яка є обов`язковою умовою настання відповідальності передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, зауважує про те, що Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області є бюджетною неприбутковою установою - органом державної влади України, який повністю фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та про неврахування позивачем положень ст. 614 ЦК України, а відтак і про безпідставність заявлення позовних вимог.

30.08.2023 суд відкрив судове засідання. В судовому засіданні брали участь уповноважені представники сторін.

У судовому засіданні 30.08.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 30.08.2023 представник відповідача позовні вимоги заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1 (далі - Договір, а.с. 8-15), відповідно до якого Постачальник зобов`язується постачати Споживачу електричну енергію за адресою м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, та структурні підрозділи (додаток 3 до договору) за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - "Електрична енергія", а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії: до 31 грудня 2021 року (включно).

Загальна вартість цього Договору становить - 2 329 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 388 200,00 грн та розраховується відповідно до Додатка № 1 цього Договору. Платіжні зобов`язання Замовника по цьому договору виникають в межах відповідного бюджетного призначення на 2021 рік, а саме на суму 2 329 200,00 грн з ПДВ. Подальше виникнення зобов`язань може збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та регламентуватися шляхом укладення додаткових угод, але не може перевищувати загальну суму договору (п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 5.12. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 5.13. Договору визначено, що Споживач сплачує Постачальнику ціну поставленої електричної енергії за цим Договором на підставі відповідного Акта приймання-передачі електроенергії та рахунків, що їх виставляє Постачальник, шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника суми за постачання електроенергії, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками Сторін відповідного Акта приймання-передачі електроенергії.

Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині оплати, до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 14.1. Договору).

Додатком № 1 до Договору Постачальник та Споживач погодили застосовувати ціну за одиницю товару - 1,941 грн з ПДВ за кВт/год, загальний обсяг поставки товару узгоджено в обсязі 1 200 000 кВт/год, загальна вартість цього Договору становить - 2 329 200,00 грн з ПДВ (а.с. 16).

Додатками № 2 та № 3 до Договору Постачальник та Споживач погодили прогнозовані помісячні обсяги закупівлі електричної енергії та перелік об`єктів Споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії відповідно (а.с. 17-20).

18.03.2021 року укладено Додаткову угоду № 1 до Договору якою змінено Споживача по Договору з ГУ ДПС у Кіровоградській області на Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) в особі начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області (філія ДПС. СДРПОУ ВП: 43995486) (далі - ДПС України в особі ГУ ДПС у Кіровоградській області). Згідно даної додаткової угоди зміни щодо Споживача за Договором набувають чинності з 01.02.2021 року. Крім того цією ж додатковою угодою, у зв`язку із коливанням ціни на ринку електричної енергії внесено зміни до умов Договору щодо ціни за одиницю товару, а саме з 01.03.2021 застосовувати ціну за одиницю товару - 2,1351 грн з ПДВ за кВт/год, загальний обсяг поставки товару узгоджено в обсязі 1 090 909,09 кВт/год. Також, додатковою угодою внесено зміни в п. 5.2. Договору, а саме замінено з "Платіжні зобов`язання Замовника по цьому договору виникають в межах відповідного бюджетного призначення на 2021 рік, а саме на суму 2 329 200,00 грн з ПДВ" на "Бюджетні зобов`язання Замовника по цьому договору виникають в межах відповідного кошторисного призначення на 2021 рік, а саме на суму 1 829 000,00 грн з ПДВ". Внесено зміни в п. 5.3. Договору, а саме змінено з "Подальше виникнення зобов`язань може збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та регламентується шляхом укладення додаткових угод, але не може перевищувати загальну суму Договору" на "Подальше виникнення бюджетних зобов`язань може збільшуватися або зменшуватися, відповідно до кошторисних призначень та регламентується, шляхом укладення додаткових угод, але не може перевищувати загальну суму Договору" (а.с. 21-23).

23.12.2021 укладено Додаткову угоду № 9 до Договору, якою сторонами продовжено строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії на термін дії Договору до 31.03.2022 року (включно), та відповідні пункти Договору № 1 від 14.01.2021 викладено у наступній редакції:

1. Пункт 3.1. Строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії: до 31.03.2022 року.

2. Пункт 3.2. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01 лютого 2021 року - 31 грудня 2021 року становить - 1 200 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01 січня 2022 року - 31 березня 2022 року становить - 240 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

3. Пункт 5.1. Загальна вартість цього Договору, з урахуванням обсягу, що не перевищує 20% на І квартал 2022 року, становить - 2 795 040,00 грн, в т.ч. ПДВ 465 840,00 грн та розраховується відповідно до Додатка №1 цього Договору.

4. Пункт 5.2. Бюджетні зобов`язання Замовника по цьому договору виникають в межах відповідного бюджетного призначення на 2021 рік, а саме на суму 2 329 200,00 грн з ПДВ. Бюджетні зобов`язання Замовника по цьому договору виникають в межах відповідного бюджетного призначення на І квартал 2022 (не можуть бути більш як 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році по даному Договору) та які становлять у І кварталі 2022 році в сумі 465 840,00 грн, в т.ч. ПДВ - 77 640,00 грн.

5. Пункт 14.1. Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31 березня 2022 року включно, а в частині оплати - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії в установлений строк, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду з позовом.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2022 у справі № 912/1383/22, яке набрало законної сили 01.03.2023, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" заборгованість у розмірі 714 792,41 грн, а також 10 721,88 грн судового збору та 26 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

09.03.2023 Господарським судом Кіровоградської області на виконання вищевказаного рішення було видано наказ про примусове виконання рішення.

13.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" подано до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області заяву про стягнення коштів за рішенням суду (а.с. 33).

Позивач зазначає, що станом на 01.08.2023 заборгованість на його користь не стягнуто, у зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія", керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України звернулось з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом: відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" 193 763,99 грн, з яких: 165 152,72 грн - інфляційні втрати та 28 611,27 грн - 3% річних. Вказані кошти нараховано у зв`язку несплатою відповідачем заборгованості за поставлену електричну енергію, що підтверджується рішенням суду від 08.12.2022 у справі № 912/1383/22 про стягнення на користь позивача 714 792,41 грн заборгованості за Договором від 14.01.2021 № 1.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином факти порушення строків оплати та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 714 792,41 грн за Договором про постачання електричної електричної енергії споживачу № 1 (укладеного 14.01.2021), встановлені судовим рішенням у справі № 912/1383/22, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не потребують додаткового доказування.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд приймає до уваги, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач не сплатив позивачу кошти в розмірі 714 792,41 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на обставини справи, відповідач своїми діями порушив зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Відтак, у зв`язку з наявністю прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивач, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував до стягнення 3 % річних у розмірі 28 611,27 грн за період з 01.04.2022 до 31.07.2023 та інфляційні втрати в розмірі 165 152,72 грн за період прострочення з квітня 2022 до червня 2023.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2018 року по справі № 908/1394/17 зазначено: "Виходячи зі змісту частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604-609 Цивільного кодексу України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 цього Кодексу".

Отже, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Перевіривши правильність нарахування 3 % річних суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, період нарахування відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області 28 611,27 грн - 3 % річних суд визнає обґрунтованими.

Також суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, та встановив, що позивач правомірно в межах максимального можливого розміру заявив до стягнення 165 152,72 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає про наступне. Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 Цивільного кодексу України). Разом з тим, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов`язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов`язання не звільняє його від відповідальності.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, спричинені військовою агресією російської федерації щодо України, слід відмітити, що у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача у порядку, передбаченому п. 12.4. Договору.

Так, згідно пунктів 12.4. та 12.5. Договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області 165 152,72 грн інфляційних втрат, 28 611,27 грн - 3% річних є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Стосовно відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

25.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна енергетична компанія" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ПРАВЕКС ПАРТНЕР" (Виконавець) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № КР000163/42 (далі - Договір № КР000163/42, а.с. 55), у відповідності до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати йому, відповідно до умов договору, правову (правничу) допомогу шляхом надання консультацій правового характеру з питань стягнення інфляційних втрат та відсотків річних за невиконання ДПС України в особі ГУ ДПС у Кіровоградській області зобов`язання за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 14.01.2021, підготовки процесуальних документів в тому числі позовної заяви, клопотань та представництва інтересів в суді першої інстанції, а Замовник зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. Договору № КР000163/42 за надання правових послуг, відповідно до Договору, Замовник або уповноважений представник зобов`язаний сплатити Виконавцю гонорар в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Згідно п. 5.1 Договору № КР000163/42 даний договір укладений строком до виконання зобов`язання, але не більше ніж на 1 рік та набуває чинності з моменту його підписання.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі від 03.10.2019 № 922/445/19.

В той же час, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані наступні документи: позовна заява від 01.08.2023 № б/н, всі копії документів завірені представником позивача.

Крім того в матеріалах справи міститься ордер серії ВА № 1053975 від 01.08.2023 на адвоката Коробєйнікова А.В. та ордер серії ВА № 1053879 від 21.08.2023 на адвоката Степаненка В.О.

Суд врахував, що суму гонорару за Договором № КР000163/42 визначено саме у фіксований спосіб - 10 000,00 грн, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 924/447/18.

Суд з огляду на умови Договору № КР000163/42, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, участь адвоката у судовому засіданні 30.08.2023, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі10 000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідач не заявляв про неспівмірність витрат на правову допомогу.

Таким чином зважаючи на відсутність клопотання та заперечень відповідача щодо розміру заявленої до стягнення суми грошових коштів, з огляду на предмет позову та розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн документально доведені, є співмірними з предметом позову, змістом та обсягом наданих послуг.

Вказані судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія" (25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка, буд. 215, код ЄДРПОУ 38693375) 165 152,72 грн інфляційних втрат, 28 611,27 грн 3 % річних, а також 2 906,46 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна енергопостачальна компанія", адвокату Степаненко В.О. на офіційну електронну адресу через підсистему "Електронний суд"; Державній податковій службі України в особі Головного управління ДПС у Кіровоградській області на офіційну електронну адресу через підсистему "Електронний суд".

Повне рішення складено 01.09.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко