Ухвала

від 30.08.2023 по справі 922/5084/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/5084/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про заміну стягувача у справі (вх. № 22481) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) до Відділу культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації (63801, Ізюмський р-н., смт. Борова, вул. Миру, 19) про стягнення 12'427,67 грн за участю представників:

заявника (стягувача) не з`явився;

боржника не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації, в якій просив суд:

- стягнути заборгованість за електричну енергію в сумі 11 316,72 грн;

- стягнути заборгованість по пені у сумі 710,10 грн, 3% річних у сумі 140,56 грн та індекс інфляції у сумі 260,29 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2022 у справі №922/5084/21 позов задоволено; стягнуто з Відділу культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації Харківської області на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за електричну енергію в сумі 11'316,72 грн, пеню в розмірі 710,10 грн, 3% річних в розмірі 140,56 грн, індекс інфляції у розмірі 260,29 грн та судовий збір у сумі 2270 грн.

19.05.2022, на виконання зазначеного рішення, видано відповідний наказ.

22.08.2023 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про заміну боржника у справі №922/5084/21, відповідно до якої просить суд замінити Відділ культури, молоді та спорту Борівської районноїдержавної адміністрації, на його правонаступника - Ізюмську районну державну адміністрацію у справі 922/5084/21.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.08.2023 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 30.08.2023 на 15:30 год.

У судове засідання 30.08.2023 представники сторін не з`явились про причини своєї неявки суд не повідомили, що з огляду на частину 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву про заміну сторони, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд установив такі обставини.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Конституції України).

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сase of Yangolenko v. Ukraine" від 10.12.2009 зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону "Про виконавче провадження").

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань щодо можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі, на предмет їх нікчемності (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 28.11.2019 зі справи №916/2286/16).

Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з ч. 2-3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 28.01.2021 боржник - Відділ культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації знаходиться в стані припинення на підставі внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Разом з тим, суд зауважує, що положеннями статей 104, 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків.

Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Для з`ясування таких обставин та вирішення питань щодо можливості процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати відомості первинних документів, які підтверджують перехід прав та обов`язків від особи, що припиняється, до іншої особи - правонаступника.

Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 у підпункті 20 пункту 3 визначено, що Борівський район у Харківській області ліквідується, а підпунктом 20 пункту 1 цієї Постанови утворюється Ізюмський район (з адміністративним центром у місті Ізюм) у складі територій Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської, Савинської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Рішення про початок реорганізації було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" від 16 грудня 2020 року № 1635-р, в Додатку 1 якого зазначається, що Борівська райдержадміністрація реорганізується шляхом приєднання до Ізюмської райдержадміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1321 від 16.12.2020 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на райдержадміністрації, які у зв`язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" підлягають утворенню та/або реорганізації.

Відповідно до п. 7 Порядку перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється, у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Разом з цим, пунктом 8 Порядку передбачено, що перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що голова обласної державної адміністрації утворює комісії з реорганізації та затверджує їх персональний склад протягом 20 робочих днів з дня прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України про утворення та реорганізацію райдержадміністрацій.

Відповідно до пункту 13 Порядку утворена головою обласної державної адміністрації комісія з реорганізації районної державної адміністрації, забезпечує, зокрема: інвентаризацію активів та зобов`язань райдержадміністрації, що припиняється, або її структурних підрозділів із статусом юридичних осіб публічного права у порядку, передбаченому законодавством; здійснення заходів, пов`язаних з повним відображенням у передавальному акті майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, які переходять до правонаступників - утворених райдержадміністрацій на території новоутворених районів та райдержадміністрацій, які існують в адміністративних центрах новоутворених районів; підготовку та подання на подальше затвердження передавальних актів райдержадміністрацій, що припиняються; передачу активів та зобов`язань райдержадміністрацій, що припиняються, їх правонаступникам відповідно до затверджених передавальних актів.

Пунктом 15 Порядку передбачено, що голова комісії з реорганізації районної державної адміністрації:

1) організує роботу комісії з реорганізації;

2) затверджує у семиденний строк після утворення комісії з реорганізації плану заходів, пов`язаних з реорганізацією райдержадміністрацій, готує та подає облдержадміністрації для затвердження план вивільнення працівників райдержадміністрацій, що припиняються;

3) у порядку, передбаченому законодавством, забезпечує інвентаризацію активів та зобов`язань райдержадміністрацій, що припиняються, у тому числі утворює інвентаризаційну комісію;

4) в установленому порядку вирішує питання щодо подальшого використання нерухомого майна, яке перебувало у користуванні райдержадміністрацій, що припиняються;

5) інформує Кабінет Міністрів України про державну реєстрацію утворення та припинення відповідних райдержадміністрацій;

6) здійснює інші функції відповідно до законодавства.

Для здійснення своїх повноважень голова комісії з реорганізації видає розпорядження, використовуючи бланки райдержадміністрації, до якої здійснюється приєднання райдержадміністрацій, що припиняються.

Відповідно до п. 9 Порядку передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що передавальний акт складається комісією з реорганізації у визначені законодавством порядку та строки після завершення заходів з реорганізації, але не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, та підписується усіма членами комісії.

Передавальний акт затверджується протягом 10 днів з моменту його складення розпорядженням голови облдержадміністрації за поданням голови комісії з реорганізації. Зазначений документ повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх фінансових (у тому числі боргових) зобов`язань райдержадміністрації, що припиняється, всіх його кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Таким чином, перехід майна, майнових прав та обов`язків Борівської районної державної адміністрації до Ізюмської районної державної адміністрації в процедурі її реорганізації відбувається з дня затвердження головою Харківської обласної державної адміністрації передавального акту утвореної ним комісії з реорганізації Борівської районної державної адміністрації.

Як убачається з матеріалів справи, 31 березня 2021 року Головою Харківської обласної державної адміністрації було видано Розпорядження № 177 "Про затвердження передавальних актів Балаклійської, Барвінківської, Борівської районних державних адміністрацій Харківської області до правонаступника, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області", яким в тому числі затверджено передавальний акт Борівської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 04059467) до правонаступника, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області), де пунктом 1 визначено, що всі зобов`язання Борівської районної державної адміністрації Харківської області перед кредиторами, дебіторами, усі права та обов`язки, а також усі активи і пасиви переходять до правонаступника, Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області,.

За таких обставин, з 31.03.2021 Ізюмська районна державна адміністрація є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Борівської районної державної адміністрації, відтак, наявні підстави для заміни боржника у даній справі - Відділу культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації на його правонаступника Ізюмську районну державну адміністрацію.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі 909/916/16, в якій касаційна інстанція встановила факт універсального правонаступництва від Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області до Івано-Франківської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.344 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про заміну сторони у справі № 922/5084/21 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про заміну сторони у справі (вх. № 22481) - задовольнити.

2. Замінити боржника в наказі від 19.05.2022, виданому Господарським судом Харківської області на виконання рішення від 28.04.2022 у справі № 922/5084/21, з Відділу культури, молоді та спорту Борівської районної державної адміністрації Харківської області (вул.Миру, 19, смт. Борова, Харківська область, 63801, код ЄДРПОУ 02230626) на правонаступника - Ізюмську районну державну адміністрацію (64309, Харківська область, м.Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04059527).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.09.2023.

СуддяІ.В. Трофімов

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.