Ухвала

від 31.08.2023 по справі 160/6107/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 160/6107/19

адміністративне провадження № К/990/29680/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №160/6107/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Славгородський арматурний завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлень-рішень від 13.06.2019: №0017481401 в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним зобов`язанням на 401312,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 100328,00грн; №0017501401 в частині зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 390301,11грн. Вирішено стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 17443,89грн.

Представником позивача до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просив суд вирішити питання щодо розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Славгородський арматурний завод» під час першого розгляду цієї справи №160/6107/19 за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг сплатило судовий збір 17610,73грн, 26416,10грн та 35221,46грн відповідно (загалом на суму 79248,29грн). За результатом розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» у справі №160/6107/19, Верховний Суд у постанові від 20.01.2022, за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цій справі, зробив висновок, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 в частині позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно, питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде вирішено позовні вимоги, а отже має бути здійснений за наслідками нового розгляду у судовому рішенні по суті спору або, у випадках визначених статтями 143 та 252 КАС України шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 24.01.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, заяву представника Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» задовольнив частково. Вирішив стягнув з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 26165,15грн. Вирішив стягнув з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» (судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 34886,86грн. У задоволенні решти вимог заяви - відмовив.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 25.08.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №160/6107/19, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви позивача відмовити у повному обсязі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 цього ж Кодексу дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Як убачається зі змісту судових рішень у цій справі, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, виходив з обґрунтованості заявленої Приватним акціонерним товариством «Славгородський арматурний завод» вимоги про стягнення на його користь судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 26165,15грн та за подання касаційної скарги у розмірі 34886,86грн з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, який було сплачено позивачем, оскільки судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 закінчено розгляд справи №160/6107/19, що свідчить про наявність правових підстав для здійснення розподілу судових витрат.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі, міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на підставі цього пункту скаржник не наводить.

Відсутність правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 120 та частини третьої статті 143 КАС України щодо стягнення судових витрат у цій справі двічі.

Вказує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог. Скаржник не вважає судові витрати такими, що відповідають критеріям розумності, співмірності та обґрунтованості. Вказує, що судовий збір за подання позовної заяви у сумі 17443,89грн вже стягувався з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022, а тому повторне його стягнення є помилковим.

У той же час, касаційна скарга контролюючого органу не міститься жодних доводів (з належним їх обґрунтуванням) про допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та/або процесуального права.

У касаційній скарзі безвідносно до висновків судів, які стали підставою для частково задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, процитовано норми КАС України, при цьому касаційна скарга не містить жодних доводів щодо помилковості висновку судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення заяви позивача про стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 26165,15грн та за подання касаційної скарги у розмірі 34886,86грн, враховуючи ту обставину, що справа №160/6107/19 у відповідній частині була скерована постановою Верховного Суду від 20.01.2022 на новий розгляд до суду першої інстанції та, відповідно, питання судових витрат в суді касаційної інстанції не вирішувалось.

До того ж, як убачається зі змісту оскаржуваних постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, ухваленої за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2023, у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» про стягнення на його користь з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судового збору у сумі 17443,89грн за подання позовної заяви було відмовлено, що спростовує твердження скаржника щодо подвійного стягнення.

Загалом мотиви касаційної скарги зводяться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами та цитування положень процесуального закону, який регулює порядок та підстави стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, що суперечить змісту спірних рішень та свідчить про неузгодженість підстави на якій скаржник подає касаційну скаргу.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №160/6107/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Славгородський арматурний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер