Рішення

від 28.08.2023 по справі 740/4040/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4040/23

Провадження № 2-а/740/38/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Гусєвої Я. А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

установив:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, в якому просила скасувати постанову серії БАД № 302578 від 11.06.2023.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що згідно з постановою поліцейського ВРПП Ніжинського РВП Скиби Дениса Вікторовича від 11.06.2023 серії БАД № 302578, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ-VIDA, р.н. НОМЕР_1 , здійснила зупинку та стоянку ближче 30 м від посадового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів та не мала при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п. 15.9 е та п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З указаною постановою позивачка не згодна та не визнає своєї вини, так як не порушувала правил зупинки та стоянки. Так, 11.06.2023 вона виходила з магазину, який знаходиться по вул. С. Прощенка, 3, та прямувала до свого автомобіля ЗАЗ-VIDA, р. н. НОМЕР_1 , який перебував неподалік магазину. У цей час до неї підійшли двоє працівників поліції, одним з яких був ОСОБА_2 , та почали звинувачувати її у порушенні ПДР, а саме зупинка та стоянка ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів. Позивачка намагалася надати пояснення з приводу ситуації, на що поліцейські не реагували, а почали вимагати посвідчення водія. Вона погодилася надати їм документ на право керування транспортним засобом. Узявши з автомобіля документи, вона пішла до поліцейських, але вони вже не хотіли брати документи, повідомивши, що вже встановлено її особу та складено постанову. Вважала, що постанова складена поліцейським, котрий не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив усіх обставин справи й під час розгляду справи порушив ст. 245, 280, 268 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21 липня 2023 року 11-00 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 липня 2023 року залучено до участі у справі як співвідповідача ГУ НП в Чернігівській області; судове засідання відкладено на 08 серпня 2023 року 11-00 год., а в подальшому на 28 серпня 2023 року 11-00 год.

У відзиві на позов представник Ніжинського РВП просив відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості вимог. Поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за результатом розгляду якої винесено постанову серії БАД № 302578 від 11.06.2023 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. При розгляді та оформленні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 усі вимоги закону дотримані. Постанова складена за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, за участю водія транспортного засобу, в порядку та на підставі чинного законодавства. Доказом учинення правопорушення є відеозапис з місця події.

У відзиві на позов представник ГУ НП в Чернігівській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що під час складення постанови усі події фіксувалися на нагрудну бодікамеру, відеозапис долучений до відзиву як доказ у справі. Зазначив, що позивачка була належним чином ознайомлена з матеріалами справи та з доказами, поліцейським Скибою Д. В. розглянуто справу про адміністративне правопорушення і прийнято постанову по справі, але ОСОБА_1 відмовилася отримувати оскаржувану постанову, тому копію постанови надіслано рекомендованим листом вих. № 7206/124/45-23 від 12.06.2023. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З відеозапису вбачається, що позивачка повідомила поліцейських, що при ній немає посвідчення водія відповідної категорії. При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та прийнятті постанови БАД № 302578 поліцейський ОСОБА_2 діяв у межах і спосіб, передбачені чинним законодавством. Постанова складена на бланку, який відповідає встановленій типовій формі та містить усі необхідні відомості про обставини вчинених адміністративних порушень. Просив судове засідання проводити без участі представника.

Від позивачки надійшли заперечення на відзив, в яких вона повідомила, що на відео з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано ні дорожніх знаків, ні дорожньої розмітки, не вказано технічні прилади, якими поліцейський ОСОБА_2 вимірював відстань майданчика. Крім того, у відзиві ГУ НП зазначено, що копію постанови надіслано позивачу рекомендованим листом вих. № 7206/124/45-23 від 12.06.2023, але з 12.06.2023 до 20.08.2023 ніяких рекомендованих листів вона не отримувала.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов з викладених в ньому обставин та просила задовольнити. Пояснила, що у неї вдома працювали в той день робочі, її до магазину привіз син подруги. Вона пішла в магазин прицінитися, коли повернулася, до неї підішли працівники поліції, які повідомили, що вона неправильно припаркувалася. Права їй не роз`яснили, її пояснень вони не слухали, попросили документи. Коли вона пішла до сумки, взяла права та документи, підійшла до поліцейських, ті вже складали постанову. Працівники поліції не хотіли говорити з нею, для неї це було принизливо. Стверджувала, що наданий працівниками поліції відеозапис не повний, багато моментів та діалогів немає, мабуть спеціально вирізали.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що згідно з оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 11 червня 2023 року серії БАД № 302578, 11.06.2023 о 14 год. 50 хв. у м. Ніжині по вул. С. Прощенка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ-VIDA, р. н. НОМЕР_1 , здійснила зупинку та стоянку ближче 30 м від посадового майданчику для зупинки маршрутних ТЗ та не мала при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п. 15.9 е, п. 2.1 а ПДР України, чим скоїла адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП поліцейським Скибою Д. В. прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Частиною 2 ст.55Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 2.1 а ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 15.9 е ПДР визначено, що забороняється зупинка ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно зіст. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частини перша,другаічетвертастатті 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, крім іншого, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.

Отже, перевірці в такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.

Положеннями ч. 2ст.19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні ст. 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАСУ обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 106 КАСУ встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази.

Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, є відеозапис з місця події, на якому зафіксовано порушення позивачкою вищевказаних вимог ПДР, і таких обставин позивачка не спростувала під час розгляду справи в суді жодними доказами.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що автомобіль позивачки стоїть припаркований в заїзному кармані для зупинки громадського транспорту в зоні дії знаку. Поліцейські підішли до позивачки, представилися, попросили її надати документи, у відповідь ОСОБА_1 повідомила, що документів у неї із собою немає, все в сумці вдома та назвала свою адресу, сказала, що через 10хв. привезе документи. Поліцейський пояснив, що на неї буде складено постанову за порушення ПДР, у відповідь ОСОБА_1 просила врахувати її вік, почекати з оформленням документів. Пізніше, вже під час винесення постанови, позивачка принесла документи та відмовилася підписувати постанову, але це не спростовує вчинення нею правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за вищевказаних обставин з урахуванням переглянутого судом відеозапису з місця події.

За змістом ст. 24 Конституції України громадяни є рівними перед законом; не може бути привілеїв за будь-якими ознаками.

Також судом ураховано, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і №25624/02).

Таким чином, вимоги позивачки про скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення від 11.06.2023 серії БАД № 302578 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 5, 77, 244, 245, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доНіжинського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Чернігівськійобласті,Головного управлінняНаціональної поліціїв Чернігівськійобласті проскасування постановив справіпро адміністративнеправопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко