Постанова

від 29.08.2023 по справі 2-342/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1616/23

Справа № 2-342/11

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Стахова Н.В.,

за участю секретаря Долгової В.І.,

учасники справи: заявник Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3

на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року

постановлену Іллічівським міським судом Одеської області у складі: судді Пушкарського Д.В. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення його до виконання, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року заявник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») звернулось з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа № 2-342/11 відносно ОСОБА_1 , який видав Іллічівський міський суд Одеської області 08 квітня 2011 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1828 463,74 грн та стягнення в рівних долях з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1700 грн - по 850 грн з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн - по 60 грн на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»; визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-342/11 від 08.04.2011 відносно ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» вказаної заборгованості за кредитом та стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-342/11 від 08.04.2011 відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання задоволено, видано стягувачу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» дублікат виконавчих листів на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-342/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, поновлено стягувачу Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-342/11, виданих Іллічівським міським судом Одеської області.

Задовольняючи заяву, суд із посиланням на застосування до виниклих правовідносин вимог ч. 1 ст. 370, 371 ЦПК України (в редакції закону станом на час постановлення ухвали) виходив з того, що стягувачу було видано виконавчі листи, тому втрата виконавчих документів є поважною причиною пропуску строку для пред`явлення їх до виконання.

Заявниця ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 у липні 2021 року звернулася з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушеннями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги є те, що висновки суду про наявність підстав для задоволення заяви не відповідають обставинам справи, які судом встановлені не повністю, а також зроблені за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження наведених стягувачем доводів, зокрема, доказів невиконання рішення суду чи втрати виконавчих листів. Крім того зазначає, що з часу отримання виконавчого листа і до моменту звернення до суду з заявою про поновлення пропущеного строку пройшло шість років, а враховуючи, що рішення суду набрало законної сили 05 квітня 2011 року та 08 квітня 2011 року були видані виконавчі листи, граничним строком для їх пред`явлення до виконання є 05 квітня 2014 року. Отже, вважає, що суд, не встановивши, чи пред`являвся в період з 2011 року по 2017 року стягувачем виконавчий лист до виконання і коли саме банком було встановлено, що виконавчий лист втрачено, помилково дійшов висновку про поважність пропущення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також зазначає, що стягувачем в заяві не вказано причини пропуску строку, а також не наведено та не надано будь-яких доказів, які б вказували на неможливість вчинення ним відповідних процесуальних дій у визначений законом строк.

Порушення судом норм процесуального права вбачає в тому, що ухвалу прийнято без її належного повідомлення про розгляд заяви, копію якої вона не отримувала, що позбавило її можливості приймати участь у розгляді порушеного питання, надавати свої заперечення та пояснення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року за заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» замінено акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника акціонерне товариство «ОКСІ Банк» та залучено акціонерне товариство «ОКСІ Банк» до участі у справі № 2-342/11 за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінанс Груп» про заміну ПАТ «Оксі Банк» на правонаступника з огляду на невідповідність такої вимогам частини другої статті 183 ЦПК України та відсутністю доказів набуття вказаною особою права вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувана ухвала відповідає не в повній мірі.

Матеріалами справи підтверджено, що 21 лютого 2011 року по справі № 2-342/11 Іллічівським міським судом Одеської області ухвалено рішення про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в розмірі 1828463,74 грн, та в рівних частках судового збору в сумі 1700,00 гривень і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень (а.с. 66).

На підставі цього рішення, представнику позивача згідно його заяви від 14.03.2011 були видані виконавчі листи (а.с. 68).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України«Про виконавче провадженн» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, стягувач має право подати заявупро видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення йогопред`явленнядо виконання,провідмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Згідно з частиною першоюстатті 370 ЦПКУкраїнив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,замість втраченого оригіналувиконавчоголиста або судового наказу суд, який видаввиконавчийлист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати йогодублікат.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України«Про виконавче провадження»в указаній редакції,стягувач, який пропустивстрок пред`явлення виконавчогодокумента до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явленнядо суду, який видаввиконавчийдокумент, або до суду за місцем виконання.

Стягувачам, які пропустилистрокдляпред`явлення виконавчогодокумента до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущенийстрокможе бути поновлено (частина перша статті371 ЦПКУкраїнив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, якщострокдляпред`явлення виконавчогодокумента до виконання не сплив або суд його поновив, то заявапро видачу дублікатацього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого дляпред`явленняйого до виконаннястроку.Натомість, колистрокдляпред`явлення виконавчогодокумента до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заявипро видачу дубліката виконавчогодокумента суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічний висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) у редакції, чинній на час видання виконавчоголиста, виконавчі документи, зокрема щодо виконання судових рішень, можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не встановлене законом.

Пунктом 9 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавчийдокумент, на підставі якого відкритовиконавчепровадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення іншихвиконавчихдій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Провиконавчепровадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), у зв`язку з чим Закон № 606-XIV втратив чинність.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах тавиконавчихдокументів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За правилами частини п`ятої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року у разі поверненнявиконавчогодокумента стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішеннястрок пред`явленнятакого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення іншихвиконавчихдій стосовно боржника - з дня закінченнястрокудії відповідної заборони.

Отже, по справі строк для пред`явлення отриманого стягувачем у березні 2011 року виконавчого листа сплив у березні 2012 року.

При вирішенні питанняпро видачу дубліката виконавчоголиста у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втративиконавчоголиста, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Статтею 60ЦПКУкраїни2004 року встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні за змістом положення містяться у статтях 77,81ЦПКУкраїниу чинній редакції.

Звертаючись до суду у березні 2017 року із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, заявник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що мало намір реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документа до виконання до кінця строку, було підготовлено пакет документів, але з`ясовано втрату оригіналу виконавчого листа № 2-342/11 від 08.04.2011 відносно ОСОБА_1 , що вважає поважними причинами пропуску зазначеного строку.

Будь-яких інших посилань заява не містить.

Жодного доказу поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання до вказаної заяви не додано.

Колегією суддів апеляційного суду перевірено, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів щодо Боржника ОСОБА_1 наразі відсутні.

Перебування на виконанні виконавчого провадження № АСВП 54840847, дата відкриття 11.10.2017 стосовно боржника ОСОБА_1 , стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» мало місце лише після постановлення 10.04.2017 Іллічівським міським судом Одеської області оскаржуваної ухвали про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Відмітка у справі на обкладинці свідчить про видачу виконавчого листа, без дати.

З апеляційною скаргою заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду у липні 2021 року.

Отже, докази пред`явлення до виконання саме оригіналу виконавчого листа № 2-342/11 від 08.04.2011 до постановлення оскаржуваної ухвали 10.04.2017 відсутні.

За умови відсутності доказів пред`явлення виконавчого листа про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 до виконання і, таким чином, доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання відповідно до редакції відповідної нормиЗакону України «Про виконавче провадження»(станом на час виникнення спірних правовідносин) колегія суддів погоджує довід апеляційної скарги заявниці про те, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі сплив, і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в заяві не навів поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, зокрема, таких, які б виправдовували зволікання із пред`явлення виконавчого документу аж з 2012 року, тобто протягом понад шість років.

Жодних доказів того, стягувач намагався пред`являти виконавчий документ до примусового виконання, чим було б перервано строки пред`явлення виконавчого документу до виконання, або доказів зацікавленості щодо виконання судового рішення щонайменше з часу набрання судовим рішення законної сили в період 2012-2017 років не має.

Не надано доказів відсутності можливості у стягувача для отримання інформації про невиконання/виконання боржником постановленого рішення.

Стягувач мав безперешкодну можливість реалізувати свої права у межах строку пред`явлення до виконання, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа пропущений без поважних причин з 2012 року до березня 2017 року.

Стягувач сам у своїй заяві від 10.03.2017 посилається на те, що мав лише намір реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документу до виконання, коли виявив його втрату, на що цілком слушно посилається в апеляційній скарзі заявниця.

Не спростовує наведеного помилкове посилання в апеляційній скарзі на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить 3 роки, оскільки таке має місце відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Як не впливає і на обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цілому і помилкове посилання заявниці на дату набрання законної сили судовим рішення та дату отримання виконавчих листів представником Банку.

Відповідно до частин 1 та статті 11Закону України«Про виконавчепровадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За таких обставин, приймаючи до уваги тривалість зволікання з пред`явленням виконавчого листа до виконання, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність належними, допустимими та достатніми доказами жодної поважної причини для поновлення пропущеного щонайменше на шість років строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, а наведені ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в заяві причини колегія суддів визнає неповажними, у зв`язку з чим за ст.433ЦПК України (станом на час перегляду ухвали суду) підстави для поновлення такого строку відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в своїй заяві про видачу дублікату виконавчого листа Банк просив визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати його лише відносно ОСОБА_1 , натомість судом таке не конкретизовано та зазначив про поновлення строку та видачу дублікату у цивільній справі № 2-342/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана лише ОСОБА_1 , і доказів того, що вона уповноважена ОСОБА_2 представляти його інтереси відсутні, колегія суддів переглядає ухвалу суду лише щодо ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, за встановлених обставин оскаржуване судове рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 як ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк».

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» як правонаступника первісного стягувача АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого нею за подання апеляційної скарги судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 10 квітня 2017 року в частині вимог про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення його до виконання щодо ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОКСІ БАНК», про видачу дублікату виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення його до виконання, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» (код ЄДРПОУ 09306278 , місцезнаходження: Україна, 79058, Львівська обл., місто Львів, Вулиця Газова, будинок 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 454 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в касаційному порядку не підлягає, щодо видачі дублікату виконавчого листа може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 01 вересня 2023 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: Ю.П. Лозко

Н.В. Стахова