Рішення

від 28.08.2023 по справі 947/13892/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 947/13892/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Чепляка А. С.

справа №947/13892/22-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ»

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», про стягнення коштів, -

представник позивача - адвокат Караніклєва Л. О.

представник відповідача - адвокат Горобець В. В.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси із вказаним позовом, у якому просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС»), що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ» (далі - АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ»), на користь ОСОБА_1 грошову суму у ромірі 10 303, 41 доларів США та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «Маячний» та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №70/387 від 18 лютого 2021 року на приміщення в об`єкті будівництва: «Будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » з наступними характеристиками: тип приміщення - машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх - 1.

02 березня 2021 року між ТОВ «Маячний», ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року відносно купівлі-продажу майнових прав на приміщення в об`єкті будівництва: «Будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » з наступними характеристиками: тип приміщення - машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх -1.

Того ж дня, тобто 02 березня 2021 року сторонами укладена Угода про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року.

Положеннями пункту 2.1. Угоди встановлена ціна відступлення прав та обов`язків на приміщення (машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх -1) у розмірі 441 011, 03 грн, що еквівалентно 15 750,00 доларів США за курсом НБУ станом на дату підписання Угоди.

Станом на 03.09.2021 року ОСОБА_1 виконував умови Угоди та сплатив 288 502, 80 грн, що в еквіваленті на момент здійснення платежів склало 10 303,41 доларів США.

Вказує, що у зв`язку з порушенням зі сторони ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» та ТОВ «Маячний» умов Угоди щодо купівлі-продажу квартири у даному будинку, що виразились в завищенні фактичних квадратних метрів побудованої квартири та не встановлення у побудованій квартирі приборів опалювання, ОСОБА_1 було запропоновано зарахувати надлишково сплачені кошти за квартиру в рахунок оплати за машино-місце розміром 3 262, 50 доларів США та 45 987,45 грн.

На підставі того, що сторони не дійшли згоди у вирішенні даного спору, 17 січня 2022 року ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси подано позов до ТОВ «КОМПАНІЯ 3 УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» та ТОВ «Маячний» про стягнення надлишково сплачених коштів за неіснуючі квадратні метри побудованої квартири у розмірі 3 262, 50 доларів США, що по курсу НБУ на день подання заяви дорівнює 90 602,89 грн та 45 987,45 грн для встановлення в квартирі опалювальних приборів та запірної арматури в місцях їх улаштування.

Поштовою кореспонденцією на адресу ОСОБА_1 ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» направлено повідомлення від 17.12.2021 року вих. №17/1 про розірвання договору, яким повідомлено про припинення Договору про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року.

Повідомленням від 17.12.2021 року вих. №17/1 про розірвання договору рекомендовано повідомити реквізити банківського рахунку в рамках Договору від 02 березня 2021 року, для повернення грошових коштів сплачених за машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх - 1.

На виконання повідомлення від 17.12.2021 року вих. №17/1 про розірвання договору, ОСОБА_1 неодноразово, а саме: 04.05.2022 року та 02.06.2022 року повідомляв ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» реквізити банківського рахунку, на який необхідно повернути грошові кошти.

Проте, останніми всі письмові вимоги були проігноровані та станом на день звернення до суду грошові кошти сплачені ОСОБА_1 за машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх -1, стороною ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» повернуто не було, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022 року для розгляду вказаної справи визначено суддю Гниличенко М. В. (а.с. 32).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2022 року вказану справу направлено за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва (а.с. 34-36).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 року для розгляду вказаної справи визначено суддю Матійчук Г. О. (а.с. 45-46).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву, та встановлено третій особі строк на подання пояснень щодо позову протягом десяти днів із дня отримання ухвали про відкриття провадження (а.с. 50).

Копію ухвали від 05.08.2022 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу та третій особі було направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу було направлено на відомі адреси електронної пошти сторін (а.с. 51).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали - 01.11.2022 року (а.с. 56).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу третьої особи, остання отримала копію ухвали та копію позовної заяви з додатками - 18.10.2022 року (а.с. 55).

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

13.12.2022 року надійшов відзив відповідача на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 частково сплачено ціну відступлення прав та обов`язків, а саме 17.03.2021 року на суму 112 002, 80 грн, що еквівалентно на дату сплати 4 000,00 доларам США; 03.09.2021 року на суму 176 500, 00 грн, що еквівалентно на дату сплати 6 303,41 доларам США, а всього сплачено грошових коштів на суму 288 502, 80 грн, що еквівалентна 10 303, 41 доларам США. Станом на 17 грудня 2021 року за ОСОБА_1 рахувався борг , який складав 5 446,59 доларів США. У зв`язку тим, що прострочення згідно Графіку оплати з боку ОСОБА_1 склало більш ніж 30 календарних днів за договором, на підставі пункту 2.9. Угоди від 02.03.2021 року, повідомленням від 17 грудня 2021 року вих. №17/1 ОСОБА_1 було повідомлено про припинення Договору від 02 березня 2021 року про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18 лютого 2021 року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за договором №70/387 від 18 лютого 2021 року. Відповідно до п. 2.9. Угоди від 02.03.2021 року Сторони погодили, що у випадку прострочення Графіку оплати, визначеного у пункті 2.4. цієї Угоди, крім випадку передбаченому пунктом 2.6. цієї Угоди, більш ніж на 30 календарних днів, ця Угода та Договір відступлення прав та обов`язків припиняються за ініціативою Первісного Покупця шляхом направлення рекомендованим листом на адресу Нового Покупця, вказану в цій Угоді, або вручення під розпис повідомлення про розірвання цієї Угоди. Договір вважається припиненим з дати отримання вказаного Повідомлення про розірвання. В цьому випадку Первісний Покупець повертає сплачені Новим Покупцем грошові кошти протягом 120 календарних днів з дати припинення цієї Угоди за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від ціни відступлення прав та обов`язків за цією Угодою. Повернення коштів Новому Покупцю здійснюється виключно в безготівковій формі на банківський рахунок Нового Покупця, про який Новий Покупець зобов`язаний повідомити Первісного Покупця письмово. Первісний Покупець не несе відповідальності за порушення строків повернення коштів або за неповернення коштів у разі неповідомлення Покупцем своїх банківських реквізитів. Таким чином, сума, яка підлягає поверненню позивачу складає 259 652, 52 грн, яка була перерахована на рахунок позивача 08.12.2022 року. Крім того, вказує, що угодою не передбачено перерахування суми повернення згідно офіційного курсу долара США відносно гривні, встановленого на дату повернення грошових коштів (а.с. 57-71).

05.01.2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову (а.с. 72-78).

13.01.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що 08.12.2022 року відповідач повернув 259 652, 52 грн, що складає на день повернення 7 100, 42 доларів США по курсу НБУ на 08.12.2022 року з суми 10 303,41 доларів США сплачених позивачем. В інші частині повернення коштів відповідач намагається уникнути відповідальності. Так як договір був визначений у доларах США по курсу НБУ на день оплати, то і повернення цих коштів повинно відбуватись відповідно до умов Договору у доларах США на день повернення по курсу НБУ. Таким чином, просить стягнути із відповідача на його користь залишок грошової суми за договором купівлі-продажу майнових прав №70/387 від 18 лютого 2021 року у розмірі 3 202, 99 доларів США на день оплати (а.с. 80-82).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (а.с. 84-86).

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 25.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року - без змін (а.с. 113-116).

Третя особа пояснення на позов не надала.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов?язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «Маячний» та ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №70/387 від 18 лютого 2021 року на приміщення в об`єкті будівництва: «Будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » з наступними характеристиками: тип приміщення - машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх - 1.

02 березня 2021 року між ТОВ «Маячний», ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року відносно купівлі-продажу майнових прав на приміщення в об`єкті будівництва: «Будівництва багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 » з наступними характеристиками: тип приміщення - машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх -1 (а.с. 13-15).

02 березня 2021 року між сторонами укладена Угода про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року (а.с. 16-17).

Положеннями пункту 2.1. Угоди встановлена ціна відступлення прав та обов`язків на приміщення (машино-місце, будівельний номер - 70, секція 2, поверх -1) у розмірі 441 011, 03 грн, що еквівалентно 15 750, 00 доларів США за курсом НБУ станом на дату підписання Угоди.

Пунктом 2.3. Угоди визначено графік сплати платежів за договором.

Відповідно до п. 2.9. Угоди від 02.03.2021 року Сторони погодили, що у випадку прострочення Графіку оплати, визначеного у пункті 2.4. цієї Угоди, крім випадку передбаченому пунктом 2.6. цієї Угоди, більш ніж на 30 календарних днів, ця Угода та Договір відступлення прав та обов`язків припиняються за ініціативою Первісного Покупця шляхом направлення рекомендованим листом на адресу Нового Покупця, вказану в цій Угоді, або вручення під розпис повідомлення про розірвання цієї Угоди. Договір вважається припиненим з дати отримання вказаного Повідомлення про розірвання. В цьому випадку Первісний Покупець повертає сплачені Новим Покупцем грошові кошти протягом 120 календарних днів з дати припинення цієї Угоди за вирахуванням штрафу в розмірі 10 % від ціни відступлення прав та обов`язків за цією Угодою. Повернення коштів Новому Покупцю здійснюється виключно в безготівковій формі на банківський рахунок Нового Покупця, про який Новий Покупець зобов`язаний повідомити Первісного Покупця письмово. Первісний Покупець не несе відповідальності за порушення строків повернення коштів або за неповернення коштів у разі неповідомлення Покупцем своїх банківських реквізитів.

17.03.2021 року ОСОБА_1 внесено грошові кошти на суму 112 002, 80 грн, що еквівалентно на дату сплати 4 000,00 доларам США; 03.09.2021 року на суму 176 500, 00 грн, що еквівалентно на дату сплати 6 303,41 доларам США, а всього сплачено грошових коштів на суму 288 502, 80 грн, що еквівалентна 10 303, 41 доларам США (а.с. 18).

Оскільки станом на 17 грудня 2021 року за ОСОБА_1 рахувався борг складав 5 446, 59 доларів США та у зв`язку з тим, що прострочення згідно Графіку оплати з боку ОСОБА_1 склало більш ніж 30 календарних днів за договором, на підставі пункту 2.9. Угоди від 02.03.2021 року, повідомленням від 17 грудня 2021 року вих. №17/1 ОСОБА_1 було повідомлено про припинення Договору від 02 березня 2021 року про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18 лютого 2021 року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за договором №70/387 від 18 лютого 2021 року. Вказаним повідомленням також відповідач просить протягом 3 днів письмово повідомити про реквізити банківського рахунку для повернення сплачених коштів (а.с. 25-26).

02.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», із вимогою про повернення грошових коштів (а.с. 28).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч. 2 ст. 526 ЦК України).

Виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам (ч.ч.1-2 ст. 528 ЦК України)

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Аналіз норм ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).

Отже, положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі №6-100цс15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 зроблено висновок, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17.

Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилається на те, що після в розірвання односторонньому порядку Договору про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021р оку, відповідач безпідставно набув грошові кошти у сумі 10 303, 41 доларів США.

Разом з тим, посилання позивача, що в односторонньому порядку було припинено вказаний Договір не відповідають дійсності, оскільки припинення договору про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за Договором №70/387 від 18.02.2021 року відбулось на виконання п. 2.9. Угоди від 02 березня 2021 року.

Так, станом на 17 грудня 2021 року за ОСОБА_1 рахувався борг, який складав 5 446,59 доларів США, у зв`язку тим, що прострочення згідно Графіку оплати з боку ОСОБА_1 склало більш ніж 30 календарних днів за договором, на підставі пункту 2.9. Угоди від 02.03.2021 року, повідомленням від 17 грудня 2021 року вих. №17/1 ОСОБА_1 було повідомлено про припинення Договору від 02 березня 2021 року про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором №70/387 від 18 лютого 2021 року /з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього/ та Угоди від 02 березня 2021 року про визначення ціни відступлення прав та обов`язків (заміна сторони) за договором №70/387 від 18 лютого 2021 року.

При цьому, позивач не заперечує прострочення Графіку оплати за вказаним Договором від 02.03.2021 року та наявності у нього заборгованості за Договором, визначеним додатковою угодою.

Навпаки, позивач вказує, що у зв`язку з порушенням зі сторони ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» та ТОВ «Маячний» умов Угоди щодо купівлі-продажу квартири у даному будинку, що виразились в завищенні фактичних квадратних метрів побудованої квартири та не встановлення у побудованій квартирі приборів опалювання, ОСОБА_1 було запропоновано зарахувати надлишково сплачені кошти за квартиру в рахунок оплати за машино-місце розміром 3 262, 50 доларів США та 45 987,45 грн, однак сторони не дійшли згоди у вирішенні даного спору.

Однак, як вбачається із Договору від 02 березня 2021 року ним не передбачено можливість зарахування надлишково сплачених кошти за іншим договором, укладеним між тими ж сторонами, в рахунок оплати за машино-місце.

Таким чином, навіть у разі наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за іншим договором, то це звільняє позивача від обов`язків сплати платежів за Договором від 02 березня 2021 року. Отже, судом встановлено, що позивачем було порушено умови п. 2.9. Угоди від 02 березня 2021 року, таким чином позивачу підлягає поверненню сума, сплачена ним з вирахуванням штрафу у розмірі 10 % від ціни відступлення прав та обов`язків за цією Угодою.

При цьому, відповідачем на виконання Угоди від 02.03.2021 року сплачено 08.12.2022 року на рахунок ОСОБА_1 суму 259 652, 52 грн з вирахуванням штрафу у розмірі 10 % від ціни відступлення прав та обов`язків за цією Угодою, вказане підтверджується квитанціями та не спростовується позивачем. Таким чином, відповідачем виконано обов`язок щодо повернення позивачу коштів.

Щодо порушення відповідачем строку повернення коштів, то вказане позивачем не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, адже із матеріалів справи вбачається, що банківські реквізити ОСОБА_1 було повідомлено лише 02.06.2022 року, будь-яких інших доказів про повідомлення банківських реквізитів позивачем не надано.

При цьому, відповідно до п. 2.9. Угоди у разі неповідомлення Новим покупцем банківських реквізитів Первісний покупець не відповідальності за порушення строків повернення грошових коштів.

Щодо посилання позивача, що відповідач повинен виплатити йому грошової суми за Договором купівлі-продажу майнових прав №70/387 від 18 лютого 2021 року, Договором про відступлення прав та обов`язків від 02.03.2021 року та Угодою від 02.03.2021 року у розмірі 3 202, 99 доларів США на день оплати, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що із сплаченої позивачем грошової суми 288 502, 80 грн, що еквівалентно на момент здійснення платежів склало 10 303, 41 доларів США, було стягнуто штраф у розмірі 10 % від ціни відступлення прав та обов`язків за цією Угодою, що передбачено п. 2.9. Угоди від 02.03.2021 року, адже позивачем було порушено Графік оплати платежів, що понесло за собою припинення вказаних договорів.

Вказаний розрахунок суми штрафу та факт порушення Графіку оплати позивачем не спростовано, а навпаки підтверджується матеріалами справи та позивачем, який у позові зазначає, що починаючи із вересня 2021 року припинив виконання вказаних договорів через порушення із сторони відповідача умов іншої угоди, укладеної між ними щодо купівлі-продажу квартири, та яка є предметом спору у Київському районному суді м. Одеси, справа №947/1612/22.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Угодою від 02.03.2021 року не передбачено перерахування суми повернення згідно офіційного курсу долара США відносно гривні, встановленого на дату повернення грошових коштів, а отже вимога щодо повернення грошових коштів у доларах США є необґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 202, 207, 509, 513, 526, 528, 610, 626, 1212 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 137, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АКТИВ», адреса: вул. Богомольця, 7, прим. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 41217098.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», адреса: провулок Маячний, 7, м. Одеса, 65038, код ЄДРПОУ 35242226.

Суддя Г.О.Матійчук