Ухвала

від 14.08.2023 по справі 686/7865/15-к

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7865/15-к

Провадження № 1-кс/686/6449/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_4 , щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування доводів скарги, в частині, що стосується вказаної бездіяльності, що він, окрім інших, звертався й до начальників Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області та просив активізувати досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015240010001906, а також внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 та ч.4 ст.255 КК України, однак, відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР, всупереч вимог ст.214 КПК України, внесені не були. У тій частині скарги, за якою було відкрите провадження слідчим суддею, ОСОБА_4 просить: визнати бездіяльність керівників органу досудового розслідування та слідчих СВ Хмельницького РУП та СУ ГУНП в Хмельницькій області та зобов`язати їх внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 та ч.4 ст.255 КК України.

Представники органів досудового розслідування у судове засідання не з`явились, що, відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі, підтримав та просив зобов`язати відповідних посадових осіб внести відомості до ЄРДР за зверненням ОСОБА_4 від 26.05.2023 р., яке є заявою про кримінальне правопорушення.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із наданих представлених слідчому судді частини матеріалів кримінального провадження №12015240010001906 вбачається, що дійсно ОСОБА_4 26.05.2023 р. звертався до керівників територіальних органів прокуратури, досудового розслідування та Національної поліції України, із заявами, ідентичного змісту, в яких висловлював невдоволення щодо тривалого часу здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010001906, з правовою кваліфікацією ч.5 ст.191 КК України, зокрема, й по факту незаконного заволодіння ОСОБА_5 та іншими членами її сім`ї належним ОСОБА_4 майном в приміщенні торгово-розважального центру, що по АДРЕСА_1 , не проведенням у вказаному кримінальному провадженні дієвих слідчих та процесуальних дій, для забезпечення швидкого та неупередженого розслідування, та на прийнятті процесуальних рішень, якими мають бути притягнуті члени злочинної організації до найсуворішого покарання та відшкодування шкоди, просив активізувати вказане досудове розслідування, повідомити особам про підозру. Також, у вказаних заявах ОСОБА_4 просив внести до ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3 та ч.4 ст.255 КК України.

Вказані, подані ОСОБА_4 заяви від 26.05.2023 р. були зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ХРУП 31.05.2023 р. за №8798 та 29.05.2023 р. за №8661.

Відомості до ЄРДР за вказаними, поданими ОСОБА_4 заявами, датованими 26.05.2023 р. внесені не були, ці заяви були приєднані до матеріалів кримінального провадження №12015240010001906.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідуваннярозпочинається змоменту внесеннявідомостей доЄдиного реєструдосудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням, є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

На думку слідчого судді, у поданих ОСОБА_4 ідентичних заявах викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, зокрема й тих, які передбачені ч.3 ст.209, ч.3, ч.4 ст.255 КК України, оскільки ці заяви не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретних подій кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини їх вчинення), не містить ця заява й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій осіб за вказаними статтями Кримінального кодексу України. Аргументи ОСОБА_4 висловленні у вказаних заявах, датованих 26.05.2023 р. про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.3, ч.4 ст.255 КК України, фактично ґрунтуються на його власній оцінці та зводяться до незадоволення і суб`єктивної незгоди ОСОБА_4 з порядком та обсягом здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240010001906, до якого й були приєднані означені, подані ОСОБА_4 , заяви.

Слідчий суддя не вбачає підстав для окремого внесення відомостей за заявами ОСОБА_4 , датованими 26.05.2023 р., які фактично, з означених вище підстав, на думку слідчого судді, не є заявами про вчинення кримінальних правопорушень. Ініціювання кримінального переслідування щодо осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу, не відповідає приписам кримінального процесуального закону та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Повноважень слідчого судді на визнання бездіяльності певних посадових осіб, чинний КПК України не містить.

Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженими особами Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області, у даному випадку, не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про яку йдеться у поданій ОСОБА_4 скарзі, тому у задоволенні цієї скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя