Рішення

від 31.08.2023 по справі 641/8234/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/2489/2023 Справа № 641/8234/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Музиченко В.О.

секретаря судового засідання Зюкіної К.А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судув м.Харкові упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомХарківської міськоїради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив :

Харківська міська рада звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за фактичне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0484 га відповідно до договору оренди землі від 25.09.2008 № 440867100072 за період з 01.11.2018 по 23.01.2019 у розмірі 30285,20 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що рішенням Харківської міської ради від 22.02.2005 № 30/05 «Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» ФОП ОСОБА_4 було надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0484 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0029). На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі від 25.09.2008 № 440867100072. Відповідно до п. 15 договору земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину строком до 01.12.2015 року. Актом приймання-передачі земельної ділянки від 21.01.2019 року земельну ділянку по АДРЕСА_1 передано Орендарем до земель запасу міста. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, право приватної власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 381 кв.м, належить з 04.04.2014 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2014 № 557. Позивач зазначає, що, виходячи з положеньст. 377 ЦК України,ст. 120 ЗК Українитаст. 7 Закону України «Про оренду землі», після переходу права власності на нерухомість до відповідача, для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 25.09.2008 року № 440867100072 перейшло до ОСОБА_3 в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ФОП ОСОБА_4 , а отже, перейшов і обов`язок зі сплати орендної плати в розмірах, встановлених договором. Згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 24 червня 2021 року № 15952/5/20-40-24-16-17, ОСОБА_3 за 2018-2021 роки орендну плату не сплачував. Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати відповідача за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі від 25.09.2008 року № 440867100072 за період з 01.11.2018 року по 23.01.2019 року, складає 30285,20 грн.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Ященко С.О. від 08.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням Голови Верховного Суду №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження Комінтернівським районним судом м. Харкова справи, які перебували на розгляді в суді були передані до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 07.06.2023 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова, оскільки Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського районного суду м. Харкова з 23.11.2022 року, цивільна справа належить до територіальної юрисдикції Комінтернівського районного суду м. Харкова та представником відповідача заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.07.2023 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Музиченко В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву в якому зазначено, що позивач намагається покласти на нього зобов`язання щодо сплати орендних платежів за земельну ділянку у період дії договору оренди, який укладений між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_4 в порушення процедури заміни сторони у зобов`язанні відповідно до приписів ЦК України. Право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 381 кв.м. він набув на підставі договору купівлі-продажу № 557 від 04.04.2014, укладеного із ОСОБА_5 , а не з ФОП ОСОБА_4 . Станом на дату укладання відповідного договору купівлі-продажу у ОСОБА_5 не було укладено з позивачем ніяких договорів оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Заміну орендарів Харківська міська рада з ФОП ОСОБА_4 на ОСОБА_5 не здійснила. Фактично орендарем земельної ділянки і стороною договору оренди землі від 25.09.2008 № 440867100072 як мінімум до 21.01.2019 року була ФОП ОСОБА_4 П. 39 Договору оренди землі від 25.09.2008 № 440867100072, укладеного з ФОП ОСОБА_4 встановлено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці, до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору з новим власником будинків та споруд. Він особисто не укладав та не підписував договір оренди земельної ділянки, не погоджував істотні умови такого договору, вважає, що до нього у зазначений період перейшло лише право на укладання договору оренди, а не право оренди зазначеної земельної ділянки. Не розірвання договору оренди також стало підставою для нарахування більшої суми орендної плати. Також, згідно відповіді ДФС вбачається, що ОСОБА_4 вносила орендну плату, тобто вважала себе стороною договору оренди землі та виконувала свої обов`язки як орендар. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що заперечення відповідача щодо автоматичного переходу права користування земельною ділянкою і, відповідно, обов`язку зі сплати орендної плати, є необґрунтованими та безпідставними. Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, в силу прямих вказівок закону, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно, яке було у попереднього власника такого майна. Тобто, має місце заміна сторони у зобов`язанні і після відчуження об`єктів нерухомості попередні користувачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої слати автоматично виникає у нового власника нерухомості. Отже, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові, які просила задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що зобов`язання зі сплати орендної плати у нового власника нерухомості виникають автоматично після придбання нерухомості, розташованої на земельній ділянці.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що висловлювання сторони позивача про те, що після переходу права власності на нерухомість, для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі у обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ФОП ОСОБА_4 , а отже і перейшов обов`язок зі сплати орендної плати у розмірах, встановлених договором, є безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству України. Підтримала пояснення надані у відзиві та запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до наступного.

25 вересня 2008 року між Орендодавцем Харківською міською радою та Орендарем ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди землі (надалі - договір), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 25.09.2008 року за № 440867100072.

Згідно п. 1 договору, Орендодавець на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 22.02.2005 року № 30/05 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови землі промисловості, яка знаходиться АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0484 га.

Відповідно до п. 3 договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А-2», яка належать Орендарю на праві приватної власності.

За п. 8 договору, договір укладено строком до 01 грудня 2015 року.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з довідкою № 17/2 від 23.04.2008 року становить: 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 57265,04 грн., розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 4772,09 грн.

Згідно п.п. 10, 11 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування продовольчого магазину.

Згідно плану земельної ділянки, її кадастровий № 6310136900:05:015:0029.

З акту приймання-передачі земельної ділянки від 02 жовтня 2008 року, складеного начальником управління земельних відносин та ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 25.09.2008 року № 440867100072, Орендарю передано земельну ділянку площею 0,0484 га за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду строком до 01 грудня 2015 року для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину.

Згідно акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста (кадастровий номер 6310136900:05:015:0029), вбачається, що земельна ділянка була у користуванні ФОП ОСОБА_4 згідно з договором оренди землі та прийнята Орендодавцем до земель запасу міста. Цей акт складено в односторонньому порядку, у зв`язку з тим, що орендар у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 254603339 від 27 квітня 2021 року, ОСОБА_3 з 04.04.2014 року на праві приватної власності належать нежитлова будівля літ. «А-2», площею 381 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 24 червня 2021 року № 15952/5/20-40-24-16-17, ОСОБА_3 за 2018-2021 роки орендну плату не сплачував. З вказаного листа вбачається, що ОСОБА_4 сплачено орендної плати з фізичних осіб за 2018-2021 роки, а саме: 2018 790,00 грн., 2019 - 982,60 грн., 2020 1509,10 грн., 2021 400,00 грн., однак з вказаного листа неможливо встановити за оренду якої земельної ділянки ОСОБА_4 вносила орендну плату.

Зі змісту позовної заяви слідує, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди землі від 25.09.2008 року № 440867100072 за період з 01.11.2018 року по 23.01.2019 року складає 30285,20 грн.

29.04.2014 р. ОСОБА_3 звертався до Харківської міської ради з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану заву надано відповідь, в якій зазначений перелік документів, який необхідно подати для надання дозволу розробку технічної документації земельної ділянки.

20.09.2017, 25.06.2018, 26.12.2018, 14.01.2019, 31.01.2019 р. відповідачем на адресу Харківської міської ради надсилались інформаційні запити з проханням надати відповідні документи на підтвердження факту припинення зазначеного договору та передачі земельної ділянки до земель запасу м. Харкова. На які надавались відповіді, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не повернута до земель запасу міста, дія договору оренди землі від 25.08.2008 р., укладеного з ФОП ОСОБА_4 належним чином не припинена, державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку скасовано не було.

За приписами ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 141ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 377ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За приписами ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналіз вищевказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

За правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 913/661/17, у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_6 (лат.superficies solo cedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Вищенаведене спростовує доводи сторони відповідача про неможливість автоматичного переходу прав на земельні ділянки без їхнього оформлення за певною процедурою, оскільки відсутність документального оформлення орендних відносин між Харківською міською радою та відповідачем ОСОБА_3 не позбавляє останнього обов`язку належним чином сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, після переходу права власності на нерухомість, для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 25.09. 2008 року № 440867100072 перейшло до ОСОБА_3 в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ФОП ОСОБА_4 , а отже перейшов і обов`язок зі сплати орендної плати.

Таким чином, за користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2018 року по 23.01.2019 року ОСОБА_3 повинен був сплатити 30285,20 грн., за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року 22090,30 грн., за період з 01.01.2019 по 23.01.2019 8194,90 грн.

Доказів на підтвердження погашення спірної заборгованості відповідачем ОСОБА_3 суду не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Судом були враховані пояснення та докази надані сторонами в процесі розгляду справи та судом встановлено, що фактично відповідач користувався земельною ділянкою та не вносив за неї орендну плату.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову як такого, що ґрунтується на вимогах закону.

За приписами ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог Харківської міської ради у повному обсязі, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд стягує з ОСОБА_3 на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст.ст.4,5,12,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Харківської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь Харківськоїміської радизаборгованість за фактичне використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0484 га відповідно до договору оренди землі від 25.09.2008 № 440867100072 за період з 01.11.2018 по 23.01.2019 у розмірі 30285,20 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн., а всього стягнути 32555 (тридцять дві тисячі п`ятсот пятдесят п`ять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, місто Харків, майданКонституції, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04059243.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлений 04.09.2023 року.

Суддя: В. О. Музиченко