Рішення

від 04.08.2023 по справі 554/1757/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 04.08.2023Справа № 554/1757/23 Провадження № 2/554/4195/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого -судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Янушкевіч А.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров?я Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди, спричиненої діями посадової особи органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 28.02.2023 року звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди, спричиненої діями посадової особи органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень.

Позовні вимоги обгрунтувала тим, що керівник Департаменту охорони здоров?я Полтавської міської ради Котов С.О., у передбачені законодавством України строки, не надав належну повну відповідь на її звернення від 16.08.2022 року щодо розміру заробітної плати акушерки, як фахівця, у серпні 2022 року, згідно колективного договору. Вказана довідка їй необхідна для надання до органів пенсійного фонду для перерахунку пенсії по інвалідності з метою збільшення її розміру.

Зазначає, що ненадання інформації щодо розміру заробітної плати, їй, як особі похилого віку з інвалідністю ІІ групи, перешкоджає здійсненню перерахунку пенсії, який збільшив би суму виплати, а гроші могли б нею бути використані на ліки та продукти харчування.

Вважає, що такими діями відповідач здійснює втручання в її особисте життя, здійснює геноцид по життю, посягає на її здоров?я. А позивачці категорично протипоказані душевні страждання, оскільки вони негативно впливають на її стан здоров?я: підіймається тиск, відбуваються напади стенокардії, що загрожує інфарктом чи інсультом.

Оскільки, здоров?я позивачки є безцінним, а відновити його на даний час не має можливості, отже необхідно вживати заходів для його підтримання (придбавати ліки, продукти харчування), тому вважає, що достатньою сумою відшкодування спричиненої моральної немайнової шкоди є 500 000,00 грн.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.04.2023 року задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 та замінено неналежного відповідача Виконавчий комітет Полтавської міської ради на належного відповідача Департамент охорони здоров?я Полтавської міської ради.

28.04.2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позову із наступних підстав.

Відповідь на звернення ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров?я Полтавської міської ради (далі - Департамент) від 16.08.2022 року стосовно розміру заробітної плати акушерки жіночої консультації Комунального підприємства Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради станом на серпень 2022 року, направлена позивачці 08.09.2022 року та додаткова відповідь 22.09.2022 року (уточнена). Посадові особи Департаменту не мали умислу приховувати жодну інформацію, відповіді надано у повному обсязі та у передбачені Законом України Про звернення громадян строки. Жодних порушень строків розгляду звернення з боку Департаменту не було. Жодних душевних траждань позивачу з боку Департаменту не завдавалося, посадові особи діяли у рамках чинного законодавства України, протиправні діяння не вчиняли. Відповіді були направлені Укрпоштою. Оскільки обставини, викладені у позові, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, тому просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

11.05.2023 року до суду надано відповідь на відзив ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачка зазначає, що директором Департаменту надано недостовірну інформацію та він вводить суд в оману, оскільки: відповідач зазначає тільки розмір заробітної плати акушерки, а у зверненні від 16.08.2022 року висловлено прохання про надання інформації коли був складений трудовий (колективний) договір із працівниками пологового будинку та адміністрацією про зарплату акушерки. На це питання відповідь не надана і на даний час. Це перешкоджає позивачці зробити перерахунок пенсії по інвалідності, чим порушуються норми Конституції України, Закону України Про звернення громадян, що посягає на життя і здоров?я позивачки, наносить душевні страждання, що протипоказано їх за станом здоров?я. Відповідь директора Департаменту Сень В.І. отримала особисто тільки на її вимогу 24.09.2022 року. У листі вказано, що це відповідь на її звернення на Урядову гарячу лінію, а було офіційне звернення 16.08.2022 року. У тексті відповіді від 01.06.2022 року, яку відповідач не згадує у відзиві, пише про 2011 рік про знищення якихось документів, чим вводить суд в оману. Вважає, що відповідачем не надано достовірну та повну інформацію щодо розміру заробітної плати акушерки, як фахівця, із врахуванням норм колективного договору, оскільки спеціаліст такого рівня не може отримувати мінімальну заробітну плату. Зауважила, що у відповіді Департаменту зазначено, що відповідь надається на звернення від 16.05.2022 року, хоча звернення було 16.08.2023 року. Приховуючи розмір заробітної плати, директор Департаменту ОСОБА_3 посягає на життя та здоров?я позивачки та спричиняє їй моральну шкоду.

12.05.2023 року Департаментом охорони здоров?я Полтавської міської ради надано пояснення. Наголошено, що відповіді ОСОБА_1 надані відповіді у визначенні строки. У відповіді є посилання на те, що це відповідь на звернення ОСОБА_1 від 16.05.2022 року, оскільки на самому зверненні стоїть вказана дата. Звернення зареєстроване 16.08.2022 року.

18.05.2023 року позивачкою надано до суду повторну позовну заяву, яку вона виготовила у зв?язку зі зміною відповідача.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши позивачку, представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.ст.55,124 Конституції України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 16.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту охорони здоров?я Полтавської міської ради з проханням: ...яка зарплата акушерки ж/консультації без категорії діє в цей час в 2022 році, коли був складений договір із працівниками про оклад акушерки, бо вона не повинна отримувати 6500 грн, як санітарка, мінімалку.

Звернення Департаментом направлено до КП Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради та 01.09.2022 року за вих.№01-03/886-07 отримано відповідь про те, що листування за 2011 рік було знищено, згідно Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду №4 від 17.09.2018 року. Окрім цього повідомлено, що відповідно до Колективного договору комунального підприємства Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради між адміністрацією та трудовим колективом ввіреного закладу від 14.09.2020 року зі змінами, оклад акушерки без категорії становить 5900 грн. Згідно з чинним законодавством, якщо оклад є меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати в Україні, він підвищується до даного показника, який станом на 01.01.2022 року становить 6500 грн.

08.09.2022 року ОСОБА_1 надано відповідь за вих.№01-08-02.2-12/1284-08, де зазначено, що документація за 2011 рік знищена, згідно Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду №4 від 17.09.2018 року. Також повідомено, що комунальним підприємством Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради Вам здійснені виплати всіх належних сум у повному обсязі. Факт повного розрахунку підтверджений перевірками контролюючих органів.

Лист направлено на адресу ОСОБА_1 08.09.2022 року, що підтверджено Витягом з Реєстру відправки кореспонденції Департаменту за вересень 2022 року.

22.09.2022 року Департаментом охорони здоров?я Полтавської міської ради надано ОСОБА_1 додаткову відповідь за вих.№01-08-02.2-12/1412-08, повідомлено, що з об?єктивних причин Департаментом не повністю надана відповідь на Ваш лист від 16.05.2022 року у частині питання щодо окладу акушерки без категорії. Додатково поінформовано, що відповідно до Колективного договору комунального підприємства Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради між адміністрацією та трудовим колективом ввіреного закладу від 14.09.2020 року зі змінами, оклад акушерки без категорії становить 5900 грн. Згідно з чинним законодавством, якщо оклад є меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати в Україні, він підвищується до даного показника, який станом на 01.01.2022 року становить 6500 грн. Департамент охорони здоров?я приносить вибачення за надання неповної інформації у попередній відповіді.

Лист направлено на адресу ОСОБА_1 22.09.2022 року, що підтверджено Витягом з Реєстру відправки кореспонденції Департаменту за вересень 2022 року.

Також встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має інвалідність 2 гр. За загальним захворюванням із 06.07.2022 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №466187. Вона має ряд хронічних захворювань, що підтверджується довідкою КП Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради №133/3 від 07.07.2022 року; довідкою ЛКК КП Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради №536; довідкою КП Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради №809/3 від 19.07.2019 року; випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 17.03.2023 року

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення виконкому Шевченківської районної у м.Полтаві і одержує допомогу ДСД малозабезпеченим сім?ям, згідно ЗУ Про ДСД малозабезпеченим сім?ям з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року.

На даний час позивачка ОСОБА_1 не має можливості отримати санаторно-курортне лікування, що підтверджується відповідями Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради №13-3261 від 26.07.2022 року та №13-С-02-13/39401-04/д від 04.08.2022 року.

Згідно ст.1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За ч.1 ст.14 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частинами 1 та 3 ст.15 Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Статтею 24 Закону передбачено, що особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону, громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідно до ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Фактичною підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 1167 ЦК України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічна позиція викладена у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно із ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Жодної з переліченої у ч.2 ст.23 ЦК України виключних способів заподіяння моральної шкоди та підстав, з якими закон пов`язує виникнення моральної шкоди, у тому числі будь-якої протиправної поведінки, відповідачем не допущено.

У ході судового розгляду стороною позивача не надано суду доказів протиправної поведінки відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість відмовити у задоволенні позову, оскільки до суду не надано належних доказів страждань позивача, існування факту заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача, факту протиправної поведінки відповідача, внаслідок чого йому могло б бути завдано моральної шкоди, існування втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань які він поніс та співвідношення їх з розрахованим розміром моральних збитків.

У зв?язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, внаслідок наявності інвалідності ІІ групи, судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141, 259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров?я Полтавської міської ради про відшкодування моральної шкоди, спричиненої діями посадової особи органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.08.2023 року.

Суддя Т.М.Черняєва