Рішення

від 01.09.2023 по справі 557/1526/22

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/77/2023

Справа 557/1526/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретарі судового засідання Гуменюк Н.П., Слюсарчук І.В.,

номер справи 557/1526/22

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому, з урахуванням змінених підстав позову, просить визнати за ним право власності на 1/18 частку домоволодіння на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що згідно свідоцтва про право власності на 1/2 вказаного домоволодіння від 10 листопада 1989 року, таке було видано чоловікові померлої - ОСОБА_5 , як голові колгоспного двору. Відповідно до облікової картки об`єкта погосподарського обліку членами господарства були: ОСОБА_5 - голова, ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_3 (дочка), а тому відповідно до положень ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що була чинна на час виникнення правовідносин) на день смерті ОСОБА_4 була власником 1/3 частки в 1/2 домоволодіння на АДРЕСА_1 .

Як зазначено у позові, право власності на 1/2 частку в домоволодінні не оформлено, у зв`язку з чим 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області Строкаля В.Д. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в 1/2 домоволодіння, на що отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із відсутністю необхідних для вчинення нотаріальної дії правовстановлюючих документів.

Оскільки спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її діти, зокрема позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , при цьому третя особа ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_2 , позивач вважає, що частки спадкоємців у спадковому майні ОСОБА_4 наступні: 1/3 частка належить ОСОБА_1 , 2/3 - ОСОБА_2 (з урахуванням частки ОСОБА_3 ), а тому просить визнати за собою право власності на 1/18 частку спірного домоволодіння.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/18 частку домоволодіння на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнала, про що зазначила у заяві від 15 червня 2023 року, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд» 16 червня 2023 року із заявою її представника ОСОБА_6 про визнання позову. При цьому, представник у поданій заяві, виконуючи волю своєї довірительки, також заявив суду про визнання ОСОБА_2 означених попередньо позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач та його представник у судове засіданні не з`явилися, 01 вересня 2023 року остання на електронну пошту суду надіслала заяву, у якій просила провести судове засідання у відсутності сторони позивача та визнати за останнім право власності на 1/18 частку домоволодіння на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання також не з`явилися, 01 вересня 2023 року через ситему «Електронний суд» останній подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, у якій розгляд справи просив проводити без участі ОСОБА_2 та її представника - адвоката Волкова С.В. При цьому останній зазначив, що ОСОБА_2 своєї позиції щодо визнання позову не змінила, вказану позицію своєї довірительки щодо визнання позову підтримує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилася, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останньої про час, місце та дату розгляду справи. 02 травня 2023 року від останньої до суду надійшли письмові пояснення та заява, у яких така в задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити. У письмових поясненнях остання зазначила, що мати ОСОБА_4 не набула права власності у спірній половині будинку, набувати право власності на частку у домоволодінні після смерті батька ОСОБА_5 не бажала, оскільки батьки мали намір після своєї смерті залишити половину будинку їй із сестрою, так як брата ОСОБА_1 було забзпечено житлом. Окрім того, ОСОБА_3 заявила про пропуск позивачем строку позовної давності, вказавши на те, що свідоцтво про право на спадщину позивачем отримано в серпні 2018 року, а позов до суду подано лише восени 2022 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Гощанського району Рівненської області від 12 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16 березня 2023 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області задоволені клопотання представника відповідача, до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 , та витребувано копії спадкових справ після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у приватного нотаріуса Строкаля В.Д. та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5

04 квітня 2023 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 витребувано з Рівненського обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 13 червня 2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову від 18 травня 2023 року та підготовче засідання відкладено на 22 червня 2023 року.

22 червня 2023 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Волкова С.В. про приєднання до матеріалів справи доказів, прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

Дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

11 жовтня 1947 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виконавчому комітеті Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області зареєстрували шлюб, про що свідчать дані витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00023915726, сформованого 11 вересня 2019 року (арк. спр. 9).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

Вказані обставини не оспорюються учасниками справи та стверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гощанського районного управління юстиції у Рівненській області 01 грудня 2015 року (арк. спр. 160), свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гощанського районного управління юстиції у Рівненській області 19 січня 2016 року (арк. спр. 153), свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого відділом ЗАГС Ровенської області 28 червня 1980 року (арк. спр. 154), свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 07 травня 1992 року (арк. спр. 102), свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 23 вересня 1978 року (арк. спр. 103).

Із свідоцтв про право власності на домоволодіння від 10 листопада 1989 року, виданих на підставі рішення виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів № 172 від 18 серпня 1989 року, судом установлено, що 1/2 домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 (арк.спр. 113), а 1/2 домоволодіння за вказаною адресою належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 (арк.спр. 24). Окрім того, у вказаних свідоцтвах зазначено, що домоволодіння в цілому складається з одного жилого будинку. Право власності зареєстровано Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації 10 листопада 1989 року за № 83-319в книзі: 2.

Даними технічного паспорта та виписки з інвентаризаційних матеріалів від 29 жовтня 2015 року за № 248/79/37 підтверджується, що домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку (А-1), сарая (Б), погріба (В), сарая (Г), сарая (Д), літньої кухні (О), вбиральні (Н), огорожі (№ 1) (арк.спр.21-28).

Вартість 1/2 частини будинковолодіння становить 184 509 грн, що підтверджується даними «Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки» за № 057 від 20 вересня 2019 року (арк. спр. 6).

Згідно даних довідки виконкому Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області за № 259 від 25 квітня 2016 року (арк. спр. 20) та довідки комунального підприємства Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації за № 7608 від 14 грудня 2021 року (арк. спр. 29), рішенням сесії сільської ради № 7 від 24 листопада 2015 року «вулицю 17 вересня» перейменовано на «вулицю Видумська».

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько учасників справи ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 25 лютого 2002 року (арк. спр. 99).

Даними спадкової справи № 440, заведеної 10 вересня 2002 року Гощанською районною державною нотаріальною конторою, підтверджується, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася його дочка ОСОБА_3 та їй 10 вересня 2002 року державним нотаріусом Гощанської державної нотаріальної контори Строкалем В.Д. було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку пай, а 26 квітня 2016 року - свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок із надвірними будівлями номер АДРЕСА_2 . Інші спадкоємці відсутні (арк.спр. 95-122).

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 06 квітня 2021 року (постановою апеляційної інстанції рішення змінено лише в частині обчислення розміру судового збору), свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26 квітня 2016 року, видане державним нотаріусом Гощанської районної державної нотаріальної контори Строкалем В.Д. та зареєстроване в реєстрі за № 259 на ім`я ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_2 , визнано недійсним (арк. спр. 51-62).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати учасників справи ОСОБА_4 , про що свідчать дані свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого виконавчим комітетом Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області 20 травня 2015 року (арк. спр. 132).

Даними спадкової справи № 251/2015 (арк. спр. 129-175) підтверджується, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини 23 жовтня 2015 року звернулася ОСОБА_2 , 30 жовтня 2015 року - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 23 жовтня 2015 року подала заяву, у якій відмовилася від належного їй майна після смерті своєї матері на користь сестри (дочки померлої) ОСОБА_2

01 серпня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є спадкоємцями ОСОБА_4 , уклали договір про поділ спадкового майна, до складу якого входять земельні ділянки з кадастровими номерами 5621284000:03:004:0179 та 5621284000:03:007:0057, на підставі якого цього ж числа ОСОБА_2 отримала свідоцтво на право на спадщину за законом на земельну ділянку із кадастровим номером 5621284000:03:004:0179.

За даними облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки, погосподарської книги Курозванівської сільської ради 1995-2000 роки по адресі домогосподарства на АДРЕСА_3 , яке віднесено до суспільної групи господарства - «колгоспн» (№ об`єкта 0240-1, особовий рахунок № НОМЕР_8 ), у господарстві рахуються: голова двору - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Окрім того, відображено заміну голови колгоспного двору на ОСОБА_4 з відміткою про повне вибуття останньої - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр. 197-200).

Таке віднесення господарства до суспільної групи колгоспний двір, членами якого були ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , учасника справи не оспорюється.

11 листопада 2021 року ОСОБА_1 у спадковій справі № 251/2015 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального окруку Строкаля В.Д. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частку в 1/2 домоволодіння на АДРЕСА_1 , що убачається із відповідної заяви позивача (арк. спр. 30).

20 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, про що свідчить постанова нотаріуса (арк. спр. 31).

З огляду на викладене виник спір про право власності на майно в порядку спадкування та за вказаних обставин позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в іншому (позасудовому) порядку.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (далі - ЦК Української РСР) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ з введенням у дію Закону України «Про власність».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі,

хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його

перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі № 713/1310/17-ц.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» правила ст. 563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

У підпункті г) пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 роз`яснено, що загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Судом установлено та не оспорюється сторонами, що станом на 15 квітня 1991 року спірне домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір і на момент припинення колгоспного двору право на майно колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , мали: ОСОБА_5 (голова), ОСОБА_4 (дружина) та ОСОБА_3 (дочка), частки яких у праві спільної сумісної власності є рівними - по 1/3 частці в 1/2 домоволодіння.

Таким чином 1/2 домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_1 , перебувала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у рівних частинах.

Нормами ст.ст. 1217, 1218, 1223, 1261, 1262, 1268, 1269 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Зібрані по справі та безпосередньо дослідженні судом докази свідчать про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_4 .

Судом установлено, що спадкодавцю ОСОБА_4 належало право власності на 1/3 частку в 1/2 домоволодіння, як частку майна у колгоспному дворі, що становить 1/6 частку.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли як спадкоємці першої черги її діти - син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 шляхом звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Інша дочка - ОСОБА_3 подала заяву, у якій відмовилася від належного їй майна після смерті матері на користь сестри ОСОБА_2 .

Таким чином позивач довів своє право на успадкування 1/18 частки в 1/2 домоволодіння на АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 .

При цьому суд зауважує, що даних щодо виділу вказаного домоволодіння в окремі житлові будинки з присвоєнням їм поштових адрес « АДРЕСА_2 » та « АДРЕСА_4 », про що зазначено у наданій Гощанською селищною радою 01 січня 2023 року за № 02-29/69 інформації, матеріали справи не містять, а тому зазначаючи адресу спірного домоволодіння « АДРЕСА_1 », суд виходить із даних, які містяться у свідоцтвах про право особистої власності на домоволодіння від 10 листопада 1989 року.

Обраний позивачем спосіб захисту права - визнання права власності є ефективним, право позивача підлягає захисту, оскільки іншого порядку визнання права власності в даному випадку не існує, тому позов необхідно задовольнити.

Що стосується заяви ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Так як ОСОБА_3 у даній справі має стату третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, то її заява про застосування наслідків спливу строку давності судом до уваги не приймається. При цьому, суд зауважує, що відповідач позов визнала та з відповідною заявою до суду не зверталася.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/18 частку 1/2 домоволодіння на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Гощанським РВ УВС України в Рівненській області 29 травня 2001 року.

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_11

Повне судове рішення складено 01 вересня 2023 року.

Суддя Ю.В. Оленич