Ухвала

від 04.09.2023 по справі 703/2081/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2081/23

2/703/813/23

УХВАЛА

про залишення позову без руху

04 вересня 2023 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

провівши судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «РУЖИН-МАКС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ФГ «РУЖИН-МАКС», в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений 08 лютого 2017 між ним та ФГ «РУЖИН-МАКС» право оренди за яким зареєстровано 15 лютого 2017 року; зобов`язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки: 7123787200:02:001:0009; та стягнути з ФГ «РУЖИН-МАКС» на його користь заборгованість по виплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6371,99 грн. та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 8023,47 грн.

Ухвалою судді від 12 травня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем не доплачено судовий збір за звернення до суду з наведеним позовом.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 цього Закону визначено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приєднав до матеріалів позовної заяви два оригінали квитанції № 32528798800006839581 та № 32528798800006839547 від 04 травня 2023 року про сплату судового збору в загальному розмірі 2147 грн. 20 коп.

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач звернувся до суду із двома вимогами немайнового характеру, а саме: про розірвання договору оренди землі, укладеного 08 лютого 2017 між ним та ФГ «РУЖИН-МАКС», право оренди за яким зареєстровано 15 лютого 2017 року та про зобов`язання відповідача повернути належну йому земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки: 7123787200:02:001:0009. Окрім того, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по виплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6371,99 грн. та пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 8023,47 грн.

Згідно із підп. 2 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3, абз.2 ч. 7 ст. 6 цього ж Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 гривень.

Відтак, позивачу за подачу позовної заяви, в якій об`єднано дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, необхідно було сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 3220 грн. 80 коп. (1073,60 х 3), тоді як згідно квитанції № 32528798800006839581 та квитанції № 32528798800006839547 від 04 травня 2023 року останній сплатив судовий збір в загальному розмірі 2147 грн. 20 коп.

Таким чином, розмір недоплаченого позивачем судового збору становить 1073 грн. 60 коп. Тому, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки до неї не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому законом розмірі.

Вказаний в ухвалі недолік може бути усунений шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату 1073 грн. 60 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998 ;

рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, приходжу до обґрунтованого висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Як встановлено ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у справі було з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме те, що до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ч. 11 ст. 187, ст. 260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства «РУЖИН-МАКС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Ю.В. Крива