Рішення

від 29.08.2023 по справі 908/2211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/185/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 Справа № 908/2211/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі Азізбекян Тетяна Анатоліївна, за участі секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи №908/2211/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» (вул. Лісова, буд. 5, кв. 3, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 33466264)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 981018,21 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: Ференець О.Є., свідоцтво № 300 від 30.07.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 03.07.2023 за вих. № 01 Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення основного боргу в сумі 606680,00 грн, трьох процентів річних у сумі 45218,07 грн та інфляційних витрат у сумі 329120,14 грн,

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг № 75/73-21 від 19.04.2021 щодо сплати вартості послуг у визначений договором строк, внаслідок чого сума основного боргу становить 606680,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 45218,07 грн 3% річних та 329120,14 грн інфляції. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 526, 526, 610, 611, 625, 627, 903 Цивільного кодексу України, 193, 222 Господарського кодексу України, просить позов задовольнити. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16080,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2211/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/185/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 03.08.2023 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.08.2023 відкладено розгляд справи на 29.08.2023 о 14 год. 00 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.08.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.

В засіданні 29.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд

УСТАНОВИВ:

19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» (Виконавець) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 75/73-21 (реєстраційний номер відповідача № 48-121-01-21-10249 від 29.04.2021) за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику наступні послуги: «Код ДК 021:2015 - 71340000-3 «Комплексні інженерні послуги» (послуга: «Проведення налагодження та випробувань локалізуючих систем безпеки енергоблоків та їх елементів. Проведення контрольно - профілактичних робіт на системах переднапруження захисних оболонок енергоблоків. Енергоблок № 3, 4, 5, 6)». Місце надання послуг: Енергоблоки № 3, 4, 5, 8 ВП «Запорізька АЕС», вул. Промислова, 133, м. Енергадар Запорізької області.

Вимоги до порядку надання послуг та їх результатів визначені в Технічній специфікації до предмета закупівлі (відповідно до Додатку № 2 до договору), що є невід`ємною його частиною (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість послуг згідно з цим договором визначається відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (невід`ємний Додаток №1 до договору), та складає 2 355 600,00грн. (два мільйони триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), крім того: ПДВ 20% 471 120,00 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча сто двадцять гривень 00 коп.), разом; 2 826 720,00 грн. (два мільйони вісімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.)

Пунктом 2.2 договору сторонами узгоджено, що оплата наданих послуг за договором проводиться за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після реєстрації Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 2.3.).

Згідно п. 4.1., п. 4.2., п. 4.3. договору, по завершенню надання послуг Виконавець направляє Замовнику оформлений в 3-х примірниках акт здачі-приймання наданих послуг для оформлення з наданням документів, зазначених у р. 4 Технічній специфікації. Замовник, протягом 10 днів від дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг, зобов`язаний повернути Виконавцю підписаний один примірник акту здачі-приймання наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг. У випадку мотивованої відмови Замовника від приймання результатів наданих послуг (у тому числі, якщо в процесі надання послуг виявляються недоліки або недоробки) Замовник вправі відмовитися від прийняття акту здачі-приймання наданих послуг. При цьому, складається двосторонній дефектний акт із переліком виявлених недоліків/недоробок та строків їхнього усунення/виконання, які Виконавець зобов`язаний усунути/виконати без додаткової оплати,

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.07.2021 по 10.12.2021 позивач надав відповідачеві обумовлені договором послуги в повному обсязі на загальну суму 2826720,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаними обома сторонами. Претензій до якості наданих послуг Замовник не мав.

Також позивач зареєстрував в установленому Податковим кодексом порядку в ЄРПН податкові накладні за відповідними господарськими операціями:

Між тим, взяті на себе зобов`язання відповідачем виконані не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків. Так, відповідачем сплачено 2220040,00 грн., решта заборгованості не погашена та складає 606680,00 грн.

Позивач 15.12.2022 звернувся до відповідача з листом вих.№ 45/12-221, в якому вимагав оплатити заборгованість. Однак вказаний лист залишено без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п. 1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2).

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1). У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).

В розділі 2 договору визначено вартість робіт та порядок розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату наданих послуг на суму 606680,00 грн не здійснив.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за надані послуги за договором 75/73-21 від 19.04.2021.

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши договір і надавши послуги відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за надані послуги.

Відповідач послуги прийняв без зауважень, що відображено в актах здачі приймання наданих послуг, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору.

На час розгляду справи в суді сума основного боргу за надані послуги, які не сплачені, становить 606680,00, що підтверджено матеріалами справи.

Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в розмірі 606680,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 45218,07 грн. 3 % річних за загальний період з 29.09.2021 по 28.06.2023 (по кожному акту окремо) та 329120,14 грн інфляції за загальний період жовтень 2021 року травень 2023 року (по кожному акту окремо).

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені судом та встановлено, що розрахунки виконано вірно, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

На підставі викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 14715,28 грн. покладаються на відповідача.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 16080,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат Ференець О.Є. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 300).

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 21.06.2023, Акт № 1 від 27.06.2023 надання-прийому професійних правничих послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 300, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2023, рахунок № 03/06 від 27.06.2023 на суму 16080,00 та платіжна інструкції № 142 від 27.06.2023 на суму 16080,00 грн.

Дослідивши докази на підтвердження цих витрат, про які було зазначено вище, суд дійшов висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16080,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат, відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідач будь-яких письмових заперечень на вимогу позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.

За висновком суду, розмір витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, співмірність і розумність заявлених витрат, доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 16080,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інженерне підприємство «Укртехенерго» (вул. Лісова, буд. 5, кв. 3, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 33466264) - 606 680 (шістсот шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 45 218 (сорок п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн 07 коп. 3% річних, 329 120 (триста двадцять дев`ять тисяч сто двадцять) грн 14 коп. інфляційних втрат, 14 715 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 27 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян