Постанова

від 07.02.2024 по справі 908/2211/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2211/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідача),

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 (повний текст рішення складено 04.09.2023, суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/2211/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інженерне підприємство Укртехенерго (вул. Лісова, буд. 5, кв. 3, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 33466264)

до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 981018,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 03.07.2023 за вих. № 01 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інженерне підприємство Укртехенерго до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення основного боргу в сумі 606680,00 грн, трьох процентів річних у сумі 45218,07 грн та інфляційних витрат у сумі 329120,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг № 75/73-21 від 19.04.2021 щодо сплати вартості послуг у визначений договором строк, внаслідок чого сума основного боргу становить 606680,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 45218,07 грн. 3% річних та 329120,14 грн. інфляції. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 526, 526, 610, 611, 625, 627, 903 Цивільного кодексу України, 193, 222 Господарського кодексу України, просив позов задовольнити. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16080,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023, у даній справі, позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інженерне підприємство Укртехенерго (вул. Лісова, буд. 5, кв. 3, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 33466264) - 606 680 (шістсот шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 45 218 (сорок п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн 07 коп. 3% річних, 329 120 (триста двадцять дев`ять тисяч сто двадцять) грн 14 коп. інфляційних втрат, 14 715 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн. 27 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог про стягнення 606 680,00 грн. основного боргу, 45 218,07 грн. 3% річних, 329 120,14 грн. інфляційних втрат, 14 715,27 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16080,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати вищезазначене рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Задовольнити клопотання відповідача/скаржника про зменшення сум підлягаючих до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Задовольнити клопотання відповідача/скаржника про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-відповідач вважає порушеним його право на справедливий суд, адже позивачем у позовній заяві була вказана електронна адреса відповідача, яка не є офіційною, з цієї причини скаржник не отримував ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження від 10.07.2023, про відкладення розгляду справи від 03.08.2023; відповідач зазначає, що він не був обізнаний про дату та час розгляду справи, а суд був зобов`язаний надсилати судові рішення також у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України; про наявність оскаржуваного рішення дізнався по факту його отримання;

-судом першої інстанції не були враховані важливі для вирішення спору обставини: втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, що вкрай негативно вплинуло на фінансовий стан підприємства (за 2022 рік отриманий збиток у розмірі 6,75 млрд. грн.); виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу, необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської), що є надзвичайними обставинами, які перешкодили апелянту своєчасно виконати свої зобов`язання; з огляду на викладене, апелянт вважає, що наявні підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

-відповідач не погоджується із сумою стягнутих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16080,00 грн., оскільки вказана вартість послуг значно завищена і необґрунтована, зважаючи на підготовку адвокатом позивача єдиного процесуального документу незначної складності та витрачений на це час.

Відповідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 26.09.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Мороз В.Ф.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 27.09.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/2211/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

12.10.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі № 908/2211/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 13.12.2023 о 12:00.

02.11.2023 до суду надійшла заява від представника відповідача Жабровець О.І. про участь у судовому засіданні, що призначене на 13.12.2023 о 12:00 у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

29.11.2023 судом отримана аналогічна заява від представника відповідача, якою просила здійснити запрошення Жабровець Олександри Ігорівни для участі у судовому засіданні 13.12.2023 о 12:00 в режимі відеоконференції за наступною електронною адресою: o.zhabrovets@direkcy.atom.gov.ua

05.12.2023 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак, колегія суддів доходить висновку про те, що вказаний відзив підлягає залишенню без розгляду, оскільки він був складений та направлений до суду з недотриманням вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України, відповідно до якої якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Судове засідання по справі, призначене на 13.12.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М.

15.12.2023 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-позивач зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за надані послуги за договором №75/73-21 від 19.04.2021;

-вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в розмірі 606680,00 грн., 45218,07 грн. 3% річних за загальний період з 29.09.2021 по 28.06.2023 та 329120,14 грн. інфляції за загальний період жовтень 2021 травень 2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі № 908/2211/23 на 07.02.2024 о 12:30 год.

22.12.2023 від представника відповідача надійшла заява, якою просила здійснити запрошення Жабровець Олександри Ігорівни для участі у судовому засіданні 07.02.2024 о 12:30 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

29.01.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, в якій позивач просить залучити до участі у справі в якості правонаступника відповідача Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661).

05.02.2024 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 07.02.2024 о 12:30 в режимі відеоконференції.

05.02.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи №908/2211/23, призначеної у судове засідання 07.02.2024 на 12:30 без участі позивача; зі змісту заяви слідує, що позивач проти апеляційних аргументів відповідача заперечує в повному обсязі та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання 07.02.2024 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про розгляд апеляційної скарги, заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інженерне підприємство Укртехенерго про залучення до участі у справі в якості правонаступника відповідача Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», замінено відповідача у справі №908/2211/23 - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на його правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661).

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-інженерне підприємство Укртехенерго (Виконавець, позивач) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (Замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг № 75/73-21 (реєстраційний номер відповідача № 48-121-01-21-10249 від 29.04.2021) за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Замовнику наступні послуги: Код ДК 021:2015 - 71340000-3 Комплексні інженерні послуги (послуга: Проведення налагодження та випробувань локалізуючих систем безпеки енергоблоків та їх елементів. Проведення контрольно - профілактичних робіт на системах переднапруження захисних оболонок енергоблоків. Енергоблок № 3, 4, 5, 6). Місце надання послуг: Енергоблоки № 3, 4, 5, 8 ВП Запорізька АЕС, вул. Промислова, 133, м. Енергодар Запорізької області.

Вимоги до порядку надання послуг та їх результатів визначені в Технічній специфікації до предмета закупівлі (відповідно до Додатку № 2 до договору), що є невід`ємною його частиною (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість послуг згідно з цим договором визначається відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (невід`ємний Додаток №1 до договору), та складає 2 355 600,00грн. (два мільйони триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), крім того: ПДВ 20% 471 120,00 грн. (чотириста сімдесят одна тисяча сто двадцять гривень 00 коп.), разом; 2 826 720,00 грн. (два мільйони вісімсот двадцять шість тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.)

Пунктом 2.2 договору сторонами узгоджено, що оплата наданих послуг за договором проводиться за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання обома Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після реєстрації Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 2.3.).

Згідно п. 4.1., п. 4.2., п. 4.3. договору, по завершенню надання послуг Виконавець направляє Замовнику оформлений в 3-х примірниках акт здачі-приймання наданих послуг для оформлення з наданням документів, зазначених у р. 4 Технічній специфікації. Замовник, протягом 10 днів від дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг, зобов`язаний повернути Виконавцю підписаний один примірник акту здачі-приймання наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг. У випадку мотивованої відмови Замовника від приймання результатів наданих послуг (у тому числі, якщо в процесі надання послуг виявляються недоліки або недоробки) Замовник вправі відмовитися від прийняття акту здачі-приймання наданих послуг. При цьому, складається двосторонній дефектний акт із переліком виявлених недоліків/недоробок та строків їхнього усунення/виконання, які Виконавець зобов`язаний усунути/виконати без додаткової оплати,

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.07.2021 по 10.12.2021 позивач надав відповідачеві обумовлені договором послуги в повному обсязі на загальну суму 2826720,00 грн, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаними обома сторонами. Претензій до якості наданих послуг Замовник не мав.

Також позивач зареєстрував в установленому Податковим кодексом порядку в ЄРПН податкові накладні за відповідними господарськими операціями:

Між тим, взяті на себе зобов`язання відповідачем виконані не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків. Так, відповідачем сплачено 2220040,00 грн., решта заборгованості не погашена та складає 606680,00 грн.

Позивач 15.12.2022 звернувся до відповідача з листом вих.№ 45/12-221, в якому вимагав оплатити заборгованість. Однак вказаний лист залишено без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати наданих послуг стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення права відповідача на справедливий суд через його необізнаність про розгляд справи з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 6 ГПК України в редакції, що діяла на момент відкриття провадження судом першої інстанції, передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку (частина 6 статті 6 ГПК України в редакції, що діяла на момент відкриття провадження по справі судом першої інстанції).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина 7 статті 6 ГПК України у відповідній редакції).

18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до ГПК України.

Так, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина 7 статті 6 ГПК України).

Згідно з пунктами 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3200-IX від 29.06.2023 справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону; офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що відповідач був повідомлений про розгляд справи через електронний кабінет сервісу «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду: ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 10.07.2023 доставлено в електронний кабінет відповідача 25.07.2023, ухвалу про відкладення розгляду справи від 03.08.2023 доставлено 17.08.2023.

З урахуванням того, що відповідач є суб`єктом господарювання державного сектора економіки та має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», суд першої інстанції здійснив повідомлення про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 цієї статті зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за надані послуги, що також не спростовується відповідачем у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що у позивача виникло право на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за прострочення виконання відповідачем обов`язку із оплати наданих послуг було нараховано в порядку ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 45 218,07 грн. та 329 120,14 грн. інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції існування підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, колегією суддів відхиляються, оскільки сплата 3% річних та інфляційних втрат не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, чинним законодавством не передбачено зменшення саме 3 % річних та інфляційних втрат, відтак, у суду відсутні підстави для такого зменшення.

Близькі за змістом правові висновки містяться, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 910/14522/18, від 09.08.2023 у справі № 922/558/22.

Посилання скаржника на надзвичайні обставини, що вплинули на здатність відповідача своєчасно розрахуватися за надані позивачем послуги: введення в країні воєнного стану, втрату відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу, i необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки вказані обставини не виключають застосування до відповідача відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо незгоди відповідача із сумою стягнутих витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 16080,00 грн. з мотивів її необґрунтованості, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії:

-договору про надання професійної правничої допомоги №03/06 від 21.06.2023, предметом якого є надання АО «Фінанси та Право» в особі керуючого партнера Ференця О.Є. професійної правничої допомоги замовнику (позивачу) у зв`язку з підготовкою позовних матеріалів та стягненням у судовому порядку заборгованості з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» по оплаті за надані послуги, неустойки за несвоєчасну оплату, 3% річних, інфляційних втрат та витрат понесених по справі; замовник зобов`язується оплатити вартість наданих послуг протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акта надання-прийому професійної правничої допомоги;

-Акту № 1 від 27.06.2023 надання-прийому професійних правничих послуг, відповідно до якого АО в рамках договору №03/06 від 21.06.2023 про надання професійної правничої допомоги надало, а замовник прийняв наступні правничі послуги: з`ясування обставин справи з клієнтом та формування правової позиції (затрачений час: 2 години), вивчення первинних документів по справі, які були надані клієнтом (затрачений час: 2 години), складання позовних матеріалів (затрачений час: 4 години); загальний час наданої правової допомоги складає 8 годин * 2010,00 грн. (вартість 1 години згідно з п.2.1. договору) = 16 080,00 грн.;

-свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 300 від 30.07.2003;

-ордера на надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2023,

-рахунку № 03/06 від 27.06.2023 на суму 16080,00 грн.;

-платіжної інструкції № 142 від 27.06.2023 на суму 16080,00 грн.

Апеляційний господарський суд, дослідивши подані позивачем документи, заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16080,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки такий розмір судових витрат, відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований, є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія за встановлених місцевим господарським судом обставин наявності боргу та прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 606 680,00 грн. основного боргу, 45 218,07 грн. 3% річних, 329 120,14 грн. інфляційних втрат, а також 16080,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

З огляду на вказані вище обставини, що підтверджені матеріалами справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги, в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/2211/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 у справі №908/2211/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.02.2024

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяВ.Ф. Мороз

СуддяІ.М. Кощеєв