Рішення

від 30.08.2023 по справі 922/1162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023м. ХарківСправа № 922/1162/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест", м.Київ про стягнення коштів 49 968,07 грн за участю представників:

позивача: Бенденжук Л.О. (посв.);

відповідача: Барабицька Я.М., адвокат; Маловічко І.В., керівник.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 49 968,07 грн. за використання земельної ділянки по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022. Також просить стягнути на свою користь витрати по сплаті судового збору 2 684,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

19.04.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№9649), в якому заперечує проти позову у повному обсязі. Вказує, що позивачем необгрунтовано при розрахунках застосовано ставку річної орендної плати у розмірі 12% проте, як розташування на спільній земельній ділянці стаціонарної автомобільної газозаправної станції не підтверджується жодними доказами. Вказує, що позивач ігнорує звернення відповідача відносно оформлення права користування земельною ділянкою, ухиляється від укладення договору на право користування земельною ділянкою. Наголошує, що відповідачем самостійно здійснювалась сплата земельного податку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, поданими податковими деклараціями з плати на землю. Відсутність у відповідача заборговності у вигляді земельного податку за земельну ділянку за період з 2021-2022 років підтверджується довідкою ГУ ДПС у Харківській області №1380/0/224-23 від 20.03.2023.

08.05.2023 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№11368), в якій не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву. Вказує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих звернення його до позивача з заявами про викуп земельної ділянки або оформлення права користування. З доданих відповідачем платіжних документів вбачається, що оплата земельного податку проводилась ТОВ "Род-Ник Інвест" не тільки за земельну ділянку за кадастровим номером 6310136600:04:011:0008, а і за іншими земельними ділянками, проте як платіжні інструкції №1960 віж 02.03.2022 та №2510 від 29.03.2022 взагалі не мають відношення до земельної ділянки 6310136600:04:011:0008 та не спростовують відомостей, зазначених у листі ГУ ДПС у Харківській області №3857/5/20-40-04-02-12 від 16.03.2023 щодо задекларованого та сплаченого ТОВ "Род-Ник Інвест" земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008. Твердження відповідача про застосування 4% ставки річної орендної плати вважає помилковими, оскільки відповідно до п. "ж" ч.1 ст.19 ЗК України землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, є категорією земель, а не видом використання земельної ділянки. Розмір ставки визначений пунктом 4.1 Положення №41/08 враховує вид використання земельної ділянки, а не її категорію. Наголошує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної діляки, на якій розташований цей об`єкт, відносини фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Також позивач у відповіді на відзив просив суд поновити строк на її подання, посилаючись на наявність військового стану, велике навантаження в умовах кадрового дефіциту та неможливість через це у повному обсязі, належно та у визначені строки виконати процесуальні обов`язки.

Ухвалою суду від 10.05.2023 поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив; визначено розгляд справи № 922/1162/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 07.06.2023.

Протокольною ухвалою від 07.06.2023 відкладено підготовче засідання на 14.06.2023 о 10:20.

09.06.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№14730), в яких викладено клопотання про визнання причини пропуску строку на подання доказів поважними та долучення їх до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 14.06.2023 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строк на подання доказів, які додані до пояснення (вх..№14730 від 09.06.2023); на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 07.07.2023 о 12:30.

14.06.2023 відповідач до суду надав пояснення (вх.№15296) разом з документами , які просив долучити до матеріалів справи.

06.07.2023 від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№17523), в яких останнім наголошено на тому, що додані відповідачем до письмових пояснень (вх.1529 від 14.06.2023) докази не були направлені позивачу, доказів їх направлення відсутні, а тому просить не приймати їх до розгляду.

Протокольною ухвалою від 07.07.2023 на підставі ч.9 ст.80 ГПК України судом відмовлено у долученні доказів, які були додані відповідачем до письмових пояснень (вх.№15296 від 14.06.2023), підготовче засідання відкладено на 21.07.2023 об 11:30.

11.07.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№17993).

13.07.2023 відповідач до суду надав заперечення на пояснення позивача (вх..№18336).

Протокольною ухвалою від 21.07.2023 судом прийняті до розгляду пояснення відповідача (вх..№17993 від 11.07.2023), разом із тим додані до пояснення докази на підставі ч.9 ст.80 ГПК України судом до уваги не приймаються; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.08.2023 о 14:15.

07.08.2023 відповідач до суду надав заперечення на пояснення (вх.№20901). Вказані заперечення після дослідження їх судом, були долучені до матеріалів справи.

У призначеному на 30.08.2023 судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні .

Заслухавши представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.11.2022 №315285764 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 площею 0,0911 га по вул. Шевченка, 331 має цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування стаціонарної ГАЗС. Запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено 23.04.2014.

Згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.11.2022 №315286486 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 30,9 кв.м (опис об`єкт: нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 30,9 кв.м., навіс літ «а», навіс літ. «Б») по вул. Шевченка, 331 з 23.06.2021 зареєстровано за ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.06.2021 №1097.

Згідно з Витягу з Державного земельного кадастру від 19.02.2014 №НВ-6300901772014 про земельну ділянку по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:011:0008) площа вказаної земельної ділянки складає 0,0911 га. Вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування стаціонарної АГЗС. Дата державної реєстрації земельної ділянки 19.02.2014. Форма власності комунальна.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022, та з урахуванням ст. ст.12,80,83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,0911 га з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.

Згідно з ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки, що діє в інтересах територіальної громади є позивач.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "РОД-НИК ІНВЕСТ" коштів у розмірі орендної плати був здійснений Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:04:011:0008) від 06.03.2023№ НВ-9914227762023 з урахуванням положення № 41/08 та відповіді ГУ ДПС у Харківській області № 3857/5/20-40-04-02-12 від 16.03.2023.

Відповідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 06.03.2023№ НВ-9914227762023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 складає 995344,29.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06,2017 рік - 1.

Нормативна грошова оцінка земель за 2018, 2019, 2020 роки не індексувалася.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділуXXПерехідні положенняПодаткового кодексу України(в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914IXПро внесення змін доПодаткового кодексу Українита інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень) встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

- за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

- за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0;

- для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, яке йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 у 2023 році становить 995344,29 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 у 2022 році становить 865517 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 у 2021 році становить 786833 грн.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.1 Положення «Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові», затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (далі-Положення), зазначено землі, для яких встановлений особливий режим розрахунку орендної плати за видами їх використання, а не за їх категоріями, як вказує відповідач у наданих ним до суду заявах по суті.

Для використання земель під АЗС і АГЗС встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, що полягає у застосуванні ставки річної орендної плати при здійсненні розрахунку у розмірі 12%.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 03.05.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 має вид використання для експлуатації та обслуговування стаціонарної ГАЗС.

Частиною 1 статті93та статтею125 Земельного кодексу Українипередбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно достатті 206 Земельного кодексу Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу Українивизначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

ТОВ "РОД-НИК ІНВЕСТ" не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72Податкового кодексу України).

Податковим кодексом Українивизначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно дост. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідностатті 1214 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Конструкціястатті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом нормглави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1ст.1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставiст.1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобтоу разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,ст.1212 Цивільного кодексу Україниможе бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені.

При цьому неналежне виконання своїх обов`язків з боку Харківської міської ради не позбавляє відповідача права звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів та не є підставою для звільнення ТОВ "РОД-НИК ІНВЕСТ" від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою, а відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "РОД-НИК ІНВЕСТ" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Факт відсутності (неукладеності) договору оренди земельної ділянки між ТОВ "РОД-НИК ІНВЕСТ" та Харківською міською не заперечується сторонами

Матеріалами справи доведено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці по вул. Шевченка, 331 у м. Харків, на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.06.2021 р. Відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації права оренди відповідача за період з 23.06.2021 р. по 28.02.2022 р.

Таким чином, відповідач користувався спірною земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх правових підстав.

Листом №3857/5/20-40-04-02-12 від 16.03.2023 ГУ ДПС в Харківській області повідомило Департамент земельних відносин Харківської міської ради про те, що ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» задекларовано земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 за червень-грудень 2021 року 12323,97 грн., за січень-лютий 2022 року 4326,50 грн. Вищезазначені задекларовані податкові зобов`язання сплачені у повному обсязі.

Суд зазначає, що надані відповідачем на підтвердження відсутності заборгованості по сплаті за землю платіжні доручення та платіжні інструкції (том.1 арк 69-75) на загальну суму 1014271,40 грн не спростовують відомості, які викладені у листі №3857/5/20-40-04-02-12 від 16.03.2023 ГУ ДПС в Харківській області щодо задекларованого та сплаченого ТОВ «РОД-НИК ІНВЕСТ» земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:04:011:000, оскільки в них міститься інформація по оплаті земельного податку за декількома земельними ділянками, які розташовані у різних районах м. Харкова.

Також не підтверджують плату за користування земельною ділянкою надані відповідачем податкові декларації за 2021-2022 роки, оскільки зазначені у них відомості підтверджують тільки нарахований товариством земельний податок на 2021-2022 роки, а не його фактичну оплату.

Власником земельної ділянки єтериторіальнагромадамістаХарковавособіпозивача,відповіднодост.83ЗКУкраїни,заякоювсіземлівмежахвідповідноїадміністративно-територіальноїодиницієкомунальноювласністю,завиняткомземельнихділянок,якіперебуваютьудержавнійабоприватнійвласності.Такимчином,збереженнявідповідачемкоштівурозміріорендноїплатизакористуваннячастиною земельної ділянкипризвелодозбільшенняцихкоштівувідповідачазарахунокїхнесплатипозивачеві.

Отже,незалежновіднаявностівинивповедінцівідповідача,самфактнесплативідповідачемзакористуванняземельнимиділянкамипротягом періоду у якій спірні земельні ділянки знаходилися у власності позивача, свідчитьпровтратупозивачеммайна,якеуспірнихправовідносинахпідпадаєпідкатегорію"виправданеочікування",щоєзагальновизнаною,утомучисліупрактиціЄСПЛ.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 49 968,07 грн. за використання земельної ділянки по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керуєтьсяст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.4,11,12,13,73,74,76,77,78,79,86,91,120,123,129,232,233,236,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОД-НИК ІНВЕСТ» (вул. Євгена Коновальця, буд. 36, прим. 31, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 40455555) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-нКонституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: кодкласифікації доходів бюджету- 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України(ЕАП), отримувач - ГУКХарків, обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 49 968 грн. 07 коп. за використання земельної ділянки по вул. Шевченка, 331 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:04:011:0008 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОД-НИК ІНВЕСТ» (вул. Євгена Коновальця, буд. 36, прим. 31, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 40455555) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-нКонституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA518201720344240012000032986, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" вересня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне