Ухвала

від 04.09.2023 по справі 460/20587/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2023 року м. Рівне№460/20587/23

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Підприємства готель "ДРУЖБА"

про стягнення адміністративно-господарські санкції,-

В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Підприємства готель "ДРУЖБА" про стягнення адміністративно-господарські санкції в сумі 76740,15 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Суд зазначає, що даний спір виник з приводу сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік, строк на сплати яких сплив 15.04.2023.

Отже, позов мав бути поданий до суду до 16.07.2023, у той час як фактично надійшов - 30.08.2023.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач посилався на те, що вже звертався з аналогічною позовною заявою в межах справи №460/16389/23 проте, позовну заяву було повернуто з підстав не сплати судового збору. Зазначає, що кошти на оплату судового збору надійшли у серпні 2022 року, після чого він звернувся до суду в межах даної справи.

Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Метою запровадження процесуальних строків є: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122, ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 "Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій".

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У позиції висловленій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021 року по справі №640/3393/19 зазначено наступне.

"У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "...підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.

Посилання позивача на здійснення ним роботи по підготовці матеріалів позову, зокрема, щодо сплати судового збору, не можна визнати поважними для поновлення пропуску строку звернення до суду, оскільки, позивач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових або організаційних труднощів, які склалися в нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо своєчасної реалізації права звернення до суду.

Невиконання позивачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Крім того, суд зазначає, що в межах розгляду справи №460/16389/23 позивачем, як суб`єктом владних повноважень, не було вчинено будь-яких передбачених КАС України дій, зокрема, не було подано обґрунтованого клопотання: про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення сплати судового збору, про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Підприємства готель "ДРУЖБА" про стягнення адміністративно-господарські санкції залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор