Постанова

від 01.09.2023 по справі 120/11116/22

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11116/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

01 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дій відповідача 1 щодо обробки персональних даних позивачки, внесених до Єдиного державного демографічного реєстру (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, стать, місце народження тощо), та відмови видалити з Реєстру такі персональні дані, а також присвоєний позивачці унікальний номер запису в Реєстрі;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2, як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру, щодо невжиття заходів із знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я позивачки, яка зберігається в Реєстрі (прізвища, імені, по батькові, дати народження, статі, місця народження тощо), у тому числі знищення (видалення) унікального номера запису в Реєстрі;

- зобов`язати відповідача 2, як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру, знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я позивачки, яка зберігається в Реєстрі (прізвища, імені, по батькові, дати народження, статі, місця народження тощо), у тому числі знищення (видалення) унікального номера запису в Реєстрі.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що позивач звернулася до Жмеринського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із заявою щодо повернення паспорту у формі ID-картки та відкликання раніше наданої згоди на обробку персональних даних. Однак листом від 12.04.2022 отримала відмову, оскільки Закон України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру. 18.10.2022 позивач звернулася до відповідачів із зверненнями щодо питання видалення персональної інформації та УНЗР з Єдиного державного демографічного реєстру. Листом від 10.11.2022 за № С-91/6/0501-22/0501.9/289-22 відповідач 1 повідомив, що Закон України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус із застосуванням Реєстру. Крім того, листом від 14.11.2022 за № С-10449-22/6.1/5692-22 відповідач 2 зауважив, що вичерпний перелік підстав для видалення або знищення персональних даних встановлений частиною другою статті 15 Закону України "Про захист персональних даних". Відтак відсутні підстави для видалення із Реєстру УНЗР отриманого позивачкою під час оформлення паспорта громадянина України.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач отримала у Жмеринському відділі Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі Жмеринський відділ УДМС у Вінницькій області) паспорт громадянина України у формі ID-картки та біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .

У зв`язку зі втратою паспорта громадянина України у формі ID-картки та з метою отримання паспорта зразка 1994 року, позивач звернулась до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі № 102/2879/22 зобов`язано Жмеринський відділ УДМС у Вінницькій області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

На виконання вказаного судового рішення Жмеринським відділом УДМС у Вінницькій області видано позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року.

25.03.2022 позивач звернулась із заявою до Жмеринського відділу УДМС у Вінницькій області, в якій вказала на те, що вона повертає біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 . Крім того, позивач зазначила, що відкликає згоду на обробку її персональних даних, надану нею раніше при отримання паспортів громадянина України у формі ID-картки та паспорту громадянина України для виїзду за кордон. До заяви позивач додала паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .

Листом від 12.04.2022 Жмеринський відділ УМДС у Вінницькій області відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що Закон України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає підстави та право особи вимагати видалення вже внесених даних з Реєстру.

18.10.2022 позивач звернулася до відповідачів із зверненнями щодо питання видалення персональної інформації та УНЗР з Єдиного державного демографічного реєстру.

Листом від 10.11.2022 за № С-91/6/0501-22/0501.9/289-22 відповідач 1 повідомив, що Закон України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус із застосуванням Реєстру.

Листом від 14.11.2022 за № С-10449-22/6.1/5692-22 відповідач 2 зауважив, що вичерпний перелік підстав для видалення або знищення персональних даних встановлений частиною другою статті 15 Закону України "Про захист персональних даних", а тому відсутні підстави для видалення із Реєстру УНЗР отриманого позивачем під час оформлення паспорта громадянина України.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний держаний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі Закон № 5492-VI ) єдиний державний демографічний реєстр це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

В силу ч. 1 ст. 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.

Одним із документів, які оформляються із застосуванням засобів реєстру, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон (пп. б п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI).

За змістом ч. 3, 4 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

За частинами першою-другою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом (частина перша статті 16 Закону № 5492-VI).

У відповідності до частин 4 і 5 статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.

У статті 7 Закону № 5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).

Вказана інформація у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України № 784 від 18 жовтня 2017 року затверджено Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації (далі Порядок № 784).

Пункт 3 Порядку № 784 передбачає, що метою ведення Реєстру є ідентифікація особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, а також у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, ведення обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування особи.

Внесення до Реєстру інформації про особу та видані їй документи здійснюється уповноваженими суб`єктами у разі: оформлення документів, якщо на цей час зазначена інформація не внесена до Реєстру або змінилася; реєстрації місця проживання чи місця перебування; реєстрації актів цивільного стану; за бажанням особи, якщо інформація про неї не внесена до Реєстру (пункт 8 Порядку № 784).

Пунктами 9, 10, 11 Порядку № 784 визначено, що у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).

Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Заявник для внесення інформації до Реєстру за власним бажанням звертається до територіального органу/територіального підрозділу розпорядника Реєстру за зареєстрованим місцем проживання.

Інформація про особу, зміни і доповнення вносяться до Реєстру в хронологічному порядку окремими записами за унікальним номером запису в Реєстрі.

У внесенні інформації до Реєстру може бути відмовлено у випадках, визначених Законом. Відмова у внесенні інформації до Реєстру, в тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена у порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон" № 152 від 07 травня 2014 року встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі № 0240/3048/18-а дійшов висновку, що відмова від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія передбачена лише у процедурі отримання паспорта громадянина України, тоді як паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до частини 4 статті 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" є за формою іншим документом і виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних. У цій справі Верховний Суд вважав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20 грудня 2016 року припинено.

Пунктом 2 Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 669 від 26 листопада 2014 року визначено, що у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, картки мігранта отримуються відцифровані відбитки пальців рук і вносяться до Реєстру.

Як встановлено з матеріалів справи, отримуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , позивач надала згоду на обробку її персональних даних, однак в подальшому вирішила відкликати таку згоду, подавши відповідачам заяву про це. Обґрунтовуючи таку заяву позивач зазначила, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" згода суб`єкта персональних даних є добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості). Однак всупереч цієї вимоги її ніхто не проінформував про всі ризики внесення персональної інформації до ЄДДР, а тому її згода була несвідома, без врахування всіх можливих ризиків, що відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про захист персональних даних" є підставою для видалення або знищення таких персональних даних.

Водночас слід зазначити, що законодавство України є загальнодоступне, перед набранням чинності будь-яким законодавчим актом передує його офіційне опублікування, а незнання законодавства не позбавляє прав та не звільняє від обов`язків, які особа на себе бере, добровільно з власної ініціативи подаючи до компетентних органів заяву для оформлення будь-яких документів.

Стосовно посилань позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №Пз/9901/2/18 (806/3265/17), то слід зазначити, що вказана правова позиція стосується визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, а відтак до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Разом з тим у постанові від 21.08.2020 у справі № 260/99/19 Верховний Суд зазначив:

"...щодо задоволених позовних вимог про анулювання єдиного унікального номер запису в реєстрі (УНЗР) та персональних даних особи, зареєстрованих в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру оскільки спеціальним законом, а саме Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492, не передбачено підстав для вилучення такої інформації. Суд апеляційної інстанції зазначив, що присвоєння унікального номера особі, як порушення її права на свободу віросповідання, не можуть слугувати підставою для того, щоб порушувати/не виконувати вимоги Закону України № 5492-VІ та/чи робити з нього винятки. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що застосування у цій справі правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року по справі № 806/3265/17 (на яку посилається позивач), як зразкової справи, відсутні.".

Позивач також зазначає, що відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" № 2297-VI обробка її персональних даних після відзиву такого дозволу є незаконною.

Разом з тим слід враховувати, що у пункті 6 частини 2 статті 8 Закону № 2297-VI передбачено, що пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних можливо, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Водночас позивач будь-яких доказів щодо незаконності чи недостовірності обробки її персональних даних не надала, а тому є обґрунтованими доводи відповідачів про відсутність підстав для вчинення ними дій щодо видалення/анулювання таких даних із наведених вище підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.