Рішення

від 24.08.2023 по справі 347/558/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/558/22

Провадження № 2/347/43/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

за участю:

секретаря с/з Мошулі Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними. Вимоги обґрунтувала тим, що працювала на посаді вчителя історії Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області, та виконувала обов`язки класного керівника дев`ятого класу до 05.01.2022 року.

Наказами в.о. директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області №4-к від 05.01.2022 року та №2-т від 13.01.2022 року до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарні стягнення, а саме звільнено від виконання обов`язків класного керівника 9-го класу, та оголошено догану за вчинення булінгу. Вказані накази позивач вважає незаконними. Так, підставою для видачі вказаних наказів стали скарга учениці 9-го А класу ОСОБА_5 та скарги учнів 9-го класу. В скарзі учениці ОСОБА_5 було зазначено, що ОСОБА_1 вчиняє цькування щодо неї, занижує оцінки тощо. Однак ОСОБА_1 ствердила, що 23.01.2021 року стала свідком ситуації як учениця ОСОБА_5 в перерві між уроками брала її особисті речі, зокрема мобільний телефон і користувалася ним. За такі дії, ОСОБА_6 як класний керівник зробила зауваження учениці та іншим учням, що особисті речі брати не можна і це неприпустимо. Однак після вказаної ситуації учениця ОСОБА_5 та її мама написали скаргу на неї. ОСОБА_1 вважає, що такими діями, вони хотіли принизити її честь, гідність та звести нанівець її багаторічну працю як вчителя. ОСОБА_1 ствердила, що за весь час її роботи на посаді вчителя, до неї не застосовувалось жодних стягнень, навпаки вона має багато похвальних грамот, листів та подяк. В подальшому скарга учениці ОСОБА_5 та стала предметом розгляду антибулінгової комісії, однак в порушення положення в.о. директора Розтоківського ліцею змінила частину комісії саме напередодні розгляду скарги. ОСОБА_1 вважає такі дії в.о. директора помстою як за нелояльні до її діяльності особи ОСОБА_1 . Після прийнятих наказів ОСОБА_1 звернулася до комісії по трудових спорах, однак жодної реакції на скаргу на час звернення до суду з позовом не отримала. ОСОБА_1 стверджує, що всі її усні та письмові звернення до в.о. директора Розтоківського ліцею щодо надання документів, які послужили підставою для розгляду антибулінговою комісією Розтоківського ліцею залишені без задоволення.

Також ОСОБА_1 оскаржує наказ №6-т від 03.06.2022 року щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Так, ОСОБА_1 стверджує, що підставою для оголошення їй догани стали три акти, два протоколи відвідування уроків за результатами моніторингу та наказ №52 від 16.05.2022 року. ОСОБА_1 незрозуміло, які ж саме вона допустила порушення проводячи уроки історії, оскільки зі слів директора їй стало відомо, що уроки не відповідають календарному плану. Однак такі твердження на думку ОСОБА_1 є наслідком упередженого ставлення в.о. директора ОСОБА_3 саме до ОСОБА_1 . ОСОБА_1 ствердила, що уроки історії викладає вже багато років, і викладає їх відповідно до календарного плану. А тому вказаний наказ на її переконання є незаконним.

З цих підстав, просила її позов задовольнити, та скасувати оскаржувані накази: №4-к від 05.01.2022 року, №2-т від 13.01.2022 року та №6-т від 03.06.2022 року.

У відзиві на позов представники відповідача категорично заперечили. Так підставою для оголошення позивачу доаги за вчинення булінгу стала скарга ОСОБА_7 , та скарги учнів 9-а класу, в якому ОСОБА_1 була класним керівником. На виконання вимог закону, скарга ОСОБА_5 була предметом розгляду антибулінгової комісії. За результатами засідання комісії було встановлено, що в ситуації що мала місце між вчителем ОСОБА_1 та ученицею ОСОБА_5 наявні ознаки булінгу, про що було повідомлено представника ювенальної поліції. За результатами розгляду повідомлення. Щодо ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП. Також представник відповідача ствердила, що підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків класного керівника стала скарга учнів 9 а класу, оскільки це є винятковою ситуацією, в якій директор вправі видати такий наказ.

Представник відповідача ствердила, що в ліцеї з боку ОСОБА_1 неодноразово відбувалися побиття учнів, що можуть підтвердити свідки. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово допускала порушення щодо ведення класних журналів, у зв`язку з чим ініціювалось звернення до відділу освіти (уповноваженого на той час органу управління закладом) з клопотанням про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .

Крім того, у зв`язку з поступленням численних скарг на ОСОБА_1 на виконання вимог освітнього омбудсмена, було проведено внутрішній моніторинг уроків історії які викладала ОСОБА_1 . За результатами моніторингу, робота ОСОБА_1 була визнана незадовільною, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 було оголошено догану.

На переконання представника відповідача, оголошені ОСОБА_1 догани є правомірними, та таким, що здійснені відповідачем у встановленому законом порядку. В задоволенні позову, представника позивача просили відмовити повністю.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 ствердила, що в скарзі учнів 9-го а класу не зазначено прізвища учнів, які її подали, а містяться тільки скорочені підписи, які не дозволяють ідентифікувати осіб. У вказаній заяві зазначено, що нібито ОСОБА_1 застосовувала фізичне та психологічне насильство. Проте, щодо фізичного насильства відсутні будь які докази, адже якщо, б були такі, то дирекція ліцею, повинна була відреагувати на це, та вжити відповідних заходів, однак такого не було. ОСОБА_1 просила звернути увагу, що скарга матері учениці ОСОБА_4 подана під час літніх канікулЮ коли вчителі ліцею перебували у відпустці, і навчальний процес було припинено. При цьому у вказаній скарзі мова йде про ведення документації класним керівником, а не щодо знущання над учнями.

ОСОБА_1 заперечує, той факт що її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу, оскільки справа щодо неї була закрита. Витяг з протоколу №1 засідання комісії не підтверджує в її діях ознак булінгу, а відтак комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки вона не може притягувати до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності. Доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів застосування фізичної сили щодо учениці ОСОБА_7 залишились без реагування.

ОСОБА_1 стверджує, що свою діяльність в.о. ліцею почала як авторитарний керівник, а відтак її наказ від 24.12.2021 року про зміну складу антибулінгової комісії нічим не аргументований. Також ОСОБА_1 стверджує, що, стосуються більш як десятирічної давності вона успішно пройшла чергову атестацію.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В судовому засіданні учасники судового провадження висловили доводи аналогічні поданим заявам по суті, що містяться в матеріалах справи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вважали, що оспорювані накази є незаконними та неправомірними. Вчинення булінгу ОСОБА_1 щодо учениці ОСОБА_7 є недоведеним належними та допустимим доказами. Постанови суду першої та апеляційної інстанції жодним чином не доводять вину ОСОБА_1 . ОСОБА_1 має багаторічний досвід роботи на посаді вчителя, пройшла успішно чергову атестацію як педагога, має численну кількість грамот, подяк і нагород та виховала не одного призера олімпіади. На переконання ОСОБА_1 оспорювані накази, є нічим іншим, як тиском на неї з боку керівництва ліцею, та намаганням усунути її з роботи. З цих підстав, ОСОБА_1 просила її вимоги задовольнити повністю, та скасувати оспорювані накази.

Представники віддповідача ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 під час судового розгляду категорично заперечили щодо позову. Зазначили, що ОСОБА_1 неодноразово мала неприємності з іншими учнями ліцею, однак за часів коли ліцей очолювала ОСОБА_8 вказані конфлікти врегулювувались в добровільному порядку. Щодо ситуації булінгу з ученицею ОСОБА_7 , то така була предметом розгляду антибулінгової комісії, а в подальшому вина ОСОБА_1 була встановлена постановою суду першої інстанції, яка залишена в силі судом апеляційної інстанції. ОСОБА_1 неодноразово мала конфлікти з дітьми, на неї часто поступали усні скарги від учнів. Навіть під час розгляду вказаної справи в суді, коли ОСОБА_1 було поновлено на роботі, та вона працювала два місяці, то в неї також був конфлікт з учнями. Крім того, за результатами моніторингу, ОСОБА_1 , як вчитель допускала систематичні порушення, зокрема щодо ведення класних уроків, заповнення журналів, перешкоджала проведенню моніторингу. Представники відповідача не заперечили, що ОСОБА_1 дійсно має багаторічний досвід роботи, численні грамоти, та подяки, однак допущені нею порушення, вчинення булінгу в сільській школі, свідчать про те, що вчитель ОСОБА_1 допускає істотні порушення в роботі, які і стали підставою для оголошення доган.

В задоволенні позову, представники відповідача просили відмовити.

Свідок ОСОБА_9 яка працює психологом в Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради в судовому засіданні ствердила, що в кінці грудня 2022 року, до неї звернулася в.о. директора ліцею ОСОБА_3 про те, що в 9-а класі виник конфлікт, неприємний інцидент, оскільки дівчата плачуть, бо ОСОБА_10 некоректно себе поводить. ОСОБА_9 ствердила, що на той час працювала на посаді психолога в Розтоківському ліцеї. Коли ОСОБА_9 почала з`ясовувати, що за інцидент стався між ученицею та вчителем, вона телефонувала мамі учениці ОСОБА_11 , та дізналася, що такі випадки є непоодинокі. Учениця ОСОБА_7 , відмовлялася ходити в школу, була пригнічена, оскільки ОСОБА_10 часто принижує дочку. ОСОБА_9 запитувала матір учениці, чому вона раніше не зверталася з скаргами, на, що мати їй відповіла, що вона зверталася, до директора ОСОБА_12 , яка на той час була директором Розтоківського ліцею, однак це було безрезультатно. Після того, як психолог та в.о. директора з`ясували, що дійсно був такий інцидент між вчителем та ученицею, скликали засідання антибулінгової комісії, на якій свідок ОСОБА_9 була як психолог та член комісії. На комісії були заслухані пояснення матері учениці, та пояснення вчителя ОСОБА_1 . Свідок ствердила, що мама на засіданні комісії зазначала, що вчитель ОСОБА_1 розпускала неправдиві плітки по селу, ображала та принижувала ученицю на уроках, при всьому класі. Крім того, свідок ствердила, що їй відомо, що вчитель ОСОБА_1 в 2015, 2016, 2017 роках вчиняла фізичне насильство щодо дітей, оскільки свідок ОСОБА_9 на то час була класним керівником, і про такі дії вчителя ОСОБА_1 їй відомо зі слів учнів. Один із учнів писав письмову скаргу, яка була передана директору. На той час директором ліцею була ОСОБА_12 , однак ОСОБА_1 вміло залагоджувала такі ситуації, ходила до батьків та просила в них вибачення, запевняла, що це було в останній раз. За результатами засідання комісії, було встановлено ознаки булінгу та в подальшому повідомлено відділ ювенальної превенції. Також свідок ОСОБА_9 ствердила, що учні 9-а класу в якому ОСОБА_1 була класним керівником написали скаргу, та просили замінити їм класного керівника.

Крім того, свідок ОСОБА_9 ствердила, що навіть на час допиту її як свідка, та розгляду даної справи, від батьків одного із учнів, знову поступила скарга, оскільки ОСОБА_1 вдарила учня.

Щодо проведення моніторингу, то свідок ствердила, що ОСОБА_1 була обізнана про проведення моніторингу, оскільки була присутньою під час засідання педагогічної ради онлайн. Крім того, ОСОБА_9 ствердила, що ОСОБА_1 чинила перешкоди під час моніторингу, оскільки не давала електронне покликання на уроки які проводила, та не допускала членів моніторингової групи до уроків.

Свідок ОСОБА_13 зазначила, що працює заступником директора з навчально- виховної роботи в Розтоківському ліцеї. Їй відомо зі слів вчителів школи, про те, що учениця 9 класу взяла телефон вчителя без дозволу, і ОСОБА_1 її (ученицю) била. І за це ОСОБА_1 було оголошено догану. Також слів практичного психолога ОСОБА_9 вона чула, про інші випадки конфліктів ОСОБА_1 з дітьми.

Щодо проведення моніторингу, як член моніторингової групи, відвідувала декілька раз уроки вчителя ОСОБА_1 , при цьому зазначила, що ОСОБА_1 особисто їй перешкоди у відвідуванні уроків не чинила. Однак зазначила, що частково плани уроків які проводила ОСОБА_1 не співпадали з календарним плануванням, зокрема записи в журналах, не вчасно починала уроки і під`єднювала учнів до навчання, та встановлено ряд інших порушень. При цьому ОСОБА_13 зазначила, що помилки є і в інших вчителів, а тому ОСОБА_1 не є виключенням.

Свідок ОСОБА_14 , яка працює вчителем початкових класів в Розтоківському ліцеї, зазначила, що є членом та секретарем антибулінгової комісії, та вела протокол засідання антибулінгової комісії 29.12.2022 року. В ОСОБА_1 був конфлікт з ученицею ОСОБА_7 . Їй відомо, що нібито ОСОБА_10 спіймала ученицю, яка брала без дозволу її телефон на перерві, знімала гроші з карточки через телефон. Зі слів учениці та дітей 9-а класу, ОСОБА_1 кричала та принижувала ОСОБА_15 . Про цей конфлікт стало відомо психологу, та в.о. директора ОСОБА_3 . Після чого психолог спілкувалася з матір`ю дівчинки, та учнями класу. Вказаний конфлікт було винесено на засідання антибулінгової комісії, на якому була присутня ОСОБА_1 , однак вона давала окремі репліки. За результатами засідання, було виявлено ознаки булінгу в діях ОСОБА_1 , та повідомлено відділ ювенальної превенції. Також свідку відомо, що в попередні роки, до інциденту з ОСОБА_5 вчитель ОСОБА_1 вчиняла конфлікти з іншими дітьми: ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 , а саме: вчитель вдарила обох хлопців. У зв`язку з цими ситуаціями, батьки зверталися з скаргами, на ім`я директора ОСОБА_12 , однак ОСОБА_1 весь час конфлікти залагоджувала. Також, свідок повідомила, що і на даний час їй відомо, що ОСОБА_1 вчиняє такі дії щодо інших дітей.

З приводу моніторингу, свідок ствердила, що була членом моніторингової комісії. ОСОБА_1 було відомо про те, що буде проводитися моніторинг з метою вивчення діяльності проведення уроків ОСОБА_1 . Під час моніторингу, їй як свідку чинились перешкоди, ОСОБА_1 не надавала електронне покликання на урок, а надала лише на 11 та 19 травня. Таким чином, свідок відвідала лише два уроки які проводила ОСОБА_1 . Також на один із уроків який відвідувала свідок, ОСОБА_1 ствердила що в неї моніторинг, вже закінчився, і дослівно «що будете проводити». На уроці який відбувався 26 травня, взагалі відсутні були учні. Також була встановлена не відповідність заповнення ОСОБА_1 класних журналів, та необ`єктивність оцінювання учнів, неправильно виставлені тематичні оцінки, тощо.

Свідок ОСОБА_18 , ствердила, що працює вчителем в Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради. Свідок ствердила, що перед самим засіданням антибулінгової комісії щодо розгляду ситуації з ОСОБА_1 , склад комісії був змінений. Свідок ОСОБА_18 ствердила, що зі слів дітей їй стало відомо, що діти, зокрема ОСОБА_5 брала телефон вчителя ОСОБА_1 , і в подальшому це було предметом засідання антибулінгової комісії.

Щодо моніторингу, свідок ОСОБА_18 ствердила, що такий моніторинг не був запланованим, а появився раптово. ОСОБА_1 одна із вчителів школи, яка мала учнів призерів і з християнської етики, чи з інших предметів. Писала методичні книжки, та розробки. Зі слів вчителів школи знає, що на ОСОБА_1 під час моніторингу зі сторони відповідачів здійснювався тиск.

Свідок ОСОБА_19 працює вчителем початкових класів в Розтоківському ліцеї. Свідок зазначила, що була присутньою на засіданні антибулінгової комісії, де розглядалася скарга ОСОБА_15 . На засіданні комісії виступала мати ОСОБА_20 . Також свідку відомо, що щодо ОСОБА_1 існує рішення щодо вчинення нею булінгу. Також вона була головою комісії по трудових спорах. Свідок не змогла згадати чи було засідання комісії по трудових спорах за скаргою ОСОБА_1 . Також свідок не змогла надати інших показань щодо булінгу, ствердила, що не пам`ятає. Також не надала жодних показань щодо скарги учнів 9-а класу.

В підготовчому судовому засіданні судом було задоволено клопотання про допит неповнолітніх свідків (учнів 9-а класу). Вказані свідки неодноразово повідомлялися судом у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернулися поштові конверти з відміткою «адресат відмовився». Водночас відповідно до ч.4 ст. 147 ЦПК України суд позбавлений застосувати примусовий привід до неповнолітніх свідків.

У зв`язку з повторною неявкою неповнолітніх, з огляду на обсяг наданих сторонами письмових доказів, а також за відсутності процесуальної можливості допитати вказаних неповнолітніх свідків, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судом було ухвалено проводити подальший розгляд справи.

Також представник позивача ОСОБА_2 вже після судового розгляду наполягав на допиті свідка матері ОСОБА_7 ОСОБА_11 . Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання було відмовлено в задоволенні клопотання, з тих підстав, що таке було подано без дотримання вимог ЦПК України, заявлено після заслуховування вступного слова учасників судового провадження, допиту решти свідків, та таким, що є спрямоване на затягування розгляду справи. З огляду на обсяг письмових доказів, судом було ухвалено проводити подальший розгляд справи.

Також було задоволено клопотання про допит свідка ОСОБА_21 , до якої двічі застосовувався примусовий привід. Однак на адресу суду надійшов рапорт, про те, що вказаний свідок перебуває за межами України, в Республіці Польща (т.3 а.с. 132).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.04.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.04.2022 року прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 01.06.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представник позивача про призначення судово-психологічної експертизи.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 01.06.2022 року витребувано докази, ухвалено викликати свідків.

Ухвалою суду від 04.07.2022 року витребувано докази, та ухвалено не приймати заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.07.2022 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 20.07.2022 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року ухвалено повернутись в підготовче засідання, задоволено клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами суду від 24.05.2023 року та 29.06.2023 року застосовано примусовий привід до свідків.

Ухвалою суду від 21.08.2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Також без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, судом було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про допит свідка ОСОБА_22 , та щодо огляду скріншоту мобільного телефону ОСОБА_1 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виник трудовий спір, з приводу незаконних та неправомірних на думку позивача наказів про накладення на неї дисциплінарних стягнень.

Фактичні обставини, встановлені судом, та мотивована оцінка суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову:

Щодо наказу № 2-т від 13.01.2022 року та правомірності оголошення догани за вчинення булінгу.

Відповідно до копії наказу № 2-т від 13.01.2022 року ОСОБА_1 , вчителю історії оголошено догану. Підставою для оголошення догани є скарга ОСОБА_5 зареєстрована за №222/02/-08 від 23.12.2021 року; скарга учнів 9-а класу зареєстрована за №224/02-08 від 24.12.2021 року; протокол засідання комісії з розгляду питань булінгу №1 від 29.12.2021 року (т.1 а.с.4).

23.12.2021 року ОСОБА_7 звернулася на ім`я в.о. директора Розтоківського ліцею Пастух М.Д. з скаргою на дії вчителя ОСОБА_1 . У своїй скарзі ОСОБА_5 описувала ситуацію, що вчитель ОСОБА_1 звинуватила її в тому, що вона ( ОСОБА_5 ) без дозволу взяла мобільний телефон вчителя, знищила фотографії, дані, інформацію. ОСОБА_1 також стверджувала, що ОСОБА_5 могла зробити щось з карточками, зняти гроші тощо. ОСОБА_5 неодноразово просила надати докази на підтвердження її слів, однак таких не було надано. Також, ОСОБА_1 принижувала ОСОБА_5 перед цілим класом, звинувачувала у подіях, яких не було, неодноразово вчиняла булінг (т.1 а.с.42).

24.12.2023 року учні 9-а класу звернулися на ім`я в.о. директора Розтоківського ліцею ОСОБА_3 з скаргою на дії класного керівника ОСОБА_1 та просили замінити з другого семестру класного керівника ОСОБА_1 . У своїй скарзі, учні стверджували, що вчитель ОСОБА_1 упереджено ставиться до них, необґрунтовано оцінює знання, занижує оцінки, поділяє клас на кращих і гірших, матеріали уроків містять відомості не передбачені шкільною програмою, розповідає про сільські новини, погано навчає, що в майбутньому може спричинити проблеми, оскільки предмет історія є обов`язковим при проведенні державної підсумкової атестації та ЗНО. Також учні стверджували , що вчитель ображає їх, принижує, застосовує фізичне та психологічне насильство. За 4 роки класного керівництва учні не відчули жодної підтримки від неї, допомоги, а лише образи. У зв`язку з цим, автори скарги, просила в.о. директора ліцею замінити з другого семестру класного керівника ОСОБА_1 (т.1 а.с. 43).

Наказом директора Розтоківського ліцею ОСОБА_12 №230 від 29.09.2021 року затверджено положення про антибулінгову політику (т.1 а.с.44)

Згідно протоколу засідання педагогічної ради №3 від 29.09.2021 року ухвалено схвалити положення про антибулінгову політику (т.1 а.с.45-58).

Наказом в.о. директора Розтоківського ліцею Пастух М.Д. №281 від 24.12.2021 року внесено зміни до наказу №204 від 02.09.2021 року «Про створення комісії з розгляду випадків булінгу» (т.1 а.с. 59).

Відповідно до копії письмового пояснення ОСОБА_1 , 21.12.2021 року після уроку історії, коли ОСОБА_1 повернулася з учительської, вона побачила ученицю ОСОБА_5 яка тримала в руках її телефон. Після побаченого ОСОБА_1 зробила зауваження учениці. Батькам учениці не повідомляла, оскільки вважала, що буде достатньо попередження (т.1 а.с. 60).

Згідно копії витягу протоколу №1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу від 29.12.2021 року, розглядалася скарга учениці ОСОБА_5 та скарга учнів 9-а класу. За результатами засідання ухвалено рішення оцінити ситуацію як вчинення булінгу, та повідомити представника ювенальної поліції Радиша С.В; звільнити ОСОБА_1 від обов`язків класного керівника 9 класу; оголосити догану ОСОБА_1 за здійснені порушення (т.1 а.с. 59-63).

Згідно копії листа начальника Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в.о. директора ліцею ОСОБА_3 повідомлено, що стосовно ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-4 КУпАП (т.1 а.с.64).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_4 зверталася до освітнього омбудсмена щодо необ`єктивного оцінювання вчителем ОСОБА_1 учениці ОСОБА_23 , а також щодо систематичного приниження учениці. Дод заяви додавались фотодокази на 3 аркушах (т.1 а.с. 66-68). Також ОСОБА_4 зверталася з приводу необ`єктивного оцінювання ОСОБА_1 учениці, на ім`я директора Розтоківського ліцею ОСОБА_12 , начальника відділу освіти Кутської територіальної громади. На вказані листи, ОСОБА_4 було надані письмові відповіді (т.1 а.с. 69-71).

Відповідно до копії звернення (т.1 а.с.75-77) педагогічний колектив Розтоківського ліцею звертався з письмовим зверненням до Голови Кутської селищної ради щодо скарг надісланих колишнім директором ліцею ОСОБА_12 та вчителями ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_13 . У зверненні педагогічного колективу зазначено, про те, що вказані особи постійно створювали конфлікти в роботі. Робота колишнього директора ОСОБА_12 була визнана незадовільною. У зв`язку з цим, в.о. директора Розтоківського ліцею було призначено ОСОБА_3 , і після цього вищевказані особи почали писати численні неправдиві скарги, внаслідок яких блокувалася робота ліцею.

З аналогічним зверненням педагогічний колектив Розтоківського ліцею звертався до директора Департаменту освіти, науки та молодіжної політики ОДА (т.1 а.с.78-80).

Відповідно до копії постанови Косівського районного суду від 30.03.2023 року (справа 347/199/22) ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі п.7 ст. 246 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (т.1 а.с.144-149)

Згідно копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 19.04.2022 року (справа 347/199/22) постанову Косівського районного суду від 30.03.2023 року залишено без зміни (а.с.169-171).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог статті 140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно із частиною першою статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Статтею 147 1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв?язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно зі статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що виховний процес є невід`ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту».

Учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів є учасниками освітнього процесу (частина 1 статті 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про повну загальну середню освіту», права та обов`язки учнів визначаються Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законодавчими актами.

Заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя (частина 1 статті 21 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Частинами 2, 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачені права на обов`язки педагогічних працівників. Зокрема педагогічні працівники мають права, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Педагогічні працівники зобов`язані: дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками; виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про освіту», цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов`язками; забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту»; використовувати державну мову в освітньому процесі відповідно до вимог цього Закону; володіти навичками з надання до медичної допомоги дітям; постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

Відповідно до частин 1, 5 статті 5 Закону України «Про освіту» (тут і надалі в редакції, чинній на час розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов`язаних з реалізацією особою своїх прав і обов`язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 6 Закону України «Про освіту» встановлено, що до основних засад державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності відносяться людиноцентризм; верховенство права; академічна доброчесність; гуманізм; демократизм; єдність навчання, виховання та розвитку; формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

Частиною 1 статті 53 Закону України «Про освіту» визначено, що здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти; отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані:постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я;дотримуватися академічноїдоброчесності тазабезпечувати їїдотримання здобувачамиосвіти восвітньому процесіта науковійдіяльності; дотримуватися педагогічної етики;поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки;повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Частиною 6 статті 54 Закону України «Про освіту» визначено, що особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з частинами 2 статті 55 Закону України «Про освіту»батьки здобувачів освіти мають правозахищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу. Батьки здобувачів освіти зобов`язані: сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Частиною 1, 2 статті 3, статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина перша статті 16 Конвенції про права дитини передбачає, що жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом (стаття 52 Конституції України).

Сукупний аналіз наведених вище норми законодавства свідчить про те, що на педагогічного працівника, який веде освітній процес, безпосередньо нормами законодавства покладається обов`язок не тільки поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, а й власним прикладом виховувати у учнів повагу до гідності інших осіб, суспільної моралі та суспільних цінностей. При цьому педагог повинен зважати на вікові особливості, психічний та інтелектуальний розвиток дітей.

Заборона на приниження честі і гідності учнів, застосування до них фізичного та психологічного насильства, обов`язок педагогічного працівника захищати учнів від будь яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, прямо визначені у вказаних законодавчих актах.

Відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Разом з тим, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 категорично заперечувала вчинення нею булінгу. Позивач та її представник вважали, що рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції згідно яких ОСОБА_1 визнано винуватою за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП, жодним чином не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні нею булінгу. Вважали такі рішення незаконними, а також вказували, що при розгляді вказаних справ, суди вийшли за межі своїх повноважень, оскільки при закінчення строку накладення адміністративного стягнення не вправі були встановлювати винуватість особи.

Однак такі доводи, на переконання суду є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст. 38 КУпАП закриття провадження з вказаної підстави можливо лише за одночасної наявності двох умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; та сплив зазначеного строку. Отже, для обчислення встановленого законом строку ст. 38 КУпАП необхідним є встановлення факту вчинення адмінправопорушення, а закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи порушення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підстав для надання іншої правової оцінки щодо вчинення ОСОБА_1 булінгу, ніж тій яка була вже надана судами, суд в даному випадку не вбачає підстав, оскільки зі змісту судових рішень, а також виходячи з загального обсягу письмових доказів, які надані сторонами щодо обґрунтування своєї позиції в цій частині позову, суд зауважує, що такі є аналогічними.

А отже суд приймає до уваги ту обставину, що факт вчинення булінгу ОСОБА_1 щодо учениці ОСОБА_7 вже був предметом судового розгляду, йому надано належну правову оцінку, рішення судів набрали законної сили, а відтак в цій частині доводи позивача та її представника спростовуються сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи, представник позивача ОСОБА_2 наполягав на проведенні судово-психологічної експертизи, щодо того, чи дійсно в діях ОСОБА_1 наявні ознаки булінгу. Однак ухвалою підготовчого судового засідання від 01.06.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи. При цьому у вказаній ухвалі судом зазначено, що згідно Закону України «Про освіту», Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)», наказу МОНУ «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 26.12.2019р. в Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області розроблено положення про антибулінгову політику, відповідно до пункту 3.1. діяльністю щодо запобіганню та протидії булінгу (цькуванню) булінгу в ліцеї є: виявлення булінгу (цькування) та (або потенційних) ризиків його виникнення, а відповідно до пункту 5.10 завданнями антибулінгової комісії є визначення причин булінгу та необхідних заходів для усунення таких причин. До складу комісії входять педагогічні працівники в тому числі практичний психолог та соціальний педагог ліцею, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім`ї, дітей, та молоді (за згодою).

Отже, саме до компетенції антибулінгової комісії, до складу якої входить психолог, і належить встановлення чи виявлення ознак булінгу за результатами розгляду відповідної скарги чи повідомлення про виявлені випадки булінгу.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні судом було задоволено клопотання про допит неповнолітніх свідків (учнів 9-а класу). Вказані свідки неодноразово повідомлялися судом у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернулися поштові конверти з відміткою «адресат відмовився». Водночас відповідно до ч.4 ст. 147 ЦПК України суд позбавлений застосувати примусовий привід до неповнолітніх свідків.

У зв`язку з повторною неявкою неповнолітніх, з огляду на обсяг наданих сторонами письмових доказів, а також за відсутності процесуальної можливості допитати вказаних неповнолітніх свідків, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судом було ухвалено проводити подальший розгляд справи.

Також представник позивача ОСОБА_2 вже після судового розгляду наполягав на допиті свідка матері ОСОБА_7 ОСОБА_11 . Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання було відмовлено в задоволенні клопотання, з тих підстав, що таке було подано без дотримання вимог ЦПК України, заявлено після заслуховування вступного слова учасників судового провадження, допиту решти свідків, та таким, що спрямоване на затягування розгляду справи. Крім того, з огляду на встановлення факту булінгу рішеннями судів, суд дійшов висновку, що розгляд справи можливо проводити і надалі, з врахуванням преюдиційності обставин встановлених рішеннями судів, які набрали законної сили.

Крім того, судом було задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про виклик психолога з департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОДА, для допиту неповнолітніх свідків. При цьому листом департаменту освіти на науки Івано-Франківської ОДА (т.3 а.с.22) було повідомлено суд, що посада спеціаліста психолога не передбачена в структурі департаменту освіти та науки Івано-Франківської ОДА, та рекомендовано з цього питання звернутися до відділу освіти Кутської селищної ради для визначення відповідної кандидатури. З врахування вказаного листа, суд звертався до відділу освіти Кутської селищної ради для визначення відповідної кандидатури. На виконання вимог листа, було залучено відповідного психолога з відділу освіти Кутської селищної ради.

При цьому позивач та представник позивача вважали, що слід залучити іншого психолога, з відділу освіти Косівської ТГ.

Враховуючи той факт, що неповнолітні свідки не допитувались під час розгляду справи щодо вчинення ОСОБА_1 булінгу, то відповідно і відсутні підстави для забезпечення явки психолога в судові засідання.

Слід також зазначити, що в судовому засіданні представник ОСОБА_2 маніпулював заявленнями клопотань про участь незалежного психолога. Оскільки згідно письмового клопотання (т.1 а.с. 103) такий просив забезпечити явку психолога саме при допиті неповнолітніх свідків, в той же час вже під час розгляду справи, представник ОСОБА_2 стверджував, що психолог необхідний для заслуховування його думки, щодо наявності ознак булінгу в діях ОСОБА_1 . З врахуванням того, що неповнолітні свідки судом не допитувались, а дії ОСОБА_1 були предметом судового розгляду, та за результатами ухвалені рішення суду, які набрали законної сили, судом не заслуховувалась думка психолога. Крім того, як зазначено вище, саме до компетенції антибулінгової комісії, до складу якої входить психолог, і належить встановлення чи виявлення ознак булінгу за результатами розгляду відповідної скарги чи повідомлення про виявлені випадки булінгу. А відтак для повторного заслуховування думки психолога відсутні підстави. Оскільки діям ОСОБА_1 вже надана правова оцінка.

В судовому засіданні з врахуванням значного обсягу письмових доказів, та пояснень свідків, судом встановлені факти винної поведінки позивача, що є порушенням норм, встановлених Законами України та є несумісними з педагогічною етикою.

Суд враховує, що догана є дисциплінарним стягненням особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника. Догана має на меті попередити особу про можливість застосування більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку повторних порушень дисципліни та спонукати працівника належним чином виконувати свої трудові обов`язки.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що при накладенні дисциплінарного стягнення у виді догани відповідачем було враховано обставини, за яких вчинено проступок, наявність факту винної протиправної поведінки позивача та ступінь тяжкості вчиненого проступку, наявність заподіяної проступком шкоди та її шкідливих наслідків для учнів, причинного зв?язку між ними, тому підстави для скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення відсутні.

Щодо тверджень позивача про порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд вважає такі твердження недоведеними, оскільки в матеріалах справи наявні протокол засідання антибулінгової комісії, на якій також заслуховувались пояснення ОСОБА_1 , а також інших членів комісії, голови батьківського комітету.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є : дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" під час розгляду справи правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2018 року у справі № 718/801/17.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання про правомірність винесення відповідачем наказу № 2-т від 13.01.2022 року та правомірності оголошення догани за вчинення булінгу. У вказаному наказі зазначено вид дисциплінарного стягнення та підстави його застосування, а саме: скарга ОСОБА_7 за №224/02-08 від 23.12.2021 року, скарга учнів 9 класу за №224/02-08 від 24.12.2021 року та протокол засідання комісії з розгляду питань булінгу №1 від 29.12.2021 року. Крім того, позивач ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-4 КУпАП - булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Підстав для скасування винесеного наказу, на наявності встановлених судом фактичних обставин справи, суд не вбачає, а відтак вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо наказу №4-к від 05.01.2022 року звільнення від виконання обов`язків класного керівника 9-класу ОСОБА_1 .

Відповідно до копії наказу №4-к від 05.01.2022 року ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків класного керівника 9-а класу. Підстава: скарга учнів 9-класу зареєстрована №224/02-08 від 24.12.2021 року; протокол засідання комісії з розгляду питань булінгу №1 від 29.12.2021 року, заява ОСОБА_24 зареєстрована за №5/02-08 від 05.01.2022 року (т.1 а.с.5).

24.12.2023 року учні 9-а класу звернулися на ім`я в.о. директора Розтоківського ліцею ОСОБА_3 з скаргою на дії класного керівника ОСОБА_1 та просили замінити з другого семестру класного керівника ОСОБА_1 . У своїй скарзі, учні стверджували, що вчитель ОСОБА_1 упереджено ставиться до них, необґрунтовано оцінює знання, занижує оцінки, поділяє клас на кращих і гірших, матеріали уроків містять відомості не передбачені шкільною програмою, розповідає про сільські новини, погано навчає, що в майбутньому може спричинити проблеми, оскільки предмет історія є обов`язковим при проведенні державної підсумкової атестації та ЗНО. Також учні стверджували , що вчитель ображає їх, принижує, застосовує фізичне та психологічне насильство. За 4 роки класного керівництва учні не відчули жодної підтримки від неї, допомоги, а лише образи. У зв`язку з цим, автори скарги, просила в.о. директора ліцею замінити з другого семестру класного керівника ОСОБА_1 (т.1 а.с. 43).

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 року N 434, із змінами та доповненнями: Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

Відповідно до п.1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

- виховання громадянина України;

- формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;

- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1135 "Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти", підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов`язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров`я та здоров`я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров`я учнів (вихованців);

- формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв`язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи.

Відповідно до п.2.1, п.2.2. Положення 2.1. обов`язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров`я якого дозволяє виконувати ці обов`язки. Обов`язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року.

У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.

Відповідно до п.2.6. Положення класний керівник зобов`язаний: дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі.

Разом з тим, враховуючи той факт, що самі учні 9-а класу, звернулися з відповідною скаргою на ім`я в.о. директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради з заявою, в якій стверджували про факт приниження їх класним керівником ОСОБА_1 , незадовільну якість викладання вчителем ОСОБА_1 предмету історія, який є обов`язковим для складання ДПА та ЗНО, відсутність підтримки та допомоги з боку класного керівника за останні чотири роки, а також враховуючи той факт, що одночасно з написанням скарги учнями, була написана скарга ОСОБА_7 щодо вчинення ОСОБА_1 булінгу щодо неї, і така скарга була передана на розгляд до правоохоронних органів, і вживались заходи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в.о. директора Пастух М.Д. правомірно, керуючись п.2.2. положення, враховуючи виняткові обставини з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків здійснила заміну класного керівника на вимогу учнів.

На переконання суду така заміна, в умовах ситуації, що склалася між учнями та класним керівником, була вкрай необхідною, для уникнення ескалації конфлікту, та не суперечить законодавству.

Щодо доводів ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці.

Відповідно до п.п. 1-2, ч.3 ст. 24 Закону України «Про повзу загальну середню освіту» Педагогічна діяльність вчителя включає:

1) діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;

2) окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати у такому співвідношенні до тарифної ставки:

а) класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25 відсотків;

З наведеного слідує, що класне керівництво є іншим видом педагогічної діяльності.

Таким чином, звільнення від обов`язків класного керівника не є звільненням від посади, оскільки обов`язки класного керівника покладались на позивача ОСОБА_1 як педагогічного працівника поза межами педагогічного навантаження.

Також немає підстав вважати, що мала місце зміна істотних умов праці.

Частинами 3, 4 ст.32 КЗпП України визначено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 ст.36 цього Кодексу.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16-ц (провадження № 14-367цс18), зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і, як наслідок, - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог частини третьої статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

За чинним законодавством про працю перелік істотних умов праці не є вичерпним, має оціночний характер, але до істотних умов праці, безумовно належить, заробітна плата і її розмір, яка є винагородою, обчисленою у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник зобов`язаний виплачувати працівникові за обумовлену договором роботу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998р., установлено, що до інших істотних умов праці можна віднести скорочення педагогічного навантаження працівникам середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що зміна істотних умов праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо, щодо посади, яку займає працівник, і про зміну яких він повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність зміни в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, роботодавець не має права змінити істотні умови праці.

Як вже було зазначено вище, відповідно до положення, класний керівник це не посада педагогічного працівника. Класне керівництво це додаткове виконання обов`язків працівником поза межами функціональних обов`язків за своєю основною посадою.

Виконання обов`язків з класного керівництва, яке зумовлене підвищеними вимогами навчально-виховного процесу до педагогічних працівників, передбачає додаткове навантаження на них поза функціональними обов`язками за їх основною посадою, тому, враховуючи таке додаткове навантаження на таких працівників, їм провадиться додаткова оплата за виконання вищезазначених обов`язків.

Відповідно до п.63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за №56 з послідуючими змінами і доповненнями, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

За змістом ч.3 ст.32 КЗпП України, зміна істотних умов праці - це зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів й найменування посад.

В даному ж випадку цього не відбулось. Розмір оплати праці педагогічних працівників залежить від педагогічного навантаження, що проводиться щорічно шляхом тарифікації. Припинення класного керівництва жодним чином не зменшує тижневе навантаження, оскільки даних які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 було зменшено години викладання предметів (педагогічне навантаження) в матеріалах справи немає.

За таких обставин, суд доходить переконання про відсутність в даному випадку вважати, що відбулися зміни істотних умов праці.

Щодо наказу №6-т від 03.06.2022 року про оголошення догани.

Відповідно до копії наказу №6-т від 03.06.2022 року ОСОБА_1 , вчителю історії оголошено догану. Підставою оголошення догани стали: акти по Розтоківському ліцеї від 26.05.2022 року, 27.05.2022 року, 03.05.2022 року; протоколи відвідуваних уроків №18 від 25.05.2022 року, № від 25.05.2022 року; наказ по Розтоківському ліцеї №52 від 16.065.2022 року (т.2 а.с. 8).

Відповідно до копії акту від 26.05.2022 року складеного педагогічними працівниками Розтоківського ліцею, вчитель історії ОСОБА_1 умисно не надавала електронне покликання на урок історії в порядку проведення моніторингу роботи вчителя історії (т.2 а.с.9).

Відповідно до копії акту по Розтоківському ліцеї складеного педагогічними працівниками ліцею, вчитель історії ОСОБА_1 , була ознайомлена із наказом №52 від 16.05.2022 року «Про створення робочої моніторингової групи» після засідання педагогічної ради, яке відбувалось в онлайн режимі за участі всіх членів моніторингової групи 16.05.2022 року. Під час підпису акту, ОСОБА_1 вказала дату 27.05.2022 року (т.2 а.с.10).

Відповідно до копії протоколу №18 загального аналізу уроку історії вчителя ОСОБА_1 в 11 класі, вчитель ОСОБА_1 відмовилася надати електронне покликання на урок, та надіслала учням відеоролик з YouTube «як скласти мультитест з історії України» та покликання на урок, якого не було (т.2 а.с.11)

Відповідно до протоколу №3 загального аналізу уроку всесвітньої історії вчителя ОСОБА_1 у 8 класі, вчитель ОСОБА_1 не надає електронне покликання на урок. Покликання надала ОСОБА_13 . Зайшовши за електронним покликанням було встановлено, що учнів немає (т.2 а.с.12).

Відповідно до протоколу №4 загального аналізу уроку історії України вчителя ОСОБА_1 в 9 класі, вчитель ОСОБА_1 не надала покликання на урок, хоча була попередньо проінформована про відвідування її уроку в порядку моніторингу (т.2 а.с.13).

Відповідно до копії акту від 03.06.2022 року ОСОБА_25 не надала пояснення до 03.06.2022 року щодо акта, та протоколу які витребовувала в в.о. директора ліцею ОСОБА_3 , до кінця робочого дня 01.06.2022 року (т.2 а.с.14).

Відповідно до копії акту від 03.06.2022 року ОСОБА_1 відмовилася від підпису в наказі №6-т «Про оголошення догани ОСОБА_1 » (т.2 а.с.17).

Відповідно до копії листа начальника відділу освіти селищної ради Шнайдер В. до відділу освіти надійшло повідомлення освітнього омбудсмена, в якому серед іншого зазначалося про неналежне ведення класного журналу педагогічним працівником ОСОБА_1 (т.2 а.с.18).

Відповідно до копії листа начальника відділу освіти В. Шнайдер на ім`я в.о. директора Розтоківського ліцею ОСОБА_3 було повідомлено про необхідність надання скан-копій матеріалів проведення моніторингового дослідження іноземної мови та історії в Розтоківському ліцеї (т.2 а.с.19-21).

Відповідно до копії наказу №51 від 03.05.2022 року створено робочу моніторингову групу щодо розробки Положення про порядок проведення моніторингу якості освіти у ліцеї (т.2 а.с.22).

Відповідно до копії протоколу засідання педагогічної ради №11 від 16.05.2022 року в присутності членів педагогічної ради в т.ч. ОСОБА_1 , ухвалено схвалити положення про Порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освіти у Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (т.2 а.с.23).

Відповідно до копії наказу №55 від 20.05.2022 року затверджено Положення про порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освіти у Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, та введено в дію Положення з 20.05.2022 року (т.2 а.с. 24-27).

Відповідно до копії наказу №52 від 16.05.2023 року створено робочу групу для проведення внутрішніх моніторингових досліджень (т.2 а.с. 28).

За результатами проведення моніторингу, було складено довідку моніторингового дослідження стану викладання історії в Розтоківському ліцеї. За результатами моніторингу встановлено незадовільний рівень викладання історії, та надано відповідні рекомендації вчителю ОСОБА_1 (т.2 а.с.29-32).

За результатами засідання педагогічної ради, відповідно до протоколу №14 від 15.06.2022 року роботу вчителя ОСОБА_26 визнали незадовільною у зв`язку з систематичним порушеннями Статуту ліцею, правил внутрішнього трудового розпорядку, Закону України «Про освіту», Положення про академічну доброчесність (т.2 а.с. 35-39).

Наказом №74 від 17.06.2022 року затверджено рішення педагогічної ради №14 від 15.06.2022 року (т.2 а.с.40).

Положеннями статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Застосування дисциплінарних стягнень повинно здійснюватись в передбаченому ст.149 КЗпП України порядку. Зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Доведеність факту порушення працівником трудової дисципліни лежить на роботодавцеві, і зі справи вбачається, що в суді такі факти знайшли своє підтвердження.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. (ч.1 ст.151 КЗпП України)

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Перевіряючи обґрунтованість накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, суд доходить переконання, що таке було здійснено відповідачем правомірно. Так, виходячи з сукупності письмових доказів, а також показань допитаних свідків, що моніторингове дослідження щодо ОСОБА_1 було проведено у зв`язку з тим, що щодо неї поступали численні скарги, в т.ч від освітнього омбудсмена (лист за підписом начальника юридичного відділу Войцеховської І.М. № 21/1887-02 від 08.09.2021 року щодо можливих порушень), листи звернення відділу освіти Кутської селищної ради. Згідно з наказом в.о.директора Розтоківського ліцею за №52 від 16 травня 2022 року «Про створення робочої моніторингової групи» у навчальному закладі було створено робочу групу для проведення внутрішніх моніторингових досліджень та проінформовано вчителя ОСОБА_1 щодо проведення внутрішнього моніторингу якості освіти з історії

27.05.2022 був складений акт про те, що позивач 16.05.2022 року ознайомлена із наказом про створення групи для проведення внутрішніх моніторингових досліджень. Це також підтверджується протоколом педагогічної ради від 16.05.2022 року. Суд звертає увагу, що в протоколі засідання зазначено про присутність ОСОБА_1 на засіданні, оскільки таке відбувалося в онлайн режимі. Вказаний факт підтвердила і позивач ОСОБА_1 . Крім того, позивач, була обізнана про моніторинг її уроків, а необхідність фіксування факту її обізнаності про майбутній моніторинг її занять постала тільки після того, як вона 26.05.2022 року не допустила членів моніторингової групи до участі в уроці. Тому такий акт був складений тільки 27.05.2022 року, що не нівелює його значення.

Результати проведеного моніторингу викладені в Довідці моніторингового дослідження стану викладання історії в Розтоківському ліцеї від 15.06.2022 року, за результатами якого рекомендовано вважати стан викладання історії на незадовільному рівні, з приводу чого вчителю ОСОБА_1 надано відповідні рекомендації. Факти викладені в довідці знайшли своє підтвердження в показаннях свідків, зокрема ті обставини, що ОСОБА_1 не допускала членів моніторингової групи до уроків, не надавала їм відповідні електронні покликання. Позивач ознайомилася з вказаною довідкою того ж дня, 15.06.2022 року, під підпис, зазначивши, що з її змістом не згідна.

Крім того, за результатами проведення моніторингу уроків, в актах надано надано ОСОБА_1 відповідні рекомендації та запропоновано подати пояснення. Однак такі пояснення не були надані ОСОБА_1 , про, що складено акт від 03.06.2023 року.

Суд звертає увагу, що з усіма документами, які стали підставою для оголошення догани, позивач ОСОБА_1 була ознайомлена.

Надаючи оцінку вказаним письмовим доказам, суд доходить переконання, про правомірність оголошення ОСОБА_1 догани, оскільки ОСОБА_1 як вчитель неналежно виконувала свої трудові обов`язки, допускала численні порушення, та не дотримувалась етики та моралі як педагогічний працівник.

Щодо окремих тверджень позивача ОСОБА_1 .

Щодо посилань позивача на свідоме створення в.о. директора Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Пастух М.Д. негативної ситуації щодо ОСОБА_1 , прискіпливого ставлення, а також провадження політики авторитарного керівника, то суд зазначає, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, окрім слів позивача, не підтверджені іншими доказами. На переконання суду такі твердження є суб`єктивним ставленням ОСОБА_1 до представника відповідача ОСОБА_3 , які можуть бути зумовленими наявністю особистого несприйняття в.о. директора ОСОБА_3 а також негативною та несприятливою атмосферою яка була наявною в Розтоківському ліцеї Кутської селищної ради серед педагогічного колективу.

Щодо тверджень позивача ОСОБА_1 щодо прискіпливого ставлення в.о. директора ліцею ОСОБА_3 до неї, то такі є безпідставними. Так, надані позивачем документи щодо пройденої нею успішної атестації, свідчать про надання об`єктивної та позитивної оцінки роботи ОСОБА_1 , як викладача дисциплін з боку в.о. директора Ліцею Пастух М.Д. Однак така позитивна оцінка, жодним чином не спростовує факт вчинення булінгу, та скарги учнів на ОСОБА_1 , як класного керівника, на які дирекція ліцею відреагувала у встановленому законом порядку.

Щодо клопотання позивача про необхідність постановити окрему ухвалу щодо порушень допущених дирекцією Розтоківського ліцею трудового законодавства, на адресу Івано-Франківської обласної ради, то суд зауважує, що ні Розтоківський ліцей Кутської селищної ради, ні Кутська селищна рада Косівського району (як засновник ліцею) не підпорядковуються Івано-Франківські обласні раді. А відтак така вимога позивача є незаконною. Крім того, судом не встановлено порушень збоку відповідача при накладенні дисциплінарних стягнень на позивача ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат між сторонами.

За відсутності підстав для задоволення позову, понесені судові витрати не підлягають до відшкодування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 82, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Розтоківського ліцею Кутської селищної ради Івано-Франківської області про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 вересня 2023 року.

Суддя Ю. С. Кіцула