Ухвала

від 05.09.2023 по справі 132/2291/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2291/23

Ухвала

про призначення до судового розгляду

05 вересня 2023 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020220000278 від 05 липня 2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2023р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020220000278 від 05 липня 2023 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, передано на розгляд судді ОСОБА_6 , який своєю ухвалою від 29.07.2023р. призначив справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати в судове засідання учасників процесу, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, підстав для прийняття судом рішення, передбаченого п.п.1-4, 6 ч.3ст.314 КПК України, немає, а розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, з`ясувавши їх позицію щодо заявлених клопотань, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Щодо обвинувального акту.

Положеннями ч.3ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч.3ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст.291 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.3ст.314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Отже, обов`язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогамст.291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України(постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями ч.2ст.291 КПК Українивстановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннямист.293 КПК Україниодночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другоюстатті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Дослідивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що він містить усі необхідні елементи, що визначені в ч.2ст.291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення, обвинувальний акт підписано слідчим та прокурором, до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Судом не встановлено таких його недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.

Щодо призначення судового розгляду.

Кримінальне провадження підсудне Калинівському районному суду Вінницької області.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст.291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.3ст.314 КПК України, відсутні.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування 27.07.2023 року було вручено обвинуваченому ОСОБА_5 .

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей468,469,470,472-475 КПК України, до суду не надходила.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч.3ст.314 КПК Українирішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст.316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Строки призначення судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст.21 КПК Україникожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч.1ст.28 КПК України,під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2ст.316 КПК Українипередбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Щодо цивільного позову.

Частиною 5 ст.128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно вимог ч.4 ст.128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначені загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Як вбачається зі змісту цивільного позову, вказані вимоги процесуального закону потерпілою особою виконані у повному обсязі, а саме позов поданий з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі.

Згідно приписів статті 190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, одночасно з якою надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Статтею 191 ЦПК України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частинах 7, 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що цивільний позов підлягає прийняттю до розгляду в рамках даного кримінального провадження, за яким необхідно відкрити провадження.

На вимогу норм закону, копію цивільного позову та всіх документів, що додаються до нього, необхідно невідкладно вручити цивільному відповідачу, якому роз`яснити право на подання відзиву на протязі п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, попередивши, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області на 14 вересня 2023 року на 10год. 30хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Цивільний позов прийняти до розгляду в рамках даного кримінального провадження, відкривши за ними провадження.

Цивільному відповідачу, роз`яснити право на подання відзиву на цивільний позов, на протязі п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, попередивши, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.

Суддя