Ухвала

від 30.08.2023 по справі 307/3157/19

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3157/19

Провадження № 8/307/1/23

УХВАЛА

30 серпня 2023 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

за участі секретаря судового засідання Ком`яті Н.А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду,в м.Тячів,заяву ОСОБА_1 до державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»та Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті проперегляд рішенняТячівського районногосуду від5березня 2020року узв`язку знововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаною заявою.

Посилається на те, що рішенням Тячівського районного суду від 5 вересня 2020 року, задоволено вимоги державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» до головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про передачу у власність земельної ділянки площею 1.1000 га та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

В подальшому постановою Закарпатського апеляційного суду від 02.08.2022, частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на рішення Тячівського районного суду від 05.03.2020, а саме скасовано його в частині позовної вимоги про витребування землеьної ділянки з чужого незаконного володіння із постановленням у цій частині постанову про відмову Державному підприємству «Брустурянське лісомисливське господарство» у позові. У решті позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення набуло законної сили 02.08.2022 року.

Задовольняючи вимоги Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» Тячівський районний суд виходив із доведеності матеріалами лісовпорядкування права позивача на ділянку в кварталі 11 відділу 29 Плайського лісництва державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство».

Отже, при прийнятті рішення суд виходив з того, що в матеріалах справи містилися підтвердження доводів позивача про наявність у нього правомочностей відносно спірного майна.

Разом з тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 року № 584 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних лісогосподарських підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України» Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства станом на 01.12.2013 прийнято цілісним майновим комплексом ДП «Закарпатське ОУЛАГ».

За змістом статуту Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство», останнє, засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 06.06.2003 № 103 «Про реорганізацію Усть-Чорнянського держлісмисливгоспу», є правонаступником Усть-Чорнянського державного лісомисливського господарства та державного підприємства «Буштинське лісове господарство», реорганізованого відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20.07.2011 № 516 у відповідній частині розподільчих балансів, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Джерелами формування майна підприємства є: державне майно, в тому числі, кошти, передане йому органом управління майном.

Завданням Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Держлісагенства на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства.

Вже після завершення судом розгляду справи, 20.12.2022, йому (відповідачу) стало відомо про відображення у публічний доступ Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що є територіальним органом органу управління Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» і реалізує повноваження Держлісагенства на території Закарпатської області, відомостей в розрізі лісомисливських господарств.

Серед них наявні матеріали лісовпорядкування лісомисливських господарств, а також інші документи з яких можна встановити чи перебувають у користуванні та володінні лісомисливських господарств певні земельні ділянки.

В матеріалах лісовпорядкування відносно Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» відсутня ділянка в кварталі 11 виділу 29 Плайського лісництва державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство».

Сканкопії матеріалів лісовпорядкування розміщені на офіційному сайті Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (http:web.archive.org/) сторінка: http://web.archive.org/ web/20220215031634/ https://zakarpatlis.gov/ua/lisozakhyst/materialy-obliku-oseredkiv-shkidnykiv-i-khvorob/materialy-lisovporiadkuvannia/ (з 15.02.2022 року 03:16:34 год. по 12.04.2022 року 14:44:44 год), як і остання діюча сторінка: https://zakarpatlis.gov/ua/lisozakhyst/materialy-obliku-oseredkiv-shkidnykiv-i-khvorob/materialy-lisovporiadkuvannia/ містять однакові дані, тобто є повністю ідентичними стосовно матеріалів лісовпорядкування відносно Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство». Перша ж архівна копія сторінки датована 16.08.2021 року 18.09.03 год. замість матеріалів лісовпорядкування містить Перелік спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини по ДП «Брустурянське ЛМГ» за 2019 рік. Зазначене підтверджує нерозміщення на сайті діючих на той час матеріалів лісовпорядкування.

Таким чином, дані обставини не були і не могли бути відомі йому, оскільки на час відкриття провадження в справі судом першої інстанції (10.10.2019 року) і прийняття ним рішення від 05.03.2020 не були оприлюднені проте існували на час розгляду справи.

Наявність вказаних обставин на час розгляду справи підтверджується і посиланням на 2010 рік, як на час їх виготовлення, однак без врахування наявності чи відсутності правомочностей на спірне майно у позивача.

За статутом Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» правомочності цього підприємства відносно майна виникають лише внаслідок закріплення такого майна та закріплювалися за підприємством на праві господарського відання та передачі майна підприємству органом управління майном.

Проте це питання, як і питання відсутності в діючих матеріалах лісовпорядкування відносно Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» ділянки в кварталі 11 відділу 29 Плайського лісництва державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» залишились не дослідженими.

Ділянка в кварталі 11 відділу 29 Плайського лісництва державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» не закріплювалася за позивачем на праві господарського відання, а також не передавалась позивачу органом управління майном. Інакше б вона була відображена у: Матеріалах лісовпорядкування; Актах рекогносцирувальних лісопатологічних обстежень; Повідомленнях про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень; Інформації про плани проведення рубок; Матеріалах вибіркових санітарних рубок; Матеріалах суцільних рубок розміщених у однойменних підрозділах розділу лісозахисту та розділі Напрямки діяльності офіційного сайту Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (https://zakarpatlis.gov/ua/).

Крім того, за відкритими даними земельного кадастру України серед зареєстрованих земель позивача лісогосподарського призначення наявні численні земельні ділянки належні до приватної власності з відмінним цільовим призначенням, що не належать позивачу. Це в черговий раз підтверджує, що не всі землі на які претендує позивач були закріплені за ним, незалежно від їх наявності чи відсутності в матеріалах лісовпорядкування та тверджень позивача (роздруківки додаються).

Це є істотним, врахування таких обставин судом мало б наслідки прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

На час розгляду справи дані обставини не були відомими суду, він не міг їх пред`явити через що їх не було досліджено та не надано їм правової оцінки.

Таким чином, суд був позбавлений можливості встановити і врахувати чи дійсно спірна земельна ділянка належала і чи належить позивачу, а також чи була вона у володінні, користуванні в позивача.

Таким чином, суд при розгляді даної справи був позбавлений можливості ухвалити рішення на основі повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з дотриманням всіх вимог цивільного судочинства як цього вимагає ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судовогозасідання технічнимзасобом здійснюєсекретар судовогозасідання.У разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксуваннясудовогопроцесу задопомогоюзвукозаписувальноготехнічного засобунездійснюється.

Розглянувши заяву суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно дочастин першоїта другоїстатті 423ЦПК Українирішення,постанова абоухвала суду,якими закінченорозгляд справи,що набрализаконної сили,можуть бутипереглянуті занововиявленими абовиключними обставинами. Підставамидля переглядусудового рішенняза нововиявленимиобставинами є: істотнідля справиобставини,що небули встановленісудом тане булиі немогли бутивідомі особі,яка звертаєтьсяіз заявою,на часрозгляду справи; встановленийвироком абоухвалою прозакриття кримінальногопровадження тазвільнення особивід кримінальноївідповідальності,що набрализаконної сили,факт наданнязавідомо неправильноговисновку експерта,завідомо неправдивихпоказань свідка,завідомо неправильногоперекладу,фальшивості письмових,речових чиелектронних доказів,що призвелидо ухваленнянезаконного рішенняу данійсправі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно вимогчастини четвертоїстатті 423ЦПК Українине єпідставою дляперегляду рішеннясуду занововиявленими обставинами: переоцінкадоказів,оцінених судому процесірозгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Абзацом першимпункту четвертогота пунктом5постанови Пленуму ВерховногоСуду України «Про практикуперегляду судамиу зв`язкуз нововиявленимиобставинами рішень,ухвал іпостанов уцивільних справах,що набрализаконної сили» N1від 27.02.81визначено,що перевіряючиобґрунтованість заявичи поданняпро переглядсудових рішень,суд виходитьіз загальнихположень продокази,у томучислі проналежність ідопустимість засобівдоказування,обов`язкудоказування іподання доказів. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що

сторона буланедієздатною,угода чиактовий записнедійсні, щоє або скасованийзаповіт намайно,наявність данихпро недійсністьрозірваного судомшлюбу,вказівки КонституційногоСуду Українипро преюдиціальністьйого рішенняпри розглядісудами загальноїюрисдикції позовів,пов`язанихіз правовідносинами,що виникли внаслідок діїнеконституційного актатощо). Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст.15 ЦПК.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у cправі № 910/13908/17 від 30 червня 2022 року висловив позицію, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17. Відповідно до пп. 36, 37 цієї постанови та п. 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року, не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

ОСОБА_1 стверджує,що 20.12.2022 через публічний доступ до матеріалів Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства йому стало відомо про матеріали лісовпорядкування лісомисливських господарств, а також про інші документи з яких можна встановити чи перебувають у користуванні та володінні лісомисливських господарств певні земельні ділянки, зокрема, спірна земельна ділянка за кадастровим номером 2124484400:09:001:0029, площею 1.1000 га. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування відносно Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» спірна земельна ділянка відсутня в кварталі 11 виділу 29 Плайського лісництва державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство». На офіційному сайті Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (http:web.archive.org/) сторінка: http://web.archive.org/ web/20220215031634/ https://zakarpatlis.gov/ua/lisozakhyst/materialy-obliku-oseredkiv-shkidnykiv-i-khvorob/materialy-lisovporiadkuvannia/ (з 15.02.2022 року 03:16:34 год. по 12.04.2022 року 14:44:44 год), як і остання діюча сторінка: https://zakarpatlis.gov/ua/lisozakhyst/materialy-obliku-oseredkiv-shkidnykiv-i-khvorob/materialy-lisovporiadkuvannia/ містять однакові дані, тобто є повністю ідентичними стосовно матеріалів лісовпорядкування відносно Державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство». Перша ж архівна копія сторінки датована 16.08.2021 року 18.09.03 год. замість матеріалів лісовпорядкування містить Перелік спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини по ДП «Брустурянське ЛМГ» за 2019 рік.

Таким чином сам заявник підтверджує, що отримана ним інформація з`явилася на сайті Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства після ухвалення судом рішення по даній справі.

Крім того суд бере до уваги і ту обставину, що заява ОСОБА_1 фактично зводиться до переоцінки доказів по справі на підставі інформації отриманої з сайту Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, яка не являється документом, що може підтверджувати, або спростовувати наявність або відсутність права на користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, та обставину на яку ОСОБА_1 посилається як підставу для перегляду рішення суду, і про яку він довідався лише 20.12.2022, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд приходить до висновку, що подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить підстави наведеної в пункті першому частини першої статті 423 ЦПК України, а подана тільки з метою нового судового розгляду й нового рішення по суті на підставі доказів, які вже досліджувалися судом раніше.

Тому керуючись ч. 2 ст.247, ст. 423 ЦПК Українисуд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий В.І.Гримут