Постанова

від 30.08.2023 по справі 911/3215/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. Справа№ 911/3215/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Бондар Л.В.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 30.08.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023

у справі №911/3215/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023, крім іншого, клопотання керуючого реструктуризацією Кравченка Романа Сергійовича б/н від 28.12.2022 (вх. №19220/22 від 28.12.2022) про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника залишено без задоволення; клопотання ОСОБА_1 про призначення керуючого реалізацією, викладеного у письмових поясненнях б/н від 18.01.2023 (вх. №162/23 від 19.01.2023) залишено без розгляду; клопотання Акціонерного товариства "Альфа-банк" (з урахуванням ухвали суду від 06.02.2023 про перейменування на Акціонерне товариство "Сенс банк") від 20.09.2022 (вх. №12777/22), Акціонерного товариства "Сенс банк", викладеного у запереченнях від 29.12.2022 (вх.19245/22) та клопотання Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" від 10.02.2023 (вх.437/23) про закриття провадження задоволено; закрито провадження у справі №911/3215/21; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду від 14.02.2022; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво №1988 від 22.12.2020).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; прийняти апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3215/21 до провадження; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3215/21. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/3215/21 скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та Отрюха Б.В.

Ухвалою суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3215/21 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/3215/21.

11.05.2023 до Півічного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19325/13 на 5-ти томах.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №911/3215/21 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Грек Б.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Північному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі та порядку та доказів надсилання всім учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, в частинні неподання доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі та порядку та доказів надсилання всім учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

24.05.2023 на електронну адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої заявник надав докази сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі та порядку та докази надсилання всім учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.08.2023 о 10 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.06.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.06.2023.

14.06.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від АТ «ПУМБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого кредитор просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на наступне: кредиторами план реструктуризації боргів боржника не схвалений через відсутність пояснень боржника щодо можливості реалізації в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, а саме, нежитлового приміщення та двох земельних ділянок, зокрема, АТ «ПУМБ» не схвалив план реструктуризації через відсутність пояснень боржника про розмір аліментів, який боржник отримує на двох неповнолітніх дітей та заробітної плати на посаді директора ТОВ «Центр експертиз і інвестицій». Як зазначає кредитор, боржник у плані реструктуризації боргів пропонує списати значну частину боргу - 70,1%, при цьому, залишивши собі усе наявне у нього майно, включаючи те, за рахунок якого може бути погашений борг, будь-яких пояснень щодо неможливості або недоцільності реалізації цього майна боржник не надав. Боржник є працездатною людиною, яка має квартиру, нежитлове приміщення, дві земельні ділянки, є засновником підприємства та його директором, а отже, може заробляти статки. Боржниця у деклараціях за 2018-2020 не вказала, що вона була бенефіціарним власником ТОВ «Ремстар» (код ЄДРГІОУ 38669604), зі складу якого вийшла 02.02.2021 (https://opendatabot.Ua/c/38669604); бенефіціарним власником ТОВ «Український Центр Експертиз» (код ЄДРГІОУ 36857407), зі складу якого вийшла 02.10.2018 (https://opendatabot.ua/c/36857407); бенефіціарним власником ТОВ «Компанія Спектр- Інвесг» (код ЄДРГІОУ 36257123), зі складу якого вийшла 02.10.2018. У пп.19 п. А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» розділ ІІІ декларації за 2018 боржник вказала, що вона мала у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (до 29.08.2018). Але у п. 13 «Дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна» розділ II декларації за 2018 не вказано дохід від відчуження вказаної квартири. У пунктах 19,22 розділу III декларації за 2020 боржниця вказала, що вона має у власності квартиру та нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (з 20.03.2020). Але у п. 68 «Витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг» розділу XIV «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України» декларації за 2020 рік витрати боржника на придбання квартири та нежитлового приміщення відсутні. Боржник у п.63, 64, IV «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України» декларацій за 2018-2020 роки не вказав витрати на погашення позик (кредитів), процентів. Враховуючи, що боржник надав неповну інформацію у деклараціях про майновий стан, а також, що його поведінка з розроблення плану реструктуризації та співпрацею з кредиторами є недобросовісною, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У зв`язку з відрахуванням судді Грека Б.М. зі штату суду 02.08.2023, у зв`язку зі звільненням у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 № 761/0/15-23 та у зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 911/3215/21 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В., у зв`язку з чим ухвалою суду від 16.08.2023 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 до свого провадження у новому складі суду; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 призначено до розгляду на 16.08.2023 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 відкладено на 30.08.2023 о 12:30.

23.08.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржниці надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про безпідставність посилання суду першої інстанції відносно незацікавленості боржника в процедурі досягнення компромісу з кредиторами. На думку апелянта, недобросовісна поведінка боржника не доведена. Як зазначає скаржник, Кодекс України з процедур банкрутства не містить обмежень щодо кількості разів подання боржником уточнених декларацій. Апелянт вказує, що жодним документом не підтверджено постійне користування боржником транспортним засобом - SkodaFabia н.з. НОМЕР_1 та необхідністю внесення такого автомобіля до декларацій за 2018-2020 та надання кредиторам відповідних пояснень. Скаржник зазначає, що не повідомлялалася керуючим реструктуризацією про необхідність включення до декларації інформації про відчуження у 2018 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1065900,00грн., про яку зазначає суд в оскаржуваній ухвалі. Крім того, під час складання попереднього звіту про результати перевірки декларацій боржника керуючим реструктуризацією не було доведено до відома боржника подання останнім недостовірної та/або неповної інформації про майно, доходи та витрати батьків боржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/3215/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 , боржниця); введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво від 22.12.2020 №1988); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; призначено попереднє засідання на 04.04.2022 та вирішено інші процесуальні питання у справі.

За результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 06.06.2022, якою призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11.07.2022.

Після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), до суду звернулись:

- 29.04.2022 засобами поштового зв`язку Акціонерне товариство «Сенс банк» (далі - АТ «Сенс банк» ((попередня назва АТ «Альфа-Банк»), кредитор-1) із заявою від 28.04.2022 (від 04.05.2022 вх. №4769/22) про визнання грошових вимог до боржниці у розмірі 398 794,82грн, які ухвалою суду від 13.06.2022 визнані частково, а саме, у розмірі 304 985,31грн основне зобов`язання;

- 29.06.2022 засобами поштового зв`язку Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ», кредитор-2) із заявою від 27.06.2022 №КНО-44.2.5/145 (від 04.07.2022 вх. №7792/22) про визнання грошових вимог до боржниці у розмірі 49 882,78грн, які ухвалою суду від 08.08.2022, із урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, визнані у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2022, 23.08.2022 та 01.09.2022 через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» боржницею були подані клопотання про: виключення зі складу ліквідаційної маси нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4 . 88 та земельної ділянки кадастровий номер 1825085200:04:000:0109; визнання її банкрутом і відкриття процедури погашення боргів (ст. 130 КУзПБ).

Ухвалою суду від 13.02.2023, зокрема, залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про виключення із складу ліквідаційної маси майна боржниці та про визнання останньої банкрутом, та відкриття щодо неї процедури погашення боргів. Цією ж ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні, в якому вирішуватиметься питання щодо переходу до наступної судової процедури до 13.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023, крім іншого, клопотання керуючого реструктуризацією Кравченка Романа Сергійовича б/н від 28.12.2022 (вх. №19220/22 від 28.12.2022) про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника залишено без задоволення; клопотання ОСОБА_1 про призначення керуючого реалізацією, викладеного у письмових поясненнях б/н від 18.01.2023 (вх. №162/23 від 19.01.2023) залишено без розгляду; клопотання Акціонерного товариства "Альфа-банк" (з урахуванням ухвали суду від 06.02.2023 про перейменування на Акціонерне товариство "Сенс банк") від 20.09.2022 (вх. №12777/22), Акціонерного товариства "Сенс банк", викладеного у запереченнях від 29.12.2022 (вх.19245/22) та клопотання Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" від 10.02.2023 (вх.437/23) про закриття провадження задоволено; закрито провадження у справі №911/3215/21; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду від 14.02.2022; припинено повноваження керуючого реструктуризацією богів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво №1988 від 22.12.2020).

Зокрема, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції надав оцінку наступним клопотаннням: керуючого реструктуризацією від 28.12.2022 (від 28.12.2022 вх. №19220/22) про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів на підставі ч.1 ст.130 Кодексу, АТ «Сенс банк» (від 20.09.2022 вх. №12777/22; від 29.12.2022 №19245/22) про закриття провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ та п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ; АТ «ПУМБ» б/н від 10.02.2023 (від 10.02.2023 вх. №437/23) про закриття провадження у справі на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ та п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Щодо визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення борів.

Як вірно зазначачено судом першої інстанції, своє клопотання керуючий реструктуризацією обґрунтовує ч.1 ст. 130 КУзПБ та зазначає, що підставою для його задоволення є те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації у встановлений Кодексом строк.

Додатково до вказаного клопотання, боржниця у письмових поясненнях від 18.01.2023 (від 19.01.2023 вх. №162/23) просила суд призначити керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Білінську Н.О. (свідоцтво від 12.02.2013 №190).

У свою чергу, АТ «Сенс банк», користуючись правом наданим ст. 42 ГПК України, надав заперечення від 29.12.2022 (від 29.12.2022 вх. №19245/22), в яких зазначив, що право на звернення із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів мають збори кредиторів, через прийняття відповідного рішення. Проте, вказане рішення у справі №911/3215/21 не приймалось, у зв`язку із чим клопотання керуючого реструктуризацією не може бути прийняте судом до уваги, оскільки воно суперечить вимогам Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУзПБ, зокрема, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Так, указана норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням боржника банкрутом, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, підлягає встановленню його неоплатність, тобто, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому саме неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку ч. 1 ст. 130 Кодексу, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу.

Отже, положення ч. 1 ст. 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Із змісту клопотання вбачається, що єдиною підставою для визнання боржника банкрутом керуючим реструктуризацією зазначається відсутність відповідного рішення зборів кредиторів про затвердження плану реструктуризації у встановлений Кодексом строк.

Проте, як зазначалось вище, ця обставина не може бути безумовною підставою для застосування судом положень ч. 1 ст. 130 Кодексу. Інших підстав для визнання боржника банкрутом керуючим реструктуризацією у своєму клопотання не зазначено.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що клопотання керуючого реструктуризацією є необґрунтованим та недоведеним.

Щодо закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові КГС ВС від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зазначено, що системне тлумачення положень ст.ст. 90, 123, 126, 128, 129 Кодексу разом зі ст. ст. 2, 113 Кодексу свідчить, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе: зі спеціальних підстав, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу, ч. 11 ст. 126 Кодексу; із загальних підстав, визначених п.п.1-8 ч. 1 ст. 90 Кодексу (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника фізичної особи); в інших випадках, передбачених законом (п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу), зокрема визначених п.п.1-7 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи.

При цьому закриття провадження, у разі наявності тих чи інших підстав, можливе за відповідною заявою учасника справи або з власної ініціативи суду.

Як зазначалось вище, відповідні клопотання про закриття провадження у праві заявлені кредиторами, а саме:

АТ «Сенс банк», який із посиланням на ч. 11 ст. 126 Кодексу та п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу та правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та від 26.05.2022 у справі №903/806/10, вказує, що: подані боржницею декларації мають розбіжності із інформацією, яка міститься у матеріалах справи; наданий на затвердження план реструктуризації передбачає часткове погашення вимог кредиторів, у той час як боржниця на праві власності належить нерухоме майно, яке може бути реалізоване у процедурі реструктуризації з метою повного погашення грошових вимог;

АТ «ПУМБ», який із посиланням на ч. 11 ст. 126 Кодексу та п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу, вказує, що: боржницею у декларації не зазначено ідентифікуючі дані її колишнього чоловіка, незважаючи на наявність рішення Оболонського районного суду м. Києва у справі №756/9716/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу; відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/15807/19 боржниця була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із тим, що 26.11.2019 керуючи автомобілем Skoda Fabia здійснила наїзд на інший транспортний засіб, а отже, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 у 2019 користувалась вказаним автомобілем; боржниця була засновником ТОВ «Ремстар», ТОВ «Український центр експертиз» та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» у період з 2018-2021, проте, вказана інформація не відображена боржницею у відповідних деклараціях; боржниця зазначила у деклараціях про те, що мала у власності нерухоме майно (квартиру) до 29.08.2018, однак, жодної інформації про її відчуження подані боржницею документи не містять; відповідні декларації не містять відомостей про витрати на погашення позик (кредитів), процентів.

У своїх запереченнях від 18.01.2023 боржниця на клопотання АТ «Сенс банк» зазначила, що: керуючим реструктуризацією не виявлено невідповідностей в поданих деклараціях; фінансовий стан ОСОБА_1 характеризується ознаками неплатоспроможності, оскільки майнові активи боржниці задля задоволення вимог кредиторів відсутні; перебування у процедурі реструктуризації може призвести до збільшення заборгованості перед кредиторами.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

У свою чергу, суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана підстава для закриття провадження є спеціальною та є безумовним заходом відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

Водночас, аналіз п. 11 ч. 3 ст. 116, п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: 1) боржник подає суду декларації; 2) керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; 3) отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

При цьому нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 15.06.2022 у справі №922/3911/19).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 11.07.2022 керуючим реструктуризацію направлено суду звіт про результати перевірки декларацій боржниці (від 11.07.2022 вх. №8301/22), із змісту якого вбачається наявність недостовірної інформації зазначеної Томашевською НВ. в частині зазначення дати набуття права власності на відповідні об`єкти нерухомості, а також неповної інформації в частині отримання доходів від передачі в оренду земельної ділянки (т. 4 а.с. 84-87).

У цей же день, боржницею подано до суду виправлені декларації, що підтверджується відповідним супровідним листом від 11.07.2022 за вх. №700/22 (т. 4 а.с. 20-44).

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника саме на підставі п.1 ч.7 ст. 123 Кодексу.

Водночас, ч. 11 ст. 126 КУзПБ визначено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

До встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 КУзПБ у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ судом першої інстанції з`ясовано причини неподання на затвердження суду плану реструктуризації боргів і позиції сторін за результатами чого ухвалюється рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. КУзПБ.

Хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами п. 8 ч. 5 ст. 119, ч. 11 ст. 126 цього КУзПБ визначено строк, протягом якого сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до ч. 7, п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема, щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів.

Так, п. 1 ч. 8 ст. 123 КУзПБ встановлено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

У свою чергу, проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 3 ст. 123 КУзПБ).

За змістом ч. 1 ст. 48 КУзПБ учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Так, АТ «Сенс банк» та АТ «ПУМБ» у даній справі є кредиторами із правом дорадчого голосу, що свідчить про неможливість прийняття відповідного рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Водночас, суд зазначає, що спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте, за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника (аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 21.02.2023 у справі №910/14852/21).

Так, із матеріалів справи вбачається, що керуючим реструктуризацією у порядку визначеному абз. 3 п. 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ організовувались та проводились збори кредиторів, а саме, 08.07.2022 та 30.08.2022, що підтверджується протоколами №1 та №2 (т. 4 а.с. 74, 113), у порядок денних яких було включено, зокрема, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боржниці.

Із змісту відповідей кредиторів на запропонований порядок денний у вказаній частині вбачається, що:

АТ «Сенс банк» заперечував проти схвалення плану реструктуризації боргів, оскільки незважаючи на наявність у боржниці нерухомого майна, яке б дало змогу останній повністю погасити грошові вимоги кредитора-1, у плані пропонувалась виплата останньому у розмірі 104 771,40грн, а до списання підлягала сума 204 753,91грн (т. 4 а.с. 76-80);

АТ «ПУМБ» утрималося проти схвалення відповідного плану, зважаючи на необхідність отримання додаткових пояснень та документів щодо боржниці (у тому числі: актуальну довідку про заробітну плату (доходи); відповіді державних органів щодо перевірки майнового стану; пояснення щодо отримання аліментів на дітей; документи щодо майна боржниці; письмові пояснення щодо можливості реалізації належного боржниці нерухомого майна (т. 4 а.с. 114)).

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції вірно зазначив, що кредитори, які хоч і не мають права вирішального голосу щодо прийняття відповідного рішення передбаченого п. 1 ч. 8 ст. 123 КУзПБ, проте, демонстрували дієве прагнення до компромісу з боржником щодо умов реструктуризації боргів.

Разом із цим, системний аналіз ст.ст. 123, 126 КУзПБ дає підстави для висновку, що у цьому випадку, за відсутності рішення зборів кредиторів внаслідок відсутності кредитора з правом голосу, сторони мають реалізувати свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника і за наявності кредитора/кредиторів без права голосу, арбітражний керуючий спочатку повинен був звернутись до суду про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а кредитор висловити свою позицію щодо плану реструктуризації боргів боржника у порядку визначеному законом.

Втім, керуючим реструктуризацією не було подано до суду відповідного плану реструктуризації, у зв`язку із чим у суду наявне право прийняти рішення або про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 1 статіт 130 КУзПБ передбачено право суду ухвалити постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ключовим моментом для визнання боржника - фізичної особи банкрутом, є встановлення судом його неоплатності, тобто недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

В свою чергу, добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність повинен без зволікань надавати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги.

Так, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 Кодексу. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 20.09.2022 у справі №920/27/21, від 21.09.2022 у справі №911/1862/21).

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Кодексу арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість.

На виконання зазначених положень, керуючим реструктуризацією спільно із боржником складено акт б/№ б/д інвентаризації майна Томашевської Н.В. (т.4 а.с. 269-270), із змісту якого вбачається, що боржниці належать: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Киїська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщаівка, вул. Соборна, буд. 104/14; земельні ділянки, кадастрові №1825085200:05:000:0011 та №1825085200:04:000:0109, розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, с/рада Ленінська; грошові кошти на рахунках у загальному розмірі 2 920,79грн. Зазначені в акті відомості щодо відповідного майна боржниці, підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 11.10.2021.

Разом із цим, із змісту інформації із зазначеного Державного реєстру вбачається, що: загальна площа квартири становить 41кв.м. та житлова 13.1кв.м.; загальна площа нежитлового приміщення 4.1кв.м.; площа земельної ділянки із кадастровим №1825085200:05:000:0011 0,2206га; площа земельної ділянки із кадастровим №1825085200:04:000:0109 2,6154га.

У свою чергу, керуючим реструктуризацією з метою визначення вартості відповідного майна (окрім квартири) отримано довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, які сформовані у відповідності до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12.01.2021 №24 (далі - Порядок).

Із змісту відповідних довідок від 07.07.2022 вбачається, що вартість: нежитлового приміщення становить - 89 923,80грн; земельної ділянки із кадастровим №1825085200:05:000:0011 становить 18 801,59грн; земельної ділянки із кадастровим №1825085200:04:000:0109 становить 80 250,82грн.

В той же час, оцінка квартири керуючим реструктуризацією проведена не була.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження наявності або відсутності у боржниці цінного рухомого майна (зокрема та не виключно ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо) та/або нематеріальних активів ані Томашевською Н.В. ані керуючим реструктуризацією суду надано не було.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що боржниця: є бенефеціарним власником ТОВ «Центр експертиз і інвестицій» (ідентифікаційний код 43615388) та керівником вказаного підприємства і дотепер, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Державний реєстр); є фізичною-особо підприємцем, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру. До цього: була бенефеціарним власником ТОВ «Ремстар» (ідентифікаційний код 38669604) до 02.02.2021, ТОВ «Український центр експертиз» (ідентифікаційний код 36857407) до 02.10.2018 та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» (ідентифікаційний код 36257123) до 02.10.2018, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру; мала у власності нерухоме майно, а саме, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3, про що зазначено у договорі-купівлі продажу від 29.08.2018.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що під час процедури реструктуризації боргів, незважаючи на зазначені обставини та відповідні зауваження кредиторів боржниця: не надала будь-яких відомостей та доказів щодо: способу відчуження відповідних часток у статутних капіталах ТОВ «Ремстар», ТОВ «Український центр експертиз» та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» та розміру отриманого доходу від вчинення вказаних дій; отриманого доходу від ТОВ «Центр експертиз і інвестицій» як засновника вказаного підприємства у тому числі за 2022 (або пояснення щодо відсутності відповідного доходу з тих чи інших причин); фактично отриманого доходу, зокрема але не виключно, від підприємницької діяльності, зокрема, за 2022, у тому числі за договорами оренди майна (для складення плану реструктуризації).

При цьому, судом першої інстанції вірно взято до уваги те, що 15.03.2022 прийнятий Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого передбачаються особливості справлення податкових зобов`язань, у тому числі й щодо платників спрощеної системи оподаткування, а саме: з 01.04.2022 до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок. При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався; неодноразово змінювала інформацію щодо свого майнового стану (в сторону збільшення), після чергового заперечення кредитора на зборах кредиторів 08.07.2022 та 30.08.2022, шляхом подачі до суду змінених декларацій про майновий стан за 2018-2020.

Водночас, інформація про відчуження у 2018 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 1 065 900,00грн, у відповідному розділі декларації так зазначена і не була;

-не надала суду жодних письмових пояснень щодо наявності у її користуванні транспортного засобу, а саме, SkodaFabia н.з. LEE 349, зважаючи на наявність постанови Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 13.01.2020 у справі №369/15807/19.

Відсутність зазначеної інформації, яка у свою чергу, повинна бути підтверджена відповідними доказами, унеможливлює встановлення обставин, зокрема, неплатоспроможність боржниці та як наслідок переходу до наступної судової процедури погашення боргів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що з матеріалів справи прослідковується, що боржниця у цілому не зацікавлена у прагненні досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань шляхом погодження плану реструктуризації, а її дії у своїй сукупності вказують на бажання застосування щодо неї саме процедури погашення боргів з виключенням майже всього майна з ліквідаційної маси.

Таким чином, зважаючи на те, що учасники справи не звертались до суду із клопотанням про затвердження плату реструктуризації, оцінюючи загальну поведінку боржниці під час проведення щодо неї процедури реструктуризації, яка свідчить про неможливість застосування щодо неї процедури погашення боргів, суд дійшов вірного висновк про наявність підстав для закриття провадження у справі у порядку ч. 11 ст. 126 КУзПБ, у зв`язку із чим, відповідні клопотання кредиторів вірно задоволені судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема, таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому, демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в апеляційній скарзі суду не наведено.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/3215/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 04.09.2023

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков