Постанова

від 24.01.2024 по справі 911/3215/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3215/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023

та ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023

у справі № 911/3215/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2022 відкрито провадження у справі № 911/3215/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник); введено процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Кравченка Романа Сергійовича (свідоцтво від 22.12.2020 № 1988); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; призначено дату попереднього засідання та вирішено інші процесуальні питання у справі.

За результатами попереднього засідання судом постановлено ухвалу від 06.06.2022, якою призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11.07.2022.

Після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 45 КУзПБ до суду звернулись:

- Акціонерне товариство «Сенс банк» (далі - АТ «Сенс банк» (попередня назва АТ «Альфа-Банк»), кредитор-1) із заявою про визнання грошових вимог у розмірі 398794,82 грн, які ухвалою суду від 13.06.2022 визнані частково, а саме, у розмірі 304 985,31 грн основного зобов`язання;

- Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ», кредитор-2) із заявою про визнання грошових вимог у розмірі 49882,78 грн, які ухвалою суду від 08.08.2022, із урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, визнані у повному обсязі.

Боржником до суду були подані клопотання про: виключення зі складу ліквідаційної маси нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 88 та земельної ділянки кадастровий номер 1825085200:04:000:0109; визнання її банкрутом і відкриття процедури погашення боргів (стаття 130 КУзПБ).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2023, зокрема, залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про виключення із складу ліквідаційної маси майна боржниці та про визнання останньої банкрутом, та відкриття щодо неї процедури погашення боргів. Цією ж ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні, в якому вирішуватиметься питання щодо переходу до наступної судової процедури до 13.03.2023.

Учасниками справи були заявлені суду клопотання, а саме:

- керуючим реструктуризацією від 28.12.2022 про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів на підставі частини 1 статті 130 КУзПБ;

- АТ «Сенс банк» про закриття провадження у справі на підставі частини 11 статті 126 КУзПБ та пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ;

- АТ «ПУМБ» про закриття провадження у справі на підставі частини 11 статті 126 Кодексу та пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13.03.2023 ухвалою Господарського суду Київської області:

1. Клопотання керуючого реструктуризацією Кравченка Романа Сергійовича про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника залишено без задоволення.

2. Клопотання ОСОБА_1 про призначення керуючого реалізацією, викладеного у письмових поясненнях, залишено без розгляду.

3. Клопотання АТ «Альфа-банк» (з урахуванням ухвали суду від 06.02.2023 про перейменування на АТ «Сенс банк»), АТ «Сенс банк», викладеного у запереченнях від 29.12.2022) та клопотання АТ «Перший Український міжнародний банк» від 10.02.2023 про закриття провадження задоволено.

4. Закрито провадження у справі № 911/3215/21.

5. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду від 14.02.2022.

6. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією богів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Кравченка Р. С.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 залишено без змін.

Судові рішення в частині відмови у визнанні боржника банкрутом та відкритті процедури погашення боргів мотивовані тим, що єдина підстава для визнання боржника банкрутом, зазначена керуючим реструктуризацією у поданому клопотанні, а саме, відсутність відповідного рішення зборів кредиторів про затвердження плану реструктуризації у встановлений Кодексом строк, не може бути безумовною підставою для застосування судами положень частини 1 статті 130 КУзПБ. Інших підстав для визнання боржника банкрутом у клопотання не наведено.

Щодо закриття провадження у справі судові рішення мотивовані тим, що ненадання боржником під час процедури реструктуризації боргів інформації, яка у свою чергу, повинна бути підтверджена відповідними доказами, унеможливлює встановлення обставин щодо неплатоспроможність боржника та як наслідок переходу до наступної судової процедури - погашення боргів.

Встановивши, що учасники справи не звертались до суду із клопотанням про затвердження плану реструктуризації, оцінивши загальну поведінку боржника під час проведення щодо неї процедури реструктуризації, зокрема з розроблення плану реструктуризації та співпрацю з кредиторами, яка є недобросовісною, що свідчить про неможливість застосування щодо неї процедури погашення боргів, суди дійшли висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у порядку частини 11 статті 126 КУзПБ, у зв`язку із чим, задовольнили відповідні клопотання кредиторів.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

ОСОБА_1 (скаржник) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження зазначає обставини, передбачені частиною 2 статті 287 ГПК України та пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, неправильне застосування положень статей 123, 126, 127 КУзПБ, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.

ОСОБА_1 вважає безпідставними висновки судів про незацікавленість боржника в процедурі досягнення компромісу з кредиторами з посиланням на подання неодноразово змінених декларацій, адже КУзПБ не містить обмежень щодо того, скільки разів боржник має право подавати до суду уточнені декларації.

Скаржниця зазначає, що у цій справі судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, що вона, як боржник у вказаній справі, сумлінно співпрацювала як з арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) так і судом, систематично надавала господарському суду виправлені декларації та пояснення щодо тих чи інших запитів. Водночас, судами обох інстанцій не враховано надані пояснення.

ОСОБА_1 вважає, що судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою недоведеність наявними в матеріалах доказами недобросовісність її поведінки як підстава для ухвалення рішення про закриття провадження у справі замість переходу до процедури погашення боргів боржника, адже жодних неправомірних дій нею як боржником не вчинялося, а її недобросовісна поведінка матеріалами справи не доведена.

За текстом касаційної скарги скаржниця заперечує проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, яка підтримана судом апеляційної інстанції у відповідній постанові, які свідчать про недобросовісну поведінку, а саме, не зазначення в деклараціях за 2018-2020 роки про наявність у користуванні боржниці транспортного засобу, а саме, SkodaFabia н.з. НОМЕР_1 , щодо відсутності у відповідному розділі декларації інформації про відчуження у 2018 році квартири; ненадання відомостей та доказів щодо способу відчуження відповідних часток у статутних капіталах ТОВ «Ремстар», ТОВ «Український центр експертиз» та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» та розміру отриманого доходу від вчинення вказаних дій; ненадання інформації щодо отриманого доходу від ТОВ «Центр експертиз і інвестицій» як засновника вказаного підприємства, у тому числі за 2022 рік, адже суд не зобов`язував надавати відповідну інформацію.

Скаржниця вказує про неврахування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 20.09.2022 у справі №920/27/21 щодо застосування частини 11 статті 126 КУзПБ при вирішенні питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Позиція інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення без задоволення клопотань про визнання боржника банкрутом, про призначення керуючого реструктуризацією, про закриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Відтак, діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до частини 3 статті 9 КУзПБ, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги щодо закриття провадження у справі № 911/3215/21.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою четвертою КУзПБ.

КУзПБ установлює до боржника - фізичної особи спеціальні вимоги щодо його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії із судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Так, відповідно до приписів частинами 7, 8 статті 123, статті 124, частини 8 статті 126 КзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа), який дотримується принципу співпраці з усіма учасниками справи про свою неплатоспроможності.

Відповідно до приписів статті 13 Цивільного кодексу України особа може користуватися своїми права лише у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Колегія суддів зазначає, що судовому захисту не підлягає право особи, яке хоча формально не порушує норм права, проте за своєю суттю покликане діяти на шкоду контрагентам цієї особи.

Колегія зауважує, що у справах про банкрутство арбітражний керуючий/боржник діють відповідно до приписів КзПБ, проте одночасно є стороною у справі відповідно до норм ГПК України, а отже, задля дотримання принципу диспозитивності та змагальності (стаття 2 ГПК України) судом при ухваленні рішення мають враховуватися інтереси інших учасників справи про банкрутство.

Частиною 11 статті 126 КУзПБ встановлено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина 1 статті 130 КУзПБ).

Адже, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Верховний Суд зауважив, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У справі, що розглядається, як вбачається з матеріалів справи, за відповідний період учасниками справи заявлені суду клопотання, а саме: керуючим реструктуризацією - про визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів на підставі частини 1 статті 130 КУзПБ; АТ «Сенс банк» та АТ «ПУМБ» - про закриття провадження у справі на підставі частини 11 статті 126 КУзПБ та пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Керуючий реструктуризацією своє клопотання обґрунтовує частиною 1 статті 130 Кодексу та зазначає, що підставою для його задоволення є те, що зборами кредиторів не прийнято рішення про затвердження плану реструктуризації у встановлений Кодексом строк.

Клопотання АТ «Сенс банк» та АТ «ПУМБ» із посиланням на частину 11 статті 126 та пункт 1 частини 7 статті 123 Кодексу, правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/10, обґрунтовані тим, що боржник надав неповну інформацію у деклараціях про майновий стан, подані боржницею декларації мають розбіжності з інформацією, яка міститься у матеріалах справи; несхвалення кредиторами плану реструктуризації боргів боржника внаслідок недобросовісної поведінки боржника з розроблення плану реструктуризації та співпраці з кредиторами, зокрема через відсутність пояснень боржника щодо можливості реалізації в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 123 Кодексу суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Водночас, аналіз пункту 11 частини 3 статті 116, пункту 1 частини 7 статті 123 Кодексу свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: 1) боржник подає суду декларації; 2) керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; 3) отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи подані учасниками справи клопотання про закриття провадження у справі № 911/3215/21 встановили, що 11.07.2022 керуючим реструктуризацію направлено суду звіт про результати перевірки декларацій боржниці, із змісту якого вбачається наявність недостовірної інформації зазначеної ОСОБА_1 в частині зазначення дати набуття права власності на відповідні об`єкти нерухомості, а також неповної інформації в частині отримання доходів від передачі в оренду земельної ділянки. Водночас, боржницею до суду були подані виправлені декларації про майновий стан за 2018 - 2020 роки, що підтверджується відповідними супровідними листами.

Вказані обставини, як вірно зазначили суди, свідчать про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника саме на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 Кодексу, про що клопотав АТ «ПУМБ».

Водночас, частиною 11 статті 126 Кодексу визначено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом частини 1 статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

Приписи частини 1 статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі.

У постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку в тому числі посилається скаржник) було відзначено, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини 4 статті 122 КУзПБ, зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини 11 статті 126 КУзПБ.

У справі, що розглядається, суди встановили що керуючим реструктуризацією у порядку визначеному абз. 3 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ організовувались та проводились збори кредиторів, а саме, 08.07.2022 та 30.08.2022, що підтверджується протоколами № 1 та № 2, у порядок денний яких було включено, зокрема, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боржниці.

АТ «Сенс банк» заперечувало проти схвалення плану реструктуризації боргів, зазначаючи, що незважаючи на наявність у боржниці нерухомого майна, яке б дало змогу останній повністю погасити його грошові вимоги, у плані пропонувалась виплата лише у розмірі 104 771,40 грн з суми у 204 753,91 грн, яка підлягали до списання; АТ «ПУМБ» утрималося проти схвалення відповідного плану з посиланням на необхідність отримання додаткових пояснень та документів щодо боржниці, зокрема актуальної довідки про заробітну плату (доходи), інформації державних органів щодо перевірки майнового стану, пояснення щодо отримання аліментів на дітей, документів щодо майна боржниці, письмових пояснень щодо можливості реалізації належного боржниці нерухомого майна.

Вказане свідчить про те, що кредитори АТ «Сенс банк» та АТ «ПУМБ» демонстрували дієве прагнення до компромісу з боржником щодо умов реструктуризації боргів.

Також судами встановлено, що на виконання положень пункту 1 частини 2 статті 114 Кодексу керуючим реструктуризацією спільно із боржником складено акт б/№ б/д інвентаризації майна Томашевської Н.В., із змісту якого вбачається, що боржниці належать: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; земельні ділянки, кадастрові №1825085200:05:000:0011 та №1825085200:04:000:0109, розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, с/рада Ленінська; грошові кошти на рахунках у загальному розмірі 2 920,79 грн. Зазначені в акті відомості щодо відповідного майна боржниці, підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 11.10.2021.

Разом із цим, із змісту інформації із зазначеного Державного реєстру вбачається, що загальна площа квартири становить 41 кв.м. та житлова 13,1кв.м.; загальна площа нежитлового приміщення 4,1 кв.м.; площа земельної ділянки із кадастровим № 1825085200:05:000:0011 0,2206 га; площа земельної ділянки із кадастровим № 1825085200:04:000:0109 2,6154 га.

Керуючим реструктуризацією з метою визначення вартості відповідного майна (окрім квартири) отримано довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, які сформовані у відповідності до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12.01.2021 № 24. Із змісту відповідних довідок від 07.07.2022 вбачається, що вартість нежитлового приміщення становить - 89 923,80 грн; земельної ділянки із кадастровим № 1825085200:05:000:0011 становить 18801,59 грн; земельної ділянки із кадастровим №1825085200:04:000:0109 становить 80 250,82 грн. В той же час, оцінка квартири керуючим реструктуризацією проведена не була.

Крім того, суди встановили, що боржниця у деклараціях за 2018 - 2020 роки не вказала відомостей, що була бенефіціарним власником ТОВ «Центр експертиз і інвестицій» (ідентифікаційний код 43615388) та керівником вказаного підприємства і дотепер, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; є фізичною-особою підприємцем, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру. До цього була бенефеціарним власником ТОВ «Ремстар» (ідентифікаційний код 38669604) до 02.02.2021, ТОВ «Український центр експертиз» (ідентифікаційний код 36857407) до 02.10.2018 та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» (ідентифікаційний код 36257123) до 02.10.2018, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру; мала у власності нерухоме майно, а саме, квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3, про що зазначено у договорі-купівлі продажу від 29.08.2018.

Водночас, незважаючи на зазначені обставини та відповідні зауваження кредиторів, боржниця не надала будь-яких відомостей та доказів щодо способу відчуження відповідних часток у статутних капіталах ТОВ «Ремстар», ТОВ «Український центр експертиз» та ТОВ «Компанія Спектр-Інвест» та розміру отриманого доходу від вчинення вказаних дій; а також отриманого доходу від ТОВ «Центр експертиз і інвестицій» як засновника вказаного підприємства, у тому числі за 2022 рік (або пояснення щодо відсутності відповідного доходу з тих чи інших причин); фактично отриманого доходу, зокрема але не виключно, від підприємницької діяльності, зокрема, за 2022 рік, у тому числі за договорами оренди майна. Інформація про відчуження у 2018 році квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 1 065 900,00 грн, у відповідному розділі декларації також зазначена не була.

Крім того, не зважаючи на наявність постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2020 у справі № 369/15807/19 боржниця жодних письмових пояснень щодо наявності у її користуванні транспортного засобу, а саме, SkodaFabia н.з. LEE 349, суду не надала.

Відсутність зазначеної інформації, яка повинна бути підтверджена відповідними доказами, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, унеможливлює встановлення обставин, зокрема, неплатоспроможність боржника та як наслідок переходу до наступної судової процедури - погашення боргів.

Водночас, з`ясування судами попередніх інстанцій наведених обставин стосовно надання боржником повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат, необхідних для виключення сумнівів щодо добросовісності боржника та його дійсного майнового стану або підтвердження недобросовісної поведінки боржниці, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність за частиною 11 статті 126 КУзПБ.

Встановивши надання боржником неповної інформації у деклараціях про майновий стан, а саме, не відображення боржником у деклараціях за 2018 -2020 роки відомостей та доказів щодо способу відчуження відповідних часток у статутних капіталах ТОВ «Ремстар», ТОВ «Український Центр Експертиз», ТОВ «Компанія Спектр-Інвесе», бенефіціарним власником яких вона і зі складу яких вийшла у 2021 та 2018 роках відповідно; доходу від відчуження квартири, яку мала у власності; фактично отриманого доходу, зокрема але не виключно, від підприємницької діяльності, у тому числі за договорами оренди майна, суди надали загальну оцінку поведінці боржника під час проведення щодо неї процедури реструктуризації щодо сумлінного виконання обов`язків боржника та дійшли висновку про її недобросовісність.

Водночас, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій у цій справі фактичних обставин у їх сукупності, враховуючи несхвалення кредиторами плану реструктуризації боргів боржника внаслідок поведінки боржника з розроблення плану реструктуризації та співпрацею з кредиторами через надання неповної інформації у деклараціях про майновий стан, за відсутності доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неможливість застосування щодо неї процедури погашення боргів, та наявність підстав для закриття провадження у справі у порядку частини 11 статті 126 Кодексу.

Адже, як правильно зауважили суди, серед процесуальних запобіжників, задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, КУзПБ передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати його та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, чого у цій конкретній справі судами встановлено не було.

Посилання скаржника на неврахування господарськими судами постанов Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 20.09.2022 у справі №920/27/21 щодо застосування частини 11 статті 126 КУзПБ при вирішенні питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи замість переходу до процедури погашення боргів боржника, не знайшли свого підтвердження, оскільки викладеним у цих постановах висновкам Верховного Суду оскаржувані судові рішення не суперечать, що спростовуються викладеним вище.

Наведені в касаційній скарзі заперечення проти висновків щодо встановлених судами обставин, викладених у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, яка підтримана судом апеляційної інстанції у відповідній постанові, щодо недобросовісної поведінки боржника, зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що відповідно до положень статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, що оскаржуються, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі - без змін.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі №911/3215/21 в частині закриття провадження у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Васьковський О.В.

Картере В.І.