Ухвала

від 04.09.2023 по справі 584/938/23

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/938/23

Провадження № 2/584/304/23

УХВАЛА

04.09.2023 м. Путивль

Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участю: секретаря судового засідання Зікрати Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Сопової В.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи-Путивльський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКонотопському районіСумської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,Кролевецький відділдержавної виконавчоїслужби уКонотопському районіСумської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,про оспорюваннябатьківства тавиключення відомостейпро батьказ актовогозапису пронародження дитини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Путивльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кролевецький відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

23.08.2023 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, в якій остання просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 63100 грн. 64 коп., а також понесені по справі судові витрати.

В обґрунтування прийняття зустрічної позовної заяви посилається на те, що в провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Путивльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кролевецький відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. Фактично позов ОСОБА_1 про оспорювання батьківства викликаний та зумовлений тим, що у останнього наявна заборгованість зі сплати аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , згідно виконавчого листа № 584/1853/18 від 08.04.2019, яка станом на 01.02.2023 складає 57100 грн. 64 коп. Позов ОСОБА_1 про оспорювання батьківства є способом уникнення відповідальності по його зобов`язанню утримувати дитину ОСОБА_3 , і необхідністю погашення суми виниклої та наявної заборгованості, на що також вказує і подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову про оспорювання батьківства від 27.06.2023, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 584/1853/18 від 08.04.2019, виданого Путивльським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 , щомісячних аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1500 грн.

Зазначену заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що метою забезпечення його позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

На даний час виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у провадженні державного виконавця Кролевецького ВДВС СХ МРУМЮ (ВП № 59566006), таким чином, на думку ОСОБА_1 позов мав бути забезпечений шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі відкритого виконавчого провадження.

ОСОБА_1 свій позов фактично обґрунтовує тим, що невиконання ним свого обов`язку зі сплати аліментів, а відтак утримання його рідної дитини, має місце через невизнання ним свого батьківства відносно сина ОСОБА_3 .

Виходячи з викладеного, обидва позови, як зустрічний так і первісний, взаємопов`язані та їх спільний розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а тому відповідач ОСОБА_2 вважає, що зустрічний позов має бути прийнятий до спільного розгляду з первісним.

Представник відповідача - адвокат Сопова В.С. у підготовчому судовому засіданні просила суд прийняти зустрічну позовну заяву про стягнення пені за несплату аліментів, об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви та розгляду її разом із первісним позовом посилаючись на те, що вказані позови не є взаємопов`язаними.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Вислухавши пояснення представника відповідача - адвоката Сопової В.С. та заперечення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали зустрічного позову, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 193 ЦПК Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 193 ЦПК Українизустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключати задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, як убачається із позовної заяви ОСОБА_1 , предметом вказаного позову є виключення відомостей про батьківство позивача, з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Предметом ж зустрічного позову ОСОБА_2 є вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 63100 грн. 64 коп.

Отже, позовні вимоги первісного та зустрічного позову не взаємопов`язані між собою, оскільки вони ґрунтуються на різних підставах, мають різний предмет та обсяг доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, і зустрічний позов не має на меті захисту від первісного позову або спростування його частково чи повністю. Задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного позову, вимоги за позовами не можуть зараховуватися, оскільки є різнорідними.

Суд приходить до висновку, що об`єднання даних позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позовні вимоги первісного та зустрічного позову не взаємопов`язані між собою, вони ґрунтуються на різних підставах, мають різний предмет та обсяг доказування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, а задоволення зустрічного позову не може повністю або частково виключити задоволення первісного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи.

Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, враховуючи те, що спільний розгляд зустрічного та первісного позовів не є доцільним, суд дійшов висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу та порушення розумних строків розгляду справи.

У п.15постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2п.15 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, у такому: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження №12-24гс19), у постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20, від 02 червня 2022 року у справі № 922/4409/21).

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Зазначене тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21, провадження № 61-10754 св 22.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 143/346/22, провадження № 61-10815св22.

Відповідно до ч. 3ст. 194 Цивільного процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином зустрічна позовна заява подана у порушення вимогст. 193 ЦПК України, а тому не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом.

Керуючись ст.259,293,294 ЦПК України,

ухвалив :

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Путивльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кролевецький відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення пені за несплату аліментів.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи-Путивльський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКонотопському районіСумської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,Кролевецький відділдержавної виконавчоїслужби уКонотопському районіСумської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,про стягненняпені занесплату аліментів разом з додатками повернути ОСОБА_2 .

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися до суду зі своїми вимогами з дотриманням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Продовжити підготовче судове засідання на 30 днів.

Ухвалу може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М.Токарєв