Постанова

від 29.08.2023 по справі 922/1197/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1197/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Жилко С.Е.

відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (вх. № 1233Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 (прийняте у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А., дата складання повного тексту рішення 30.05.2023)

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243)

до ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (61019, м. Харків, пр-т Ново-Баварський, 120-А, код ЄДРПОУ 05404268)

про стягнення 341 144,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 341 144,31грн, безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: пр-т Ново-Баварський, 120-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 за період з 23.06.2021 по 28.02.2022, а також покласти на відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, використовував земельну ділянку без оформленого та зареєстрованого речового права на неї, з посиланням на ст.ст.1212-1214 норми Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (61019, м. Харків, пр-т Ново-Баварський, 120-А, код ЄДРПОУ 05404268) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) - 341 144,31грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки, 5 117,16грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач з 23.06.2021 використовує вказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром, оскільки відповідач набув земельну ділянку за існуванням належних правових підстав, з метою її використання, та з наміром оформити право користування земельною ділянкою у порядку, визначеному законом.

Відповідач зазначає, що ним було здійснено всі дії по укладенню договору оренди землі:

- звернення до Харківської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки вих. № 01/0041 від 02.09.2020;

- укладення договору № 038/0521 від 12.05.2021 на виконання роботи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- подання до Харківської міської ради документації із землеустрою на затвердження та надання земельної ділянки для користування.

З моменту набуття права власності на будівлі, на протязі всього періоду користування земельною ділянкою, відповідач сплачував земельний податок згідно з податкових декларацій та перебував на обліку в ГУ ДФС у Харківській області, як платник земельного податку.

Визначальною підставою для застосування положень ст.ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України, як зазначає відповідач, є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Оскільки відповідач упродовж спірного періоду додержувався правил здійснення господарської діяльності, вживав необхідних заходів для оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, вносив плату за землю у формі земельного податку, а позивачем не надано доказів ухилення відповідачем від укладення договору оренди або перешкоджання Харківській міській раді отримати доходи від оренди земельної ділянки, відповідач вважає, що у діях АТ "ХЕРМЗ" відсутні усі елементи складу цивільного правопорушення для покладення на нього обов`язку з виплати збитків у виді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (вх. № 1233Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23. Призначено розгляд справи 29.08.2023.

04.08.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 без змін.

В судове засідання, призначене на 29.08.2023, з`явився представник позивача та надав пояснення по справі, представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

В свою чергу, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншій судовій справі у господарському суді Кіровоградської області.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ст. 2 ст. 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частинами 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, відповідач не був позбавлений права забезпечити участь іншого представника в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради 06.02.2023 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (відповідач) з 23.06.2021 по 28.02.2022 використовував земельні ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 по просп. Ново-Баварський, 120-А у м. Харкові загальною площею 1,7968 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-2" загальною площею 1738,7кв.м, літ. "Б-1" загальною площею 217,3кв.м, літ. "В-1" загальною площею 214,6кв.м, літ. "Г-1" загальною площею 2360,8кв.м, літ. "Д-1" загальною площею 1804,4кв.м, право власності на які зареєстровані за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу № 3-3548 від 30.06.1993, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.02.2023 № 321647744.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп. Ново-Баварський, 120-А у м. Харкові від 06.02.2023.

Рішенням Харківської міської ради від 21.04.2021 № 101/21 надано відповідачу дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (кадастровий помер 6310137900:12:015:0016) орієнтовною площею 1,8075 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-1» по просп. Ново-Баварському, 120-А у м. Харкові.

Згідно із інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.03.2023 № 326473407 відомості про державну реєстрацію речових прав та права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 відсутні.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2021 № НВ-9900757812021 площа земельної ділянки по просп. Ново- Баварський, 120-А ум. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 складає 1,7968 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 23.06.2021. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1". Форма власності: комунальна.

Земельна ділянка площею 1,7968га, кадастровий номер: 6310137900:12:015:0016, розташована за адресою: м. Харків, Новобаварський район, проспект Ново-Баварський,120-А, сформована та 23.06.2021 здійснена її державна реєстрація, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900757812021 від 24.06.2021.

Отже земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 від 17.02.2023 № НВ-9911892302023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 31 248 199,86грн.

Таким чином, на думку позивача, відповідач з 23.06.2021 використовує вказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

Право користування земельною ділянкою відповідачем за вищевказаною адресою до цього часу не оформлено.

Згідно з даними органів податкової служби, відповідач перебуває на обліку ГУ ДПС в Харківській області та є платником земельного податку за земельну ділянку площею 1,7968га з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016. Підприємством нараховано та сплачено у період з 01.06.2021 по 31.12.2021 - 268 906,28грн, з 01.01.2022 по 28.02.2022 нараховано 32 849,35грн та сплачено - 68 983,64грн земельного податку.

На підставі вищевказаних документів та за виключенням зроблених відповідачем платежів у сумі земельного податку, позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем вказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

На підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2023 № НВ-9911892302023 позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за використання відповідачем земельної ділянки площею 17968м.кв у період з 23.06.2021 по 28.02.2022, який складає 341 144,31грн.

Відповідачем у період з 23.06.2021 по 28.02.2022 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю в розмірі 341 144,31грн, які позивач вважає безпідставно збереженим майном.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з 23.06.2021 по 28.02.2022 у сумі 341 144,31грн на підставі ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст.206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами п.п.14.1.136 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1ст.190 Цивільного кодексу України).

Нормами ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних прав з 23.06.2021. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав користування на земельну ділянку по просп. Ново-Баварському, 120-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 у період з 23.06.2021 по 28.02.2022, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради. Відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав користування на спірну земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2021 № НВ-9900757812021.

Згідно даного Витягу земельна ділянка площею 1,7968 га по просп. Ново-Баварському, 120-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:015:0016 зареєстрована 23.06.2021 у відділі в м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Вид використання: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1".

На земельній ділянці знаходиться майно, власником якого з 30.06.1993 є відповідач, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 321647744 від 01.02.2023.

Таким чином, відповідач володіє нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, та з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під вищевказаним об`єктом нерухомості.

Проте договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому у строкове платне володіння і користування земельної ділянки для розміщення та обслуговування майна відповідача, не укладався.

Факт формування земельної ділянки, факт знаходження на ній майна відповідача, а також факт відсутності договору оренди земельної ділянки підтверджується наявними у справі доказами та відповідачем спростований не був.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Колегія суддів зазначає, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

З огляду на викладене та враховуючи, що земельна ділянка є сформованою, як об`єкт права, належить територіальній громаді м. Харкова, від імені якої діє позивач, відповідач фактично використовував земельну ділянку для розміщення належного йому майна, при цьому договір оренди земельної ділянки укладено не було та кошти у вигляді орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою за заявлений позивачем період відповідач не сплачував, колегія суддів дійшла висновку, що між позивачем та відповідачем у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов`язаний повернути позивачеві кошти, збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою належною позивачеві.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 15.01.2019 у справі № 920/1161/17, від 15.01.2019 у справі № 916/2860/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 29.01.2019 у справі № 3922/3780/17.

За таких обставин колегія суддів не приймає заперечення відповідача, що заявлена позивачем до стягнення сума за своєю правовою суттю є збитками, а тому відсутні правові підстави для застосування ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України. При цьому колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність вини з боку відповідача не є ознакою, необхідною для застосування ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що ним сплачується земельний податок, оскільки відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, він відповідно до п. 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою для нього формою плати за землю як землекористувача може бути лише орендна плата (стаття 288 Податкового кодексу України), яка є регульованою ціною.

З урахуванням ставки річної орендної плати, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов, коефіцієнту розміру земельної ділянки позивач здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, який за розрахунком позивача в період з 23.06.2021 по 28.02.2022 складає 341 144,31грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 23.06.2021 по 28.02.2022 в розмірі 341 144,31грн, наданий позивачем розрахунок, колегією суддів встановлено, що позивачем правильно здійснено розрахунок та враховано здійснені відповідачем оплати земельного податку за спірну земельну ділянку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог - стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом встановлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (вх. № 1233Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2023 у справі № 922/1197/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.09.2023

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк