Ухвала

від 04.09.2023 по справі 904/4839/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.09.2023 м.Дніпро Справа № 904/4839/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018

у справі № 904/4839/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи", Дніпропетровська обл., м. Камянське

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз", м. Київ,

про визнання дійсними рішення загальних зборів учасників

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою (із урахуванням уточненої та доповненої позовної заяви №б/н від 25.11.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агромаркет", у якому просить:

- визнати дійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ Львівські автобусні заводи від 01.02.2006 року, оформлені протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ Львівські автобусні заводи від 01.02.2006 року, щодо: а) прийняття до складу учасників ТОВ Львівські автобусні заводи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДТРАНСГАЗ; б) збільшення статутного капіталу ТОВ Львівські автобусні заводи до загального розміру 87 239 902,00 (вісімдесят сім мільйонів двісті тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дві) гривні, а саме на 87 205 902,00 (вісімдесят сім мільйонів двісті п`ять тисяч дев`ятсот дві) гривні за рахунок майнового внеску нового учасника - ТОВ БУДТРАНСГАЗ, здійсненого рухомим та нерухомим майном, а також об`єктами незавершеного будівництва; в) передачі ТОВ БУДТРАНСГАЗ частки у статутному капіталі ТОВ Львівські автобусні заводи у розмірі 87 205 902,00 (вісімдесят сім мільйонів двісті п`ять тисяч дев`ятсот дві) гривні, що складало 99,9610% у статутному капіталі ТОВ Львівські автобусні заводи, або 87 205 902 (вісімдесят сім мільйонів двісті п`ять тисяч дев`ятсот два) голоси у вищому органі управління ТОВ Львівські автобусні заводи; г) внесення, у зв`язку з вищезазначеним прийняттям ТОВ БУДТРАНСГАЗ до складу учасників ТОВ Львівські автобусні заводи, змін до статуту ТОВ Львівські автобусні заводи шляхом його викладення та затвердження в новій редакції;

- визнати дійсною нову редакцію статуту ТОВ Львівські автобусні заводи, затверджену загальними зборами учасників ТОВ Львівські автобусні заводи 01.02.2006 року;

- визнати за ТОВ «Львівські автобусні заводи» право власності на оспорювану Відповідачем частину майна, що було отримано ТОВ «Львівські автобусні заводи» від ТОВ «БУДТРАНСГАЗ» за актом прийому-передачі майна б/н від 01.02.2006 р. у якості частини майнового внеску останнього до статутного капіталу ТОВ «Львівські автобусні заводи», а саме на рухоме та нерухоме майно (перелічене у прохальній частині позовної заяви), загальною вартістю 8 177 349,60 грн. (вісім мільйонів сто сімдесят сім тисяч триста сорок дев`ять гривень 60 коп.), в тому числі ПДВ 1 362 891,60 грн. (один мільйон триста шістдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто одна гривня 60 коп.), на трубопроводи, каналізацію, водопостачання, електромережі, що знаходяться за адресою: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45 (перелічені у прохальній частині позовної заяви), загальною вартістю 1 756 202,40 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч двісті дві гривні 40 копійок), в тому числі ПДВ 292 700,40 грн. (двісті дев`яносто дві тисячі сімсот гривень 40 копійок), а також на об`єкти незавершеного будівництва (перелічені у прохальній частині позовної заяви), загальною вартістю 8 423 517,60 грн. (вісім мільйонів чотириста двадцять три тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 60 копійок), в тому числі ПДВ 1 403 919,60 грн. (один мільйон чотириста три тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 60 копійок).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4839/18 позов задоволено частково. Визнано за ТОВ «Львівські автобусні заводи» право власності на оспорювану Відповідачем частину майна, що було отримано ТОВ «Львівські автобусні заводи» від ТОВ «БУДТРАНСГАЗ» за актом прийому-передачі майна б/н від 01.02.2006 у якості частини майнового внеску останнього до статутного капіталу ТОВ «Львівські автобусні заводи», а саме на рухоме та нерухоме майно, згідно переліку, викладеному в резолютивній частині рішення. В іншій частині у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Львівській області звернулося апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 27.12.2018 у справі №904/4839/18 в частині задоволення позову ТзОВ "Львівські автобусні заводи" про визнання права власності на оспорювану відповідачем частину майна, що була отримана ТОВ "Львівські автобусні заводи" від ТОВ "Будтрансгаз" за актом прийому-передачі майна б/н від 01.02.2006 у якості частини майнового внеску останнього до статутного капіталу ТОВ "Львівські автобусні заводи" та направити справу для нового розгляду за правилами виключної підсудності.

Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області визнано кредитором у справі про банкрутство ЗАТ "Завод комунального транспорту" у справі №6/77-5/100 ухвалою суду від 21.09.2006. Про прийняте рішення у справі №904/4839/18 ГУ ДПС у Львівській області стало відомо під час моніторингу судових справ з інформаційної системи "Електронний суд", після оприлюднення в судовому реєстрі судових рішень, пов`язаних з рухом кримінального провадження, які стосуються договорів поруки відповідно до яких ТОВ "Львівські автобусні заводи" поручилося перед АТ "Укрексімбанк" за виконання взятих зобов`язань за кредитними договорами ЗАТ "Завод Комунального Транспорту", в межах якої було встановлено, що керівництво ТОВ "Львівські Автобусні Заводи" здійснили повторну реєстрацію права власності на ті ж самі об`єкти нерухомого майна, для чого використали рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4839/18.

Розглянувши подане клопотання апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не наведено належного обґрунтування поважності причин пропуску строку встановленого законом на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі № 904/4839/18 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та докази сплати судового збору у розмірі 406 825,60 грн.

Апелянтом подано заяву про виконання ухвали суду в якій, в обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2" та Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022.

Також у вказаній заяві ГУ ДПС у Львівській області посилається на ст.5 Закону України "Про судовий збір", та вказує, що звільнений від сплати судового збору, оскільки ТОВ "Львівські автобусні заводи" знаходиться в процесі банкрутства, а зміст апеляційної скарги та порушені охоронювані інтереси ГУ ДПС у Львівській області стосуються погашення податкового боргу за рахунок майна, право власності на яке було незаконно визнано рішенням суду.

Кодексом України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника.

Згідно зі ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви про визнання грошових вимог розглядаються судом виключно в межах відкритого провадження у справі про банкрутство боржника (постанова Верховного Суду від 01.06.2023 у cправі № 908/73/22).

Отже чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду господарським судом заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 45 КУзПБ поза межами провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд в ухвалі від 21.02.2023 у справі №640/8162/20 зазначив, що відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу або заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто, у справах, в яких податковий орган виступає позивачем.

Апелянтом оскаржується рішення суду про визнання права власності, прийняте за результатами розгляду справи в позовному провадженні, що не є тотожним зі зверненням податкового органу до суду з позовом про стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що виключає поширення на подану апелянтом скаргу пільги по звільненню від сплати судового збору передбаченої пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" .

При цьому колегія зазначає, що апелянтом не надано доказів, що підтверджували, що апелянт є учасником справи про банкрутство ТОВ "Львівські автобусні заводи" та доказів звернення до боржника з будь-якими вимогами.

Апеляційний суд звертає увагу, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху зазначалося, що на апелянта не поширюються норми п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з огляду на що останній повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 406 825,60 грн.

Апелянтом не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Окрім того апеляційний суд зазначає, що сам по собі факт запровадження карантину та воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Ведення воєнного стану не зупиняє перебігу процесуальних строків. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900001020744 копію ухвали апеляційного господарського суду скаржником отримано 03.08.2023.

Таким чином з урахуванням приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, апелянту необхідно було усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 14.08.2023.

У визначений апеляційним господарським судом строк апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги та не надав доказів сплати судового збору.

При цьому судом враховано Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 №958 щодо нормативних строків пересилання поштових відправлень та надано скаржнику додатковий строк для поштового обігу кореспонденції.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не усунено недоліки апеляційної скарги у строк, визначений апеляційним господарським судом, вказана апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі № 904/4839/18 повернути заявникові.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга б/н б/д та додані до неї документи на 55 аркушах та конверт; заява про виконання ухвали від 02.08.2023 та додані до неї документи на 15 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяЛ.А.Коваль

СуддяА.Є.Чередко