Рішення

від 31.08.2023 по справі 914/2170/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023 Справа № 914/2170/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс», м. Львів,

про: стягнення 160 779,07 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Вовк У.Я.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» про стягнення 160 779,07 грн.

Ухвалою від 19.07.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.

Ухвалою від 31.07.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 31.08.2023

В судове засідання 31.08.2023 з`явився представник Позивача, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити в повному обсязі. Відповідач не з`явився, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні 31.08.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» укладено Договір поставки № 18/5/22 Щ від 18.05.2022 року, згідно з яким Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити (передати у власність) Покупцеві Товар на його усне чи письмове замовлення, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Товар по цінам, в кількості і асортименті згідно Специфікацій та/або накладних до даного Договору, які є його невід`ємними частинами.

Як стверджує представник позивача, свої зобов`язання за договором ТОВ «Інтер Логістік Україна» виконало належним чином, однак відповідач у повному обсязі не оплатив вартості поставленого товару. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 98 282, 00 грн.

Зважаючи на це, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 160 779,07 грн., в тому числі 98 282,00 грн. основного боргу, 24 772,44 грн. пені, 10 905,25 грн. інфляційних нарахувань та 26 819,38 грн. 30% річних.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» укладено Договір поставки № 18/5/22 Щ від 18.05.2022 року згідно з яким Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, поставити (передати у власність) Покупцеві Товар на його усне чи письмове замовлення, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, прийняти і оплатити Товар по цінам, в кількості і асортименті згідно Специфікацій та/або накладних до даного Договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунки за чинним Договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у розмірі 100% вартості партії Товару на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого останнім рахунку впродовж трьох календарних днів з моменту оформлення рахунку.

Відповідно до п. 5.4. Договору Сторони вправі домовитись про продаж партії Товару на умовах оплати з відстроченням платежу. Факт передачі партії Товару без здійснення Покупцем попередньої оплати за таку партію Товару свідчить про безумовну згоду сторін на продаж партії Товару на умовах оплати із відстроченням платежу.

Згідно з п. 5.6. Договору у всіх випадках, коли Товар продано на умовах інших, ніж вказаних в п. 5.1. даного Договору, Покупець зобов`язаний оплатити такий Товар протягом (не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту його отримання.

Сторонами складено наступні видаткові накладні, які не оплачено ТзОВ «Екобудінвест Плюс»:

- №968 від 09.07.2022 р. на суму 14 440,00 грн., з якої відповідачем сплачено 10 306,00 грн.; борг за цією накладною становить 4 134,00 грн.

- №977 від 11.07.2022 р. на суму 15 680,00 грн.

- №978 від 11.07.2022 р. на суму 19 992,00 грн.

- №979 від 11.07.2022 р. на суму 20 286,00 грн.

- №1000 від 13.07.2022 р. на суму 14 345,00 грн.

- №1009 від 14.07.2022 р. на суму 18 145,00 грн.

- №1032 від 15.07.2022 р. на суму 5 700,00 грн.

Сума заборгованості ТзОВ ТзОВ «Екобудінвест Плюс» перед ТзОВ «Інтер Логістік Україна» становить 98 282,00 грн.

Відтак, позивач стверджує, що згідно п. 7.2. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку у формі пені із розрахунку від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Також позивачем на підставі п. 7.5. Договору передбачено, що за прострочення платежу за Товар Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції' за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення платежу. Отже, договором встановлено інший (ніж в ст. 625 ЦК України) розмір процентів, які повинен сплатити боржник на вимогу кредитора за порушення господарського зобов`язання.

Факт поставки товару також підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи. Вказані накладні підписані постачальником (позивачем) та покупцем (відповідачем).

03.05.2023 відповідачу надіслано претензію щодо сплати заборгованості за поставлений товар, яка залишена без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором позивачем нараховано 24 772,44 грн. пені, 10 905,25 грн. інфляційних нарахувань та 26 819,38 грн. 30% річних, які просить стягнути з відповідача.

Оцінка суду.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №18/5/22Щ від 18.05.2022

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, між ТОВ «Інтер Логістік Україна» та ТОВ «Екобудінвест Плюс» було укладено договір поставки № 18/5/22 Щ від 18.05.2022, згідно умов якого Продавець зобов`язувався поставити у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплатити.

На виконання умов Договору позивач з 09.07.2022 по 15.07.2022 поставив, а відповідач прийняв обумовлений сторонами товар у відповідності до видаткових накладних, які підписані двома сторонами та долучені до матеріалів справи.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що в усіх випадках коли товар продано на умовах інших, ніж вказаних в п.5.1 даного договору, покупець зобов`язаний оплатити такий товар протягом (не пізніше) 7 (семи) календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього станом на момент звернення позивачем до суду із позовом та відкриття провадження у цій справі існувала заборгованість у розмірі 98 282, 00 грн.

Таким чином, на момент ухвалення рішення у даній справі неоплаченою залишається заборгованість у розмірі 98 282,00 грн

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача основного боргу в розмірі 98 282,00 грн.

Звернувшись до суду із позовом, позивач також просить стягнути із відповідача 24 772,44 грн. пені, 10 905,25 грн. інфляційних нарахувань та 26 819,38 грн. 30% річних.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

У пункті 7.2. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку у формі пені із розрахунку від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 30% річних, суд зазначає наступне.

За видатковими накладними № 977, 978, 979, 1000, 1009 штрафні санкції позивачем нараховано за вказаними періодами арифметично вірно.

Щодо накладних № 968 від 09.07.2022 (період 17.07.2022 16.01.2023) та № 1032 від 15.07.2022 (період 23.07.2022 22.01.2023) обраний позивачем період нарахування штрафних санкцій визначено не вірно, оскільки 17.07.2022, 23.07.2022 та 24.07.2022 були вихідними днями, відповідно до ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, початком прострочення оплати за накладною № 968 є 18.07.2022 та за накладною № 1032 25.07.2022.

Відтак штрафні санкції підлягають частковому задоволенню в розмірі 24 751,17 грн пені, 10 905,25 грн інфляційні нарахування та 30% річних у розмірі 26806,61 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у розмірі: 98 282,00 грн сума основного боргу, 24 751,17 грн - пені, 10 905,25 грн - інфляційні нарахування та 26 806,61 грн - 30% річних. В задоволенні решти відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір підлягає до стягнення з Відповідача в сумі 2 683, 43 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» (03150, Київ, вул. В.Тютюнника, 5-Б, офіс 11, код ЄДРПОУ 38346686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» (79018, м. Львів, вул. Голубовича, 37, код ЄДРПОУ 37776004) 160 745,03 грн 2 683, 43 грн судового збору.

3. В задоволенні решти відмовити.

4. Позивачу надати в 5-ти денний термін докази понесення витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2023

Суддя Запотічняк О.Д.