Рішення

від 26.09.2023 по справі 914/2170/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 Справа № 914/2170/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс», м. Львів,

про: стягнення 160 779,07 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : Луців О.М.;

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2170/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» про стягнення 160 779,07 грн.

За результатами розгляду справи, 31.08.2023 Господарським судом Львівської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтер Логістік Україна» задоволено частково.

06 вересня 2023 року на адресу суду надійшла заява (Вх. № 3507/23) представника Позивача для ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

Ухвалою від 11.09.2023 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 26.09.2023 з явкою сторін на власний розсуд.

В судове засідання 26.09.2023 представник Позивача не з`явився, причин не явки не вказав, з`явився представник Відповідача, заперечив щодо стягнення витрат на правову допомогу та просив такі зменшити до 4000,00 грн.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 р.; ордер на надання правової допомоги; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2023 р.; копію рахунку від 16.06.2023 р.; копію платіжної інструкції №726 від 11.07.2023 р.; копію рахунку від 31.08.2023 р.; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2023 р.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява позивача про розподіл судових витрат та долучення доказів про надання правової допомоги, надіслана до суду 05.09.2023 та зареєстрована судом 06.09.2023.

Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача подана до закінчення судових дебатів.

Крім того, Представником позивача у позовній заяві було зазначено, про подальшу компенсацію витрат на правничу правову допомогу. Також зазначено, що повний та точний розрахунок понесених судових витрату зв`язку з вирішенням даного спору буде надано суду по факту їх понесення.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістик Україна» представляла адвокат адвокатського бюро «Уляни Вовк» - Вовк У.Я., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 та ордеру ВС № 1205465.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, ТОВ «Інтер Логістік Україна» звернулось до адвокатського бюро «Уляни Вовк» про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги № б/н від 15.05.2023 року, адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу з питань захисту його інтересів.

Відповідно до п. 3.2. Договору Сторони погодили визначити вартість однієї робочої години у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку вартості послуг, який міститься в Додатку до Договору, сторони погодили та визначили орієнтовний перелік послуг, які необхідно надати в рамках даної справи, а також кількість робочих годин, які очікується використати для надання таких послуг.

11 липня 2023 року між позивачем та адвокатським бюро підписано акт здачі приймання виконаних робіт, в якому відображено всі послуги, отримані позивачем в рамках даної справи, на загальну суму 9000,00 грн., а саме: підготовка позовної заяви з відповідними додатками, направлення копій позовної заяви з додатками відповідачу та подання позовної заяви до суду.

16.06.2023 р. Адвокатським бюро Уляни Вовк було виставлено рахунок на оплату ТзОВ ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА на загальну суму 9000,00 грн., який було оплачено 11.07.2023 р. у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 726.

31.08.2023 р. за результатами розгляду справи в суді між ТзОВ ІНТЕР ЛОГІСТІК УКРАЇНА та Адвокатським бюро Уляни Вовк було підписано акт приймання- передачі наданих послуг на загальну суму 1 500,00 грн., а саме за представництво інтересів в судовому засіданні 31.08.2023 р.

Відтак, загальна вартість вказаних послуг склала 10 500,00 грн. Акти підписані сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі-Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26.09.2023 Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (Вх. 23325/23), заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу заявлених Позивачем, враховуючи їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зазначив, що така послуга як підготовка додатків до позовної заяви, а також подання позовної заяви до суду, є складовою процесу складання позовної заяви до суду відповідно до ст. 162, 164 ГПК України, а тому додатковий облік робочого часу та понесення вказаних витрат є необґрунтованим. Щодо направлення копій позовної заяви з додатками відповідачу, то така послуга не є правничою допомогою, має технічних характер та не потребує спеціальних знань адвоката, а тому вказані витрати також є безпідставними.

Крім того, зазначив, що в Акті приймання - передачі наданих послуг від 31 серпня 2023 року зазначено участь у судовому засіданні 31.08.2023р. та вказано робочий час 1 година на суму 1500,00 грн. Разом з тим, судове засідання тривало 41 хвилину, відтак, витрати вказані в акті приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2023р. є непропорційно завищеними.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, значення справи для сторін та заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу заявлений позивачем, не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування , суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 914/2170/23 не має публічного інтересу, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, по своїй суті не є складною, підставою позову є договір поставки.

На переконання суду, низка послуг, вказаних у акті приймання передачі наданих послуг від 11.07.2023, такі як направлення копій позовної заяви із додатками на адресу відповідача, не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок. Разом з тим, підготовка додатків до позовної заяви та подання позовної заяви до суду, є складовою процесу складання позовної заяви до суду, відповідно такі послуги підлягають відшкодуванню частково в розмірі 4 000,00 грн.

Щодо Акту приймання передачі наданих послуг від 31.08.2023, суд погоджується з відповідачем щодо витраченого часу представником позивача в судовому засіданні 31.08.2023, а саме щодо 41 хвилини, а не 1 години як зазначено у Акті, відтак пропорційно тривалості судового засідання до стягнення підлягає 1025,00 грн.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи акти наданих робіт які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката, який слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача в цьому випадку є сума 5025,00 грн. Адже, як зазначалося вище, усі наведені суми у актах є завищеними, такими які не відповідають складності справи.

Таким чином, інші заявлені витрати на послуги адвоката є надмірно високими та становитимуть значний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Заявлена позивачем вимога, відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 5 025,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістік Україна» (03150, Київ, вул. В.Тютюнника, 5-Б, офіс 11, код ЄДРПОУ 38346686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» (79018, м. Львів, вул. Голубовича, 37, код ЄДРПОУ 37776004) 5 025,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.09.2023р.

Суддя Запотічняк О.Д.