Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/888/23
2-а/291/16/23
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
У Х В А Л А
іменем України
05 вересня 2023 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , представник позивача:Сікорська Ольга Миколаївна, до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа:інспектор СРПП відділення поліції №3 БілоцерківськогоРУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Шамрай Анатолія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач 04.07.2023 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивачем оскаржується постанова по справі про адміністративне правопорушення від 17.06.2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з вимогами ч. 1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Подавши 04.07.2023 адміністративний позов на постанову, строк подання якого скінчився 27.06.2023, позивач не заявляв клопотання про поновлення строку подання позову.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддею встановлено, що позивачем при зверненні до суду не сплачено судовий збір, доказів про звільнення від сплати судового збору до матеріалів позовної заяви не надано.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17), яка є обов`язковою в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Отже, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного
провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Частиною другою статті 132КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а статтею 5 цього Закону визначено перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн.
Крім того відповідно ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Представником позивача до суду подано адміністративний позов.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху у зв`язку з порушенням вимог статті 161 КАС України, ст. 4 Закону України « Про судовий збір», а саме у зв`язку з тим, що позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 536,80 грн. та не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, вказати підстави для поновлення строку, зазначивши поважні причини пропуску такого строку та надати докази з цього приводу.
При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленою статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Відповідно до ч. 3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача:Сікорська Ольга Миколаївна, до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа:інспектор СРПП відділення поліції №3 БілоцерківськогоРУП Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Шамрай Анатолія Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязалишити без руху.
Надати представнику позивача 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
п суддя: О. В. Митюк
Суд | Ружинський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2023 |
Оприлюднено | 07.09.2023 |
Номер документу | 113232560 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Ружинський районний суд Житомирської області
Митюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні