Ухвала

від 15.08.2023 по справі 756/9568/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.08.2023 Справа № 756/9568/19

Унікальний № 756/9568/19

Провадження № 2/756/95/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Волошиної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 року визначено головуючим суддю Яценко Н.О.

Ухвалою суду від 15.08.2019 року відкрито провадження по справі.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати недійсним свідоцтво про встановлення батьківства від 16.05.2003 року, про визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у громадянки ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів зроблено запис №110, виданого ВРАЦС Оболонського РУЮ у м.Києві; виключити з актового запису №910 від 16.05.2003 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відомості про батьківство ОСОБА_2 внесені ВРАЦС Оболонського РУЮ у м.Києві.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року занесеною до протоколу судового засідання прийнято зустрічну позовну заяву до свого провадження до спільного розгляду з первісним позовом, а вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом (а.с.31-32).

В судове засідання призначене на 30.06.2023 р. о 14 год. 30 хв. позивач за первісним позовом не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення.

15.08.2023 року о 10 год. 00 хв. позивач за первісним позовом повторно в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином та своєчасно, як шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, однак повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», так і шляхом надсилання смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).

Враховуючи повторну неявку в судові засідання належним чином повідомленого позивача за первісним позовом, суд вважає за доцільне залишити первісний позов без розгляду.

Разом з тим, залишення позову без розгляду не порушує право позивача за первісним позовом на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без розгляду, роз`яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 серпня 2023 року.

Суддя Н.О. Яценко