Постанова

від 05.09.2023 по справі 296/7033/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/7033/23 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Галацевич О.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільну справу№296/7033/23 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання правочину недійсним, використання земельних ділянок без проекту землеустрою, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2023 року, постановлену під головуванням судді Маслак В.П. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, у якому просила:

- визнати недійсним правочин щодо використання земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 під житлове будівництво, площею 0,1000 га та під садівництво площею 0,0903 га без проекту землеустрою;

- стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на свою користь 80000 грн моральної шкоди, заподіяної вісьма порушеннями законодавства.

В обґрунтування позову зазначає, що 22 липня 2021 року вона звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявами про здійснення обстеження земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ділянки під житлове будівництво та ділянки під садівництво. Посилається на те, що виконавчим органом місцевої ради здійснено істотне порушення законодавства, що полягає у незаконній відмові у здійсненні контролю щодо використання вказаних вище земельних ділянок, чим порушено її цивільні права. Вказує, що порушення законодавства полягають у недодержанні вимог закону, а саме незаконній відмові здійснити контроль, щодо земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , під житлове будівництво та під садівництво, які використовуються без проекту землеустрою та без кадастрового плану; недодержанні закону при перенесені земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:07:020:0001 до Державного земельного кадастру із зазначенням меж без проекту землеустрою; незаконній зміні цільового призначення земельної ділянки наданої під садівництво. Стверджує, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача їй спричинено моральну шкоду, адже вона зазнала погіршення стану здоров`я, перенесла душевні страждання та була позбавлена можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження по даній цивільній справі. Роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції незаконно змінив суть її позовної заяви, незаконно відмовив у розгляді вимог позовної заяви за правилами цивільного судочинства, не надав правової оцінки порушенням, допущеним відповідачем, не вірно застосував норми процесуального права та не врахував обставин, на які вона посилалася у позовній заяві, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а також незаконній відмові у доступі до правосуддя.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, у якій просила здійснити обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ділянку під житлове будівництво.

Листом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №ПІ-195/0-118/0/63-23 від 31.05.2023, ОСОБА_1 на її звернення від 22.07.2021, надано копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки від 18.01.2022 №995-ДК/4/АП/09/01/-22.

Зі змісту листа також вбачається, що згідно інформації відділу №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, земельна ділянка за кадастровим номером 1810136300:07:020:0001 зареєстрована до 01.01.2013 та перенесена з Державного реєстру земель до Державного реєстру земельного кадастру в автоматизованому режимі. Також зазначено, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян, наявної у відділі №1, земельна ділянка за кадастровим номером 1810136300:07:020:0001 обліковується за ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №034350 від 12.08.2003, реєстраційний номер147.

Крім того, 22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, у якій просила здійснити обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ділянку під садівництво.

Листом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №ПІ-197/0-116/0/63-23 від 31.05.2023 надано ОСОБА_1 на її звернення від 22.07.2021, копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки від 18.01.2022 №995-ДК/4/АП/09/01/-22.

Зі змісту листа слідує, що згідно інформації відділу №1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, земельна ділянка за кадастровим номером 1810136300:07:020:0002 зареєстрована до 01.01.2013 та перенесена з Державного реєстру земель до Державного реєстру земельного кадастру в автоматизованому режимі. Також зазначено, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян, наявної у відділі №1, земельна ділянка за кадастровим номером 1810136300:07:020:0002 обліковується за ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №034420 від 12.08.2003, реєстраційний номер 148.

Згідно рішення двадцятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №541 від 14.07.2022 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі її заяви від 10.02.2022 №1147.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у вказаній справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, оскільки зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що при розгляді справи підлягають з`ясуванню обставини правомірності (не правомірності) дій відповідача. Разом з цим, предметом спору не є сама земельна ділянка або права власності або користування пов`язані з нею.

Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, те, що за своєю правовою природою вони стосуються спору у приватно-правових відносинах щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є фізична особа.

Ознаками приватно-правових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада та її виконавчий комітет в межах своєї компетенції приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Положеннями статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У частині першій статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до делегованих повноважень виконавчих органів місцевих рад належить підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, організація і здійснення землеустрою, погодження проєктів землеустрою.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі №820/4149/17, від 28 листопада 2018 року у справі №820/4439/17 висловлювала правову позицію про те, що якщо особа звертається до відповідних органів місцевого самоврядування із заявами для отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

У таких спорах інтерес позивача не було реалізовано внаслідок відмови відповідача у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина п`ята статті 21 КАС України; постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, справа №180/1560/16-а, провадження №11-1123апп19).

Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 вважає, що при передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002 за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, зокрема, не було погоджено проекту землеустрою, в результаті чого вказані земельні ділянки використовуються без проекту землеустрою.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що при розгляді цієї справи дослідженню підлягає правомірність дій відповідача при передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002 за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду клопотання, прийнятого за її результатами рішення та надання оцінки правомірності прийнятого рішення. При цьому, такі обставини не пов`язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спір у даній справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Колегія суддів наголошує, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання правочину недійсним, використання земельних ділянок без проекту землеустрою, а також протиправність дій та рішення виконавчого органу місцевого самоврядування і відшкодування моральної шкоди не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Законність таких дій і рішення виконавчого органу місцевого самоврядування підлягає перевірці адміністративним судом, а вирішення питання про відшкодування моральної шкоди залежить від оцінки судом дій та рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Подібний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2021 року у справі №295/5101/21 (провадження №61-16527св21) та від 25 січня 2023 року у справі №295/6697/22.

Враховуючи те, що відповідач під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про здійснення контролю щодо використання земельних ділянок з кадастровими номерами 1810136300:07:020:0001 та 1810136300:07:020:0002 за адресою: АДРЕСА_1 здійснював владні управлінські функції та реалізовував свої контрольні функції у сфері управління, такий спір є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, а вимога про стягнення моральної шкоди в розумінні зазначених вище роз`яснень Верховного Суду, також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч.5 ст.21 КАС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального та процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст.ст.12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування за наведених доводів апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до пункту 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

УхвалуКорольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді