Рішення

від 04.09.2023 по справі 140/18554/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18554/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міо ФЛОР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міо Флор» (далі ТзОВ «МІО Флор») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2023 №UA205140/2023/000004/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Міо Флор» на підставі контракту №F2201 від 01.06.2022 придбало в компанії «CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD» (Китай) товар, а саме: композитна підлога SPC (Stone Plastic Composit), підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості.

З метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140000200U0, в якій було визначено митну вартість даного товару в сумі 20 213,25 доларів США. Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 247 132,25 грн.

Волинською митницею було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205140/2023/000015 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2023/000004/2 від 04.01.2023, яким визначила митну вартість товару за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні - 2,04 дол.США/кг за МД №UA401020/2022/32824 від 26.07.2022 з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом за ціною контракту. Звертає увагу на те, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно у разі надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому, позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару орган доходів і зборів жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості не навів, а надані позивачем документи не мають жодних розбіжностей та підтверджують заявлену митну вартість товару.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 04.01.2023 №UA205140/2023/000004/2 Волинської митниці про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

- згідно рахунку на транспортування №003318 від 22.12.2022 міжнародне морське перевезення за межами державного кордону України по маршруту: Шанхай (Китай) - Констанца (Румунія) становить 98735,22 грн. Згідно рахунку на транспортування №003362 від 27.12.2022 транспортні витрати по маршруту: Констанца (Румунія) - кордон України становить - 110000 грн. Тобто згідно вищезазначених рахунків на транспортування, загальна вартість транспортування становить 316321,10 грн, а з врахуванням навантажувально-розвантажувальних та портових витрат - 38397,03 грн - становить 354 718,13 грн, що не відповідає заявці на транспортування №LV0078 від 04.11.2022, згідно якої транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 10050 Дол.США. Курс долара США національного банку на дату складання рахунків на транспортування становив - 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 9 700,07 дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування;

- в заявці на транспортування №LV0078 від 04.11.2022 зазначений договір на транспортування №072022 від 20.07.2022, однак він не поданий до митного оформлення;

- в п.3.6 Контракту №F2201 від 01.06.2022 зазначено що страхування здійснюється за рахунок покупця. Проте декларантом не надано документів на страхування.

Для перевірки числового значення витрат на транспортування, чітко не виділено та не підтверджено документально суму експедиційних витрат по іноземній території, а також витрат на страхування вантажу, що не дає можливості перевірити числовий розрахунок транспортних витрат, які є складовою митної вартості.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Крім того, вище зазначені факти не дають можливості перевірити розрахунок числового значення митної вартості.

Згідно митного законодавства якщо документи які зазначені в ч.2-4 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право вимагати інші додаткові документі, які підтверджували б розбіжності чи неточності в вище зазначених документах.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; документи, що підтверджують страхування вантажу; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант надав договір на транспортування №072022 від 20.07.2022, рахунок №003356 від 26.12.2022. В рахунку №003356 від 26.12.2022 вказані послуги, який надав перевізник-експедитор (транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи понаднормативне використання контейнерного обладнання), тобто дані витрати не включені до митної вартості. Декларант не надав інших додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 04.01.2023.

Представник відповідача вказав, що після відвантаження товару в порту всі витрати переходять до покупця, які є складовими митної вартості. Відтак, якщо в подальшому після відвантаження товару з судна на автомобільний транспортний засіб здійснювала інша фірма, декларант мав би подати до митного контролю та оформлення відповідні документи для підтвердження усіх понесених витрат.

Зважаючи на обумовлені сторонами умови поставки відповідно до гр. 20 МД №23UA20514000200U0 від 03.01.2023 - FOB, ціна товару не включала додатково понесені витрати на транспортування, страхування та навантаження товару, а тому їх понесення та в подальшому доведення їх розміру покладалось саме на позивача - ТОВ «Міо Флор».

Проте, як виявлено із наданих документів неможливо в повній мірі перевірити та упевнитися у достовірності розміру понесених позивачем витрат на перевезення товару, а отже і заявленого розміру митної вартості товару.

Таким чином, все вищевказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Зазначив, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей для підтвердження митної вартості, неподання позивачем витребуваних документів, а також автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Разом з тим, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на правову допомогу, а в разі задоволення позову просив їх розмір зменшити.

Також представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міо Флор» (покупцем) та фірмою «CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD» (Китай) (продавцем) 01.06.2022 укладено контракт №F2201 за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі покупцю будівельних матеріалів (SPC кам`яно-композитна підлога) (товар) на умовах поставки FOB правил Інкотермс. Валютою контракту є долар США. Номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказується в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та строки, встановлені контрактом. Поставка товару здійснюється продавцем партіями, загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (специфікаціями). Загальна сума контракту складається із загальної суми товарів поставлених відповідно до підписаних додатків (специфікацій) до контракту. Продавець здійснює всі митні формальності та витрати, необхідні для експорту товару, в тому числі всі мита, податки та інші обов`язкові платежі, що сплачуються при експорті. Митні формальності та витрати для імпорту на території України здійснюються за рахунок покупця. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в розмірі 30 % вартості товару у якості авансу, а решта 70% - протягом трьох банківських днів після розміщення вантажу на борту судна та надання покупцеві коносаменту.

Декларантом ТзОВ «Міо Флор» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140000200U0 з описом товару: «Композитна підлога SPC (Stone Plastic Composit), підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості, яке складається з каменю (вапняку, карбонату кальцію) в поєднанні з вінілом в співвідношенні 80% мінералу і 20% ПВХ, склад підкладка, SPC основа, декоративний принт, зносостійкий шар, UV захист: арт. 88345-5 (SPC кам`яно-композитивна)», згідно якої фактурна вартість товару становить 20 213,25 доларів США (графа 42).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист №2201_4/1 від 14.11.2022; рахунок-проформа - попередній інвойс на передоплату №F2201_4 від 03.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) №F2201_4/1 від 14.11.2022; коносамент №SZZY22100046 від 16.11.2022; автотранспортна накладна №1169 від 30.12.2022; супровідний документ Т1 №22ROCT190000814242 від 30.12.2022; сертифікат про походження товару №С227437202360025 від 22.11.2022; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №KT-UA205000-0019-2022 від 20.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 15.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №12 від 28.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №6 від 05.10.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003318 від 22.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003362 від 27.12.2022; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційні послуг №119 від 30.12.2022; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційні послуг №120 від 30.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №LV0078 від 30.12.2022; прайс-лист від 11.11.2022; некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) - Дистриб`юторський договір №1 від 05.09.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 03.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4/1 від 14.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу), стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №F2201 від 01.06.2022; договір про надання послуг митного брокера №14/22 від 14.11.2022; договір (контракт) про перевезення №072022 від 20.07.2022; договір (контракт) про перевезення - Заявка на трансп.експ. №LV0078 від 04.11.2022; інші некласифіковані документи - лист роз`яснення №110 до інвойса №F2201_3/1 від 14.11.2022; інші некласифіковані документи - лист-підтвердження заяви на реєстрацію ТМ від 18.11.2019; інші некласифіковані документи - Характеристика товару №24202G1 від 16.09.2022; копія митної декларації країни відправлення №223120220003791529 від 14.11.2022.

04.01.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000004/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та зазначено:

«Митна вартість товару №1, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом за митною декларацією №UA205140/2023/000200 документи містять розбіжності, зокрема:

- згідно рахунку на транспортування №003318 від 22.12.2022 міжнародне морське перевезення за межами державного кордону України по маршруту: Шанхай (Китай) - Констанца (Румунія) становить 98735,22 грн. Згідно рахунку на транспортування №003362 від 27.12.2022 транспортні витрати по маршруту: Констанца (Румунія) - кордон України становить - 110000 грн. Тобто згідно вищезазначених рахунків на транспортування, загальна вартість транспортування становить 316321,10 грн, а з врахуванням навантажувально-розвантажувальних та портових витрат -38397,03 грн - становить 354718,13 грн, що не відповідає заявці на транспортування №LV0078 від 04.11.2022, згідно якої транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 10050 Дол.США. Курс долара США національного банку на дату складання рахунків на транспортування становив - 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 9 700,07 дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування;

- в заявці на транспортування №LV0078 від 04.11.2022 зазначений договір на транспортування №072022 від 20.07.2022, однак він не поданий до митного оформлення;

- в п.3.6 Контракту №F2201 від 01.06.2022 зазначено що страхування здійснюється за рахунок покупця. Проте декларантом не надано документів на страхування.

Для перевірки числового значення витрат на транспортування, чітко не виділено та не підтверджено документально суму експедиційних витрат по іноземній території, а також витрат на страхування вантажу, що не дає можливості перевірити числовий розрахунок транспортних витрат, які є складовою митної вартості».

Декларант надав договір на транспортування №072022 від 20.07.2022, рахунок №003356 від 26.12.2022. В рахунку №003356 від 26.12.2022 вказані послуги, який надав перевізник-експедитор (транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи понаднормативне використання контейнерного обладнання), тобто дані витрати не включені до митної вартості. Декларант не надав інших додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 04.01.2023.

Митну вартість тов. 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 2,04 дол.США/кг за МД №UA401020/2022/32824 від 26.07.2022 з врахуванням статті 64 МК України.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000015.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140000562U8 від 04.01.2023.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Композитна підлога SPC (Stone Plastic Composit), підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості, яке складається з каменю (вапняку, карбонату кальцію) в поєднанні з вінілом в співвідношенні 80% мінералу і 20% ПВХ, склад підкладка, SPC основа, декоративний принт, зносостійкий шар, UV захист: арт. 88345-5 (SPC кам`яно-композитивна)».

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що не у повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Так, судом встановлено, що з метою підтвердження витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України позивачем було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 30.12.2022 експедитора, який надавав послуги з організації перевезень, в якій зазначено, що всі витрати на транспортування за межами державного кордону України складають 247 132,25 грн, в.т.ч. по кононсаменту SZZY22100046, за маршрутом Шанхай, Китай - Констанца, Румунія складають 98 735,22 грн без ПДВ; навантажувально-розвантажувальні роботи, портові збори, складські послуги на тер. Румунії - 38 397,03 грн; автодоставка до кордону України Констанца, Румунія - кордон України - 110 000,00 грн.

Крім цього, відповідно до рахунку на оплату №003318 від 22.12.2022, №003362 від 27.12.2022, №003356 від 26.12.2022 вартість витрат по транспортуванню за межами території України становить 247 132,25 грн.

Оплата за транспортні послуги ТзОВ «МІО ФЛОР» проведена, що підтверджується платіжними дорученнями №119 від 30.12.2022, №120 від 30.12.2022 та №121 від 30.12.2022.

При цьому, в заявці на транспортування №LV0078 від 04.11.2022, згідно якої транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 10050 Дол.США. Курс долара США національного банку на дату складання рахунків на транспортування становив - 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 9 700,07 Дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування.

Декларантом надано митниці додаткові документи: договір на транспортування №072022 від 20.07.2022, рахунок №003356 від 26.12.2022. В рахунку №003356 від 26.12.2022 вказані послуги, який надав перевізник-експедитор (транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи понаднормативне використання контейнерного обладнання), тобто дані витрати не включені до митної вартості.

Декларант мав подати до митного контролю та оформлення відповідні документи для підтвердження усіх понесених витрат.

Суд вважає, що надані позивачем документи містять розбіжності, тому неможливо в повній мірі встановити достовірність розміру понесених витрат на перевезення товару, а отже і заявленого розміру митної вартості товару.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2023 №UA205140/2023/000004/2.

Відповідно до статті 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).

Зазначеним вимогам спірне рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить всю передбачену законом інформацію, у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

У зв`язку з неможливістю застосування методів щодо ідентичних та подібних товарів, методів віднімання та додавання, що обґрунтовано у оскарженому рішенні (з підстав відсутності у митного органу та декларанта такої інформації), митна вартість товару була скоригована відповідачем за резервним методом.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 2,04 дол.США/кг за МД №UA401020/2022/32824 від 26.07.2022.

З огляду на встановлені судом обставини, визначення митницею митної вартості імпортованого товару за резервним методом є правомірним.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2023 №UA205140/2023/000004/2 Волинська митниця діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами довів правомірність оскаржуваного рішення, яке прийняте з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить відмовити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міо Флор» (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 32А, квартира 67, код ЄДРПОУ 44525767)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)

Суддя В.В. Дмитрук