Рішення

від 04.09.2023 по справі 320/7901/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 року № 320/7901/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АГСОЛКО Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "АГСОЛКО Україна" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2023 №156650413.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 27.05.2022 по 06.09.2022 існувала прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків, що призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК Украі?ни, а також те, що контролюючим органом незаконно застосовано штрафи за порушення строку реєстраціі? податкових накладних відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу Украі?ни, оскільки Законом Украі?ни «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Украі?ни щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеніи? системі оподаткування" від 12 січня 2023 року № 2876-IX» встановлено спеціальні граничні строки та пом`якшено відповідальність для платників податків з порушення строків реєстраціі? податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом діі? воєнного стану в Украі?ні та шести місяців після, в якому воєннии? стан буде припинено або скасовано.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Киі?вського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 закрито підготовче провадження та вирішено розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ "АГСОЛКО Украі?на" є юридичною особою та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Головним державним інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Ткаченко Людмилою, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та у порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) позивача.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "АГСОЛКО Україна" від 24.01.2023 №5771/Ж5/26-15-04-13-03/39681109.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстраціі? 1052-х податкових накладних в ЄРНП, виписаних з 14.06.2022 по 04.11.2022, зареєстрованих в період з 09.08.2022 по 18.01.2023.

Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2023 №156650413, яким збільшено грошове зобов`язання позивачу у вигляді штрафу у розмірі 4 999 293, 11 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно підпункту 75.1 статті 75 ПК Украі?ни контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виі?зні або невиі?зні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах і?х повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами Украі?ни, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абз.2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК Украі?ни предметом камеральноі? перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстраціі? податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаціи?них базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК Украі?ни встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (и?ого заступника або уповноваженоі? особи) такого органу або направлення на і?і? проведення.

Камеральніи? перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та и?ого присутність під час проведення камеральноі? перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК Украі?ни порядок оформлення результатів камеральноі? перевірки здіи?снюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК Украі?ни встановлено, що за результатами камеральноі? перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, якии? підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстраціі? у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК Украі?ни на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язании? скласти податкову накладну в електронніи? формі з дотриманням умови щодо реєстраціі? у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженоі? платником особи а зареєструвати і?і? в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлении? цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК Украі?ни при здіи?сненні операціи? з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язании? в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати і?і? в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за и?ого вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстраціі? в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прии?няття и?ого податковоі? накладноі? та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операціи?ного дня.

Датою та часом надання податковоі? накладноі? та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчоі? влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанціі?.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здіи?снюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарнии? день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останніи? календарнии? день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податковоі? накладноі?, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсаціі? вартості товарів/послуг і?х постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податковоі? накладноі? отримувачем (покупцем).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК Украі?ни (тут і далі в редакціі? станом на час спірних відносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свіи? податковии? обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченоі? пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстраціі? у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченоі? цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Украі?ні.

Абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК Украі?ни встановлено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчоі? влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Украі?ни затверджено наказом Міністерства фінансів Украі?ни 29.07.2022 No 225 (далі - Порядок No 225), якии? набрав чинності 06.09.2022 - з дня и?ого офіціи?ного опублікування.

Аналізуючи обставини, що склалися у ціи? справі, суд бере до уваги те, що держава не створила чіткого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг би користуватися у спірнии? період наданим законом правом на невиконання податкових обов`язків у разі неможливості і?х виконання без притягнення и?ого до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, як не встановив і механізму підтвердження чи повідомлення податкового органу про таку неможливість у спірнии? період.

Відтак, прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в період з 27.05.2022 по 06.09.2022 призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК Украі?ни, що у свою чергу створило умови правовоі? невизначеності, за якоі?, в межах даноі? адміністративноі? справи, припускається множинне трактування прав та обов`язків позивача.

Аналіз практики Європеи?ського Суду з прав людини свідчить, що принцип юридичноі? визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.Дании? принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належноі? адміністраціі?» (встановлення процедури і і?і? дотримання).

Отже, принцип "правовоі? визначеності" має застосовуватись не лише на етапі нормотворчоі? діяльності, а и? під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своі?х діи?, а також послідовність діи? держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією Украі?ни права та свободи цієі? особи.

Відповідно до статті 17 Закону Украі?ни "Про виконання рішень та застосування практики Європеи?ського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неі?, а також практику Європеи?ського суду з прав людини та Європеи?ськоі? комісіі? з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС Украі?ни передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судовоі? практики Європеи?ського суду з прав людини.

У свою чергу, Європеи?ськии? суд з прав людини, у своєму рішенні по справі "Лелас проти Хорватіі?", відзначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своі?х власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своі?х протиправних діи? або уникати виконання своі?х обов`язків.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1. ст.4 ПК Украі?ни визначено, що одним із принципів на якому ґрунтується податкове законодавство Украі?ни є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прии?няти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд зауважує, що у законі мова и?де не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізіи?, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичаи?ному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, а і про порядок вирішення ситуаціи?, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок і?х тлумачення, а також у своі?и? сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування і?хніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК Украі?ни саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне і?і? врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК Украі?ни дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуаціі? прямоі? суперечності норм, але и? у будь-якіи? іншіи? ситуаціі? невизначеності в процесі правозастосування. Для і?і? застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірноі? поведінки, обравши наи?вигіднішии? для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієі? презумпціі? як принципу (основноі? засади) накладається відповіднии? таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючии? орган.

Відповідно до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу Украі?ни податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або і?х посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншоі? мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням вказаного, суд діи?шов висновку про обґрунтованість у позивача як платника податків законних очікувань незастосування до нього фінансових санкціи? у разі наявності у нього неможливості виконання податкового обов`язку щодо реєстраціі? податкових накладних, якщо ним буде виконано такии? обов`язок у строк, встановлении? абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК Украі?ни, без необхідності вжиття будь-яких додаткових діи? чи підтверджень, які не були встановлені на момент спірних відносин, при цьому суд зазначає, що оскільки позивач у наи?коротші строки вчинив залежні від нього діі? щодо реєстраціі? податковоі? накладноі?, то у суду немає правових підстав для висновку про вчинення платником податкового правопорушення, а притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорціи??ним.

Щодо встановлення спеціальних граничних строків та пом`якшення відповідальністі за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для платників податків протягом діі? воєнного стану в Украі?ні та шести місяців після, в якому воєннии? стан буде припинено або скасовано суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» № 2876-IX від 12.01.2023, далі по тексту Закон України № 2876-IX від 12.01.2023, внесено до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1) підрозділ 2 доповнити пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів";

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 №2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У свою чергу в рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) по справі № 1-7/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, виходячи з системного тлумачення положень вказаних нормативно-правових актів, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, діє тимчасовий порядок для платника податків, яким встановлюються спеціальні граничні строки для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та пом`якшено відповідальність для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

У свою чергу, перевіркою контролюючого органу помилково встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (виписаних з 14.06.2022 по 04.11.2022 та зареєстрованих в період з 09.08.2022 по 18.01.2023) згідно 201.10 ст. 201 ПК України та застосовані штрафні санкції відповідно до 120-1.1 статті 120-1 ПК України, оскільки Законом України № 2876-IX від 12.01.2023 встановлено спеціальні граничні строки реєстрації податкових накладних та пом`якшено відповідальність для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Суд також зазначає, що позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

У свою чергу, надаючи правову кваліфікацію вищевказаним відносинам у даній справі, суд також зазначає наступне.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК Украі?ни за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів Украі?ни на всіи? територіі? Украі?ни з метою запобігання поширенню на територіі? Украі?ни коронавірусноі? хвороби (COVID-19), штрафні санкціі? не застосовуються, крім санкціи? за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсіи?ного забезпечення, зокрема страхування додатковоі? пенсіі?; відчуження маи?на, що перебуває у податковіи? заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоі?в та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками; здіи?снення функціи?, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоі?в та тютюнових виробів, пального; здіи?снення суб`єктами господарювання операціи? з реалізаціі? пального або спирту етилового без реєстраціі? таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентноі? плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкціі? в період діі? карантину на територіі? Украі?ни є вичерпним та не включає застосування штрафних санкціи? за порушення граничних строків реєстраціі? податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 09 грудня 2020 р. No 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на територіі? Украі??ни гостроі? респіраторноі? хвороби COVID-19, спричиненоі? коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на територіі? Украі?ни карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів Украі?ни від 11 березня 2020 р. No 211 "Про запобігання поширенню на територіі? Украі?ни гостроі? респіраторноі? хвороби COVID-19, спричиненоі? коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. No 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на територіі? Украі?ни гостроі? респіраторноі? хвороби COVID-19, спричиненоі? коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. No 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіі? із значним поширенням гостроі? респіраторноі? хвороби COVID-19, спричиненоі? коронавірусом SARS- CoV-2".

Відтак штрафні санкціі? за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Такии? висновок зазначеного у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20.

Крім того, відповідно до статті 81 ПК Украі?ни для правомірного проведення перевірки обов`язковим документом є направлення на проведення такоі? перевірки, що також має бути вручено платнику податків.

Якщо податковии? орган провів перевірку, яка має ознаки як камеральноі?, так і документальноі?, це свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною. Вказана вище позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.10.2020 у справі No 813/7410/14.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач, відправивши на реєстрацію податкові накладні, виконав обов`язок щодо своєчасноі? і?х реєстраціі?, а тому накладення штрафу згідно з п. 120-1.1 статті 120-1 ПК Украі?ни є протиправним, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 156650413 від 01.03.2023 таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС Украі?ни розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здіи?снюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своі?х доказів і у доведенні перед судом і?х переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС Украі?ни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються і?і? вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС Украі?ни визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, діи? чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, діі?? чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для і?х отримання до прии?няття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування спірних рішень, а тому, беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд діи?шов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26 840, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.03.2023 № 001139.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись вимогами статеи? 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства Украі?ни, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.03.2023 № 156650413, яким збільшено грошове зобов`язання на суму 4999293,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ "АГСОЛКО Україна" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.