Рішення

від 04.09.2023 по справі 420/2570/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2570/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації до Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації до Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (ЄДРПОУ 26363711) щодо приведення у стан готовності споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58407, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2а, з метою використання її за призначенням;

зобов`язати Великомихайлівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (ЄДРПОУ 26363711) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №58407, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2а, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на території Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: вул. Пушкіна, 2а, смт Велика Михайлівка, Роздільнянський район, Одеська область, розміщено захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття №58407, яка в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) не є готовим до використання за призначенням, через що нездатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту є Великомихайлівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Також керівником Роздільнянської окружної прокуратури зазначено, що Роздільнянською окружною прокуратурою Одеської області на адресу Головного управління ДСНС України в Одеській області надіслано лист-запит №62-2570вих-22 від 02.11.2022 щодо вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень Великомихайлівським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, у тому числі в судовому порядку. Листом № 60 01.2-5156/60 09/1 від 09.11.2022 Головне управління ДСНС України в Одеській області повідомило, що через припинення проведення заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022, припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду та вони позбавлені можливості звернутись до адміністративного суду із позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії.

Листом №62-2569вих-22 від 02.11.2022 Роздільнянська окружна прокуратура Одеської області повідомила Одеську обласну військову адміністрацію про встановленні порушення вимог діючого законодавства та щодо вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень та реагування з боку Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області для поновлення прав та інтересів держави. Листом за № 11030/2/01-46/9470/2-22 від 09.11.2022 Одеська обласна військова адміністрація повідомила прокуратуру, про те, що не зверталась до суду з адміністративним позовом до Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та не заперечувала щодо звернення Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області до суду з відповідним позовом.

Отже, за твердженням позивача, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області та Одеською обласною військовою адміністрацією не вжито дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даних органів.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали суду від 13.02.2023 року доставлена до електронних кабінетів користувачів: Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації, Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області 13.02.2023 року.

Копія ухвали суду від 13.02.2023 року направлена на електронну адресу Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 06.03.2023 року №64 «Про призначення повторного автоматичного розподілу справи» здійснено повторний автоматичний розподіл адміністративної справи №420/2570/23.

Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу справи від 07.03.2023 року адміністративну справу №420/2570/23 передано на розгляд судді Марину П.П.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року дану адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та розпочато спочатку.

Копія ухвали суду від 10.03.2023 року доставлена до електронних кабінетів користувачів: Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації, Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області 10.03.2023 року.

Копія ухвали суду від 10.03.2023 року направлена на електронну адресу Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1.

У встановлений в ухвалі від 10.03.2023 року строк відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Треті особи не скористались правом подання пояснень щодо адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Великомихайлівським районним сектором Головного управління ДСНС України в Одеській області 24.06.2021 проведено позапланову перевірку Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області. За результатами перевірки складено Акт № 5 від 24.06.2021, яким встановлені порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

- у приміщення громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель виконано з матеріалів, пожежна небезпека яких нижче ніж встановлено п. 2,16 глави 2 розділу III ППБУ;

- пожежні гідранти та пожежні резервуари не справні і не утримуються таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

- пожежні гідранти та водойми не мають під`їздів із твердим покриттям; пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання не захищено від замерзання води;

Вказані порушення, виявлені під час перевірки, відображені у внесеному відповідачу приписі № 2 від 24.06.2021, граничний строк для усунення порушень встановлено на 24.08.2021. Вручення припису підтверджується власноручним підписом директора Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради району Одеської області Кравченко Н.О.

За фактом виявлених порушень, посадову особу директора Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області директора ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, що підтверджується протоколом ОД № 014518 від 23.06.2021 та постановою про накладення адміністративного стягнення ОД № 014518 вiд 24.06.2021.

Також, Головним управлінням ДС України з НС в Одеській області 02.02.2022 проведено планову перевірку Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, за результатами якої складено Акт № 16 від 02.02.2022, яким встановлені порушення вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

посадові особи та працівники пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з пожежної безпеки;

керівник об`єкта не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування;

будинки, приміщення та споруди системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 не обладнано;

вогнегасники в легкодоступних та видних місцях не встановлено. Крім того, захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58407 не готова до укриття, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту», зокрема:

захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана;

не проведено перевірка та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховищ, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та клапанів надмірного тиску;

не проведено перевірку на герметичність сховища;

не проведено вентиляції щодо роботоздатності вентиляторів припливних витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв;

не проведено перевірку стану утримання і експлуатації ДЕС та іншого електрообладнання сховища;

не проведено перевірку та обслуговування систем каналізації.

Вказані порушення, виявлені під час перевірки, відображені у приписі № 5 від 02.02.2022, граничний строк для усунення порушень встановлено на 29.03.2022. Вручення припису підтверджується підписом директора Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Кравченко Н.О.

Роздільнянської окружною прокуратурою на адресу Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області направлено письмовий запит № 62-2571вих-22 від 02.11.2022 з метою встановлення даних щодо виконання вказаного припису.

Відповідно до наданої відповіді від 02.11.2022 №172 встановлено, що виявлені під час позапланової перевірки порушення усунуті частково, а саме: встановлено вказівні знаки місця розташування первинних засобів пожежогасіння; вогнегасники встановлено на видних та легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоту не більне 1,5 метри від підлоги; під`їзд до пожежного гідранту забезпечено твердим покриттям та, відповідно до відповіді від 15.11.2022 - проведено страхування членів добровільної пожежної дружини. Щодо інших порушень - стан залишається без змін, у зв`язку із тим, що розпорядником коштів є відділ освіти, культури та туризму у Великомихайлівської селищної ради, a власником Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, яка коштів на усунення недоліків не виділяла.

Також листом від 11.11.2022 року №188 відповідач повідомив Роздільнянську окружну прокуратуру про те, що на виконання приписів від 24.06.2021 року та від 02.02.2022 року було виконано:

1. Встановлено вказівні знаки місця розташування первинних засобів пожежогасіння.

2. Вогнегасники встановлено на видних та легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м від підлоги.

3. Під`їзд до пожежного гідранту забезпечено твердим покриттям.

4. Проведено страхування членів добровільної пожежної дружини, договір обов`язкового особистого страхування членів добровільних пожежних дружин №216008-0005-1000003 від 15.02.2022 року

До листа додано: копію паспорта споруди цивільного захисту; копію облікової картки захисної споруди цивільного захисту; копію технічного паспорту закладу, де розміщена споруда цивільного захисту; копію договору обов`язкового особистого страхування членів добровільних пожежних дружин №216008-0005-1000003 від 15.02.2022 року; копію звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам.

У зв`язку з виявленими порушеннями, визначеними в актах перевірки, також бездіяльністю органів контролю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави.

У відповідності до положень статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених вказаним Законом.

Керівник окружної прокуратури відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону №1697-VII представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване статтею 13 зазначеного Закону.

Зокрема, воно полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 5 жовтня 2021 року у справі № 380/2266/21, від 2 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20 та від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Окрім того, Законом України від 21.04.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Оскільки питання належного технічного стану та готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює зазначений Кодекс.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Частиною третьою статті 32 КЦЗ України визначено, що укриттю підлягають: 1) у сховищах: а) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, працівники суб`єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них; в) працівники найбільшої працюючої зміни суб`єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів; г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів; 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах; 3) у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням; 4) у найпростіших укриттях - населення, яке не підлягає укриттю в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення.

Отже, населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах підлягають укриттю у протирадіаційних укриттях.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 32 КЦЗ України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин сьомої дев`ятої статті 32 КЦЗ України вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Згідно з частиною десятою статті 32 КЦЗ України захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною шістнадцятою статті 32 КЦЗ України встановлено, що у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.

Згідно зі статтею 13 КЦЗ України режим підвищеної готовності тимчасово встановлюється у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем.

У відповідності до частини третьої статті 78 КЦЗ України умови і порядок введення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації, завдання та порядок взаємодії суб`єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у зазначених режимах визначаються Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 2, 3 пункту 24 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №11, одним із основних завдань, що виконуються єдиною державною системою цивільного захисту у режимі підвищеної готовності, є здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій у тому числі й укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту, а у режимі надзвичайної ситуації - організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації.

Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час та є основним видом колективного захисту населення (стаття 32 КЦЗ України).

Згідно із статтею 1 Закону України Про оборону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023) з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі Порядок №138).

Згідно з понятійним апаратом Порядку №138:

- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Згідно з пунктом 5 Порядку №138 потреби в захисних спорудах визначаються:

на мирний час - у планах реагування на надзвичайні ситуації, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів, схем планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади, генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, схемах інженерно-технічних заходів цивільного захисту детальних планів території (далі - розділи (схеми) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації) на мирний час; розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва;

на особливий період - у планах цивільного захисту на особливий період, що розробляються у масштабі галузі, Автономної Республіки Крим, області, міста, району, району у місті, суб`єкта господарювання, який продовжує роботу у воєнний час та який віднесено до категорії цивільного захисту; розділах (схемах) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на особливий період, розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної документації об`єктів будівництва.

Під час визначення потреб враховується технічний стан наявних захисних споруд, а також наявність і технічний стан споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди) внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Вимоги №579).

Ці Вимоги призначені для використання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання - балансоутримувачами захисних споруд (далі - балансоутримувачі) (пункт 2 Розділ І Вимог №579).

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Вимог №579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ глави 2 Вимог №579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Згідно з пунктом 3-7 розділу VІ глави 2 вимог №579 періодичність і зміст оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання наведено в додатку 10 до цих Вимог. За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Пунктом 8 розділу VІ глави 2 Вимог №579 встановлено, що під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди, справність ДЕС, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин з перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції і фільтровентиляції (у сховищах).

Відповідно до пункту 9 розділу VІ глави 2 Вимог №579 за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

При цьому, питання підтримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням врегульовано главою 3 розділу VІ Вимог №579.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІ глави 3 Вимог №579 на підставі результатів оцінки стану готовності, а також періодичних оглядів, перевірки працездатності основного обладнання та обстежень захисних споруд їх балансоутримувачі складають плани приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням за формою згідно з додатком 14 до цих Вимог. Підтримання належного технічного стану приміщень захисних споруд і їх ремонт проводяться відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

Пунктом 13 розділу VІ глави 3 Вимог №579 визначено, що обладнання та системи життєзабезпечення захисних споруд потребують проведення періодичних технічних обслуговувань, під час яких здійснюються такі основні роботи: 1) технічне обслуговування №1: зовнішній догляд за обладнанням; перевірка стану кріпильних з`єднань, наявності та стану мастила в ДЕС (для сховищ), справності контрольно-вимірювальних приладів; 2) технічне обслуговування №2: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 1; випробовування спеціального обладнання у роботі; 3) технічне обслуговування №3: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 2; поповнення або заміна мастила в ДЕС (для сховищ), заміна набивки в сальниках; 4) технічне обслуговування №4: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 3; розбирання деяких вузлів для заміни швидкоспрацьовувальних деталей, стан яких не забезпечує роботу обладнання до чергового ремонту; поновлення посадок, регулювання люфту та зазорів спрацьованих деталей; притирання пробок клапанів, кранів або їх заміна; заміна прокладок трубопроводів, підтягування кріпильних деталей; заміна за потреби електричних контактів, пускових кнопок, вимикачів, ділянок кабелів та проводів; чищення і промивання трубопроводів і мереж; огляд і за потреби дрібний ремонт редукторів та з`єднувальних муфт; заміна несправних електровимірювальних приладів; заміна мастила в ДЕС (для сховищ), регулювання та випробовування обладнання; виявлення інших дефектів та їх усунення; поновлення пофарбованого покриття; 5) технічне обслуговування №5: виконання робіт, передбачених технічним обслуговуванням № 4; повне розбирання обладнання на вузли, вузлів - на деталі, промивання, прочищення та їх дефектування; заміна ущільнювальних пристроїв і матеріалів; ремонт або заміна зношених деталей, заміна підшипників; ремонт або заміна електроапаратури; ремонт фундаментів під ДЕС та інше обладнання; ремонт або заміна редукторів; збирання вузлів із поновленням посадок і регулювань; повна заміна мастила; повне пофарбування.

Під час проведення технічного обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд у разі виявлення дефектів будівельних конструкцій, призначених для установки такого обладнання, уживають заходів, спрямованих на відновлення їх цілісності та несучої здатності.

Згідно з пунктами 14, 15 розділу VІ глави 3 Вимог №579 після проведення фарбувальних робіт і висихання фарби необхідно відновити легкість ходу регулювальних заглушок, шиберів, рукояток гермоклапанів та інших механізмів шляхом приведення їх у дію, а також змастити прилеглі поверхні мінеральним мастилом. Після робіт із побілки необхідно зняти (змити) її сліди з покажчиків «Відкр.», «Закр.» на гермоклапанах та інших механізмах, очистити від побілки труби та електропроводку, щоб відновити їх первинний колір. Балансоутримувач забезпечує ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо. Перелік документації захисної споруди наведено в додатку 18 до цих Вимог.

У відповідності до пункту 1 розділу VІІ глави 1 Вимог №579 у разі переведення ЄДС ЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період (далі - вищі ступені готовності) балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (далі - готовність) у строк, зазначений у паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

У пункті 2 розділу VІІ глави 1 Вимог №579 передбачено, що готовність фонду захисних споруд передбачає: належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття); надійну герметичність захисної споруди (для сховищ); справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно-мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю; підготовленість особового складу формування з обслуговування захисних споруд; належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

Згідно з пунктом 3 розділу VІІ глави 1 Вимог №579 для підготовки фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), що передбачаються планами приведення споруд фонду захисних споруд у готовність, зокрема: 1) розкрити всі опечатані приміщення, розконсервувати і перевірити ДЕС, інше спеціальне обладнання, інженерні мережі і системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади; 2) усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення; 3) відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю; 4) припинити роботу технологічного обладнання (за потреби); 5) закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори) сховищ. В ПРУ, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі; 6) провітрити і за потреби здійснити дезінфекцію приміщень; 7) винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали і вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров`я; 8) розчистити підходи до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів), установити написи-покажчики і включити світлові сигнали «Вхід»; 9) установити і підключити репродуктори (гучномовці) та телефони; 10) установити нари і лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди; 11) здійснити перевірку захисної споруди на герметичність (для сховища); 12) поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів; 13) забезпечити необхідний запас продуктів харчування; 14) заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою (для ПРУ, не обладнаних системою водопостачання, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів); 15) занести виносні баки для нечистот (для неканалізованих ПРУ, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів); 16) забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами; 17) здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

Пунктом 4 розділу VІІ глави 1 Вимог №579 визначено, що план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд.

У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) № НОМЕР_1 та облікової картки захисної споруди цивільного захисту, зазначена споруда розміщена за адресою смт Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2А та вбудована в триповерхову будівлю (підвальне приміщення). Укривається - Великомихайлівський опорний ЗЗСО І-ІІІ ступенів, учні та працівники.

Відповідачем не надано до суду доказів усунення порушень, встановлених під час перевірки та зафіксованих в акті перевірки від 02.02.2022 року №16, зокрема що стосується захисної споруди цивільного захисту.

Також відповідачем не надано до суду акт оцінки стану захисних споруд з висновком про готовність об`єкту до використання.

Станом на момент вирішення справи відповідач не надав суду докази усунення усіх перелічених в актах недоліків. Водночас суд доходить висновку, що в умовах військової агресії російської федерації, яка супроводжується масовими ракетними атаками, питання утримання сховищ у належному стані становить підвищений суспільний інтерес.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Оскільки відповідач неодноразово був попереджений про необхідність утримання протирадіаційного укриття в належному стані, саме на нього покладено зобов`язання щодо приведення цього укриття до належного стану, однак відповідач не довів факту вчинення дій щодо усунення усіх недоліків укриття, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оскільки у вказаній справі позивачем є суб`єкт владних повноважень, доказів понесення витрат пов`язаних із залученням свідків або проведенням експертиз ним не подано, судові витрати, згідно з вимогами ч. 2 ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-73, 77, 90, 242-246, 250-251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації до Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (ЄДРПОУ 26363711) щодо приведення у стан готовності споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №58407, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2а, з метою використання її за призначенням;

Зобов`язати Великомихайлівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (ЄДРПОУ 26363711) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №58407, що знаходиться за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2а, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Позивач: Керівник Роздільнянської окружної прокуратури (вул. Ярослава Мудрого, 8, м. Роздільна, Одеська обл., 67400, ідентифікаційний код 03528552);

Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091, ідентифікаційний код 38643633);

Одеська обласна військова адміністрація (пр-т., Шевченко, 4, м. Одеса, 65032);

Відповідач: Великомихайлівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (вул. Пушкіна, 2а, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський р-н, Одеська обл., 67100, ідентифікаційний код 26363711);

Третя особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області (вул. Центральна, 123, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський р-н, Одеська обл., 67100, ідентифікаційний код 04379367)

Суддя П.П. Марин