Ухвала

від 30.08.2023 по справі 357/5328/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №357/5328/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4123/2023 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022112030000309 - прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, учасника бойових дій, не одруженого, працюючого на посаді менеджера ТОВ «Кемікал БЦ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022112030000309 від 08.11.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Строк дії ухвали слідчого судді два місяці, тобто до 16серпня 2023 року включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не залишати цілодобово місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

4) утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні;

5) носити електронний засіб контролю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постанови нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022112030000309 від 08.11.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 , у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.

Вразі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки визначені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту міста Біла Церква, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

4) утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Також апелянт зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_7 , з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Зважаючи на доведеність обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Апелянт звертає увагу на те, що сторона захисту погодилась з наявністю ризиків та просила суд застосувати менш тяжкий запобіжний захід - домашній арешт, що слідчим суддею проігноровано. Крім того, судом не надано ніякої оцінки, що вказане кримінальне правопорушення вчинено з використанням умов воєнного стану та застосуванням засобів конспірації. Вказані обставини залишились також поза увагою суду у зв`язку з не дослідженням протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що наявні в матеріалах клопотання, яке було предметом розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих до суду матеріалів судового провадження, що слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112030000309, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, в порушення вимог статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон), якою передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і амфетамін, включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме:

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст.19 Закону);

- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.20 Закону);

- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).

Однак в порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного збуту психотропних речовин та отримання незаконних прибутків, посягаючи на порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в період із січня 2023 року, але не пізніше 28 січня 2023 року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 з метою подальшого збуту виготовили психотропну речовину-амфетамін, яку почали зберігати за попередньою змовою групою осіб з метою подальшого збуту.

Реалізуючи спільний умисел спрямований незаконний збут психотропних речовин 28 січня 2023 року, в період часу із 15 год. 27 хв. по 15 год. 45 хв., за попередньою змовою група осіб у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 маючи на меті корисливий мотив з метою отримання грошових коштів, шляхом збуту психотропних речовин, а саме шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_10 , за власним місцем проживання останнього, що за адресою: АДРЕСА_3 збули за попередньою змовою групою осіб психотропну речовину «амфетамін» ОСОБА_13 .

Згідно із висновком експерта надана на експертизу речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,319 г.

Крім того, в порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_11 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 за невстановлених досудовим розслідуванням час та обставин, але не пізніше 26 квітня 2023 року повторно, виготовили для подальшого безпосереднього збуту порошкоподібну речовину білого кольору - амфетамін, яку в подальшому ОСОБА_11 за попередньою змовою з іншими учасниками групи зберігав у приміщенні квартири АДРЕСА_2 .

27 квітня 2023 року ОСОБА_11 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за попередньою змовою з іншими учасниками групи, маючи на меті корисливий мотив, поклав до упакування з написом «Крем на гелевій основі для суглобів «Сила Лошаді», прозорий полімерний пакетик всередині якого аналогічний полімерний пакетик із зіп-застібкою із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору. Продовжуючи свою спільну злочинну діяльність спрямовану на збут психотропної речовини, перебуваючи у відділенні «Нової Пошти» №7, що за адресою Київська область, місто Біла Церква, провулок П.Калнишевського будинок 8 повторно відправив(збув) посилку на ім`я ОСОБА_14 із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.

В подальшому 27.04.2023 в період часу з 16.27 по 16.40 працівниками ВКП Білоцерківського РУП проведено огляд та виїмку кореспонденції, в ході проведення якої вилучено зразок порошкоподібної речовини білого кольору, яка знаходилась в полімерному пакетику із зіп- застібкою у упакуванні та поміщено до спец пакету № PSP 1465865.

Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина містить у своєму складі психотропну речовину- амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,009 г.

Крім того, в порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_11 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 за невстановлених досудовим розслідуванням час та обставин, але не пізніше 14 червня 2023 року повторно, виготовили для подальшого збуту порошкоподібну речовину білого кольору - амфетамін, яку в подальшому ОСОБА_11 за попередньою змовою з іншими учасниками групи зберігав у приміщенні квартири АДРЕСА_2 .

14 червня 2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_4 виявлено та вилучено 51 полімерний пакетик із психотропною речовиною «амфетаміном», який ОСОБА_15 за попередньою змовою з іншими учасниками групи повторно, виготовив для подальшого безпосереднього збуту.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному виготовленні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин та незаконному збуті психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

14.06.2023 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.06.2023 слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 , за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022112030000309 від 08.11.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

16.06.2023 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відмовлено у задоволеннівказаного клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, тобто до 16 серпня 2023 року включно. Покладено на підозрюваного обов`язки, які визначено даною ухвалою.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе обставини недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя керувався положеннями ст. ст. 176, 183, 184, 186, 192-194, 196, 205 КПК України.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрюватиОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Також слідчим суддею встановлено, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання не довели наявність достатніх підстав для застосування відносно підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурором не надано суду переконливих доказів наявності ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, обмежившись загальними формулюваннями.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя звернув увагу на те, що підозрюваний має намір офіційно працювати, проходить стажування, одружений, має двох неповнолітніх дітей, має визначене, постійне місце проживання, раніше не судимий, не залишив місце скоєння злочину та сприяє слідству, а відтак слідчим та прокурором даний ризик не доведено.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема впливу на свідків, у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначив, що даний ризик прокурором не доведено, оскількиОСОБА_7 не спростовує оголошену йому підозру, свідки допитані у кримінальному провадженні, тому слідчим не доведено як саме підозрюваний може впливати на інших учасників кримінального провадження.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначив, що даний ризик прокурором не доведено, оскільки ОСОБА_7 має задовільний стан здоров`я, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працюючий, відсутність корисливого умислу на скоєння кримінального правопорушення, тобто з метою заробітку грошей, відсутність даних про те, що ОСОБА_7 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя прийшовдо висновку відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки обставини, що були встановлені в ході судового розгляду вказують на те, що слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні в повному обсязі не довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу, а тому відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

При здійсненні вибору між залишенням під вартою та звільненням презумпція залишається за звільненням (Bykov v. Russia п. 61).

В судовому засіданні прокурором доведено ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак стороною обвинувачення не доведено, що більш м`який запобіжний захід не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Слідчий суддявірно встановив, що долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 , інкримінованого йому діяння, однак стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об`єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, передбачені ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, при цьому навів мотиви відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтувавши прийняте рішення щодо конкретного кримінального провадження та особи підозрюваного.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року).

Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Becciev v. Moldovaп. 58).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).

Отже, з урахуванням вказаних обставин, рішення слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прийнято з дотриманням вимог КПК України та узгоджується з позиціями ЄСПЛ.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Одночасно, дослідивши матеріали провадження, в сукупності із зазначеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_7 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про його особу, в їх сукупності, те що він має постійне місце проживання, не ухиляється та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, при цьому врахував позицію ОСОБА_7 ,а також факт співпраці підозрюваного з органами досудового слідства, про що також було заявлено у судовому засіданні.

Окрім цього, судом покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що прокурор не довів обставин, які б слугували підставою для обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Не зміг довести обставин необхідності тримання підозрюваногопід вартою і під час апеляційного розгляду прокурор.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані судом при прийнятті рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту дослідив всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли потягти за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого суддіБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, а тому ухвалу місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 181, 193, 194, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3