Постанова

від 05.09.2023 по справі 440/16934/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 р.Справа № 440/16934/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" та Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2022, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/16934/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" (далі - позивач, ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач-2, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" на суму 114 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 19 000,00 грн;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 01 жовтня 2021 року на суму 114 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 19000,00 грн, датою її фактичного надходження, якою є 18 жовтня 2021 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 по справі №440/16934/21 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 73 від 01 жовтня 2021 року, складену ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ", датою набрання рішення суду законної сили.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач (через свого представника), не погодившись з рішенням суду в мотивувальній частині та в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 01.10.2021, складену ТОВ «Полтава-Насіння» датою набрання рішення суду законної сили і в частині покладення на позивача всіх судових витрат згідно ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, встановлюючи обставину, що слугувала підставою для складання на реєстрацію податкової накладної №73 від 01.10.2022 зробив помилковий висновок, що цю податкову накладну складено за фактом взаємозаліку розрахунків згідно угоди про залік взаємних вимог №2 від 01.10.2021, укладеної між ТОВ «Полтава-Насіння» та СВК «Трубайцівський» на суму 114 000,00 грн по договору купівлі-продажу №09/08 від 09.08.2021. Проте, податкова накладна складена за фактом відвантаження обладнання відповідно до видаткової накладної№ЛНА-000002від 01.10.2021. Суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що відсутність у договорі купівлі-продажу №150 від 30.09.2021, який був наданий до контролюючого органу, підпису директора ТОВ «Полтава-Насіння» нівелює всі первинні документи, складені на виконання цього договору. Фактично суд обґрунтовує своє рішення на припущеннях. Зауваження щодо надання договору купівлі-продажу №150 від 30.09.2021 без підпису директора ТОВ «Полтава-Насіння» через можливі недоліки друкарської техніки не може бути причиною відмови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №73 від 01.10.2021. Апелянт зазначив, що договір купівлі-продажу не є первинним бухгалтерським документом, при оформленні якого застосовуються вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також апелянт посилається на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначати конкретний критерій ризиковості та деталізувати у чому саме податкова накладна відповідає такому критерію, визначити чіткий перелік документів необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Квитанція Комісії не містила чіткого перелік документів необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких і було звернення до суду, та з метою остаточного вирішення спору, апелянт вважає, що наявні підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №73 від 01.10.2021 датою її фактичного подання, а не датою набрання рішенням суду законної сили. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача і що судові витрати понесені позивачем необхідно покласти на позивача, оскільки в чому саме полягають неправильні дії позивача суд не вказав.

Відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказав на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення податкового органу. Позивачем не було надано контролюючому органу первинних документів, визначених у п. 5 Порядку № 520, що є необхідним для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними та прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. В ході перевірки підстав для складання та реєстрації податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року встановлено, що в договорі купівлі-продажу №150 від 30 вересня 2021 року в пункті 4.1 зазначена 100% передплата за поставлений товар та підприємством не надано рахунки-фактури, платіжні доручення та/або банківську виписку з особового рахунку на підтвердження оплати відповідно до умов договору. Окрім того, наданий договір купівлі-продажу №150 від 30 вересня 2021 року не засвідчений підписом директора, що є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . З огляду на вказане, Комісією ГУ ДПС №204 від 23 жовтня 2021 року було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) , суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З урахуванням положень вище зазначеної статті КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

30 вересня 2021 року між ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" (продавець) та СВК "Трубайцівський" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 150 /а.с. 27/, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю товар: зерноочистну машину Петкус-Гигант (1 шт вартістю 75000,00 грн без ПДВ), пневмотранспортер ПТЗ-8 (1 шт. вартістю 19166,67 грн без ПДВ) та вологомір зерна Farmpro-Digital (1 шт вартістю 833,33 грн без ПДВ) разом без ПДВ 95000,00 грн, ПДВ 19000,00 грн, всього 114000,00 грн (пункт 1.1); сума договору становить 114000,00 грн (пункт 3); продавець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100 % попередньої оплати (пункт 4.1); прийом-передача: техніка передається згідно виписаної витратної накладної (пункт 6.1).

ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" виписало рахунок- фактуру №СФ-0000096 від 30 вересня 2021 року /а.с. 28/ на оплату СВК "Трубайцівський" товару: зерноочистної машини Петкус-Гигант (1 шт вартістю 75000,00 грн без ПДВ), пневмотранспортера ПТЗ-8 (1 шт. вартістю 19166,67 грн без ПДВ), та вологоміра зерна Farmpro-Digital (1 шт вартістю 833,33 грн без ПДВ) разом без ПДВ 95000,00 грн, ПДВ 19000,00 грн, всього 114000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000002 від 01 жовтня 2021 року /а.с. 29/ ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" відвантажило, а СВК "Трубайцівський" отримав товар: зерноочистну машину Петкус-Гигант (1 шт вартістю 75000,00 грн без ПДВ), пневмотранспортер ПТЗ-8 (1 шт. вартістю 19166,67 грн без ПДВ), та вологомір зерна Farmpro-Digital (1 шт вартістю 833,33 грн без ПДВ) разом без ПДВ 95000,00 грн, ПДВ 19000,00 грн, всього 114000,00 грн.

01 жовтня 2021 року між ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" та СВК "Трубайцівський" укладено угоду про залік взаємних вимог №2 /а.с. 32/, відповідно до якої ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" має борг перед СВК "Трубайцівський" за насіння оз. пшениці згідно договору купівлі -продажу №09/08 від 09 серпня 2021 року в сумі 114 000,00 грн, а СВК "Трубайцівський" має борг перед ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" за придбану сільськогосподарську техніку згідно договору №150 від 30 вересня 2021 року в сумі 114 000,00 грн; сторони прийшли до угоди про погашення заборгованості шляхом взаємозаліку на суму 114 000,00 грн.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу № 09/08 від 09 серпня 2021 року /а.с. 127/ Сільськогосподарський виробничий кооператив "Трубайцівський" (продавець) зобов`язується поставити, а ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" (покупець) прийняти та оплатити належне продавцю насіння озимої пшениці, країна походження Україна (пункт 1.1); покупець здійснює оплату товару по цьому договору в гривнях шляхом прямого банківського переказу на рахунок продавця за умови надання рахунку; видаткової накладної; податкової накладної (пункт 5.1).

01 жовтня 2021 року ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" та СВК "Трубайцівський" складено акт звірки розрахунків за 01 вересня 2021 року 01 жовтня 2021 року /а.с. 31/, згідно якого сальдо ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" на 01 вересня 2021 року становить кредит 0,2 грн, 01 жовтня 2021 року дебет становить 114 000,00 грн, а кредит 114 000,00 грн, сальдо на 01 жовтня 2021 року 0,2 грн. Залишок на користь СВК "Трубайцівський" на 01 жовтня 2021 року склав 0,2 грн.

01 жовтня 2021 року ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" склало та направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 01 жовтня 2021 року /а.с. 161/.

За результатами розгляду податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 контролюючим органом 18 жовтня 2021 року направлено ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" квитанцію /а.с.34/, в якій зазначено: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі ПК України), реєстрація ПН/РК від 01.10.2021 № 73 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 8437, 9025, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21 жовтня 2021 року ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направило Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено /а.с. 35-40/. Разом із вказаним повідомленням позивач подав, зокрема, копії: договору купівлі-продажу № 150 від 30 вересня 2021 року; договору купівлі-продажу № 09/08 від 09.08. 2021; угоди про залік взаємних вимог №2 від 01.10. 2021; акту звірки розрахунків за 01.09.2021, 01.10.2021; рахунку- фактури №СФ-0000096 від 30.09.2021; видаткової накладної №ЛНА-000002 від 01.10. 2021.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3274623/31801407 від 23.10. 2021 /а.с. 42/ відмовлено ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" у реєстрації податкової накладної №73 від 01.10. 2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків, а саме: не надано рахунки-фактури, платіжні доручення та/або банківську виписку з особового рахунку на підтвердження оплати відповідно до умов договору. Окрім того, наданий договір купівлі-продажу №150 від 30 вересня 2021 року наданий без підпису директора ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ", що є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

23.10.2021 ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" направило контролюючому органу скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3274623/31801407 від 23.10.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №73 від 01.10. 2021 /а.с. 43-50/.

01.11.2021 рішенням комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №50046/3101407/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення №3274623/31801407 від 23.10.2021 без змін.

Не погодившись з рішенням комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3274623/31801407 від 23.10.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно із пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів зазначає, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Разом з тим, враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій,ТОВ «Полтава-насіння» направило контролюючому органу пакет документів та повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Так, зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 73 від 01 жовтня 2021 року встановлено, що підставою для зупинення реєстрації цієї податкової накладної стала відповідність податкової накладної вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю в таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 8437, 9025 як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Під час судового розгляду встановлено, що зерноочистна машина Петкус-Гигант, пневмотранспортер ПТЗ-8, та вологомір зерна Farmpro-Digital були придбані позивачем протягом 2010-2012 років. Зерноочистна машина Петкус-Гигант, пневмотранспортер ПТЗ-8, та вологомір зерна Farmpro-Digital не є товарами, що на постійній основі постачаються та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №73 від 01.10. 2021 згідно оскаржуваного рішення та Витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 жовтня 2021 року № 204 /а.с. 163/ стало те, що в договорі купівлі-продажу № 150 від 30.09.2021 в пункті 4.1 зазначена 100% передплата за поставлений товар та підприємством не надано рахунки-фактури, платіжні доручення та/або банківську виписку з особового рахунку на підтвердження оплати відповідно до умов договору. Окрім того, наданий договір купівлі-продажу № 150 від 30 вересня 2021 року не засвідчений підписом директора, що є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, з аналізу цієї норми та норми пункту 187.1 статті 187 ПК України слідує, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом "першої події": на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судовим розглядом встановлено, що податкову накладну № 73 від 01 жовтня 2021 року складено за фактом відвантаження обладнання відповідно до видаткової накладної №ЛНА-000002 від 01.10.2021, з якої вбачається, що 01.10.2021 ТОВ «Полтава-Насіння» відвантажило, а СВК "Трубайцівський" отримав товар зерноочистну машину Петкус-Гигант, пневмотранспортер ПТЗ-8, та вологомір зерна Farmpro-Digital разом на суму без ПДВ 95000,00, ПДВ 19 000,00 грн, а всього 114 000,00 грн.

Посилання податкового органу на ненадання позивачем в повному обсязі первинних документів, колегія суддів вважає безпідставним та зазначає. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку таких документів.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, від 16 квітня 2019 у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Стосовно посилання податкового органу на ненадання позивачем рахунків-фактур, платіжних доручень та/або банківських виписок з особового рахунку на підтвердження оплати відповідно до умов договору як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає таке.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер, а отже його неподання платником податків не має жодного значення.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідач-2 разом із відзивом на позов надав поданий до нього разом із письмовими поясненнями рахунок-фактуру №СФ0000096 від 30.09.2021 (а.с. 155-зворотний бік), що нівелює твердження податкового органу про неподання такого рахунку-фактури.

Стосовно ненадання платіжних доручень та/або банківської виписки з особового рахунку на підтвердження оплати доказів, колегія суддів зазначає, що в наданих до ГУ ДПС у Полтавській області позивач вказав, що з метою проведення розрахунків між позивачем та СВК «Трубайцівський» укладено Угоду № 2 від 01.10.2021 про взаємозалік, згідно із якою позивач погашає заборгованість за отримане насіння оз. пшениці згідно з договором № 09/08 від 09.10.2021 у сумі 114000,00 грн, а СВК «Трубайцівський» - за отриману сільгосп.техніку згідно з договором № 150 від 30.09.2021 у сумі 114 000,00 грн.

Вказане свідчить, що податковий орган безпідставно обґрунтовував власне рішення необхідністю надання відповідних доказів оплати за сільськогосподарську техніку, яку позивачем поставив СВК «Трубайцівський» на підставі договору № 150 від 30.09.2021.

Стосовно посилання відповідача, що взято до уваги судом першої інстанції, стосовно надання копії договір купівлі-продажу № 150 від 30 вересня 2021 року не засвідченого підписом директора, що, на думку податкового органу, є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом цієї ж статті господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Більше того, Верховний суд України у рішенні від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15 вказав, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд, що відображено у постановах від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17, від 19 березня 2019 року по справі №809/1718/15 тощо.

Отже, відсутність підпису директора підприємства позивача на його примірнику договору не є ані порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки така норма до договорів не застосовується, ані свідченням того, що такий договір не укладений. Твердження про неукладеність договору можна б було вважати слушним лише за умови, що у цьому договорі, саме на примірнику позивача, був би відсутній підпис уповноваженої особи контрагента - СВК «Трубайцівський».

При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та СВК «Трубайцівський» може бути перевірена контролюючим органом лише під час проведення виїзної документальної перевірки позивача та його контрагента, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.

Посилання податкового органу на постанови Верховного Суду від 29.01.2021 по справі № 821/621/17, від 15.04.2021 № 520/12379/19 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки предметом розгляду у цих справах було скасування податкових повідомлень-рішень, складених за результатами проведених перевірок платників податків, та жодним чином не стосувалися як питання зупинення реєстрації податкових накладних так і застосування конкретних норм права, застосованих судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.

Отже, підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає безумовному скасуванню.

Висновки суду першої інстанції про правомірність висновків податкового органу, які були покладені в основу спірного рішення № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року та доводи апеляційної скарги відповідача-2 у цій частині є помилковими з огляду на наведене вище.

Отже, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року ТОВ "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" на суму 114 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 19 000,00 грн.

Обираючи спосіб належного захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абз. 9 п. 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Аналіз наведених приписів свідчить, що суду надано дискреційне повноваження визначати дату, з якої протиправно зупинена у реєстрації податкова накладна має бути зареєстрована.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано відповідність податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року критеріям ризиковості господарської операції, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №73 від 01 жовтня 2021 року, складену позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 18 жовтня 2021 року, оскільки в іншому випадку податковий орган матиме можливість застосувати до позивача штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно вимог апеляційної скарги у частині розподілу витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

Судом першої інстанції застосував наслідки розподілу судових витрат, передбачені ч. 8 ст. 139 КАС України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Проте, з урахуванням загальних висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає такий розподіл судових витрат необґрунтованим та таким, що підлягає перерозподілу відповідно до приписів ч. 6 ст. 139 КАС України, згідно з якою якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Стосовно витрат позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що судовий збір позивачем було сплачено за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 556 від 01.12.2021 та за подання апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 78 від 23.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене та наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі, колегія суддів вважає, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми понесеного судового збору судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн., а всього 5675,00 грн.

Стосовно розподілі витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції колегія суддів зазначає таке.

Позивачем у позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов виклав заперечення стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу вмотивовану не співмірністю витрат на таку допомогу у межах цієї справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

За правилами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст. 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Адвокатським бюро «Олени Панченко» укладено договір № 01.01/12/21 про надання правничої допомоги від 01.12.2021, що пов`язано з представництвом позивача у суді першої інстанції стосовно

Згідно з п. 1.1. цього договору Клієнт, надає, а Адвокатське бюро приймає на себе обов`язки щодо:

1) попереднього опрацювання матеріалів наданих Клієнтом, підготовки правової позиції по справі в суді першої інстанції;

2) в підготовка позовної заяви до ДПС України, ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі маткових накладних від 23.10.2021 № 3274623/31801407, яким відмовлено у реєстрації податкової вкладної № 73 від 01.10.2021 ТОВ «ПОЛТАВА-НАСІННЯ» на суму 114000,00 в тому числі ДІВ на суму 19000,00 гривень; зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 73 від 01.10.2021 на суму 114 000,00 в тому числі ІДВ на суму 19 000,00 гривень датою її фактичного надходження, якою є 18.10.2021; обговорення позову з Клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням Клієнта;

3) підготовка до ведення справи в суді першої інстанції;

4) пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ;

5) усних консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з Клієнтом в суді першої інстанції;

6) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення справи в суді першої інстанції;

7) представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції.

За змістом п. 2.1 цього договору Клієнт сплачує Адвокатському бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, за годину роботу становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, але не більше 8500,00 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги позивачем до суду першої інстанції надані Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.12.2021 та детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 06.12.2021, з яких вбачається, що адвокатом надані такі послуги:

1.1. попередньо опрацьовано матеріали надані Клієнтом, підготовки правової позиції по справі - витрачено 1 годину;

1.2. підготовлено позовну заяву до ДПС України, ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, обговорено позовну з Клієнтом та внесено виправлення, доповнень за бажанням Клієнта - витрачено 8 годин;

1.3. здійснено пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ, в т.ч. останніх правових позицій ВП ВС на дату підготовки позовної заяви - витрачено 1 годину;

1.4. усні консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з Клієнтом - витрачено 1 годину.

Аналізуючи наведені послуги колегія суддів зазначає, що усі ці послуги охоплюються наданням послуги з підготовки позовної заяви, оскільки без вивчення матеріалів та попереднє опрацювання матеріалів тощо неможливо підготувати позов, в той же час узгодження з клієнтом позиції, усні консультації клієнта тощо взагалі не мають жодного значення для вирішення справи та не можуть включатися до суми відшкодування витрат на правничу допомогу.

Як наслідок, колегія суддів вважає наявними підстави, з урахуванням складності справи, розгляду справи в порядку письмового провадження, стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню в сумі 2500,00 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення вимог позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 понесені судові витрати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн в суді першої інстанції та 2500,00 грн в суді апеляційної інстанції, а всього 7500,00 грн.

Суми судового збору та витрат на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також не правильно застосував норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 242, 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року по справі № 440/16934/21 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3274623/31801407 від 23 жовтня 2021 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №73 від 01 жовтня 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" на суму 114 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 19 000,00 грн;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №73 від 01 жовтня 2021 року на суму 114 000,00 грн, в тому числі ПДВ на суму 19 000,00 грн, датою її подання - 18 жовтня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" (вул. Міщенка, буд.2, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 31801407) понесені судові витрати (суму судового збору) за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн, 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України ( Львівська площа 8, м. Київ,04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА-НАСІННЯ" (вул. Міщенка, буд.2, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 31801407) понесені судові витрати (суму судового збору) за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн, 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк