Постанова

від 05.09.2023 по справі 520/9277/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/9277/2020

адміністративне провадження № К/9901/13027/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської міської ради Харківської області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (суддя Шляхової О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (колегія у складі суддів Подобайло З.Г., Бартош Н.С., Григорова А.М.)

у справі № 520/9277/2020

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

третя особа - Харківська міська рада,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастр у Харківській області), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу від 02.04.2020 № 2947 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137900:09:006:0009;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Харківській області видати їй новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137900:09:006:0009, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 0,7546.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу від 02.04.2020 № 2947 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137900:09:006:0009.

- скасовано витяг ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.04.2020 № 2947 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137900:09:006:0009.

- зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області видати ФОП ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137900:09:006:0009, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.03.2015 № 472/15, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, з урахуванням висновків суду у цій справі;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовлено;

- стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 відшкодування судових витрат у розмірі 2 102,00 грн.

3. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 стягнено з ГУ Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.

4. Позивач, відповідач та третя особа оскаржили у апеляційному порядку рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020. Крім того, ФОП ОСОБА_1 оскаржила додаткове рішення від 30.11.2020.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020; скасовано додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, ухвалено у цій частині нове рішення про стягнення із ГУ Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 16 567,70 грн.

6. 06.04.2021 Харківська міська рада Харківської області подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2021 відкрито касаційне провадження.

8. Позивач та скаржник клопотали про розгляд справи за їхньої участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.11.2015 між ФОП ОСОБА_1 та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, на підставі якого позивач здійснює використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:09:006:0009, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування належної ФОН ОСОБА_1 нежитлової будівлі.

10. Пунктом 9 Договору визначено розмір орендної плати за земельну ділянку на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на дату укладення Договору складала 3554507 грн (визначена на підставі витягу №472/15, вих. №495/6-15 від 23.03.2015.

11. 29.11.2019 позивач у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду землі», звернувся до Харківської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі.

12. Як вказував позивач, на цей час питання укладення додаткової угоди знаходиться на розгляді Харківської міської ради, а позивач продовжує використання землі зі сплатою належних платежів.

13. На підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати позивачем надано довідку від 02.03.2020 станом на 28.02.2020, яка видана ГУДПС в Харківській області.

14. 03.07.2013 Харківською міською радою прийнято рішення №1209/13, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, в якому визначено базову вартість одного квадратного метру земель міста Харкова та розміри коефіцієнтів Км2 та Км3. Вказане рішення було чинне на час формування Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.03.2015 №472/15.

15. 27.02.2019 Харківською міською радою прийнято рішення №1474/19, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, відповідно до якого оновлена нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. При цьому, як вказував позивач, жодних показників та коефіцієнтів оприлюднено не було.

16. 18.12.2019 рішенням Харківської міської ради №1908/19 затверджено порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 та встановлено, що плата за землю на підставі оновленої нормативної грошової оцінки вводиться в дію з 01.01.2020, що є підставою для внесення змін до договорів оренди землі.

17. Для розрахунку орендної плати позивачем отримано витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №2947 від 02.04.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6310137900:09:006:0009.

18. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2947 від 02.04.2020, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. Позивач вважає, що відповідач протиправно завищив розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3) при безпідставному застосуванні гранично встановленого максимуму показників локальних факторів.

20. Відповідач покликався на те, що розрахунок значення коефіцієнтів КмЗ (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок здійснено із застосуванням програмного забезпечення - автоматизованого робочого місця по формуванню довідок про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій. За таких обставин він не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення відповідного коефіцієнту.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2947 від 02.04.2020, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що інші позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача видати позивачу новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.03.2015 №472/15, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, з урахуванням висновків суду.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Як на підставу касаційного оскарження третя особа покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 540/2244/19, від 30.09.2020 у справі № 817/1779/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 12.11.2018 у справі № 814/789/17.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, носить інформаційний характер, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків. Тому ФОП ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту, оскільки визнання протиправним дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони у розмірі 1,37 не вплине на обсяг її прав та обов`язків, не змінить фактичне значення коефіцієнта та значення нормативної грошової оцінки землі. Правомірність застосування такого коефіцієнта перевіряється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Дані та показники технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджуються відповідною міською радою. Розрахунок значення коефіцієнта Км3 при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється в автоматичному режимі, ГУ Держгеокадастру у Харківській області не розраховує в ручному режимі значення коефіцієнту, тому застосування сукупного коефіцієнту 1,37 в межах економічно-планувальної зони Км3 є правомірним.

23. У відзиві відповідач підтримав доводи касаційної скарги та зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області здійснює розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Харкова в автоматичному режимі та не має можливості впливати на значення локальних коефіцієнтів. Вказує, що локальні фактори, зазначені у спірному витязі, повністю відповідали значенням локальних факторів, що визначені у додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Враховує, що сукупний коефіцієнт локальних факторів Км3 у спірному витязі встановлений на рівні 1,37, що відповідає граничним значенням коефіцієнту, передбачених п.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 за №489.

24. У відзиві позивач ОСОБА_1 покликається на правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 10 Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Тобто жодна норма не вказує, що формування витягу про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки має здійснюватися виключно в автоматичному режимі. Автоматизація процесу не звільняє відповідача від відповідальності за правомірність змісту сформованих ним документів.

Відсилкою на програмне забезпечення відповідач не навів суду правових підстав для того, щоб кожний з локальних факторів, застосованих до спірної земельної ділянки, змінив значення з мінімального на максимальне.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки має всі ознаки акти індивідуальної дії, рішенням суб`єкта владних повноважень і підлягає оскарженню в судовому порядку.

Висновок експертизи, долучений відповідачем, не є позитивним, відповідно до нього технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та повертається на доопрацювання.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

(а) щодо можливості оскарження витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

26. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

27. За нормами ч. 1 ст.15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

28. Згідно зі ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV).

29. Відповідно до чч. 1-2 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

30. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").

31. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).

32. Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

33. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

34. Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

35. У постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку:

"… дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

46. Отже, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі №817/1783/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 04.02.2021 у справі №817/1809/17, від 15.06.2021у справі №817/1802/17, від 15.07.2021 у справі №817/1800/17.

36. Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів, підлягають судовому контролю».

37. Зазначений правовий висновок є застосовним у справі, що розглядається.

38. Зважаючи на вище наведене, рішення та дії суб`єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх ч. 2 ст. 2 КАС України.

(б) щодо суті

39. Згідно з розд. І Порядку №489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

40. Відповідно до п.п. 1-3 розд. ІІ Порядку№489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

41. Пунктом 6 розд. ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

42. Відповідно до п.8 розд. ІІ Порядку №489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

43. Згідно з п.10 розд. ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

44. Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

45. Згідно з п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

46. Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

47. У вказаному додатку 7 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу щодо наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму та відповідають Порядку №489.

48. Зокрема:

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення нормативно визначено 1,05 - 1,2, у спірному витязі 1,2, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту нормативно визначено 1,04 - 1,15, у спірному витязі 1,15, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів нормативно визначено 1,04 - 1,15, у спірному витязі 1,15 тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору незабезпечення земельної ділянки централізованим газопостачанням нормативно визначено 0,90 - 0,95, у спірному витязі 0,95 тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри нормативно визначено 0,85 - 0,95, у спірному витязі 0,95 тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м нормативно визначено 0,90 - 0,95, у спірному витязі 0,95 тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у межах території рекреаційного призначення нормативно визначено 1,05 - 1,09, у спірному витязі 1,05;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні нормативно визначено 0,80 - 0,96, у спірному витязі 0,96 тобто, нормативний максимум.

49. Загалом, Км3 становить 1,37.

50. Позивач вважає, що у спірному витязі неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3), а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів, визначених законодавчо.

51. Позивачем було надано до суду витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.03.2015 №472/15, який отримував позивач в 2015 році, з якого вбачається, що сукупний Коефіцієнт Км3 нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310137900:09:006:0009 станом на 23.03.2015 складав 0,79431, а станом на 02.04.2020 такий складає 1,37, що тягне за собою суттєве збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

52. Позивач вважав, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти не враховані, або враховані у значенні, що призводить до суттєвого завищення розміру орендної плати та зазначав, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки від №2947 від 02.04.2020 складено з порушенням вимог чинного законодавства, отже, такий не може слугувати підставою для визначення нового розміру орендної плати.

Всі показники земельної ділянки у 2020 році порівняно з 2015 роком залишились без змін, ділянка знаходиться на тій самій відстані від магістралей підвищеного містоформувального значення, у тій самі зоні пішохідної доступності тощо. Отже, має застосовуватися коефіцієнт Км3, визначений у 2015 році - на рівні 0,7546.

53. Крім того, позивач направляв до відповідача запити з метою встановлення обставин, чим саме керувався останній, визначаючи локальні фактори витягу на рівні максимуму, однак у відповідях на ці запити лише зазначено про використання засобів програмного забезпечення при формуванні спірного витягу. Правові ж підстави зміни коефіцієнтів до макисмальних не наведено.

54. Відповідач та третя особа вказували, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

55. Суд відхиляє аргументи щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на таке.

56. Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

57. Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

58. Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

59. Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

60. Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.

61. Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16 зазначив:

"... спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин не було встановлено однозначного обов`язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.

57. Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства".

62. Суд вважає цей висновок застосовним у справі, що розглядається.

63. Отже, відповідач не довів правомірності застосування сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі 1,37 при формуванні витягу №2947 від 02.04.2020, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів. Відповідач не обґрунтував, чим він керувався, визначаючи при формуванні спірного витягу у 2020 році показників локальних факторів на рівні максимуму, при незмінності властивостей земельної ділянки, попри те, що у 2015 році такий максимум не застосовував.

64. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позову в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2947 від 02.04.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6310137900:09:006:0009, та скасування спірного витягу.

65. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

66. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

68. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

69. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу не підлягає задоволенню.

71. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №520/9277/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб