Ухвала

від 04.09.2023 по справі 641/1033/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/1305/2023 Справа № 641/1033/23

У Х В А Л А

04 вересня 2023 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання сторін по справі № 641/1033/23

позивач запервісним позовом: ОСОБА_1

відповідач запервісним позовом: ОСОБА_3

третя особа: Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради

про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-

позивач зазустрічним позовом: ОСОБА_3

відповідач зазустрічним позовом: ОСОБА_1

треті особи: Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради

про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ССД по Слобідському району ДССД ХМР, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. та визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 з позивачем ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Камянець-Подільської міської ради, в якому він просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком та зареєструвати місце проживання дитини разом з батьком без згоди матері.

У підготовчому засіданні ОСОБА_1 та представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про забезпечення доказів, в якому вона просить зобов`язати ОСОБА_3 здійснити проходження у КНП "Міський ПНД № 3" психіатричного огляду, в тому числі на предмет вживання психоактивних речовин; зобов`язати ОСОБА_3 здійснити проходження у КНП "Обласний наркологічний диспансер" наркологічного огляду, та надати суду відповідні довідки.

В обґрунтування клопотання посилаються на приписи ст. 116 ЦПК України та зазначає, що у позивача виникають складнощі в отриманні таких доказів.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечують.

Розглянувши клопотання про забезпечення доказів, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

При цьому, представником позивача не доведено, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а тому відповідне клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2023 року про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

Крім того, у підготовчому засіданні ОСОБА_3 та його представником ОСОБА_6 заявлено клопотання, в якому вони просять заборонити під час розгляду справи перетин державного кордону України ОСОБА_7 , до вирішення справи по суті.

В обґрунтування клопотання посилаються на те, що між сторонами існує спір про місце проживання дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_1 вже порушувала вимоги чинного законодавства та вивозила дитину за межі України без згоди батька, і має намір покинути країну.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти клопотання заперечують. ОСОБА_1 зазначила, що без згоди батька вона здійснювала перетин кордону з дитиною в період дії воєнного стану, про що ОСОБА_3 знав та спілкувався з ОСОБА_8 по телефону, на теперішній час вони повернулись в Україну та наміру виїжджати за кордон не мають.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що забороною перетину кордону буде порушене конституційне право на свободу пересування. В умовах збройного конфлікту, що триває в Україні, заборона перетину кордону може створити загрозу для життя та здоров`я дитини.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 від 10.08.2023 року про заборону перетину державного кордону, суд зазначає, що на час запровадження на території України надзвичайного або воєнного стану діють положення абзацу тринадцятого пункту 23 Правил перетинання державного кордону громадянами України, відповідно до яких виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від14 лютого 2022 року, справа № 754/7569/21, провадження № 61-15886сво2, зазначено, що у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції, можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України. У таких спорах забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України буде адекватним заходом з метою ефективного виконання судового рішення. В усіх інших спорах, що виникають, зокрема, між батьками щодо визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини та інших, які вирішуються за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права, зокрема, на виїзд за межі України не є можливим.

Внесення Кабінетом Міністрів України у 2022 році змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, зокрема доповнення їх пунктом 23 щодо порядку виїзду за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, було обумовлено введенням воєнного стану в Україні внаслідок агресії російської федерації, пов`язаними із цим ризиками та обмеженнями і необхідністю врахування в першу чергу найкращих інтересів дітей.

Такий порядок виїзду за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, на час воєнного стану наразі є загальним для всіх дітей - громадян України. Підстав для виняткового врегулювання цього питання саме щодо малолітнього ОСОБА_5 у клопотанні від 10.08.2023 року не наведено.

З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_3 від 10.08.2023 року про заборону перетину державного кордону задоволенню не підлягає.

Також у підготовчому засіданні ОСОБА_3 та його представником ОСОБА_6 заявлено клопотання про проведення судово-психологічної експертизи, на вирішення якої просять поставити питання щодо ставлення дитини ОСОБА_5 до батька та матері, його психоемоційного стану.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти клопотання заперечують, вказують на те, що в межах цієї справи позивачем вже долучений висновок психолога.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 від 10.08.2023 року про призначення судово-психологічної експертизи, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому суд зазначає, що орган опіки та піклування під час складання висновку щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком або матір`ю для з`ясування ставлення дитини до батьків залучає практичного психолога, який надає відповідний висновок щодо психоемоційного стану дитини, або прихильності до одного з батьків.

З огляду на викладене, за відсутності в матеріалах справи вказаних документів, суд вважає, що клопотання про призначення судово-психологічної експертизи є передчасним, а тому відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2023 року про забезпечення доказів відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 10.08.2023 року про заборону перетину державного кордону відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 08.08.2023 року про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06.09.2023 року.

Суддя С. О. Ященко